Коли нема чого сказати

Ще 23.05.11 на адресу Київської міської ради та голови КМДА О.Попова було доставлено звернення про демонтаж до 20-ї річниці Незалежности України розташованого біля станції метро “Либідська” ідола “чекістам”.

Попри те, що за Законом України “Про звернення громадян” письмову відповідь мали надати протягом місяця, жодної реакції адресатів не було.

Враховуючи таку халепу, 12.08.11 до міської влади столиці полетів електронною поштою запит з вимогою поінформувати про перебіг і результати розгляду звернення та про причини ненадання відповіді у передбачений законом термін.

Листом №027-3199 від 15.08.11 в.о. начальника управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації К.Баранова повідомила: “відповідно до доручення заступника керівника апарату від 12.08..11 за №414 інформаційний запит направлено до управління з питань звернення громадян КМДА для розгляду по суті та надання відповіді у терміни, передбачені чинним законодавством України”.

Терміни, передбачені чинним законодавством України (5 днів згідно з Законом “Про доступ до публічної інформації”) благополучно проминули, проминув і День Незалежности, а відповіді нема, а ідол над “Либідською” – є.

Ну нема відповіді, то і нема, ми вже і так все зрозуміли