Без міліції та прокуратури спокійно померти вже не можна

В Україні суттєво ускладнилась процедура реєстрації фактів смерті громадян.  Віднедавна кожна смерть фіксується як злочин, а родичі – потенційні злочинці!

Такий абсурд, який межує із садизмом над громадянами України, випливає зі спільного наказу Генпрокуратури, МВС і МОЗУ №102/685/692 від 25 жовтня 2011 року, яким визначено порядок взаємодії між цими структурами при встановленні факту смерті людини. І що обурює – народ ні сном ні духом не знає про нововведення. Біда – в дім, а тут згорьованим ще й обухом по голові. Тобто наказом!

Цікаво, чим думали міністерські мудрагелі, зметикувавши «на трьох» цей документ. І хто мав би відкрутити їм за це голови?!

Реєстрація смерті тільки в присутності міліціонера

Новий «Порядок взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини» прийнято «для забезпечення ефективної взаємодії» між згаданими структурами «при перевірці фактів смерті людини з метою запобігання випадкам неякісних перевірок обставин смерті людини та укриття умисних вбивств». Про це сказано у преамбулі документа, який можна прочитати на сайті МОЗ.

«Це суто наказ, як мають діяти працівники внутрішніх справ, прокуратури та медики. Щодо людей нічого не змінилося. Люди не можуть бути заручниками якогось наказу», – коментує начальник Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи Микола Шевчук. Однак, насправді це далеко не так. Конкретні випадки підтверджують, що нововведення торкнулися не лише правоохоронців і медиків, а геть усіх громадян.

Коротко про суть нововведень. Відтепер медичні працівники реєструють факт смерті людини лише в присутності працівника правоохоронного органу. Це стосується і випадків, коли літня чи важкохвора людина померла вдома без ознак будь-якого насильства.

До приїзду працівника міліції або прокуратури медикам заборонено не тільки видавати лікарську довідку про смерть, а й порушувати обстановку за місцем знаходження трупа. Останнє стосується і родичів чи близьких померлого. Тобто, ні обмити, ні одягнути померлого не можна!

Своєю чергою працівники міліції мають своєчасно зареєструвати повідомлення про факти смерті людини, у тому числі й ті, що надійшли від медиків, до журналу реєстрації заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються. (Тобто кожний факт смерті будь-якої людини будь-якого віку розглядається як потенційний злочин!)

За місцем проживання померлого працівники міліції проводять огляд місця події та трупа з обов’язковим складанням плану і креслення оглянутого місця, а в необхідних випадках, із застосуванням фото- або відеозйомки.

Окремо у Порядку виписано дії правоохоронців та медиків у разі виявлення факту раптової чи насильницької смерті. Тоді до роботи залучаються судмедексперти та представники прокуратури.

Люди – заручники наказу

Львів’янин Володимир Ярославович Шпаковський один із перших, хто відчув на собі всю безглуздість міністерського наказу. Нещодавно померла його 76-річна мати, яка довгий час важко хворіла, а останній рік була прикута до ліжка.

«Мама хворіла з 1981 року цукровим діабетом, перебувала на обліку в районній поліклініці. Сім років тому їй ампутували половину ступні через гангрену. Останній рік вона була повністю прикута до ліжка. До неї викликали лікарів, які робили відповідні записи в амбулаторній картці», – розповідає пан Володимир.

На початку грудня у матері пана Володимира стався інсульт, після якого вона майже не реагувала на зовнішній світ. Медики засвідчили, що жінка перебувала у комі. «Лікарі сказали, що людина в безнадійному стані. Це підтвердили терапевт і невропатолог», – зазначає львів’янин.

9 грудня цього року близько 7-ої год. ранку мати пана Володимира померла. За правилами, які діяли досі, якщо людина хворіла або ж регулярно зверталася до лікаря останні два роки, то дільничний лікар виписував свідоцтво про смерть на підставі існуючого діагнозу. Однак коли пан Володимир пішов у поліклініку з таким наміром, там йому повідомили: «Нещодавно увійшов в дію новий наказ про те, що поліклініка не має права видати довідку про смерть. Вони мусять викликати дільничного інспектора міліції, який має засвідчити, що це не є насильницька смерть».

Володимир Ярославович з жахом згадує, як розвивалися подальші події в часовому вимірі. «Близько 9.00 з поліклініки передзвонили в «102» й повідомили про смерть людини. До 12.30 дня ми чекали, допоки приїде дільничний інспектор. З ним прибула судмедексперт. Тоді підійшов невропатолог з поліклініки, і вони склали акт. До того часу нам не дозволили ні помити, ні одягнути маму, – розповідає львів’янин. – Найгірше, що це була п’ятниця, коли похоронне бюро працює до 15.00. Були дуже стислі терміни. Почалися страшенні «гонки». Довідку про смерть у поліклініці мені видали вже після 13.00».

Як зізнається чоловік, за чотири години йому заледве вдалося вирішити паперову тяганину: «Це при тому, що у поліклініці працюють мої добрі знайомі і друзі, які мені допомагали – щоб я жодної секунди зайвої не гаяв…».

Медики: Наказ – недосконалий!

Нововведеннями обурені медики. Лікарі «швидкої» відтепер замість того, аби рятувати живих, вимушені їхати на виклики до трупів. При цьому їм годинами доводиться чекати прибуття на місце працівників міліції.

«Це додаткове навантаження, яке суперечить нашій роботі. Ми виїжджаємо до людей, які потребують невідкладної допомоги, коли є загроза життю і здоров’ю. Станція швидкої допомоги не має виїжджати до померлих, – каже головний лікар Львівської станції швидкої медичної допомоги Наталія Поважук. – А нам інколи дзвонять і кажуть, що людина померла і треба засвідчити смерть. Згідно з тим наказом ми маємо бути там присутні і оглядати труп разом з працівниками міліції».

Головний лікар львівської «швидкої» вважає, що цей наказ треба доопрацювати: «Я вважаю, цей спільний наказ не до кінця фаховий. Його треба доопрацювати. Цим наказом розбалансовано все, що було досі. Є люди хворі, приречені, онкохворі, хронічно хворі – незважаючи на ніщо, ми все одно маємо виїжджати у разі їх смерті. А там доводиться чекати 2-2,5 год., доки приїдуть працівники міліції».

Незрозумілою у ситуації, коли є безліч нарікань людей і лікарів, є позиція ГУОЗ Львівської ОДА. В. о. начальника управління Орест Середа, посилаючись на велику зайнятість, відмахнувся фразою: «Наказ є – його треба виконувати».

Не поінформованим про нововведення (окрім головного судмедексперта області, який запевнив, що щодо людей нічого не змінилося) виявився і головний міліціонер Львівщини Богдан Щур, який запевнив – щодо встановлення факту смерті людини немає жодних змін. «Там нічого не змінилося. А хто вам про це сказав?!», – здивувався він.

Варто зазначити, що ані на вищому, ані на місцевому рівні досі не оприлюднено жодного порядку дій для громадян, у зв’язку із прийняттям згаданого наказу (наприклад, такий чіткий порядок прописано у Києві, з ним ознайомитися можна тут). Не визначено відповідальність посадових осіб у разі затягування оформлення факту смерті (адже не можуть родичі померлих по кілька годин чекати експертів, хтось мусить відповідати за завдану їм моральну травму). Неприпустимо, щоб під час переживання нестерпного горя і гострої втрати, замість того, щоб сконцентрувати всі свої зусилля на проводах покійного, близькі витрачали час на тяганину, спровоковану безглуздим, по суті, садистським наказом.

Виглядає так, що благенький намір боротьби з фактами насильницької смерті насправді провокує інший кримінальний злочин – корупцію, від якої без того захлинається держава.

Наталія Шутка,  Західна інформаційна корпорація

1 Comment on "Без міліції та прокуратури спокійно померти вже не можна"

  1. Вже давним давно без конкретного хабаря ніхто з мєнтів і не поворухнеться. Я вже мовчу про судмедекспертів…

Comments are closed.

More in Влада, Новини, Право, Здоров'я
Завершился образовательный проект Act.in.UA

8 декабря успешно завершился – национальный образовательный проект AIESEC в Украине для студентов и молодых специалистов Act.in.UA. В основу проекта...

Close