Однієї теорії замало: як Німеччина й Україна готують фахівців з “зелених технологій”.

Щоб працювати у галузі “зелених технологій”, відновлювальної енергетики чи енергозбереження, однієї теорії замало, кажуть німецькі роботодавці. Майбутнім фахівцям варто проходити практику, як-от на біогазовій станції, що має університет Гогенгайм.

Український студент Валентин Шевченко вже багато років живе з родичами у Німеччині. Він навчається за напрямком “відновлювальна сировина та біонергетика” в університеті Гогенгайм у Штутгарті, тут є ще двоє інших студенток-українок. Він пишається навчанням у, як він називає, провідному аграрному ВНЗ у Європі.

Окрім теорії, університет пропонує практичні заняття на біогазовій станції Унтерер Лінденгоф при університеті. Тут студенти можуть досліджувати енергетичне використання біомаси. Валентин упевнений, розвиток виробництва біогазу – майбутнє не лише для Європи, а в першу чергу для України. Дідусь студента багато років працював у міністерстві аграрної політики в Україні. Тому Валентин вважає, це його обов’язок працювати в аграрному секторі і досягати успіху.

Нині українець пише наукову роботу на тему можливостей України виробляти біогаз для використання у побутовому секторі й закачування біометану до центральної газотранспортної мережі.  По завершенню навчання українець планує спершу напрацювати досвід у ФРН, а з часом хотів би працювати в українському філіалі європейської компанії. Він каже, рівень зарплатні фахівців на українських підприємствах поки не приваблює.

Практика передусім

Проходити стажування в університеті Гогенгайм можуть і молоді науковці з України, зазвичай в рамках програм Німецької служби академічних обмінів. Такий досвід є у викладачів й аспірантів Житомирського державного технологічного університету. Як розповів Deutsche Welle керівник відділу міжнародних зв’язків закладу Василь Мамрай, тісно співпрацюють і з Технічним університетом у Дрездені та університетом прикладних наук м. Міттвайда за програмою ЄС. “Зазвичай під час стажувань відвідують виробничі підприємства, науково-дослідні центри, де науковці можуть на практиці ознайомитися з впровадженням і застосуванням інноваційних технологій”.

Для того, щоб зрозуміти, як саме працюють інноваційні енергозберігаючи технології, та знайти гарну роботу, студентам слід проходити практику на заводах. Так вважає керівник одного з відділів заводу Siemens у Берліні Ганс-Петер Бьом. Він сказав в інтерв’ю Deutsche Welle, що на підприємстві навчають молодих інженерів, щороку близько 150 студентів проходять практику. По тому їм пропонують роботу, або ж надають стипендію для подальшого навчання.

Так, українці, що навчаються у Мюнхенскому технічному й Аахенському університеті мають шанс вивчати дружні до довкілля технології безпосередньо на цьому заводі.

Часто німецькі університети, де вивчають відновлювальну енергетику, засновують так звані “кластери” разом з дослідницькими центрами та підприємствами. Зазвичай це великі центри, де дослідження часково фінансується самими виробниками, що зацікавлені в розвитку технологій. Як розповів директор Центру дослідження й передачі тонкоплівкових й нанотехнологій у сонячній енергетиці в Берліні Рутґер Шлатманн, створити унікальний кластер їм вдалось завдяки великим міжнародним компаніям, що спеціалізуються на сонячній енергетиці.

У Центрі дослідження й передачі тонкоплівкових й нанотехнологій у сонячній енергетиці в Берліні. © DAAD / Volker Lannert

У Центрі дослідження й передачі тонкоплівкових й нанотехнологій у сонячній енергетиці в Берліні. © DAAD / Volker Lannert

Це, за словами Шлатманна, дуже допомагає в освіті молодих науковців з берлінських Технічного університету та Вищої школи техніки та економіки. Молоді вчені можуть тестувати різні типи сонячних батарей на сучасному, часто й унікальному обладнанні, або й навіть розробляти його.

Такі ідеї професійної підготовки університет Гогенгайм з Штутгарта втілює в життя і в Україні. Центр Східної Європи університету облаштував у містечку Поташ на Черкащині “Німецький Аграрний Центр в Україні”. Там проводять курси для фахівців сільского господарства, не лише теоретично підвищують кваліфікацію слухачів, а й демонструють обладнання й технології з Німеччини на практиці. У свою чергу, вчені з ВНЗ у Штутгарті спільно працюють над дослідженнями щодо агроекології з науковцями з Полтавської державної аграрної академії та Полтавським національним технічним університетом.

Україна теж готує фахівців “зеленої” енергетики

Технічний директор компанії у галузі відновлювальних джерел енергії Дмитро Голуб – один з перших випускників кафедри відновлюваних джерел енергії НТУУ “КПІ” зі спеціалізацією “Нетрадиційні джерела енергії”. Її в інституті називають наймолодшою, але найперспективнішою. Дмитро погоджується зі студентом зі Штутгарта, що йому варто шукати роботу в іноземній компанії, адже там зрозумілі стандарти роботи й гарні умови. Тим більше, що в Україні представлені німецькі підприємства, які продають енергозберігаюче обладнання, але й інженери їм потрібні також.

Сам Дмитро Голуб роботу не шукав, об’єднався з іншими молодими фахівцями й заснував власну компанію. Зараз вони вводять в експлуатацію автономну гібридну (сонячно-вітроенергетичну) систему енергозабезпечення неподалік Алушти для кінної ферми. Каже, стали в нагоді практичні заняття під час навчання у Києві. Оскільки кафедру засновано спільно з Інститутом відновлюваної енергетики Академії наук, студенти могли знайомитись з обладнанням. Дізнатись, як вимірювати вітер чи як працює сонячна інсталяція.

Авторка: Ольга Веснянка, Штутгарт-Аахен-Берлін-Київ

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут