Права людини в Україні. Примара чи реальна цінність?

Читаю новини, форуми, обговорення з приводу побиття в українських в’язницях. Від обговорень фільму Костянтина Усова до синців Юлії Тимошенко. І, розумієте, трохи дивно чути то тут, то там фрази на кшталт «як можна здіймати гвалт з приводу якихось там синячків Тимошенко, коли в українських в’язницях вибивають з людей душу?»

Я спробував запитати – де саме опонент пропонує провести межу – «ось тут можна бити, а ось тут типу вже не можна»?
Але, насправді, це все є риторикою.

Існуюча Європейська конвенція з прав людини , яка є ратифікованою в Україні з 1997 року, тортури і приниження людської гідності забороняє однією з перших своїх статей:

Стаття 3. Заборона катування. Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Причому, навіть експерти визнають, що ця стаття найбільш лаконічна і винятків не має.
Відповідно до цієї статті, будь-який громадянин Європи є захищеним від зазіхань на його честь і гідність.

Особиста недоторканність, треба зауважити, передбачена і на національному рівні — статтями 28, 29 Конституції Україні . За ідеєю, цього має бути достатньо для захисту інтересів громадян з боку держави. Однак, коли національний механізм не працює — приклад нелюдського ставлення в слідчих ізоляторах, тюрмах, колоніях тощо — тоді й вмикається механізм міжнародного захисту.

Європейська конвенція також дає відповідь і на питання щодо меж – «де і проти кого можна застосовувати тортури?»

Приміром, норвезький терорист Андерс Брейвік, який вбив у 2011 році більше 70-ти і поранив понад 150 осіб. Чи можна вважати його нелюдем, катувати, бити, принижувати і т.д? Європейська Конвенція дає однозначну відповідь — ні, не можна. Вину і відповідальність цієї людини може встановлювати лише суд. Тому він і красується на судових засіданнях з кулаками вгору, створюючи телевізійникам «картинку», а іншим — привід поміркувати над божевільною лояльністю законодавства до терористів.

Однак потрібно пам’ятати, що й десять брейвіків не замінять однієї невинно побитої у в’язниці людини.

Щоб усвідомити цю просту фразу, достатньо просто уявити себе на місці цієї людини. Вас просто хапають на вулиці (або вламуються в будинок, ломаючи все навколо), б’ють, кидають в холодну, мокру, темну камеру тощо. Середньовіччя? Так. Але можна без сумніву стверджувати, що прийнята в 50-тому році XX століття Конвенція зберегла життя і здоров’я сотням тисяч людей по всій Європі і, в принципі, є дієвим механізмом стримування механізму насильства з боку держави і в Україні.

Отже, відповідь на питання «де межа між гематомами Тимошенко і побиттям в карцерах?», відповідно до Європейської Конвенції з прав людини звучить більш ніж переконливо: обидва приклади є порушенням третьої статті Конвенції і, безумовно, тягнуть за собою відповідні санкції.*

Проте, навіть такий механізм може не працювати, якщо самі громадяни не будуть зацікавлені в дотриманні власних прав.
Асоціативно, можна уявити собі безлюдний острів, банани і кокоси, які в достатку ростуть на триметровій висоті, та людину, яка випадково опинилася на цьому острові. Також на острові є й палки, дошки, інструменти і навіть зброя у великій кількості. Захоче вона дістатися до їжі та води або помре з голоду — залежить лише від власного бажання цієї людини.
Отже, Тимошенко впевнена, що її права порушуються, і заявляє про це вголос. Це її право і дієвий захист.
Такі ж права є й у побитого в карцері. Чи захоче він ними скористатися — залежить тільки від нього.

Олекса Ярославцев


*Сьогодні (29.04.2012) стало відомо, що Меркель закликала бойкотувати Україну. Причиною стало, як і слід було очікувати, небажання українських чиновників дотримуватися статті 3 Конвенції з прав людини. Заклик з боку прем’єр-міністра Німеччини — не остаточний, але дієвий політичний крок, наслідки якого Президенту України ще належить випробувати на власній шкурі.

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут