Бог політиків і сумління законників, або ГА?!

“…усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями…”

Інколи мені, пересічній українській людині, що ще за радянських репресій відстоювала свої взаємини з Богом і прабатьківські традиції спілкування душі з Отцем Небесним та Святинею Його, дуже хочеться зрозуміти, що малося на увазі тоді, коли депутати тої ще Верховної Ради вписували це речення до нашого законодавчого і правового фундаменту і приймали його.

Для мене дуже важливим є знати, про що вони думали, коли перед їх очима в проектному документі Конституції держави, що відновлювалася (?), повставало слово “Бог” – з великої літери (тобто — особа)! – та те, що йде за Богом, – совість.

Відповідно для мене дуже важливим є знати, хто саме розумівся під назвою “попередніх, нинішніх та прийдешніх”, і чи розумілися вони саме у світлі попереднього визнання Бога і сумління. Бо різні вони є, ті попередні, нинішні і прийдешні

Я навіть підозрюю, що марним є моє питання і марною є моя цікавість, бо найскорше нічого не малося на увазі, ні про що не думали і нічого не розуміли, але віднеслися до тих слів, як немовля до яскравої і гучної погримухи. Як зрештою і до всього наступного державотворення, яке є не стільки державотворенням, скільки “громиханням словес” і театральним бенефісом кожного окремого на спільній сцені під відомим прозорим куполом-ковпаком. Двадцять років бо майстрували державу через зліплювання законодавчих актів заради того, щоби зібрати трохи оплесків, дужо скандалів, створити декілька узаконених схованоку від податкової та інших вимогателів, побавитися у “царя і начальника”, тобто у національну гру “козаки-грабіжники”, та зробити безсмертним своє ім’я без різниці чи у гоноровому, чи у ганебному сенсі — аби говорилося і пам’яталося.

Які наміри — така і Конституція. Яка Конституція — такий лад у країні. Який лад – така країна.

А далі, як в анекдоті: яка країна…

Саме тому, як про це було написано на початку: дуже хочеться знати, цікавить і вимагає роз’яснення.

І якщо того не було зроблено у достопам’ятному році, коли бездумно щось ляпнулось, то вимогливо наполягаю, щоби хоча б тепер принаймні відповіли:

що мається на увазі,  що розуміється і що тримається у думці тоді,

коли створіння, що воно піднялося на поверхню життя завдяки ідеологичній вірності войовничому атеізму і сповідуванню “трьох частєй і трьох істочніков марксізма-лєнінізма”,

коли саме це створіння, перебуваючи у шоці від раптових перемін і руйнації комфортного й обжитого світу “країни соціалістичних рад”,

коли саме воно, що є поглинутим раптовою дезорінтацією і саме задля цієї дезорінтації втягнутим до хаотичної побудови комсоцкриївки під назвою “нєзалєжная_украіна”,

коли отоє, що відлежалося, оговталося та вигодувалося у тій криївці з конспиративною назвою “своя_дєржава” і не збирається вибиратися зі свого теплого і ситого схрону

що мається на увазі,  що розуміється і що тримається у думці тоді, коли воно змушено інколи втикати очі в рядок з написом

“…усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями…”

Але ще більш мені залежить знати, що в аналогічний ситуації має на увазі,  що розуміє і що тримає у думці той, хто не ідентифікує себе із законоутворюючими створіннями парламентсько-президентського ґатунку і хто за потребою душі та маючи відповідальність перед поколіннями своїх рідних попередників та перед поколіннями, що через нього народяться.

Якщо і він думає: мені би у руки владу роки на три-чотири, а краще так, щоби ще й на другу ходку, а може і третю вдалось би видурити, – о, тоді б!..

Якщо і він думає саме так, то тоді вже не варто далі про це писати українською мовою.

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут