Список розстріляних у Сандармосі українців і вихідців з України

Сандармох – 75 років розстрілу

В рамках спеціального проекту, приуроченого 75-м роковинам розстрілу «соловецького етапу» в урочищі Сандармох у Карелії, Радіо Свобода публікує списки українських жертв «Сандармоху» і просить всіх небайдужих долучитися до цього проекту. Ідея позначити 2012 рік як рік пам’яті жертв «Сандармоху» належить Оксані Забужко. Вона висловила цю думку в ефірі «Вашої свободи»

Якщо Ви знайдете серед імен жертв своїх рідних, якщо Ви знаєте щось про когось із них, якщо Ви просто хочете висловити своє ставлення –  надсилайте на електронну адресу shtogrini@rferl.org свої повідомлення з позначкою «Сандармох». Можете й телефонувати за номером: 044 492 84 39.

Список розстріляних у Сандармосі українців і вихідців з України:

1. Альвайль Зігурда Адольфович (у слідчих документах також Альваль Зігурт, Зігор, Зігура), 1890 р. н., народився у с. Великі Глібовичі (Галичина), німець, обер-лейтенант австрійської і галицької армій, безпартійний, директор Одеського навчального кооперативного комбінату, професор Одеського інституту інженерів зв’язку, проживав: м. Одеса, вул. Подбєльського, буд. 38-б, кв.12.
Заарештовано: 15 січня 1933 у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 14 листопада 1933 засуджений
за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль». Особливою трійкою УНКВС Ленінградської області (ЛО) 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох) (Одночасно розстріляні його спільники Ф. В. Бардашевський і Т. І. Винницький).

2. Атаманюк-Яблуненко Василь Іванович (Василь Атаманюк), 1897 р. н., народився у с. Яблунів (Галичина), українець, офіцер австрійської армії, безпартійний, поет, один з організаторів літоб’єднання «Західна Україна», літературний редактор Радіоцентру, проживав у Києві.
Заарештовано: 31 січня 1933 у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 1 жовтня 1933 засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Карлагу та Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

​​3. Баб’як Василь Васильович, 1895 р. н., народився у с. Дусанів (Галичина), українець, хорунжий галицької армії, закінчив природничий факультет Празького Українського вільного університету (в УСРР приїхав на запрошення С. Л. Рудницького в 1927 р.), безпартійний, викладач садово-декоративного технікуму, геолог Донбаського водного тресту, проживав: м. Харків, Шаміловка, Мінська вул., буд. 40.
Заарештовано: 20 січня 1933 у справі «Української військової організації». Колегією ДПУ УСРР 23 вересня 1933 засуджений до 5 років ВТТ.
Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль», працював на торфорозробках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

4. Бадан-Яворенко (Бадан) Олександр Іванович, 1894 р. н., народився у
с. Вілька Мазовецька Рава-Руського округу (Галичина), українець, колишній поручик австрійської армії, закінчив юридичний, філософський факультети і дипломатичну академію університетів Кракова, Відня та Праги, член КП Чехословаччини, член КП(б)У до 1929 р. У роки еміграції був секретарем голови Директорії В. Винниченка. Прибув до УСРР у 1926 р., працював у Держплані, вчений секретар Наркомосу в 1927-1930 рр., зав. сектору іноземних словників видавництва «Українська радянська енциклопедія» в 1931-1933 рр., професор Комуністичного університету ім. Артема,
проживав: м. Харків.
Заарештований: у справі «Української військової організації». Судової трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 засуджений за
ст. ст. 54-2-4-6-8-11 КК УРСР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках.
Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

5. Балаш Йосип Іванович, 1894 р. н., народився і жив у с. Чехоград Мелітопольського р-ну УСРР, чех, безпартійний, служив у зведеному гвардійському полку армії Врангеля, селянин-одноосібник. Засуджений за ст. 109 КК УСРР на 6 місяців примусових робіт.
Заарештований: у грудні 1930 р. Надзвичайною сесією Верховного суду УСРР 14 червня 1931 засуджений за ст. ст. 54-6-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

6. Баран Михайло Лукич, 1884 р. н., народився у м. Скала (Галичина), українець, офіцер австрійської армії, закінчив фізико-математичний та історико-філологічний факультети Львівського університету та Торгову академію, соціал-демократ, член КП(б)У в 1918-1933 рр., був зав. управлінням науки Наркомосу УСРР, викладач ряду ВНЗ, з 1932 р. директор НДІ літературознавства ім. Т. Шевченка, проживав: м. Київ, вул. Ольгинська, 1, кв. 27.
Заарештовано: 30 серпня 1933 у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 14 лютого 1934 засуджений за ст.ст. 54-2-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання: у Дмитлагу і в Соловках, у таборі «Кремль». Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

7. Баранник Михайло Сидорович, 1900 р. н., народився у с. Авдіївка Макіївського р-ну Донецької обл., українець, член ВКП (б) у 1925-1936 рр., Проректор і доцент радянського права Всесоюзного комуністичного сільськогосподарського університету (ВКСХУ) ім. Сталіна, проживав: м. Ленінград, Радянський пр., буд. 49, кв. 6.
Заарештовано: 27 травня 1936 року Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Ленінград. 28 грудня 1936 засуджений за ст.ст. 17-58-8, 58-11 КК РРФСР на 10 років ув’язнення. Відбував покарання: у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 10 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 4 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

8. Барбар Аркадій Олексійович, 1879 р. н., народився у с. Попівщина Полтавської губернії, українець, соціал-демократ, закінчив медичний факультет Київського університету, віце-директор медичного департаменту Міністерства народного здоров’я при гетьмані П. Скоропадському, директор департаменту того ж міністерства при Директорії, ст. асистент Київського медичного інституту з 1924 р.
Заарештовано: 18 серпня 1929 у справі «Спілки визволення України». Верховним судом УСРР 19 квітня 1930 засуджений за ст. ст. 54-2-11 КК УСРР на 8 років в’язниці. Відбував покарання: у Ярославському політичному ізоляторі та в Соловках, утримувався в спецізоляторі «Савватьєво», завідував медичним околодком. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

9. Барг Йосип Якович, 1900 р. н., народився у м. Кам’янець-Подільський, з родини комісіонера, єврей, безпартійний, економіст, поч. фінвідділу Військово-інженерної академії, проживав у м. Москва.
Заарештовано: у справі «Української військової організації». Колегією ОГПУ 5 вересня 1933 засуджений за ст. ст. 58-2-11 КК РСФРР на 5 років ВТТ.
Відбував покарання у Соловках, у таборі «Анзер». Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 в Карелії (Сандармох).

10. Бардашевский Федір Васильович, 1891 р. н., народився у с. Обельниця (Галичина), українець, селянин, поручик австрійської і галицької армій, безпартійний, вчитель школи ФЗУ № 11, проживав у м. Одеса, вул. Свердлова, буд. 28.
Заарештовано: 22 лютого 1933 у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 14 листопада 1933 засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання: у Карлагу та в Соловках, у таборі «Кремль», використовувався на загальних роботах. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: у Карелії (Сандармох) 3 листопада 1937 р. (одночасно розстріляні його спільники З. А. Альвайль і Т. І. Вінницький).

11. Бенедик Антон Наумович, 1908 р. н., народився у с. Качанівка Хмільницького р-ну Вінницької обл. Вчитель, проживав в УСРР.
Заарештований: за ст. 54-11 КК УСРР. Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 3 вересня 1931 р. засуджений до розстрілу. Колегією ОГПУ 7 квітня 1932 р. розстріл замінено за ст.ст. 58-2-11 КК РСФРР на 10 років ВТТ.
Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

12. Бечаснов Василь Васильович, 1883 р. н., народився у м. Одеса, українець, дворянин, капітан царської та білої армій (Марківський полк), контррозвідник штабу П. Врангеля.
Заарештований: у 1921 р. залучений ВЧК для секретної роботи й відправлений за кордон. У 1923 р. повернувся в СРСР, засуджений на 3 роки, втік з місця ув’язнення. У 1930 р. засуджений на 1,5 року. Проживав у Далекосхідному краї  й Середній Азії. Колегією ОГПУ 16 січня 1934 р. засуджений на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

13. Бистрий Яків Єремійович, 1897 р. н., народився і жив у с. Потоки Богуславського р-ну Київської обл., українець, колишній офіцер петлюрівської армії, хлібороб.
Засуджений: Колегією ОГПУ 13 березня 1932 р. за ст.ст. 58-2-11 КК РСФРР до розстрілу з заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 року в Карелії (Сандармох).

14. Білий Михайло Іванович, 1891 р. н., народився у м. Городок (Галичина), українець, закінчив учительську семінарію, служив в австрійській армії в 1910–1918 рр. Безпартійний, технічний редактор газети «Заготiвля та експорт» Наркомзовнішторгу УСРР, проживав: м. Харків, Юр’ївський пров., буд. 12.
Заарештований: 23 листопада 1933 року, Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 лютого 1934 засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання: у Дмитлазі й у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

15. Білий Михайло Степанович, 1882 р. н., народився в с. Велика Березовиця Тарнопольського окр. (Галичина), українець, член ВКП(б), закінчив робітфак Сільськогосподарського інституту, службовець, проживав в УСРР.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 лютого 1934 р. засуджений за ст. 54-11 на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

16. Бовсунівський Петро Федорович, 1897 р. н., народився у с. Заміри Потіївського р-ну Житомирського округу Київській обл., українець, член КП(б)У в 1928–1932 рр., освіта вища, історик-економіст, викладач Планово-статистичного технікуму, проживав: м. Київ, вул. Енгельса, буд. 25, кв. 26.
Заарештований: 26 червня 1932 року за рішенням Судової трійки при Колегії ДПУ УСРР, 13 січня 1933 р. засуджений за ст. 54-10-11 до розстрілу. Колегією ОГПУ 24 січня 1933 р. розстріл замінено за ст. 58-11 КК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 року в Карелії (Сандармох).

17. Бойко Іван Іванович, 1892 р. н., народився у с. Олексинці Варвинського р-ну Чернігівської обл., українець, штабс-капітан армії Денікіна, безпартійний, ст. агроном «Українського плодоовочтрактороцентру», проживав: м. Харків.
Засуджений: Колегією ОГПУ 11 березня 1933 р. за ст.ст. 58-4-6-7 КК РСФРР на 8 років ув’язнення. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

18. Бондаренко Петро Степанович, 1896 р. н., народився у Суразькому повіті Чернігівської губ. (за іншими даними – с. Вілово Ачинського р-ну Красноярського краю), українець, член ВКП(б) в 1918–1925 рр., керував райвідділом НКВС, проживав: м. Ачинськ. У 1925 р. засуджений за перевищення влади – «умовно», потім працював інструктором районної каси взаємодопомоги.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 вересня 1935 р. засуджений за ст.ст. 58-8-10-11 КК РСФРР на 5 років ВТТ. Відбув у Соловки 30 липня 1937 року. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

19. Бондаренко Семен Прокопович (Бухарін Федір Андрійович), 1896 р. н., народився у м. Луганськ, українець, член ВКП(б) в 1917–1928 рр., токар, робітник заводу «Російський Провіданс» у м. Маріуполь.
Засуджений: Особливою нарадою при ОДПУ 5 липня 1929 р. засуджений на 3 роки ув’язнення. При перевезенні до Челябінського (за іншими даними – до Ярославського) політичного ізолятора 18 липня 1929 р. втік від конвою і прибув до Ленінграда, де до арешту перебував на нелегальному становищі, проживаючи за документами на ім’я Бухаріна Ф. А.
Заарештований:12 березня 1930 року як «член керівного ядра Тимчасового всесоюзного центру революційних пролетарських організацій». Колегією ОГПУ 13 вересня 1930 року засуджений за ст. 58-11 КК РСФРР на 10 років концтабору. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 року засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

20. Борець Олександр Михейович (у протоколі Особливої трійки – Ворець), 1894 р. н., народився у с. Спасове Новопразького р-ну Дніпропетровської обл., українець, колишній член ВКП(б), бурильник-прохідник, десятник сантехнадзору рудника ім. Чубаря (Криворіжжя).
Засуджений: Колегією ОГПУ 21 квітня 1933 р. засуджений за ст.ст. 58-2-10 КК РСФРР до розстрілу, замінено на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль», працював завгоспом санчастини. Спецколегією Верховного суду СРСР 21 листопада 1935 р. засуджений за ст. 58-12 додатково на 2 роки. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 27 жовтня 1937 р. в Карелії (Сандармох).

21. Бромберг Михайло (Меєр) Давидович, 1914 р. н., народився у м. Чигирин Шевченківського окр. УСРР, єврей, робітник.
Засуджений: Колегією ОДПУ 9 березня 1933 р. до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

22. Будницький Данило Зельманович, 1903 р. н., народився у м. Лубни Полтавської губ., єврей, член ВКП(б) в 1928–1936 рр., заступник директора Фізико-технічного інституту (ЛФТІ) в 1932–1935 рр., інженер-фізик заводу «Ілліч», проживав: м. Ленінград, Соснівка, Яшумов пров., буд. 11, кв. 3.
Заарештований: 20 вересня 1936 р. Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Ленінград, 23 грудня 1936 р. засуджений за ст.ст. 17-58-8, 58-11 КК РРФСР на 10 років в’язниці. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 10 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 4 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

23. Ваврин Олександр Йосипович, 1893 р. н., народився у с. Чехоград Мелітопольського повіту, чех, служив в арміях Денікіна і Врангеля, освіта середня, селянин.
Засуджений: Верховним судом УСРР 14 червня 1931 р. за ст. 54-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

24. Вайсберг Йосип Абрамович, 1899 р. н., народився у м. Васильків Київської губернії, єврей, з купецтва, кандидат у члени ВКП(б) в 1932–1936 рр., закінчив Інститут народної освіти, історик-філософ, професор, ст. викладач Військово-медичної академії, батальйонний комісар, проживав: м. Ленінград, вул. Достоєвського, буд. 30, кв. 24.
Заарештований: 11 липня 1936 р. Засуджений Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Ленінград 28 грудня 1936 р. за ст.ст. 17-58-8, 58-11 КК РРФСР на 10 років. Відбував покарання у Соловках (Савватіївський спецізолятор). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

25. Вангенгейм Олексій Феодосійович (у протоколі Особливої трійки Федосійович), 1881 р. н., народився у с. Кропивна Конотопського повіту Чернігівської губернії, з дворян. Закінчив Московський університет і Сільськогосподарський інститут, член ВКП(б) в 1928–1934 рр. Професор, заступник голови Центрального бюро краєзнавства в 1920–1931 рр., дійсний член Головної геофізичної обсерваторії (м. Ленінград), керівник Єдиної гідрометеорологічної служби СРСР, проживав: м. Москва, Докучаєв пров., буд. 7, кв. 1.
Заарештований: 8 січня 1934 р. Засуджений Колегією ОГПУ 27 березня 1934 р. за ст. 58-7 КК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, працював у бібліотеці. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

26. Вальда-Фарановський Олександр Казимирович (у протоколі Особливої трійки Вальда -Франовський), 1893 р. н., народився у м. Підволочиськ, українець (за ін. даними – німець), безпартійний, штабс-капітан (ротмістр кавалерії) в арміях Врангеля і Денікіна, агроном. У 1921 р. перебував під слідством у м. Мелітополі за «участь у контрреволюційній організації». Втік з в’язниці, вступив на службу під вигаданим прізвищем, працював у Криму, Києві та Дніпропетровську, зав. сектору Всеукраїнського коопхарчоб’єднання, проживав: м. Харків, Римарська вул., буд. 6, кв. 16.
Заарештований: 20 квітня 1932 р., постановою трійки ДПУ УСРР від 19 листопада 1932 р. засуджений за ст. 58-7-10 КК УCРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

27. Верещак Тимофій Якович, 1881 р. н., народився у Новоград-Волинському повіті, українець, член ВКП(б) в 1928–1930 рр., робітник.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 14 січня 1936 р. за «контрреволюційну агітацію» на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 27 жовтня 1937 р. в Карелії (Сандармох).

28. Вікул Сергій Павлович, 1890 р. н., народився у м. Вінниця, українець, із сім’ї священика, колишній член ЦК УСДРП, член КП(б)У в 1929–1933 рр., освіта вища, зав. сектору праць марксизму-ленінізму «Партвидаву» ЦК КП(б)У.
Заарештований: у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст.ст. 54-4-6-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль» в одиночній камері спецізолятора. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

29. Вінницький Тарас Іванович (він же Кюнц Франц Михайлович), 1890 р. н., народився у м. Ходорів (Галичина), українець, офіцер австрійської і галицької армій, колишній член ВКП(б), зав. навчальної частини робітфаку при Енергоінституті. Проживав: м. Одеса, вул. Перекопської Перемоги, буд. 43.
Заарештований: 23 лютого 1933 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 14 листопада 1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль». Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

30. Вовк Степан Петрович, 1895 р. н., народився у с. Голгоча Підгаєцького повіту (Галичина), українець, безпартійний, викладач хімії. Проживав: м. Київ.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 березня 1935 р. за «участь у контрреволюційній організації» на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль». Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

31. Вовкотруб Семен Петрович, 1907 р. н., народився у с. Марійка Жашківського р-ну Київської обл., українець, із селян, кандидат в члени ВКП(б), помічник машиніста заводу «Більшовик». Проживав: м. Ленінград. У 1928 р. виїхав до Канади, звідки в 1931-му повернувся через Лондон в УСРР. Затриманий прикордонним загоном на станції Кривин і висланий до м. Балашов. У 1932 р. втік на батьківщину, потім у Ленінград, де мешкав без прописки за документами брата.
Засуджений: Колегією ОГПУ 27 квітня 1933 р. за ст. 58-6 КК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, зокрема 9 місяців на посиленому режимі. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

32. Войтюк Яків Семенович, 1894 р. н., народився у с. Сілець Холмського повіту Люблінської губернії, колишній прапорщик, закінчив духовне училище, 3 класи духовної семінарії та комвуз Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів (ВУАМЛІН), член КП(б)У в 1924–1933 рр., викладач соціально-економічних наук у Медичному і Кооперативному інститутах, проживав: м. Харків.
Заарештований: 11 травня 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 1 жовтня 1933 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль» в одиночній камері спецізолятора. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

33. Волгай Василь Костянтинович, 1903 р. н., народився у м. Ромни Полтавського повіту, українець, із сім’ї кустаря, колишній член ВКП(б), асистент з курсу історії народів СРСР у Вологодському педінституті в 1934–1935 рр.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 вересня 1935 р. за «контрреволюційну троцькістську діяльність» на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

34. Волков Василь Митрофанович, 1902 р. н., народився с. Шенгаріївка Грунського р-ну Харківської обл., українець, колишній член ВКП(б), науковий працівник Української Академії наук (за іншими даними – начальник Управління держзабезпечення Наркомсоцзабезу УСРР). Проживав: м. Київ.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС УСРР 3 вересня 1936 р. за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 10 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 4 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

35. Волков Георгій Федорович, 1888 р. н., народився у с. Малі Бубни Роменського повіту Полтавської губернії (за іншими даними у м. Білопілля Харківської губернії), українець, із сім’ї залізничника, безпартійний, пенсіонер, екскурсовод Товариства політкаторжан і засланців, мешкав у Москві.
Засуджений: Військовою колегією Верховного суду СРСР 2 березня 1936 р. за ст.ст. 58-8-11 КК РСФРР на 10 років ув’язнення. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

36. Волох Омелян Іванович (у протоколі Особливої трійки Волок), 1886 р. н., народився у станиці Кальниболотська на Кубані, українець, штабс-капітан царської армії, полковник армії УНР, командир бригади петлюрівської армії, командир роти Червоної армії, член КП(б)У в 1920–1933 рр., голова Українського бюро Союзу шоферів, студент 1-го курсу архітектурного інституту. Проживав: м. Харків.
Заарештований: 4 травня 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання у Соловках, у таборі « Кремль» в одиночній камері спецізолятора. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

37. Волошин Павло Петрович, 1891 р. н., народився у с. Гаpкавичі Сокольського повіту Гpодненської губернії, білорус, служив у Денікіна та Червоній армії. З 1922 р. у Польщі – депутат Сейму, член ЦК Білоруської селянсько-робітничої громади. Відповідальний секретар ЦК МОДР БСРР, помічник директорії Білоруської державної бібліотеки. Проживав: м. Мінськ, Подгоpний пров., б. 4/1.
Заарештований: 1 вересня 1933 р. як «член Білоруського національного центру». Колегією ОГПУ 9 січня 1934 р. засуджений за ст.ст. 58-4-6-11 КК РСФРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках (табірний пункт «Анзер»). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

38. Вольфсон Ной Бенціанович, 1898 р. н., народився у м. Біла Церква Київської губернії, єврей, колишній член ВКП(б), культпрацівник (за іншими даними – економіст-плановик).
Засуджений:15 квітня 1930 р. Особливою нарадою при КОДПУ УСРР за ст. 54-10 КК УСРР, висилка на 3 роки за межі УСРР; 15 червня 1935 р. Особливою нарадою при НКВС СРСР за поширення контрреволюційних провокаційних чуток засуджений на 3 роки ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 10 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 4 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

39. Вороний Марко Миколайович (Марко Вороний), 1904 р. н., народився у м. Чернігів, українець, із дворян, навчався в Муздрамінституті та інституті Народного господарства, поет (псевдонім Антіох), член Спілки радянських письменників. Проживав: м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 14, кв. 2.
Заарештований: 19 березня 1935 р. Військовим трибуналом Київського ВО 1–4 лютого 1936 р. засуджений за ст.ст. 54-8-11 КК УСРР на 8 років позбавлення волі. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

40. Ганджа Олексій Миколайович, 1900 р. н., народився у с. Степанівка Гайсинського повіту Подільської губернії, українець, прапорщик петлюрівської армії,  колишній член ВКП(б), директор картограм. (У 1921–1926 рр. перебував за кордоном, в СРСР прибув з Польщі).
Засуджений: Колегією ОГПУ 22 квітня 1934 р. за ст.ст. 58-6-11 КК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

41. Гарбуз Антон Микитович, 1890 р. н., народився у с. Гельмязів Золотоніського повіту Полтавської губернії, українець, із селян, колишній член КП(б)У, закінчив Агробіологічний інститут і Комуністичний університет, професор Машинобудівного інституту, аспірант Інституту сходознавства, проживав: м. Харків.
Заарештований: 18 лютого 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. ст. 54-4-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у таборі «Карлаг» і на Соловках, працював лікпомом. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

42. Глейх Григорій Давидович, 1901 р. н., народився у м. Прилуки Чернігівської області, єврей, колишній член ВКП(б), культпрацівник, проживав: м. Харків.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 1 квітня 1935 р. на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

43. Глузман Пінхус Гершович, 1899 р. н., народився у м. Проскурів УСРР, єврей, колишній член ВКП(б), професор історії ВКП(б) Дніпропетровського університету.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 листопада 1935 р. на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

44. Глущенко Тимофій Гнатович, 1888 р. н., народився у с. Олександрівка Василівської волості Полтавської губернії , росіянин, член ВКП(б) з 1917 р. по 1930 р., голова Комісії із закупівлі в Америці пароплавів для Радторгфлоту, проживав: м. Москва, вул. М’ясницька, буд. 24, кв. 76.
(До 1929 р. керував Балтійською конторою Радторгфлоту, адреса в Ленінграді: вул. Ракова, буд. 33.)
Заарештований: на вулиці без пред’явлення звинувачення 10 квітня 1930 р. Колегією ОГПУ 6 липня 1931 р. засуджений за ст. ст. 58-6-7 КК РСФРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. у Карелії (Сандармох).

45. Гончаренко Федір Максимович, 1882 р. н., народився і жив у с. Ольшаниця Рокитнянського району Київської області, українець, колишній жандарм, колишній есер, колишній член КП(б)У, тесля.
Засуджений: Колегією ОГПУ 13 лютого 1932 р. за ст. ст. 58-2-11 КК РСФРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

46. Гаусман Тадеуш Морісовіч (Горінський Осип Карлович, у протоколі Особливої трійки Горінський-Гаусман Осип Карлович), 1904 р. н., народився у м. Долина (Галичина), єврей, із сім’ї юриста, перебував на відповідальній роботі в КПЗУ. У лютому 1933 р. нелегально прибув до СРСР, змінив прізвище. Інженер-конструктор заводу ім. Марті, проживав: м. Одеса, вул. Пішонівська, буд. 16, кв. 2.
Заарештований: 11 грудня 1934 р. у справі «Української військової організації». Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 липня 1935 р. засуджений за «контрреволюційну діяльність» на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

47. Гоца Василь Пилипович, 1885 р. н., народився у с. Озерна Тарнопольського повіту (Галичина), українець, безпартійний, філософ, професор української літератури, директор Інституту народної освіти, проживав: м. Житомир.
Заарештований: 3 серпня 1933 р. Засуджений Судовою трійкою при ПП ГПУ УСРР 14 лютого 1934 р. за ст. ст. 54-2-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у таборі «Карлаг» (завідував табірним музеєм) і в Соловках – у таборі «Кремль». Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

48. Григорович Дмитро Артемович, 1897 р. н., народився у с. Широке Криворізького повіту УСРР, українець, служив у Білій армії, освіта вища, агроном-плановик контори «Центроплодоовоч».
Заарештований: у справі «контрреволюційної шкідницької організації в системі Наркомзему і Наркомрадгоспу». Колегією ОГПУ 11 березня 1933 р. засуджений на 10 років в’язниці. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

49. Гройсман Леонід (Авраам) Ісаакович, 1907 р. н., народився у Таращанському районі Київської області, єврей, колишній член ВКП(б), мельник.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 грудня 1935 р. на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

50. Грушевський Сергій Григорович, 1888 р. н., народився у м. Чигирин Київської губернії, українець, закінчив Київський університет, кандидат в члени 1-ї Державної думи і Установчих зборів, професор, історик. Повернувся з еміграції в 1931 р., проживав: м. Краснодар (небіж історика М. С. Грушевського.)
Засуджений: Колегією ОГПУ 28 серпня 1933 р. за ст. ст. 58-2-11-13 КК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у таборі «Дмитлаг» і в Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

51. Гумецький Федір Михайлович, 1896 р. н., народився у Галичині, українець, освіта вища, службовець, проживав: м. Москва.
Засуджений: Колегією ОГПУ 5 вересня 1933 р. за ст. ст. 58-2-6-11 КК РРФСР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках – в таборі «Кремль», в одиночній камері спецізолятора. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

52. Гуцуляк Семен Юрійович, 1897 р. н., народився у с. Долішні Станівці (Буковина), українець, лейтенант австрійської армії, колишній член ЦК КП Буковини, член КП(б)У в 1928-1934 рр.., колишній член Президії Держплану УСРР, директор радгоспу Свинартресту в с. Онуфріївка Харківської обл.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 26 лютого 1934 р. за  ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль». Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

53. Демчук Петро Іванович, 1900 р. н., народився у м. Городенка (Галичина), українець, із селян, командир сотні галицької армії, колишній член КП Австрії, член ВКП(б) в 1929-1933 рр.., юрист, професор, керівник кафедри діалектичного матеріалізму Комуністичного інституту радянського будівництва і права, проживав: м. Харків. (У 1925 р. секретар консульської частини Повпредства СРСР у м. Відень).
Заарештований: в травні 1933 р. у справі «Української військової організації». Судової трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль», використовувався у канцелярській роботі, переведений до табору «Муксалма», оголошував голодування. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

54. Дідушок (Дідушек) Василь Федорович, 1889 р. н., народився у Галичині, українець, капітан австрійської армії, командир батальйону, потім куреня українських січових стрільців, колишній член ВКП(б), колишній співробітник Розвідуправління Генштабу РККА. (У 1932 р. відкликаний з-за кордону.)
Засуджений: Колегією ОГПУ 2 вересня 1933 р. за ст. 58-6 КК РРФСР           до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

55. Дідушок (Дідушек) Володимир Федорович, 1897 р. н., народився у Галичині, українець, взводний командир австрійської армії, колишній член КП(б)У, освіта вища, відповідальний секретар ревізійної комісії дорожнього комітету Управління Південно-Західної залізниці, проживав: м. Київ.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 грудня 1935 р. за      ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох) .

56. Дідушок-Гельмер (Дідушек-Гельмер) Петро Федорович, 1889 р. н., народився у Галичині, офіцер австрійської армії, один з організаторів українських січових стрільців, колишній член СДП Австрії, колишній член КП(б)У, економіст, начальник іноземного відділу Головного управління ЦПФ СРСР.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 березня 1935 р. за ст. ст. 54-8-11 КК УРСР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

57. Дорожний-Міненко Іван Дмитрович, 1897 р. н., народився у с. Бойківка Костянтинівського р-ну Харківської обл., українець, із селян, член ВКП(б) в 1917-1935 рр.., аспірант 3-го курсу Інституту червоної професури, доцент, завідувач кафедри літератури й мови Педінституту, проживав: м. Вінниця.
Заарештований: 14 серпня 1935 р. Військовим трибуналом Київського ВО      22 жовтня 1935 р. засуджений за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР до розстрілу з заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох)
Одночасно розстріляли й  А. Т. Паламарчука, який проходив у справі як спільник, а Д. Р. Мартишевського і  В. С. Снігового перевели із Соловків і розстріляли 8 грудня 1937 р.).

58. Дудкевич Казимир Іванович, 1908 р. н., народився у м. Львів, українець, освіта вища, колишній викладач філософського факультету Львівського університету. В СРСР з 1930 року. Аспірант-кінорежисер «Союзкіно», проживав: м. Москва.
Засуджений: Колегією ОГПУ 5 вересня 1933 р. на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання у Соловках, в 1934 р. таємно надіслав листа нареченій у Польщу. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

59. Дятлів Петро Юрійович, 1883 р. н., народився у м. Стародуб Чернігівського повіту, українець, колишній член ЦК УСДРП, член КП(б)У в 1926 – 1933 рр., професор інституту Комунального господарства, проживав: м. Харків.
Заарештований: у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 1 жовтня 1933 р. засуджений за ст. 54-11 КК УРСР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

60. Емдіна Белла Ізраїлівна, 1890 р. н., уродженка м. Сміла Київської губернії, єврейка, з родини кустаря, колишній член ВКП(б), освіта вища, економіст-трудовик проектного бюро Наркоммісцпрому.
Засуджена: спецколегією Київського облсуду 29 жовтня 1935 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УСРР на 3 роки ВТТ. Відбувала покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджена до найвищої кари.
Розстріляна: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох)

61. Епік Григорій Данилович, 1901 р. н., уродженець с. Кам’янське Катеринославської губернії, українець (за ін. даними єврей), колишній боротьбист, член КП(б)У в 1920–1934 рр., освіта вища, літератор, головний редактор видавництва «Червоний шлях», проживав: м. Харків, Будинок письменників «Слово», кв. 7.
Заарештований: 5 грудня 1934 р. у справі «боротьбистської контрреволюційної організації». Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Києві 27–28 березня 1935 р. засуджений на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання у Соловках (табірний пункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. у Карелії (Сандармох).

62. Ерстенюк Микола Васильович, 1892 р. н., уродженець м. Надвірна (Галичина), українець, офіцер австрійської і галицької армій, колишній член КП Чехословаччини, освіта вища, юрист, референт-стенограф наркома освіти УСРР, проживав: м. Харків, вул. Садова, буд. 14. (Повернувся з еміграції в 1924 р.)
Заарештований: 19 лютого 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. ст. 54-2-3-4-6-8-10-11-13 КК УСРР на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання у Соловках (табірний пункт «Кремль») в одиночній камері спецізолятора. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. у Карелії (Сандармох).

63. Желєзняк Порфирій Омелянович, 1897 р. н., народився у с. Жабокрич Подільського повіту, українець, селянин-одноосібник. Учасник повстання в 1920–1921 рр.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 13 листопада 1931 р. за ст. ст. 54-2-11 КК УСРР до розстрілу. Колегія ОДПУ 1 лютого 1932 р. за ст. 59-3 КК РСФРР розстріл замінила на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках («Кремль»), оголошував голодування. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 27 жовтня 1937 р. у Карелії (Сандармох).

64. Загоруйко Федір Дорофійович (він же Загоруй Федір Єрофійович), 1906 р. н., народився у м. Дмитріївка (тепер Макіївка) Донецької області, українець, із робітників-кустарів, безпартійний, закінчив Інститут інженерів залізничного транспорту, інженер будівництва Володарського мосту, проживав: м. Ленінград.
Заарештований: 16 вересня 1936 р. Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Ленінграді засуджений 30 грудня 1936 р. за ст. ст. 17-58-8, 58-11 КК РСФРР на 8 років в’язниці. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

65. Замислов Петро Кузьмич, 1886 р. н., народився у с. Лопазна Костеніцької волості Мглинського повіту Чернігівської губернії, росіянин, колишній есер і боротьбист, член КП(б)У в 1920–1932 рр., освіта вища, економіст, працівник контори «Союздрук». Проживав: м. Київ.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 липня (за ін. даними 29 липня) 1936 р. за ст. ст. 54-2-8-10-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

66. Запорований Степан Гаврилович, 1909 р. н., народився у с. Верхнянка Київської губернії, українець, агроном, студент Лінгвістичного інституту, проживав: м. Київ.
Заарештований: у справі «Української революційно-демократичної спілки».
Засуджений: судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28 січня 1933 р. за ст. ст. 54-2-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у таборі «Карлаг» та в Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

67. Зеров Микола Костянтинович (Микола Зеров), 1890 р. н., народився у м. Зіньків Полтавської губернії, українець, літературознавець, поет, перекладач, професор Київського університету. Проживав: м. Київ, вул. Леніна, буд. 82, кв. 7 (перед арештом: м. Пушкіно Московської області, Перша Гоголівська вул., буд. 1, кв. 1).
Заарештований: 27 квітня і переведений до Києва в травні 1935 р.
Засуджений: Військовим трибуналом КВО 7 лютого 1936 р. за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках («Кремль»). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

68. Зєвін Зіновій Давидович, 1901 р. н., народився у с. Кам’янське Катеринославської губернії, єврей, колишній член ВКП(б), освіта вища, інженер-технолог. Проживав: м. Харків.
Засуджений: у 1929 р. за «троцькістську діяльність» на 3 роки політізолятора, того ж року достроково звільнений. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 жовтня 1935 р. на 3 роки ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

69. Іллінський Павло Васильович, 1896 р. н., народився у м. Білгород Курської губернії, українець, безпартійний, служив в арміях Денікіна і Врангеля. Емігрував, закінчив юридичний факультет Празького університету (член Спілки студентів – громадян України). Повернувся в Україну, працював інженером тракторного заводу (ХТЗ). Проживав: м. Харків.
Заарештований: 30 жовтня 1933 р. як «член есерівської організації» і «чеський шпигун». Колегією ОДПУ 29 березня 1934 р. засуджений за ст. ст. 58-4-6-11 КК РСФРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

70. Ільницький Володимир Володимирович (він же Телеп’янович Йосип Іванович), 1898 р. н., народився у с. Івашківці (Галичина), українець, унтер-офіцер галицької армії, безпартійний, закінчив Сільськогосподарський інститут, заввідділу постачання НДІ педагогіки УСРР, проживав: м. Харків.
Заарештований: 13 липня 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. ст. 54-4-8-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в таборі «Карлаг» і в Соловках («Кремль»). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

71. Ірчан Мирослав Дмитрович (Баб’юк Андрій Дмитрович, Мирослав Ірчан), 1896 р. н., народився у с. П’ядики (Галичина), українець, поручник австрійської армії, хорунжий галицької армії, закінчив Львівську учительську семінарію, колишній член КПЗУ й член КП Канади (з 1922 р. по 1929 р. жив у Канаді), колишній член КП(б)У, літератор, відповідальний редактор журналу «Захiдна Україна». Проживав: м. Харків.
Заарештований: 28 грудня 1933 р. у справі «Української військової організації».
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28 лютого 1934 р. за ст. ст. 54-6-8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в 4-му відділенні ББК (Сегежа) і в Соловках («Кремль»). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

72. Карпінський Йосип Станіславович
, 1888 р. н., народився у с. Старожеби Плоцького повіту, поляк (за ін. даними – українець), безпартійний, закінчив Житомирську католицьку семінарію, священик з 1913 р., служив в українських парафіях, настоятель Махновського приходу з 1921 р. Проживав: с. Махнівка Бердичівського району.
Заарештований: 26 жовтня 1929 р. Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 12 травня 1930 р. засуджений за ст. ст. 54-6-10 КК УСРР на 10 років концтабору. Відбував покарання у Ярославському політізоляторі та в Соловках (спецізолятор «Савватьєво»). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

73. Качанюк Михайло Адамович, 1889 р. н., народився у с. Кути Золочівського повіту (Галичина), українець, офіцер австрійської і галицької армій, безпартійний, освіта вища, літератор-критик, референт Всеукраїнського комітету драматургії. Проживав: м. Харків, пл. Фейєрбаха, буд. 11.
Заарештований: 31 грудня 1932 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. ст. 54-4-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в таборі «Карлаг» і в Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

74. Кереказо Костянтин Іванович (Юрченко Андрій Григорович), 1905 р. н., народився у м. Київ, українець (за ін. даними – росіянин), колишній член ВКП(б), машиніст, старшина ВМФ, Севастополь.
Засуджений: до ув’язнення в концтабір, у 1934 р. втік і проживав у Ленінграді «за підробленими документами». Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 квітня 1935 р. вдруге засуджений на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

75. Кімарський Олександр Хомич, 1905 (1906) р. н., народився у м. Алчевськ (Луганщина), росіянин, колишній член ВКП(б), інженер з технормування Управління театрального будівництва, проживав: м. Харків.
Засуджений: У 1929 р. на 3 роки політізолятора за «контрреволюційну троцькістську діяльність». Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 вересня 1935 р. засуджений на 3 роки ВТТ. Відбував покарання у Соловецькій в’язниці. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

76. Кириленко Тарас Андрійович, 1904 р. н., народився у с. Валегоцулівка Ананьївського повіту Херсонської губернії, росіянин, водій у м. Одеса. Засуджений 16.04.1933 р. КОДПУ СРСР, ст. 59-3 КК РСФРР, розстріл із заміною на 10 років ВТТ. У таборі засуджений спецколегією Головсуду АКСРР 24 жовтня 1936 р. за ст. 154-2 ч.1, строк збільшено на 3 роки до невідбутого строку.
Розстріляний: 27 жовтня 1937 р. в Карелії (Сандармох).

77. Кишан (за ін. даними КишонПетро Васильович, 1907 р. н., народився в с. Яношівка Шепетівського повіту, українець, колгоспник, служив червоноармійцем військ НКВС у м. Тифліс (Грузія). Втік до Польщі, потім повернувся в СРСР.
Засуджений: Колегією ОДПУ 14 серпня 1932 р. за ст. ст. 58-6, 193-9 КК РСФРР до розстрілу з заміною на 10 років концтабору. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

78. Клименко Володимир Миколайович, 1899 р. н., народився й жив у Андрушівській волості Київської губернії, українець, безпартійний, хлібороб. Заарештований як «член керівної п’ятірки Попільнянсько-Фастівської контрреволюційної повстанської організації».
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 1 листопада 1931 р. за ст. ст. 54-10-11 КК УСРР до розстрілу. Колегією ОДПУ 13 червня 1932 р. розстріл замінено за ст. ст. 58-2-11 КК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 27 жовтня 1937 р. в Карелії (Сандармох).

79. Клосс Михайло Миколайович, 1905 р. н., народився у с. Молотів (Галичина), українець, колишній член КП Німеччини, прядильник фабрики «Червона нитка». Проживав: м. Харків. (Нелегально перейшов з Польщі до Німеччини, звідки прибув до СРСР).
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 25 травня 1934 р. за ст. ст. 54-6-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у 1935 р. – на командировці «Нова Соснова»; звинувачений у «контрреволюційній діяльності, спрямованій на зрив трудової політики табору». Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

80. Клюковський Рафаїл Петрович, 1893 р. н., народився у Київській губернії, українець, селянин.
Засуджений: 09.01.1932 р. судовою трійкою при КООДПУ СРСР, ст. 54-6, 80 КК УСРР, розстріл; 07.03.1932 р., засідання (судове) КООДПУ СРСР, ст. 58-6 КК РСФРР, розстріл із заміною на 10 років ВТТ. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

81. Книшек Олексій Михайлович (у протоколі особливої трійки Книшик), 1896 р. н., уродженець Перемишльського повіту (Галичина), українець, служив в австрійській армії, колишній член ВКП(б), пом. начальника охорони кооперативів при промисловій міліції, проживав: м. Київ, вул. Басейна, буд. 5б.
Заарештований: 30 листопада 1932 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. ст. 54-4-6 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в 4-му відділенні Белбалтлагу і в Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

82. Ковальський Йосип Антонович, 1898 р. н., народився в с. Велика Новоселиця Полонської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, поляк, із селян, безпартійний, закінчив фізико-математичний факультет Інституту народної освіти, викладав у меліоративному технікумі в Києві. З 1928 р. католицький священик (таємно висвячений у храмі св. Катерини в Ленінграді), служив у Фастові Київської області.
Заарештований: 29 травня 1929 р. Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 12 травня 1930 р. засуджений за ст. 54-10 КК УСРР на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання у Ярославському політізоляторі й у Соловках (спецізолятор «Савватьєво»). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

83. Ковальчук Григорій Іванович, 1892 р. н., народився у с. Дідовичі (Київська губернія), агроном-зоотехнік райколгоспферми. Проживав: м. Сміла (нині Черкаська область).
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 11 травня 1933 р. за ст. ст. 54-10-11 КК УСРР до розстрілу. Колегією ОДПУ 28 липня 1933 р. вирок замінено на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

84. Ковальчук Кирило Іванович, 1913 р. н., народився у с. Валіївка Харківської губернії (нині Білопільського район Сумської області), українець, безпартійний, курсант школи ВЦВК, проживав: м. Москва. У лютому 1935 р. призначений у наряд з охорони Кремлівського палацу, де проходив 2-й з’їзд колгоспників-ударників.
Заарештований: за «підготовку терористичного акту». Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 червня 1935 р. засуджений на 5 років ув’язнення. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

85. Ковальчук Яків Єфремович, 1889 р. н., народився у с. Городниця (нині Немирівський район Вінницької області) Подільської губернії, українець, безпартійний, служив у Петлюри і в органах ВЧК, освіта вища, письменник, журналіст, проживав: м. Харків, пров. Лопанський, буд. 4, кв. 2.
Заарештований: 16 грудня 1933 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 26 лютого 1934 р. за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

86. Коган Лев Мойсейович, 1905 р. н., народився і проживав у м. Одеса, єврей, член ВКП(б), мав вищу освіту, директор Утилькомбінату, проживав: вул. Пушкінська, буд. 53, кв. 2.
Заарештований: 31 січня 1935 р. Засуджений за «контрреволюційну троцькістську діяльність» на 3 роки ВТТ. Відбував покарання в таборі «Свірлаг» і Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

87. Козловський Борис Григорович, 1887 р. н., народився в м. Миколаїв Херсонської губернії, українець, з робітників, член ВКП(б) в 1904–1936 роках, зав. масовою роботою Будинку техніки водного транспорту (директор Музею водного транспорту), проживав: м. Ленінград, вул. Герцена, буд. 55, кв. 15.
Заарештований: 14 червня 1936 р. Засуджений Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Ленінграді 23 грудня 1936 р. за ст. 17-58-8, 58-11 УК РСФРР на 10 років в’язниці. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 10 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

88. Козоріз (Козоріс) Михайло Кирилович (Кірович), 1880 р. н., народився в м. Калуш (Галичина), українець, з міщан, закінчив юридичний факультет Львівського університету, член ВКП(б) в 1920–1933 роках, книгознавець, науковий співробітник ВУАН, діяч у літературному об’єднанні «Західна Україна», проживав: м. Київ.
Заарештований: 14 лютого 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 1 жовтня 1933 р. засуджений на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

89. Коник Климентій Йосифович, 1888 р. н., народився в м. Сянок (Галичина), українець, син судового чиновника, служив офіцером в австрійській і галицькій арміях, член КП(б)У в 1920–1933 рр., економіст, директор Житомирського інституту народної освіти, керівник сектору планування науки Держплану УСРР, проживав: м. Харків.
Заарештований: у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. ст. 54-2-6-7 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

90. Корбутяк Василь Юлійович (Юрійович), 1883 р. н., народився в с. Балинці Коломийського повіту (нині Снятинського району) на Галичині, українець, унтер-офіцер австрійської армії, член ЦК КПЗУ в 1924–1925 рр., колишній член ВКП(б), завідувач Граківської агрохімічної бази НДІ хімії, проживав: м. Чугуїв Харківської області.
Заарештований: у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 10 листопада 1933 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937р. в Карелії (Сандармох).

91. Коренковський Павло Лук’янович (Лукич), 1900 р. н., народився в с. Сороцьке (Галичина), служив в австрійській і галицькій арміях, член КП(б)У в 1926-1933 рр., асистент Медінституту, проживав: м. Харків.
Заарештований: 17 червня 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений на 5 років ВТТ. Відбував покарання в таборі «Карлаг» і на Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

92. Корзун Ілля Тихонович, 1906 р. н., народився в с. Федорівка (нині Новоград-Волинський район Житомирської області), українець, із селян, працював на Дніпробуді. Намагався перейти кордон з Польщею.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 30 жовтня 1931 р. за ст. ст. 54-2-11 КК УСРР до розстрілу. Колегією ОГПУ 7 березня 1932 р. розстріл замінений за ст. ст. 58-2-11 УК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

93. Корсовецький Ілля Олександрович, 1907 р. н., народився в с. Голово-Русава (нині Томашпільський район Вінницької області), українець, сільський вчитель.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 27 жовтня 1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках (табірний пункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

94. Косар-Заячківський Мирон Титович, 1897 р. н., народився в с. Довге (Галичина), українець, у минулому санітарний унтер-офіцер, освіта незакінчена вища, колишній член КП(б)У і член Політбюро ЦК КПЗУ. Прибув до СРСР у 1933 р.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 29 травня 1934 р. за ст. ст. 54-6-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках (табірний пункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

95. Котляревський Григорій Порфирович, 1887 р. н., уродженець Харківської губернії, українець, з сім’ї священика, служив у білій армії, безпартійний, колишній заступник начальника Політвідділу Чорноморського флоту, проживав у Криму.
Засуджений: Колегією ОГПУ 11 квітня 1934 р. за ст. ст. 58-8-10-11, 121 УК РСФРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках, завідувач бібліотеки. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

96. Кошкарев Микола Павлович (Кошкань Макар Павлович), 1900 р. н., уродженець Подільської губернії (нині Іллінецький район Вінницької області), українець, освіта незакінчена вища, колишній член ВКП(б).
Засуджений: надзвичайною судовою Колегією ВС СРСР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ.
Розстріляній: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

97. Кривенко-Матиєнко Петро Михайлович, 1891 р. н., народився в м. Луцьк, українець, офіцер петлюрівської армії, колишній член КП(б)У, освіта вища, журналіст, директор видавництва «Західна Україна», проживав: м. Харків.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 23 грудня 1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках, (табірний пункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

98. Крушельницький Антін Владиславович, 1878 р. н., народився в м. Ланцут на Галичині (нині Жешувське воєводство, Польща), українець, безпартійний, закінчив філософський факультет Львівського університету, літератор, співробітник «Української радянської енциклопедії», проживав: м. Харків. (Міністр освіти УНР, після 1919 р. жив у Відні, в 1925 р. повернувся в м. Львів, у 1932 р. приїхав із сім’єю в УСРР.)
Заарештований: 5 листопада 1934 р. Засуджений у м. Київ 28 березня 1935 р. Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР за ст. ст. 54- 8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках, перебував у таборі «Муксалма», оголошував голодування. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох). (Його дружина Марія, сини Іван і Тарас розстріляні в м. Київ у грудні 1934 р.; сини Богдан і Остап розстріляні разом з ним, донька Володимира етапована із Соловків і розстріляна 8 грудня 1937 р. в Ленінградській області).

99. Крушельницький Богдан Антонович, 1906 р. н., народився в м. Станіслав (Галичина), українець, закінчив Український вільний університет у Празі, агроном, вчитель 1-ої Ольшанської середньої школи і викладач Райколгоспшколи. Проживав: м. Харків.
Заарештований: у грудні 1934 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВД СРСР 26 березня 1935 р. за ст. 54-8 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках (острів Анзер). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

100. Крушельницький Остап Антонович, 1913 р. н., народився в м. Городенка (Галичина), українець, освіта вища, викладач німецької мови в Інституті променергетики. Проживав: м. Харків.
Заарештований: у грудні 1934 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВД СРСР 10 квітня 1935 р. за ст. 54-8 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

101. Кубрак Йосип Микитович, 1899 р. н., народився в с. Кукільники Рогатинського повіту (Галичина), українець, служив у петлюрівській армії, колишній член УПРС, потім КП(б)У, помічник технічного керівника у видавництві, проживав: м. Харків.
Засуджений:Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 25 травня 1934 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках (табірний пункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

102. Кузняк Микола Григорович, 1895 р. н., народився на Галичині, українець, офіцер галицької армії, колишній член КП Австрії, член КП(б)У в 1920–1933 рр., освіта вища, директор Інституту профосвіти, професор, проживав: м. Маріуполь. (У СРСР прибув 1924 р., працював науковим співробітником і директором бібліотеки Українського інституту марксизму-ленінізму, проживав: м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 3, кв. 13.).
Заарештований: 30 січня 1933 р. у справі “Української військової організації”. Трійкою ГПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках (табірний пункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

103. Кузьменко Тимофій Тарасович, 1899 р. н., народився в с. Лютенські Будища (нині Зіньківський район Полтавської області), українець, колишній член ВКП(б), освіта вища, завкафедри Інституту червоної професури і Комуністичного університету ім. Артема; науковець Українського інституту марксизму-ленінізму, проживав: м. Харків.
Заарештований: 6 грудня 1933 р. Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 24 лютого 1934 р. засуджений за ст. 54-10 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у таборі «Свір» та в Соловках (табпункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

104. Куліш Микола Гурович (Микола Куліш), 1892 р. н., народився в с. Чаплинка Дніпровського повіту Таврійської губернії (нині – територія Херсонської області), українець, член КП(б)У в 1919–1934 рр., драматург, проживав: м. Харків, будинок письменників «Слово», кв. 33.
Заарештований: 8 грудня 1934 р. у справі “Боротьбистської контрреволюційної організації”. Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Київ 27–28 березня 1935 р. засуджений за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

105. Курбас Олександр Степанович (Лесь Курбас), 1887 р. н., народився в м. Самбір (Галичина), українець, із сім’ї актора, колишній член партії соціал-демократів, закінчив історико-філософський факультет Львівського університету, керівник Молодого театру в 1917–1922 рр. (м. Київ), організатор і керівник театру «Березіль» до 5 жовтня 1933 р., народний артист УСРР, проживав: м. Харків, будинок письменників «Слово», кв. 64. З грудня 1933 р. постановник Малого театру і Єврейського театру в Москві, тимчасово проживав: 3-я Тверська-Ямська вулиця, буд.12, кв. 5.
Заарештований: 26 грудня 1933 р. у справі «Української військової організації». Етапований у м. Харків 28 лютого 1934 р. Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 9 квітня 1934 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в 4-му відділені «Білбалттабору» і в Соловках (табпункт «Кремль», ставив вистави в табірному театрі, переведений у табпункт «Анзер»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

106. Кухаренко Микола Олександрович, 1885 р. н., народився в м. Київ, українець, колишній член РСДРП (меншовик), службовець.
Заарештований: як «член керівного центру контрреволюційної повстанської підривної організації в сільгосппромисловості». Колегією ОГПУ 11 березня 1933 р. засуджений за “вчинення ряду шкідницьких нальотів з руйнування радгоспів” на 8 років в’язниці. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

107. Кушніренко Павло Сильвестрович, 1893 р. н., народився в с. Волегуцулове Херсонської губернії (нині територія Одеської області), українець, закінчив Одеську військову школу, колишній офіцер армії УНР, безпартійний, викладач сільськогосподарського технікуму. Проживав: м. Зінов’євськ Одеської області. Притягувався у справі «Трудової селянської партії». У 1931 р. звинувачений в участі в контрреволюційній організації.
Засуджений: Колегією ОГПУ 11 березня 1933 р. на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

108. Ландман Ісаак Якович, 1906 р. н., народився в с. Черняхів Київської губернії, єврей, з ремісників, безпартійний, начальник відділу обліку і статистики Управління Південно-західної залізниці.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВД СРСР 7 липня 1935 р. за «контрреволюційну троцькістську агітацію» на 3 роки ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

109. Лівий Іван Кирилович, 1906 р. н., народився в с. Піщане Київської губернії (нині Золотоніський район Черкаської області), українець, колишній член ВКП(б), освіта вища, юрист обласної контори «Хаторг», працівник Інституту радянського будівництва і права, проживав: м. Харків.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВД СРСР 10 квітня 1935 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках (табпункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

110. Лозинський Михайло Михайлович, 1880 р. н., народився в с. Бабине (нині с. Бабин-Зарічний Калуського району Івано-Франківської області), українець, член Галицького уряду в 1918–1919 рр., професор міжнародного права Українського вольного університету (м. Прага) в 1921–1927 рр. У СРСР прибув в 1927 р., професор Інституту радянського будівництва і права. Проживав: м. Харків.
Заарештований: 22 березня 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. ст. 54-4-6 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Кемі й у Соловках (спецізолятор «Савватьєво»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

111. Люкач ( Лукач, Лукаш) Ян Григорович, 1893 р. н., народився в с. Забілоччя Київської губернії (нині Радомишльський район Житомирської області), поляк, закінчив Житомирську католицьку семінарію, ксьондз з 1916 р., служив в українських приходах.
Заарештований: двічі в 1922 р. Знов заарештований у серпні 1931 р. Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 23 листопада 1931 р. засуджений за ст. ст. 54-2-10 КК УСРР на 5 років ВТТ. Колегією ОГПУ 7 березня 1932 р. засуджений за ст. 58-10-12 КК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

112. Мазуренко Юрій Петрович, 1885 р. н., народився у Слободі Криворіжжя (нині Міллеровський район Ростовської області, РФ), українець, з сім’ї адвоката, закінчив Петербурзький університет, колишній соціал-демократ, член КП(б)У в 1923–1934 рр., начальник планово-фінансового сектору Наркомунгоспу УСРР, професор Інституту народного господарства, голова Харківського наукового товариства при ВУАН, проживав: м. Харків.
Заарештований: 5 грудня 1934 р. у справі «Боротьбістської контрреволюційної організації». Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Київ 28 березня 1935 р. засуджений за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

113. Мазуров Стефан Єфремович, 1897 р. н., народився в м. Климовичи (за ін. даними – с. Старий Стан Климовичівського повіту) Могильовської губернії, білорус, колишній член ВКП(б), бурильник шахти № 4 Сорокинського рудоуправління (Донбас).
Засуджений: Особливою нарадою при НКВД СРСР 27 липня 1935 р. за ст. 54-10 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

114. Максимюк Юзеф Григорович (він же: Гопкало Микола Федорович), 1907 (1903), р. н., народився в м. Борислав (Галичина), українець (поляк), студент Всеукраїнського комуністичного сільгоспінституту ім. Артема, член КПЗУ в 1929–1932 роках.
Засуджений: Судовою трійкою при КОДПУ УСРР за ст. 54-8-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Засуджений Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

115. Мандель Мойсей Ісаакович, 1893 р. н., народився в м. Львів, єврей, із сім’ї торговця, колишній капрал австрійської армії, член СДП Австрії, компартій Польщі і Західної України, освіта вища, журналіст. Перебував в ув’язненні в Польщі. У СРСР з 1932 р., заступник завідувача іноземного відділу редакції центрального органу КП(б)У «Комунiст». Проживав у м. Харків.
Заарештований: у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 25 травня 1934 р. засуджений за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках, працював касиром магазину. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

116. Масаков-Чермуш Ісаак Генріхович, 1894 р. н., народився в м. Володимир-Волинський, єврей, колишній член КП(б)У, майстер цеху швейної фабрики в Харкові. Проживав: м. Харків.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 27 травня 1934 р. за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

117. Машкевич Юрій Миколайович, 1887 р. н., народився в с. Новоселиця Подільської губернії (нині Літинський район Вінницької області), українець, із сім’ї священика, закінчив духовну семінарію, священик, бухгалтер радіотехнічного вузла, проживав: м. Вінниця.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 27–28 лютого 1934 р. за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в таборі «Бамлаг»; 23 травня 1935 р. засуджений до розстрілу із заміною на 10 років. Відбував покарання в Соловках (табпункт «Кремль»), працював бухгалтером. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

118. Огороднік Пилип Назарович, 1905 р. н., народився в м. Рибниця (нині Молдова, на ділі – на території самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки), українець, садівник Робкоопу, проживав у Молдавії.
Засуджений: Колегією ОГПУ СРСР 16 грудня 1932 р. засуджений за ст. 58-6 УК РСФРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

119. Озерський Юрій Іванович, 1896 р. н., народився в с. Смяч (нині Новгород-Сіверський район Чернігівської області), українець, член Українського студентського союзу в Петрограді в дореволюційний час, боротьбист, член КП(б)У в 1920–1933 рр., голова «Головнауки» УСРР, голова Держвидаву УСРР, викладач Інституту народної освіти. Проживав: м. Харків.
Заарештований: у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 26 лютого 1934 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в 4-му відділенні ББК і в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

120. Олійник Василь Онуфрійович, 1900 р. н., народився в с. Добромірка Збаразького повіту (Галичина), українець, унтер-офіцер Української галицької армії, член КП(б)У в 1922–1933 рр., освіта вища, секретар голови Раднаркому УСРР Любченка, викладач Інституту червоної професури, науковий співробітник і аспірант Інституту історії ВУАМЛІН. Проживав: м. Харків.
Заарештований: 12 травня 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений до 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937р. в Карелії (Сандармох).

121. Олійник Йосиф Михайлович, 1906 р. н., народився в с. Яблунівка  Київської обл., українець, колгоспник.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ОГПУ УСРР 4 грудня (по ін. даним 4 лютого) 1933 р. засуджений по ст. ст. 54-2-11 КК УСРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

122. Павлас Антон Васильович, 1895 р. н., народився і жив в с. Чехоград Мелітопольського р-ну УСРР, чех, безпартійний, кустар, селянин-одноосібник.
Заарештований: В грудні 1930 р. заарештований. Надзвичайною сесією Верховного суду УСРР 14 червня 1931 р. засуджений по ст. ст. 54-6-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.                                                    Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

123. Павлов Михайло Романович, 1898 р. н., народився в м. Миколаїв УСРР, українець, із сім’ї диякона, офіцер царської армії, член КП(б)У в 1920-1934 рр., закінчив аспірантуру Українського інституту марксизму, економіст, професор, заст. начальника Управління народно – господарського обліку УСРР, проживав: м. Харків, вул. Дзержинського, б. 21б.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВД СРСР   1 квітня 1935 р. засуджений по ст. ст. 54-10-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 10 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний:  4 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

124. Павлушков Микола Петрович, 1904 р. н., народився в м. Тула, українець, безпартійний, науковий співробітник ВУАН, проживав: м. Київ.Заарештований: 18 травня 1929 р. у справі «Спілки визволення України». Верховним судом УСРР 19 квітня 1930 р. засуджений за ст. ст. 54-2-3-4-8-11 КК УСРР на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання в Ярославському політізоляторі і в Соловках (Сікирний і Саватіївський спецізолятори), оголошував голодовку. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

125. Паламарчук Олексій Тимофійович, 1895 р. н., народився в м. Хмільник Подільської губернії, офіцер гетьманської і петлюрівської армій, освіта вища, артист Всеукраїнського будинку Червоної армії, проживав: м. Київ.
Заарештований: 8 липня 1935 р. Засуджений Військовим трибуналом 22 жовтня 1935 р. за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

126. Панів Андрій Степанович, 1899 р. н., народився в с. Проруб Сумського повіту Харківської губернії, українець, із селян, безпартійний, літератор, викладач Інституту народної освіти, співробітник Інституту ім. Тараса Шевченка, проживав: м. Харків.
Заарештований: 6 грудня 1934 р. у справі «Боротьбистської контрреволюційної організації». Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР в м. Київ 27–28 березня 1935 р. засуджений за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

127. Пасевич Сергій Іванович, 1908 р. н., народився і жив в с. Сновидовичі Волинської губернії, росіянин. У 1926 р. перейшов кордон з Польщі в СРСР. Заарештований: у 1927 р. і висланий на Урал, працював завідувачем райміськгоспу в м. Ірбіт; з 1930 р. – курсант 20-го стрілецького полку в м. Чернігів. Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 25 травня 1931 р. засуджений за ст. ст. 17-58-6 КК РСФРР на 5 років концтабору. Колегією ОГПУ 28 грудня 1933 р. термін збільшено на 3 роки. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

128. Петренко-Самойленко Микола Трохимович, 1895 р. н., народився в м. Шахти Азово-Чорноморського краю, українець, член ВКП(б) в 1915–1926 рр., студент Інституту народного господарства, перекладач при Відділі публікацій законів Наркомюсту УСРР, проживав: м. Харків.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 24 лютого 1934 р. за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках (табірний пункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

129. Петров Іван Петрович, 1902 р. н., народився в м. Москва, росіянин, член ВКП(б) в 1934–1935 рр., голова Нікопольського райвиконкому, проживав: м. Дніпропетровськ, вул. Ленінська, буд.8, кв. 4.
Засуджений: Дніпропетровським облсудом 11 вересня 1935 р. за ст. ст. 97, 99 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 10 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари. Розстріляний: 4 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

130. Петровський (Пиха) Йосип Карлович, 1896 р. н., народився в м. Піштін Йіндржихув (Чехословаччина), чех, член ВКП(б), машиніст парової машини Торф’яного товариства, проживав у Мелітополі (УСРР).Засуджений: Надзвичайною сесією Верховного суду УСРР 14 червня 1931 р. за ст. ст. 54-6-11 КК УСРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

Список надав для публікації публіцист і дослідник Сергій Шевченко.
Продовження списку Майдан надрукує по мірі оновлення інформації на сайті Радіо Свобода.

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут