Останні новини

Список розстріляних у Сандармосі українців і вихідців з України

Сандармох – 75 років розстрілу

В рамках спеціального проекту, приуроченого 75-м роковинам розстрілу «соловецького етапу» в урочищі Сандармох у Карелії, Радіо Свобода публікує списки українських жертв «Сандармоху» і просить всіх небайдужих долучитися до цього проекту. Ідея позначити 2012 рік як рік пам’яті жертв «Сандармоху» належить Оксані Забужко. Вона висловила цю думку в ефірі «Вашої свободи»

Якщо Ви знайдете серед імен жертв своїх рідних, якщо Ви знаєте щось про когось із них, якщо Ви просто хочете висловити своє ставлення –  надсилайте на електронну адресу shtogrini@rferl.org свої повідомлення з позначкою «Сандармох». Можете й телефонувати за номером: 044 492 84 39.

Список розстріляних у Сандармосі українців і вихідців з України:

1. Альвайль Зігурда Адольфович (у слідчих документах також Альваль Зігурт, Зігор, Зігура), 1890 р. н., народився у с. Великі Глібовичі (Галичина), німець, обер-лейтенант австрійської і галицької армій, безпартійний, директор Одеського навчального кооперативного комбінату, професор Одеського інституту інженерів зв’язку, проживав: м. Одеса, вул. Подбєльського, буд. 38-б, кв.12.
Заарештовано: 15 січня 1933 у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 14 листопада 1933 засуджений
за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль». Особливою трійкою УНКВС Ленінградської області (ЛО) 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох) (Одночасно розстріляні його спільники Ф. В. Бардашевський і Т. І. Винницький).

2. Атаманюк-Яблуненко Василь Іванович (Василь Атаманюк), 1897 р. н., народився у с. Яблунів (Галичина), українець, офіцер австрійської армії, безпартійний, поет, один з організаторів літоб’єднання «Західна Україна», літературний редактор Радіоцентру, проживав у Києві.
Заарештовано: 31 січня 1933 у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 1 жовтня 1933 засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Карлагу та Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

​​3. Баб’як Василь Васильович, 1895 р. н., народився у с. Дусанів (Галичина), українець, хорунжий галицької армії, закінчив природничий факультет Празького Українського вільного університету (в УСРР приїхав на запрошення С. Л. Рудницького в 1927 р.), безпартійний, викладач садово-декоративного технікуму, геолог Донбаського водного тресту, проживав: м. Харків, Шаміловка, Мінська вул., буд. 40.
Заарештовано: 20 січня 1933 у справі «Української військової організації». Колегією ДПУ УСРР 23 вересня 1933 засуджений до 5 років ВТТ.
Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль», працював на торфорозробках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

4. Бадан-Яворенко (Бадан) Олександр Іванович, 1894 р. н., народився у
с. Вілька Мазовецька Рава-Руського округу (Галичина), українець, колишній поручик австрійської армії, закінчив юридичний, філософський факультети і дипломатичну академію університетів Кракова, Відня та Праги, член КП Чехословаччини, член КП(б)У до 1929 р. У роки еміграції був секретарем голови Директорії В. Винниченка. Прибув до УСРР у 1926 р., працював у Держплані, вчений секретар Наркомосу в 1927-1930 рр., зав. сектору іноземних словників видавництва «Українська радянська енциклопедія» в 1931-1933 рр., професор Комуністичного університету ім. Артема,
проживав: м. Харків.
Заарештований: у справі «Української військової організації». Судової трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 засуджений за
ст. ст. 54-2-4-6-8-11 КК УРСР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках.
Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

5. Балаш Йосип Іванович, 1894 р. н., народився і жив у с. Чехоград Мелітопольського р-ну УСРР, чех, безпартійний, служив у зведеному гвардійському полку армії Врангеля, селянин-одноосібник. Засуджений за ст. 109 КК УСРР на 6 місяців примусових робіт.
Заарештований: у грудні 1930 р. Надзвичайною сесією Верховного суду УСРР 14 червня 1931 засуджений за ст. ст. 54-6-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

6. Баран Михайло Лукич, 1884 р. н., народився у м. Скала (Галичина), українець, офіцер австрійської армії, закінчив фізико-математичний та історико-філологічний факультети Львівського університету та Торгову академію, соціал-демократ, член КП(б)У в 1918-1933 рр., був зав. управлінням науки Наркомосу УСРР, викладач ряду ВНЗ, з 1932 р. директор НДІ літературознавства ім. Т. Шевченка, проживав: м. Київ, вул. Ольгинська, 1, кв. 27.
Заарештовано: 30 серпня 1933 у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 14 лютого 1934 засуджений за ст.ст. 54-2-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання: у Дмитлагу і в Соловках, у таборі «Кремль». Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

7. Баранник Михайло Сидорович, 1900 р. н., народився у с. Авдіївка Макіївського р-ну Донецької обл., українець, член ВКП (б) у 1925-1936 рр., Проректор і доцент радянського права Всесоюзного комуністичного сільськогосподарського університету (ВКСХУ) ім. Сталіна, проживав: м. Ленінград, Радянський пр., буд. 49, кв. 6.
Заарештовано: 27 травня 1936 року Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Ленінград. 28 грудня 1936 засуджений за ст.ст. 17-58-8, 58-11 КК РРФСР на 10 років ув’язнення. Відбував покарання: у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 10 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 4 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

8. Барбар Аркадій Олексійович, 1879 р. н., народився у с. Попівщина Полтавської губернії, українець, соціал-демократ, закінчив медичний факультет Київського університету, віце-директор медичного департаменту Міністерства народного здоров’я при гетьмані П. Скоропадському, директор департаменту того ж міністерства при Директорії, ст. асистент Київського медичного інституту з 1924 р.
Заарештовано: 18 серпня 1929 у справі «Спілки визволення України». Верховним судом УСРР 19 квітня 1930 засуджений за ст. ст. 54-2-11 КК УСРР на 8 років в’язниці. Відбував покарання: у Ярославському політичному ізоляторі та в Соловках, утримувався в спецізоляторі «Савватьєво», завідував медичним околодком. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

9. Барг Йосип Якович, 1900 р. н., народився у м. Кам’янець-Подільський, з родини комісіонера, єврей, безпартійний, економіст, поч. фінвідділу Військово-інженерної академії, проживав у м. Москва.
Заарештовано: у справі «Української військової організації». Колегією ОГПУ 5 вересня 1933 засуджений за ст. ст. 58-2-11 КК РСФРР на 5 років ВТТ.
Відбував покарання у Соловках, у таборі «Анзер». Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 в Карелії (Сандармох).

10. Бардашевский Федір Васильович, 1891 р. н., народився у с. Обельниця (Галичина), українець, селянин, поручик австрійської і галицької армій, безпартійний, вчитель школи ФЗУ № 11, проживав у м. Одеса, вул. Свердлова, буд. 28.
Заарештовано: 22 лютого 1933 у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 14 листопада 1933 засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання: у Карлагу та в Соловках, у таборі «Кремль», використовувався на загальних роботах. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: у Карелії (Сандармох) 3 листопада 1937 р. (одночасно розстріляні його спільники З. А. Альвайль і Т. І. Вінницький).

11. Бенедик Антон Наумович, 1908 р. н., народився у с. Качанівка Хмільницького р-ну Вінницької обл. Вчитель, проживав в УСРР.
Заарештований: за ст. 54-11 КК УСРР. Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 3 вересня 1931 р. засуджений до розстрілу. Колегією ОГПУ 7 квітня 1932 р. розстріл замінено за ст.ст. 58-2-11 КК РСФРР на 10 років ВТТ.
Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

12. Бечаснов Василь Васильович, 1883 р. н., народився у м. Одеса, українець, дворянин, капітан царської та білої армій (Марківський полк), контррозвідник штабу П. Врангеля.
Заарештований: у 1921 р. залучений ВЧК для секретної роботи й відправлений за кордон. У 1923 р. повернувся в СРСР, засуджений на 3 роки, втік з місця ув’язнення. У 1930 р. засуджений на 1,5 року. Проживав у Далекосхідному краї  й Середній Азії. Колегією ОГПУ 16 січня 1934 р. засуджений на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

13. Бистрий Яків Єремійович, 1897 р. н., народився і жив у с. Потоки Богуславського р-ну Київської обл., українець, колишній офіцер петлюрівської армії, хлібороб.
Засуджений: Колегією ОГПУ 13 березня 1932 р. за ст.ст. 58-2-11 КК РСФРР до розстрілу з заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 року в Карелії (Сандармох).

14. Білий Михайло Іванович, 1891 р. н., народився у м. Городок (Галичина), українець, закінчив учительську семінарію, служив в австрійській армії в 1910–1918 рр. Безпартійний, технічний редактор газети «Заготiвля та експорт» Наркомзовнішторгу УСРР, проживав: м. Харків, Юр’ївський пров., буд. 12.
Заарештований: 23 листопада 1933 року, Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 лютого 1934 засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання: у Дмитлазі й у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

15. Білий Михайло Степанович, 1882 р. н., народився в с. Велика Березовиця Тарнопольського окр. (Галичина), українець, член ВКП(б), закінчив робітфак Сільськогосподарського інституту, службовець, проживав в УСРР.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 лютого 1934 р. засуджений за ст. 54-11 на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

16. Бовсунівський Петро Федорович, 1897 р. н., народився у с. Заміри Потіївського р-ну Житомирського округу Київській обл., українець, член КП(б)У в 1928–1932 рр., освіта вища, історик-економіст, викладач Планово-статистичного технікуму, проживав: м. Київ, вул. Енгельса, буд. 25, кв. 26.
Заарештований: 26 червня 1932 року за рішенням Судової трійки при Колегії ДПУ УСРР, 13 січня 1933 р. засуджений за ст. 54-10-11 до розстрілу. Колегією ОГПУ 24 січня 1933 р. розстріл замінено за ст. 58-11 КК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 року в Карелії (Сандармох).

17. Бойко Іван Іванович, 1892 р. н., народився у с. Олексинці Варвинського р-ну Чернігівської обл., українець, штабс-капітан армії Денікіна, безпартійний, ст. агроном «Українського плодоовочтрактороцентру», проживав: м. Харків.
Засуджений: Колегією ОГПУ 11 березня 1933 р. за ст.ст. 58-4-6-7 КК РСФРР на 8 років ув’язнення. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

18. Бондаренко Петро Степанович, 1896 р. н., народився у Суразькому повіті Чернігівської губ. (за іншими даними – с. Вілово Ачинського р-ну Красноярського краю), українець, член ВКП(б) в 1918–1925 рр., керував райвідділом НКВС, проживав: м. Ачинськ. У 1925 р. засуджений за перевищення влади – «умовно», потім працював інструктором районної каси взаємодопомоги.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 вересня 1935 р. засуджений за ст.ст. 58-8-10-11 КК РСФРР на 5 років ВТТ. Відбув у Соловки 30 липня 1937 року. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

19. Бондаренко Семен Прокопович (Бухарін Федір Андрійович), 1896 р. н., народився у м. Луганськ, українець, член ВКП(б) в 1917–1928 рр., токар, робітник заводу «Російський Провіданс» у м. Маріуполь.
Засуджений: Особливою нарадою при ОДПУ 5 липня 1929 р. засуджений на 3 роки ув’язнення. При перевезенні до Челябінського (за іншими даними – до Ярославського) політичного ізолятора 18 липня 1929 р. втік від конвою і прибув до Ленінграда, де до арешту перебував на нелегальному становищі, проживаючи за документами на ім’я Бухаріна Ф. А.
Заарештований:12 березня 1930 року як «член керівного ядра Тимчасового всесоюзного центру революційних пролетарських організацій». Колегією ОГПУ 13 вересня 1930 року засуджений за ст. 58-11 КК РСФРР на 10 років концтабору. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 року засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

20. Борець Олександр Михейович (у протоколі Особливої трійки – Ворець), 1894 р. н., народився у с. Спасове Новопразького р-ну Дніпропетровської обл., українець, колишній член ВКП(б), бурильник-прохідник, десятник сантехнадзору рудника ім. Чубаря (Криворіжжя).
Засуджений: Колегією ОГПУ 21 квітня 1933 р. засуджений за ст.ст. 58-2-10 КК РСФРР до розстрілу, замінено на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль», працював завгоспом санчастини. Спецколегією Верховного суду СРСР 21 листопада 1935 р. засуджений за ст. 58-12 додатково на 2 роки. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 27 жовтня 1937 р. в Карелії (Сандармох).

21. Бромберг Михайло (Меєр) Давидович, 1914 р. н., народився у м. Чигирин Шевченківського окр. УСРР, єврей, робітник.
Засуджений: Колегією ОДПУ 9 березня 1933 р. до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

22. Будницький Данило Зельманович, 1903 р. н., народився у м. Лубни Полтавської губ., єврей, член ВКП(б) в 1928–1936 рр., заступник директора Фізико-технічного інституту (ЛФТІ) в 1932–1935 рр., інженер-фізик заводу «Ілліч», проживав: м. Ленінград, Соснівка, Яшумов пров., буд. 11, кв. 3.
Заарештований: 20 вересня 1936 р. Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Ленінград, 23 грудня 1936 р. засуджений за ст.ст. 17-58-8, 58-11 КК РРФСР на 10 років в’язниці. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 10 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 4 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

23. Ваврин Олександр Йосипович, 1893 р. н., народився у с. Чехоград Мелітопольського повіту, чех, служив в арміях Денікіна і Врангеля, освіта середня, селянин.
Засуджений: Верховним судом УСРР 14 червня 1931 р. за ст. 54-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

24. Вайсберг Йосип Абрамович, 1899 р. н., народився у м. Васильків Київської губернії, єврей, з купецтва, кандидат у члени ВКП(б) в 1932–1936 рр., закінчив Інститут народної освіти, історик-філософ, професор, ст. викладач Військово-медичної академії, батальйонний комісар, проживав: м. Ленінград, вул. Достоєвського, буд. 30, кв. 24.
Заарештований: 11 липня 1936 р. Засуджений Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Ленінград 28 грудня 1936 р. за ст.ст. 17-58-8, 58-11 КК РРФСР на 10 років. Відбував покарання у Соловках (Савватіївський спецізолятор). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

25. Вангенгейм Олексій Феодосійович (у протоколі Особливої трійки Федосійович), 1881 р. н., народився у с. Кропивна Конотопського повіту Чернігівської губернії, з дворян. Закінчив Московський університет і Сільськогосподарський інститут, член ВКП(б) в 1928–1934 рр. Професор, заступник голови Центрального бюро краєзнавства в 1920–1931 рр., дійсний член Головної геофізичної обсерваторії (м. Ленінград), керівник Єдиної гідрометеорологічної служби СРСР, проживав: м. Москва, Докучаєв пров., буд. 7, кв. 1.
Заарештований: 8 січня 1934 р. Засуджений Колегією ОГПУ 27 березня 1934 р. за ст. 58-7 КК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, працював у бібліотеці. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

26. Вальда-Фарановський Олександр Казимирович (у протоколі Особливої трійки Вальда -Франовський), 1893 р. н., народився у м. Підволочиськ, українець (за ін. даними – німець), безпартійний, штабс-капітан (ротмістр кавалерії) в арміях Врангеля і Денікіна, агроном. У 1921 р. перебував під слідством у м. Мелітополі за «участь у контрреволюційній організації». Втік з в’язниці, вступив на службу під вигаданим прізвищем, працював у Криму, Києві та Дніпропетровську, зав. сектору Всеукраїнського коопхарчоб’єднання, проживав: м. Харків, Римарська вул., буд. 6, кв. 16.
Заарештований: 20 квітня 1932 р., постановою трійки ДПУ УСРР від 19 листопада 1932 р. засуджений за ст. 58-7-10 КК УCРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

27. Верещак Тимофій Якович, 1881 р. н., народився у Новоград-Волинському повіті, українець, член ВКП(б) в 1928–1930 рр., робітник.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 14 січня 1936 р. за «контрреволюційну агітацію» на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 27 жовтня 1937 р. в Карелії (Сандармох).

28. Вікул Сергій Павлович, 1890 р. н., народився у м. Вінниця, українець, із сім’ї священика, колишній член ЦК УСДРП, член КП(б)У в 1929–1933 рр., освіта вища, зав. сектору праць марксизму-ленінізму «Партвидаву» ЦК КП(б)У.
Заарештований: у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст.ст. 54-4-6-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль» в одиночній камері спецізолятора. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

29. Вінницький Тарас Іванович (він же Кюнц Франц Михайлович), 1890 р. н., народився у м. Ходорів (Галичина), українець, офіцер австрійської і галицької армій, колишній член ВКП(б), зав. навчальної частини робітфаку при Енергоінституті. Проживав: м. Одеса, вул. Перекопської Перемоги, буд. 43.
Заарештований: 23 лютого 1933 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 14 листопада 1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль». Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

30. Вовк Степан Петрович, 1895 р. н., народився у с. Голгоча Підгаєцького повіту (Галичина), українець, безпартійний, викладач хімії. Проживав: м. Київ.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 березня 1935 р. за «участь у контрреволюційній організації» на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль». Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

31. Вовкотруб Семен Петрович, 1907 р. н., народився у с. Марійка Жашківського р-ну Київської обл., українець, із селян, кандидат в члени ВКП(б), помічник машиніста заводу «Більшовик». Проживав: м. Ленінград. У 1928 р. виїхав до Канади, звідки в 1931-му повернувся через Лондон в УСРР. Затриманий прикордонним загоном на станції Кривин і висланий до м. Балашов. У 1932 р. втік на батьківщину, потім у Ленінград, де мешкав без прописки за документами брата.
Засуджений: Колегією ОГПУ 27 квітня 1933 р. за ст. 58-6 КК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, зокрема 9 місяців на посиленому режимі. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

32. Войтюк Яків Семенович, 1894 р. н., народився у с. Сілець Холмського повіту Люблінської губернії, колишній прапорщик, закінчив духовне училище, 3 класи духовної семінарії та комвуз Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів (ВУАМЛІН), член КП(б)У в 1924–1933 рр., викладач соціально-економічних наук у Медичному і Кооперативному інститутах, проживав: м. Харків.
Заарештований: 11 травня 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 1 жовтня 1933 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль» в одиночній камері спецізолятора. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

33. Волгай Василь Костянтинович, 1903 р. н., народився у м. Ромни Полтавського повіту, українець, із сім’ї кустаря, колишній член ВКП(б), асистент з курсу історії народів СРСР у Вологодському педінституті в 1934–1935 рр.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 вересня 1935 р. за «контрреволюційну троцькістську діяльність» на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

34. Волков Василь Митрофанович, 1902 р. н., народився с. Шенгаріївка Грунського р-ну Харківської обл., українець, колишній член ВКП(б), науковий працівник Української Академії наук (за іншими даними – начальник Управління держзабезпечення Наркомсоцзабезу УСРР). Проживав: м. Київ.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС УСРР 3 вересня 1936 р. за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 10 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 4 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

35. Волков Георгій Федорович, 1888 р. н., народився у с. Малі Бубни Роменського повіту Полтавської губернії (за іншими даними у м. Білопілля Харківської губернії), українець, із сім’ї залізничника, безпартійний, пенсіонер, екскурсовод Товариства політкаторжан і засланців, мешкав у Москві.
Засуджений: Військовою колегією Верховного суду СРСР 2 березня 1936 р. за ст.ст. 58-8-11 КК РСФРР на 10 років ув’язнення. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

36. Волох Омелян Іванович (у протоколі Особливої трійки Волок), 1886 р. н., народився у станиці Кальниболотська на Кубані, українець, штабс-капітан царської армії, полковник армії УНР, командир бригади петлюрівської армії, командир роти Червоної армії, член КП(б)У в 1920–1933 рр., голова Українського бюро Союзу шоферів, студент 1-го курсу архітектурного інституту. Проживав: м. Харків.
Заарештований: 4 травня 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання у Соловках, у таборі « Кремль» в одиночній камері спецізолятора. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

37. Волошин Павло Петрович, 1891 р. н., народився у с. Гаpкавичі Сокольського повіту Гpодненської губернії, білорус, служив у Денікіна та Червоній армії. З 1922 р. у Польщі – депутат Сейму, член ЦК Білоруської селянсько-робітничої громади. Відповідальний секретар ЦК МОДР БСРР, помічник директорії Білоруської державної бібліотеки. Проживав: м. Мінськ, Подгоpний пров., б. 4/1.
Заарештований: 1 вересня 1933 р. як «член Білоруського національного центру». Колегією ОГПУ 9 січня 1934 р. засуджений за ст.ст. 58-4-6-11 КК РСФРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках (табірний пункт «Анзер»). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

38. Вольфсон Ной Бенціанович, 1898 р. н., народився у м. Біла Церква Київської губернії, єврей, колишній член ВКП(б), культпрацівник (за іншими даними – економіст-плановик).
Засуджений:15 квітня 1930 р. Особливою нарадою при КОДПУ УСРР за ст. 54-10 КК УСРР, висилка на 3 роки за межі УСРР; 15 червня 1935 р. Особливою нарадою при НКВС СРСР за поширення контрреволюційних провокаційних чуток засуджений на 3 роки ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 10 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 4 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

39. Вороний Марко Миколайович (Марко Вороний), 1904 р. н., народився у м. Чернігів, українець, із дворян, навчався в Муздрамінституті та інституті Народного господарства, поет (псевдонім Антіох), член Спілки радянських письменників. Проживав: м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 14, кв. 2.
Заарештований: 19 березня 1935 р. Військовим трибуналом Київського ВО 1–4 лютого 1936 р. засуджений за ст.ст. 54-8-11 КК УСРР на 8 років позбавлення волі. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

40. Ганджа Олексій Миколайович, 1900 р. н., народився у с. Степанівка Гайсинського повіту Подільської губернії, українець, прапорщик петлюрівської армії,  колишній член ВКП(б), директор картограм. (У 1921–1926 рр. перебував за кордоном, в СРСР прибув з Польщі).
Засуджений: Колегією ОГПУ 22 квітня 1934 р. за ст.ст. 58-6-11 КК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

41. Гарбуз Антон Микитович, 1890 р. н., народився у с. Гельмязів Золотоніського повіту Полтавської губернії, українець, із селян, колишній член КП(б)У, закінчив Агробіологічний інститут і Комуністичний університет, професор Машинобудівного інституту, аспірант Інституту сходознавства, проживав: м. Харків.
Заарештований: 18 лютого 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. ст. 54-4-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у таборі «Карлаг» і на Соловках, працював лікпомом. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

42. Глейх Григорій Давидович, 1901 р. н., народився у м. Прилуки Чернігівської області, єврей, колишній член ВКП(б), культпрацівник, проживав: м. Харків.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 1 квітня 1935 р. на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

43. Глузман Пінхус Гершович, 1899 р. н., народився у м. Проскурів УСРР, єврей, колишній член ВКП(б), професор історії ВКП(б) Дніпропетровського університету.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 листопада 1935 р. на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

44. Глущенко Тимофій Гнатович, 1888 р. н., народився у с. Олександрівка Василівської волості Полтавської губернії , росіянин, член ВКП(б) з 1917 р. по 1930 р., голова Комісії із закупівлі в Америці пароплавів для Радторгфлоту, проживав: м. Москва, вул. М’ясницька, буд. 24, кв. 76.
(До 1929 р. керував Балтійською конторою Радторгфлоту, адреса в Ленінграді: вул. Ракова, буд. 33.)
Заарештований: на вулиці без пред’явлення звинувачення 10 квітня 1930 р. Колегією ОГПУ 6 липня 1931 р. засуджений за ст. ст. 58-6-7 КК РСФРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. у Карелії (Сандармох).

45. Гончаренко Федір Максимович, 1882 р. н., народився і жив у с. Ольшаниця Рокитнянського району Київської області, українець, колишній жандарм, колишній есер, колишній член КП(б)У, тесля.
Засуджений: Колегією ОГПУ 13 лютого 1932 р. за ст. ст. 58-2-11 КК РСФРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

46. Гаусман Тадеуш Морісовіч (Горінський Осип Карлович, у протоколі Особливої трійки Горінський-Гаусман Осип Карлович), 1904 р. н., народився у м. Долина (Галичина), єврей, із сім’ї юриста, перебував на відповідальній роботі в КПЗУ. У лютому 1933 р. нелегально прибув до СРСР, змінив прізвище. Інженер-конструктор заводу ім. Марті, проживав: м. Одеса, вул. Пішонівська, буд. 16, кв. 2.
Заарештований: 11 грудня 1934 р. у справі «Української військової організації». Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 липня 1935 р. засуджений за «контрреволюційну діяльність» на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

47. Гоца Василь Пилипович, 1885 р. н., народився у с. Озерна Тарнопольського повіту (Галичина), українець, безпартійний, філософ, професор української літератури, директор Інституту народної освіти, проживав: м. Житомир.
Заарештований: 3 серпня 1933 р. Засуджений Судовою трійкою при ПП ГПУ УСРР 14 лютого 1934 р. за ст. ст. 54-2-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у таборі «Карлаг» (завідував табірним музеєм) і в Соловках – у таборі «Кремль». Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

48. Григорович Дмитро Артемович, 1897 р. н., народився у с. Широке Криворізького повіту УСРР, українець, служив у Білій армії, освіта вища, агроном-плановик контори «Центроплодоовоч».
Заарештований: у справі «контрреволюційної шкідницької організації в системі Наркомзему і Наркомрадгоспу». Колегією ОГПУ 11 березня 1933 р. засуджений на 10 років в’язниці. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

49. Гройсман Леонід (Авраам) Ісаакович, 1907 р. н., народився у Таращанському районі Київської області, єврей, колишній член ВКП(б), мельник.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 грудня 1935 р. на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

50. Грушевський Сергій Григорович, 1888 р. н., народився у м. Чигирин Київської губернії, українець, закінчив Київський університет, кандидат в члени 1-ї Державної думи і Установчих зборів, професор, історик. Повернувся з еміграції в 1931 р., проживав: м. Краснодар (небіж історика М. С. Грушевського.)
Засуджений: Колегією ОГПУ 28 серпня 1933 р. за ст. ст. 58-2-11-13 КК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у таборі «Дмитлаг» і в Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

51. Гумецький Федір Михайлович, 1896 р. н., народився у Галичині, українець, освіта вища, службовець, проживав: м. Москва.
Засуджений: Колегією ОГПУ 5 вересня 1933 р. за ст. ст. 58-2-6-11 КК РРФСР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках – в таборі «Кремль», в одиночній камері спецізолятора. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

52. Гуцуляк Семен Юрійович, 1897 р. н., народився у с. Долішні Станівці (Буковина), українець, лейтенант австрійської армії, колишній член ЦК КП Буковини, член КП(б)У в 1928-1934 рр.., колишній член Президії Держплану УСРР, директор радгоспу Свинартресту в с. Онуфріївка Харківської обл.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 26 лютого 1934 р. за  ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль». Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

53. Демчук Петро Іванович, 1900 р. н., народився у м. Городенка (Галичина), українець, із селян, командир сотні галицької армії, колишній член КП Австрії, член ВКП(б) в 1929-1933 рр.., юрист, професор, керівник кафедри діалектичного матеріалізму Комуністичного інституту радянського будівництва і права, проживав: м. Харків. (У 1925 р. секретар консульської частини Повпредства СРСР у м. Відень).
Заарештований: в травні 1933 р. у справі «Української військової організації». Судової трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у таборі «Кремль», використовувався у канцелярській роботі, переведений до табору «Муксалма», оголошував голодування. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

54. Дідушок (Дідушек) Василь Федорович, 1889 р. н., народився у Галичині, українець, капітан австрійської армії, командир батальйону, потім куреня українських січових стрільців, колишній член ВКП(б), колишній співробітник Розвідуправління Генштабу РККА. (У 1932 р. відкликаний з-за кордону.)
Засуджений: Колегією ОГПУ 2 вересня 1933 р. за ст. 58-6 КК РРФСР           до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

55. Дідушок (Дідушек) Володимир Федорович, 1897 р. н., народився у Галичині, українець, взводний командир австрійської армії, колишній член КП(б)У, освіта вища, відповідальний секретар ревізійної комісії дорожнього комітету Управління Південно-Західної залізниці, проживав: м. Київ.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 грудня 1935 р. за      ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох) .

56. Дідушок-Гельмер (Дідушек-Гельмер) Петро Федорович, 1889 р. н., народився у Галичині, офіцер австрійської армії, один з організаторів українських січових стрільців, колишній член СДП Австрії, колишній член КП(б)У, економіст, начальник іноземного відділу Головного управління ЦПФ СРСР.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 березня 1935 р. за ст. ст. 54-8-11 КК УРСР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

57. Дорожний-Міненко Іван Дмитрович, 1897 р. н., народився у с. Бойківка Костянтинівського р-ну Харківської обл., українець, із селян, член ВКП(б) в 1917-1935 рр.., аспірант 3-го курсу Інституту червоної професури, доцент, завідувач кафедри літератури й мови Педінституту, проживав: м. Вінниця.
Заарештований: 14 серпня 1935 р. Військовим трибуналом Київського ВО      22 жовтня 1935 р. засуджений за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР до розстрілу з заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох)
Одночасно розстріляли й  А. Т. Паламарчука, який проходив у справі як спільник, а Д. Р. Мартишевського і  В. С. Снігового перевели із Соловків і розстріляли 8 грудня 1937 р.).

58. Дудкевич Казимир Іванович, 1908 р. н., народився у м. Львів, українець, освіта вища, колишній викладач філософського факультету Львівського університету. В СРСР з 1930 року. Аспірант-кінорежисер «Союзкіно», проживав: м. Москва.
Засуджений: Колегією ОГПУ 5 вересня 1933 р. на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання у Соловках, в 1934 р. таємно надіслав листа нареченій у Польщу. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

59. Дятлів Петро Юрійович, 1883 р. н., народився у м. Стародуб Чернігівського повіту, українець, колишній член ЦК УСДРП, член КП(б)У в 1926 – 1933 рр., професор інституту Комунального господарства, проживав: м. Харків.
Заарештований: у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 1 жовтня 1933 р. засуджений за ст. 54-11 КК УРСР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

60. Емдіна Белла Ізраїлівна, 1890 р. н., уродженка м. Сміла Київської губернії, єврейка, з родини кустаря, колишній член ВКП(б), освіта вища, економіст-трудовик проектного бюро Наркоммісцпрому.
Засуджена: спецколегією Київського облсуду 29 жовтня 1935 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УСРР на 3 роки ВТТ. Відбувала покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджена до найвищої кари.
Розстріляна: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох)

61. Епік Григорій Данилович, 1901 р. н., уродженець с. Кам’янське Катеринославської губернії, українець (за ін. даними єврей), колишній боротьбист, член КП(б)У в 1920–1934 рр., освіта вища, літератор, головний редактор видавництва «Червоний шлях», проживав: м. Харків, Будинок письменників «Слово», кв. 7.
Заарештований: 5 грудня 1934 р. у справі «боротьбистської контрреволюційної організації». Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Києві 27–28 березня 1935 р. засуджений на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання у Соловках (табірний пункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. у Карелії (Сандармох).

62. Ерстенюк Микола Васильович, 1892 р. н., уродженець м. Надвірна (Галичина), українець, офіцер австрійської і галицької армій, колишній член КП Чехословаччини, освіта вища, юрист, референт-стенограф наркома освіти УСРР, проживав: м. Харків, вул. Садова, буд. 14. (Повернувся з еміграції в 1924 р.)
Заарештований: 19 лютого 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. ст. 54-2-3-4-6-8-10-11-13 КК УСРР на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання у Соловках (табірний пункт «Кремль») в одиночній камері спецізолятора. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. у Карелії (Сандармох).

63. Желєзняк Порфирій Омелянович, 1897 р. н., народився у с. Жабокрич Подільського повіту, українець, селянин-одноосібник. Учасник повстання в 1920–1921 рр.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 13 листопада 1931 р. за ст. ст. 54-2-11 КК УСРР до розстрілу. Колегія ОДПУ 1 лютого 1932 р. за ст. 59-3 КК РСФРР розстріл замінила на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках («Кремль»), оголошував голодування. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 27 жовтня 1937 р. у Карелії (Сандармох).

64. Загоруйко Федір Дорофійович (він же Загоруй Федір Єрофійович), 1906 р. н., народився у м. Дмитріївка (тепер Макіївка) Донецької області, українець, із робітників-кустарів, безпартійний, закінчив Інститут інженерів залізничного транспорту, інженер будівництва Володарського мосту, проживав: м. Ленінград.
Заарештований: 16 вересня 1936 р. Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Ленінграді засуджений 30 грудня 1936 р. за ст. ст. 17-58-8, 58-11 КК РСФРР на 8 років в’язниці. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

65. Замислов Петро Кузьмич, 1886 р. н., народився у с. Лопазна Костеніцької волості Мглинського повіту Чернігівської губернії, росіянин, колишній есер і боротьбист, член КП(б)У в 1920–1932 рр., освіта вища, економіст, працівник контори «Союздрук». Проживав: м. Київ.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 липня (за ін. даними 29 липня) 1936 р. за ст. ст. 54-2-8-10-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

66. Запорований Степан Гаврилович, 1909 р. н., народився у с. Верхнянка Київської губернії, українець, агроном, студент Лінгвістичного інституту, проживав: м. Київ.
Заарештований: у справі «Української революційно-демократичної спілки».
Засуджений: судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28 січня 1933 р. за ст. ст. 54-2-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання у таборі «Карлаг» та в Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

67. Зеров Микола Костянтинович (Микола Зеров), 1890 р. н., народився у м. Зіньків Полтавської губернії, українець, літературознавець, поет, перекладач, професор Київського університету. Проживав: м. Київ, вул. Леніна, буд. 82, кв. 7 (перед арештом: м. Пушкіно Московської області, Перша Гоголівська вул., буд. 1, кв. 1).
Заарештований: 27 квітня і переведений до Києва в травні 1935 р.
Засуджений: Військовим трибуналом КВО 7 лютого 1936 р. за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках («Кремль»). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

68. Зєвін Зіновій Давидович, 1901 р. н., народився у с. Кам’янське Катеринославської губернії, єврей, колишній член ВКП(б), освіта вища, інженер-технолог. Проживав: м. Харків.
Засуджений: у 1929 р. за «троцькістську діяльність» на 3 роки політізолятора, того ж року достроково звільнений. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 жовтня 1935 р. на 3 роки ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

69. Іллінський Павло Васильович, 1896 р. н., народився у м. Білгород Курської губернії, українець, безпартійний, служив в арміях Денікіна і Врангеля. Емігрував, закінчив юридичний факультет Празького університету (член Спілки студентів – громадян України). Повернувся в Україну, працював інженером тракторного заводу (ХТЗ). Проживав: м. Харків.
Заарештований: 30 жовтня 1933 р. як «член есерівської організації» і «чеський шпигун». Колегією ОДПУ 29 березня 1934 р. засуджений за ст. ст. 58-4-6-11 КК РСФРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

70. Ільницький Володимир Володимирович (він же Телеп’янович Йосип Іванович), 1898 р. н., народився у с. Івашківці (Галичина), українець, унтер-офіцер галицької армії, безпартійний, закінчив Сільськогосподарський інститут, заввідділу постачання НДІ педагогіки УСРР, проживав: м. Харків.
Заарештований: 13 липня 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. ст. 54-4-8-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в таборі «Карлаг» і в Соловках («Кремль»). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

71. Ірчан Мирослав Дмитрович (Баб’юк Андрій Дмитрович, Мирослав Ірчан), 1896 р. н., народився у с. П’ядики (Галичина), українець, поручник австрійської армії, хорунжий галицької армії, закінчив Львівську учительську семінарію, колишній член КПЗУ й член КП Канади (з 1922 р. по 1929 р. жив у Канаді), колишній член КП(б)У, літератор, відповідальний редактор журналу «Захiдна Україна». Проживав: м. Харків.
Заарештований: 28 грудня 1933 р. у справі «Української військової організації».
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28 лютого 1934 р. за ст. ст. 54-6-8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в 4-му відділенні ББК (Сегежа) і в Соловках («Кремль»). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

72. Карпінський Йосип Станіславович
, 1888 р. н., народився у с. Старожеби Плоцького повіту, поляк (за ін. даними – українець), безпартійний, закінчив Житомирську католицьку семінарію, священик з 1913 р., служив в українських парафіях, настоятель Махновського приходу з 1921 р. Проживав: с. Махнівка Бердичівського району.
Заарештований: 26 жовтня 1929 р. Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 12 травня 1930 р. засуджений за ст. ст. 54-6-10 КК УСРР на 10 років концтабору. Відбував покарання у Ярославському політізоляторі та в Соловках (спецізолятор «Савватьєво»). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

73. Качанюк Михайло Адамович, 1889 р. н., народився у с. Кути Золочівського повіту (Галичина), українець, офіцер австрійської і галицької армій, безпартійний, освіта вища, літератор-критик, референт Всеукраїнського комітету драматургії. Проживав: м. Харків, пл. Фейєрбаха, буд. 11.
Заарештований: 31 грудня 1932 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. ст. 54-4-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в таборі «Карлаг» і в Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

74. Кереказо Костянтин Іванович (Юрченко Андрій Григорович), 1905 р. н., народився у м. Київ, українець (за ін. даними – росіянин), колишній член ВКП(б), машиніст, старшина ВМФ, Севастополь.
Засуджений: до ув’язнення в концтабір, у 1934 р. втік і проживав у Ленінграді «за підробленими документами». Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 квітня 1935 р. вдруге засуджений на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

75. Кімарський Олександр Хомич, 1905 (1906) р. н., народився у м. Алчевськ (Луганщина), росіянин, колишній член ВКП(б), інженер з технормування Управління театрального будівництва, проживав: м. Харків.
Засуджений: У 1929 р. на 3 роки політізолятора за «контрреволюційну троцькістську діяльність». Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 вересня 1935 р. засуджений на 3 роки ВТТ. Відбував покарання у Соловецькій в’язниці. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

76. Кириленко Тарас Андрійович, 1904 р. н., народився у с. Валегоцулівка Ананьївського повіту Херсонської губернії, росіянин, водій у м. Одеса. Засуджений 16.04.1933 р. КОДПУ СРСР, ст. 59-3 КК РСФРР, розстріл із заміною на 10 років ВТТ. У таборі засуджений спецколегією Головсуду АКСРР 24 жовтня 1936 р. за ст. 154-2 ч.1, строк збільшено на 3 роки до невідбутого строку.
Розстріляний: 27 жовтня 1937 р. в Карелії (Сандармох).

77. Кишан (за ін. даними КишонПетро Васильович, 1907 р. н., народився в с. Яношівка Шепетівського повіту, українець, колгоспник, служив червоноармійцем військ НКВС у м. Тифліс (Грузія). Втік до Польщі, потім повернувся в СРСР.
Засуджений: Колегією ОДПУ 14 серпня 1932 р. за ст. ст. 58-6, 193-9 КК РСФРР до розстрілу з заміною на 10 років концтабору. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

78. Клименко Володимир Миколайович, 1899 р. н., народився й жив у Андрушівській волості Київської губернії, українець, безпартійний, хлібороб. Заарештований як «член керівної п’ятірки Попільнянсько-Фастівської контрреволюційної повстанської організації».
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 1 листопада 1931 р. за ст. ст. 54-10-11 КК УСРР до розстрілу. Колегією ОДПУ 13 червня 1932 р. розстріл замінено за ст. ст. 58-2-11 КК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 27 жовтня 1937 р. в Карелії (Сандармох).

79. Клосс Михайло Миколайович, 1905 р. н., народився у с. Молотів (Галичина), українець, колишній член КП Німеччини, прядильник фабрики «Червона нитка». Проживав: м. Харків. (Нелегально перейшов з Польщі до Німеччини, звідки прибув до СРСР).
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 25 травня 1934 р. за ст. ст. 54-6-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках, у 1935 р. – на командировці «Нова Соснова»; звинувачений у «контрреволюційній діяльності, спрямованій на зрив трудової політики табору». Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

80. Клюковський Рафаїл Петрович, 1893 р. н., народився у Київській губернії, українець, селянин.
Засуджений: 09.01.1932 р. судовою трійкою при КООДПУ СРСР, ст. 54-6, 80 КК УСРР, розстріл; 07.03.1932 р., засідання (судове) КООДПУ СРСР, ст. 58-6 КК РСФРР, розстріл із заміною на 10 років ВТТ. Особливою трійкою УНКВС ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

81. Книшек Олексій Михайлович (у протоколі особливої трійки Книшик), 1896 р. н., уродженець Перемишльського повіту (Галичина), українець, служив в австрійській армії, колишній член ВКП(б), пом. начальника охорони кооперативів при промисловій міліції, проживав: м. Київ, вул. Басейна, буд. 5б.
Заарештований: 30 листопада 1932 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. ст. 54-4-6 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в 4-му відділенні Белбалтлагу і в Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

82. Ковальський Йосип Антонович, 1898 р. н., народився в с. Велика Новоселиця Полонської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, поляк, із селян, безпартійний, закінчив фізико-математичний факультет Інституту народної освіти, викладав у меліоративному технікумі в Києві. З 1928 р. католицький священик (таємно висвячений у храмі св. Катерини в Ленінграді), служив у Фастові Київської області.
Заарештований: 29 травня 1929 р. Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 12 травня 1930 р. засуджений за ст. 54-10 КК УСРР на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання у Ярославському політізоляторі й у Соловках (спецізолятор «Савватьєво»). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

83. Ковальчук Григорій Іванович, 1892 р. н., народився у с. Дідовичі (Київська губернія), агроном-зоотехнік райколгоспферми. Проживав: м. Сміла (нині Черкаська область).
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 11 травня 1933 р. за ст. ст. 54-10-11 КК УСРР до розстрілу. Колегією ОДПУ 28 липня 1933 р. вирок замінено на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

84. Ковальчук Кирило Іванович, 1913 р. н., народився у с. Валіївка Харківської губернії (нині Білопільського район Сумської області), українець, безпартійний, курсант школи ВЦВК, проживав: м. Москва. У лютому 1935 р. призначений у наряд з охорони Кремлівського палацу, де проходив 2-й з’їзд колгоспників-ударників.
Заарештований: за «підготовку терористичного акту». Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 червня 1935 р. засуджений на 5 років ув’язнення. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

85. Ковальчук Яків Єфремович, 1889 р. н., народився у с. Городниця (нині Немирівський район Вінницької області) Подільської губернії, українець, безпартійний, служив у Петлюри і в органах ВЧК, освіта вища, письменник, журналіст, проживав: м. Харків, пров. Лопанський, буд. 4, кв. 2.
Заарештований: 16 грудня 1933 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 26 лютого 1934 р. за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

86. Коган Лев Мойсейович, 1905 р. н., народився і проживав у м. Одеса, єврей, член ВКП(б), мав вищу освіту, директор Утилькомбінату, проживав: вул. Пушкінська, буд. 53, кв. 2.
Заарештований: 31 січня 1935 р. Засуджений за «контрреволюційну троцькістську діяльність» на 3 роки ВТТ. Відбував покарання в таборі «Свірлаг» і Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

87. Козловський Борис Григорович, 1887 р. н., народився в м. Миколаїв Херсонської губернії, українець, з робітників, член ВКП(б) в 1904–1936 роках, зав. масовою роботою Будинку техніки водного транспорту (директор Музею водного транспорту), проживав: м. Ленінград, вул. Герцена, буд. 55, кв. 15.
Заарештований: 14 червня 1936 р. Засуджений Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Ленінграді 23 грудня 1936 р. за ст. 17-58-8, 58-11 УК РСФРР на 10 років в’язниці. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 10 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

88. Козоріз (Козоріс) Михайло Кирилович (Кірович), 1880 р. н., народився в м. Калуш (Галичина), українець, з міщан, закінчив юридичний факультет Львівського університету, член ВКП(б) в 1920–1933 роках, книгознавець, науковий співробітник ВУАН, діяч у літературному об’єднанні «Західна Україна», проживав: м. Київ.
Заарештований: 14 лютого 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 1 жовтня 1933 р. засуджений на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

89. Коник Климентій Йосифович, 1888 р. н., народився в м. Сянок (Галичина), українець, син судового чиновника, служив офіцером в австрійській і галицькій арміях, член КП(б)У в 1920–1933 рр., економіст, директор Житомирського інституту народної освіти, керівник сектору планування науки Держплану УСРР, проживав: м. Харків.
Заарештований: у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. ст. 54-2-6-7 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

90. Корбутяк Василь Юлійович (Юрійович), 1883 р. н., народився в с. Балинці Коломийського повіту (нині Снятинського району) на Галичині, українець, унтер-офіцер австрійської армії, член ЦК КПЗУ в 1924–1925 рр., колишній член ВКП(б), завідувач Граківської агрохімічної бази НДІ хімії, проживав: м. Чугуїв Харківської області.
Заарештований: у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 10 листопада 1933 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937р. в Карелії (Сандармох).

91. Коренковський Павло Лук’янович (Лукич), 1900 р. н., народився в с. Сороцьке (Галичина), служив в австрійській і галицькій арміях, член КП(б)У в 1926-1933 рр., асистент Медінституту, проживав: м. Харків.
Заарештований: 17 червня 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений на 5 років ВТТ. Відбував покарання в таборі «Карлаг» і на Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

92. Корзун Ілля Тихонович, 1906 р. н., народився в с. Федорівка (нині Новоград-Волинський район Житомирської області), українець, із селян, працював на Дніпробуді. Намагався перейти кордон з Польщею.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 30 жовтня 1931 р. за ст. ст. 54-2-11 КК УСРР до розстрілу. Колегією ОГПУ 7 березня 1932 р. розстріл замінений за ст. ст. 58-2-11 УК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

93. Корсовецький Ілля Олександрович, 1907 р. н., народився в с. Голово-Русава (нині Томашпільський район Вінницької області), українець, сільський вчитель.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 27 жовтня 1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках (табірний пункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

94. Косар-Заячківський Мирон Титович, 1897 р. н., народився в с. Довге (Галичина), українець, у минулому санітарний унтер-офіцер, освіта незакінчена вища, колишній член КП(б)У і член Політбюро ЦК КПЗУ. Прибув до СРСР у 1933 р.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 29 травня 1934 р. за ст. ст. 54-6-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках (табірний пункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

95. Котляревський Григорій Порфирович, 1887 р. н., уродженець Харківської губернії, українець, з сім’ї священика, служив у білій армії, безпартійний, колишній заступник начальника Політвідділу Чорноморського флоту, проживав у Криму.
Засуджений: Колегією ОГПУ 11 квітня 1934 р. за ст. ст. 58-8-10-11, 121 УК РСФРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках, завідувач бібліотеки. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

96. Кошкарев Микола Павлович (Кошкань Макар Павлович), 1900 р. н., уродженець Подільської губернії (нині Іллінецький район Вінницької області), українець, освіта незакінчена вища, колишній член ВКП(б).
Засуджений: надзвичайною судовою Колегією ВС СРСР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ.
Розстріляній: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

97. Кривенко-Матиєнко Петро Михайлович, 1891 р. н., народився в м. Луцьк, українець, офіцер петлюрівської армії, колишній член КП(б)У, освіта вища, журналіст, директор видавництва «Західна Україна», проживав: м. Харків.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 23 грудня 1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках, (табірний пункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

98. Крушельницький Антін Владиславович, 1878 р. н., народився в м. Ланцут на Галичині (нині Жешувське воєводство, Польща), українець, безпартійний, закінчив філософський факультет Львівського університету, літератор, співробітник «Української радянської енциклопедії», проживав: м. Харків. (Міністр освіти УНР, після 1919 р. жив у Відні, в 1925 р. повернувся в м. Львів, у 1932 р. приїхав із сім’єю в УСРР.)
Заарештований: 5 листопада 1934 р. Засуджений у м. Київ 28 березня 1935 р. Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР за ст. ст. 54- 8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках, перебував у таборі «Муксалма», оголошував голодування. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох). (Його дружина Марія, сини Іван і Тарас розстріляні в м. Київ у грудні 1934 р.; сини Богдан і Остап розстріляні разом з ним, донька Володимира етапована із Соловків і розстріляна 8 грудня 1937 р. в Ленінградській області).

99. Крушельницький Богдан Антонович, 1906 р. н., народився в м. Станіслав (Галичина), українець, закінчив Український вільний університет у Празі, агроном, вчитель 1-ої Ольшанської середньої школи і викладач Райколгоспшколи. Проживав: м. Харків.
Заарештований: у грудні 1934 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВД СРСР 26 березня 1935 р. за ст. 54-8 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках (острів Анзер). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

100. Крушельницький Остап Антонович, 1913 р. н., народився в м. Городенка (Галичина), українець, освіта вища, викладач німецької мови в Інституті променергетики. Проживав: м. Харків.
Заарештований: у грудні 1934 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВД СРСР 10 квітня 1935 р. за ст. 54-8 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

101. Кубрак Йосип Микитович, 1899 р. н., народився в с. Кукільники Рогатинського повіту (Галичина), українець, служив у петлюрівській армії, колишній член УПРС, потім КП(б)У, помічник технічного керівника у видавництві, проживав: м. Харків.
Засуджений:Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 25 травня 1934 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках (табірний пункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

102. Кузняк Микола Григорович, 1895 р. н., народився на Галичині, українець, офіцер галицької армії, колишній член КП Австрії, член КП(б)У в 1920–1933 рр., освіта вища, директор Інституту профосвіти, професор, проживав: м. Маріуполь. (У СРСР прибув 1924 р., працював науковим співробітником і директором бібліотеки Українського інституту марксизму-ленінізму, проживав: м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 3, кв. 13.).
Заарештований: 30 січня 1933 р. у справі “Української військової організації”. Трійкою ГПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках (табірний пункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

103. Кузьменко Тимофій Тарасович, 1899 р. н., народився в с. Лютенські Будища (нині Зіньківський район Полтавської області), українець, колишній член ВКП(б), освіта вища, завкафедри Інституту червоної професури і Комуністичного університету ім. Артема; науковець Українського інституту марксизму-ленінізму, проживав: м. Харків.
Заарештований: 6 грудня 1933 р. Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 24 лютого 1934 р. засуджений за ст. 54-10 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у таборі «Свір» та в Соловках (табпункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

104. Куліш Микола Гурович (Микола Куліш), 1892 р. н., народився в с. Чаплинка Дніпровського повіту Таврійської губернії (нині – територія Херсонської області), українець, член КП(б)У в 1919–1934 рр., драматург, проживав: м. Харків, будинок письменників «Слово», кв. 33.
Заарештований: 8 грудня 1934 р. у справі “Боротьбистської контрреволюційної організації”. Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Київ 27–28 березня 1935 р. засуджений за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

105. Курбас Олександр Степанович (Лесь Курбас), 1887 р. н., народився в м. Самбір (Галичина), українець, із сім’ї актора, колишній член партії соціал-демократів, закінчив історико-філософський факультет Львівського університету, керівник Молодого театру в 1917–1922 рр. (м. Київ), організатор і керівник театру «Березіль» до 5 жовтня 1933 р., народний артист УСРР, проживав: м. Харків, будинок письменників «Слово», кв. 64. З грудня 1933 р. постановник Малого театру і Єврейського театру в Москві, тимчасово проживав: 3-я Тверська-Ямська вулиця, буд.12, кв. 5.
Заарештований: 26 грудня 1933 р. у справі «Української військової організації». Етапований у м. Харків 28 лютого 1934 р. Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 9 квітня 1934 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в 4-му відділені «Білбалттабору» і в Соловках (табпункт «Кремль», ставив вистави в табірному театрі, переведений у табпункт «Анзер»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

106. Кухаренко Микола Олександрович, 1885 р. н., народився в м. Київ, українець, колишній член РСДРП (меншовик), службовець.
Заарештований: як «член керівного центру контрреволюційної повстанської підривної організації в сільгосппромисловості». Колегією ОГПУ 11 березня 1933 р. засуджений за “вчинення ряду шкідницьких нальотів з руйнування радгоспів” на 8 років в’язниці. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

107. Кушніренко Павло Сильвестрович, 1893 р. н., народився в с. Волегуцулове Херсонської губернії (нині територія Одеської області), українець, закінчив Одеську військову школу, колишній офіцер армії УНР, безпартійний, викладач сільськогосподарського технікуму. Проживав: м. Зінов’євськ Одеської області. Притягувався у справі «Трудової селянської партії». У 1931 р. звинувачений в участі в контрреволюційній організації.
Засуджений: Колегією ОГПУ 11 березня 1933 р. на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

108. Ландман Ісаак Якович, 1906 р. н., народився в с. Черняхів Київської губернії, єврей, з ремісників, безпартійний, начальник відділу обліку і статистики Управління Південно-західної залізниці.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВД СРСР 7 липня 1935 р. за «контрреволюційну троцькістську агітацію» на 3 роки ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

109. Лівий Іван Кирилович, 1906 р. н., народився в с. Піщане Київської губернії (нині Золотоніський район Черкаської області), українець, колишній член ВКП(б), освіта вища, юрист обласної контори «Хаторг», працівник Інституту радянського будівництва і права, проживав: м. Харків.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВД СРСР 10 квітня 1935 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках (табпункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

110. Лозинський Михайло Михайлович, 1880 р. н., народився в с. Бабине (нині с. Бабин-Зарічний Калуського району Івано-Франківської області), українець, член Галицького уряду в 1918–1919 рр., професор міжнародного права Українського вольного університету (м. Прага) в 1921–1927 рр. У СРСР прибув в 1927 р., професор Інституту радянського будівництва і права. Проживав: м. Харків.
Заарештований: 22 березня 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений за ст. ст. 54-4-6 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Кемі й у Соловках (спецізолятор «Савватьєво»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

111. Люкач ( Лукач, Лукаш) Ян Григорович, 1893 р. н., народився в с. Забілоччя Київської губернії (нині Радомишльський район Житомирської області), поляк, закінчив Житомирську католицьку семінарію, ксьондз з 1916 р., служив в українських приходах.
Заарештований: двічі в 1922 р. Знов заарештований у серпні 1931 р. Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 23 листопада 1931 р. засуджений за ст. ст. 54-2-10 КК УСРР на 5 років ВТТ. Колегією ОГПУ 7 березня 1932 р. засуджений за ст. 58-10-12 КК РСФРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

112. Мазуренко Юрій Петрович, 1885 р. н., народився у Слободі Криворіжжя (нині Міллеровський район Ростовської області, РФ), українець, з сім’ї адвоката, закінчив Петербурзький університет, колишній соціал-демократ, член КП(б)У в 1923–1934 рр., начальник планово-фінансового сектору Наркомунгоспу УСРР, професор Інституту народного господарства, голова Харківського наукового товариства при ВУАН, проживав: м. Харків.
Заарештований: 5 грудня 1934 р. у справі «Боротьбістської контрреволюційної організації». Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Київ 28 березня 1935 р. засуджений за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

113. Мазуров Стефан Єфремович, 1897 р. н., народився в м. Климовичи (за ін. даними – с. Старий Стан Климовичівського повіту) Могильовської губернії, білорус, колишній член ВКП(б), бурильник шахти № 4 Сорокинського рудоуправління (Донбас).
Засуджений: Особливою нарадою при НКВД СРСР 27 липня 1935 р. за ст. 54-10 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

114. Максимюк Юзеф Григорович (він же: Гопкало Микола Федорович), 1907 (1903), р. н., народився в м. Борислав (Галичина), українець (поляк), студент Всеукраїнського комуністичного сільгоспінституту ім. Артема, член КПЗУ в 1929–1932 роках.
Засуджений: Судовою трійкою при КОДПУ УСРР за ст. 54-8-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Засуджений Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

115. Мандель Мойсей Ісаакович, 1893 р. н., народився в м. Львів, єврей, із сім’ї торговця, колишній капрал австрійської армії, член СДП Австрії, компартій Польщі і Західної України, освіта вища, журналіст. Перебував в ув’язненні в Польщі. У СРСР з 1932 р., заступник завідувача іноземного відділу редакції центрального органу КП(б)У «Комунiст». Проживав у м. Харків.
Заарештований: у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 25 травня 1934 р. засуджений за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках, працював касиром магазину. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

116. Масаков-Чермуш Ісаак Генріхович, 1894 р. н., народився в м. Володимир-Волинський, єврей, колишній член КП(б)У, майстер цеху швейної фабрики в Харкові. Проживав: м. Харків.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 27 травня 1934 р. за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

117. Машкевич Юрій Миколайович, 1887 р. н., народився в с. Новоселиця Подільської губернії (нині Літинський район Вінницької області), українець, із сім’ї священика, закінчив духовну семінарію, священик, бухгалтер радіотехнічного вузла, проживав: м. Вінниця.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 27–28 лютого 1934 р. за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в таборі «Бамлаг»; 23 травня 1935 р. засуджений до розстрілу із заміною на 10 років. Відбував покарання в Соловках (табпункт «Кремль»), працював бухгалтером. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

118. Огороднік Пилип Назарович, 1905 р. н., народився в м. Рибниця (нині Молдова, на ділі – на території самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки), українець, садівник Робкоопу, проживав у Молдавії.
Засуджений: Колегією ОГПУ СРСР 16 грудня 1932 р. засуджений за ст. 58-6 УК РСФРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

119. Озерський Юрій Іванович, 1896 р. н., народився в с. Смяч (нині Новгород-Сіверський район Чернігівської області), українець, член Українського студентського союзу в Петрограді в дореволюційний час, боротьбист, член КП(б)У в 1920–1933 рр., голова «Головнауки» УСРР, голова Держвидаву УСРР, викладач Інституту народної освіти. Проживав: м. Харків.
Заарештований: у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 26 лютого 1934 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в 4-му відділенні ББК і в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

120. Олійник Василь Онуфрійович, 1900 р. н., народився в с. Добромірка Збаразького повіту (Галичина), українець, унтер-офіцер Української галицької армії, член КП(б)У в 1922–1933 рр., освіта вища, секретар голови Раднаркому УСРР Любченка, викладач Інституту червоної професури, науковий співробітник і аспірант Інституту історії ВУАМЛІН. Проживав: м. Харків.
Заарештований: 12 травня 1933 р. у справі «Української військової організації». Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 23 вересня 1933 р. засуджений до 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937р. в Карелії (Сандармох).

121. Олійник Йосиф Михайлович, 1906 р. н., народився в с. Яблунівка  Київської обл., українець, колгоспник.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ОГПУ УСРР 4 грудня (по ін. даним 4 лютого) 1933 р. засуджений по ст. ст. 54-2-11 КК УСРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

122. Павлас Антон Васильович, 1895 р. н., народився і жив в с. Чехоград Мелітопольського р-ну УСРР, чех, безпартійний, кустар, селянин-одноосібник.
Заарештований: В грудні 1930 р. заарештований. Надзвичайною сесією Верховного суду УСРР 14 червня 1931 р. засуджений по ст. ст. 54-6-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.                                                    Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

123. Павлов Михайло Романович, 1898 р. н., народився в м. Миколаїв УСРР, українець, із сім’ї диякона, офіцер царської армії, член КП(б)У в 1920-1934 рр., закінчив аспірантуру Українського інституту марксизму, економіст, професор, заст. начальника Управління народно – господарського обліку УСРР, проживав: м. Харків, вул. Дзержинського, б. 21б.
Засуджений: Особливою нарадою при НКВД СРСР   1 квітня 1935 р. засуджений по ст. ст. 54-10-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 10 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний:  4 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

124. Павлушков Микола Петрович, 1904 р. н., народився в м. Тула, українець, безпартійний, науковий співробітник ВУАН, проживав: м. Київ.Заарештований: 18 травня 1929 р. у справі «Спілки визволення України». Верховним судом УСРР 19 квітня 1930 р. засуджений за ст. ст. 54-2-3-4-8-11 КК УСРР на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання в Ярославському політізоляторі і в Соловках (Сікирний і Саватіївський спецізолятори), оголошував голодовку. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

125. Паламарчук Олексій Тимофійович, 1895 р. н., народився в м. Хмільник Подільської губернії, офіцер гетьманської і петлюрівської армій, освіта вища, артист Всеукраїнського будинку Червоної армії, проживав: м. Київ.
Заарештований: 8 липня 1935 р. Засуджений Військовим трибуналом 22 жовтня 1935 р. за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

126. Панів Андрій Степанович, 1899 р. н., народився в с. Проруб Сумського повіту Харківської губернії, українець, із селян, безпартійний, літератор, викладач Інституту народної освіти, співробітник Інституту ім. Тараса Шевченка, проживав: м. Харків.
Заарештований: 6 грудня 1934 р. у справі «Боротьбистської контрреволюційної організації». Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР в м. Київ 27–28 березня 1935 р. засуджений за ст. ст. 54-8-11 КК УСРР на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

127. Пасевич Сергій Іванович, 1908 р. н., народився і жив в с. Сновидовичі Волинської губернії, росіянин. У 1926 р. перейшов кордон з Польщі в СРСР. Заарештований: у 1927 р. і висланий на Урал, працював завідувачем райміськгоспу в м. Ірбіт; з 1930 р. – курсант 20-го стрілецького полку в м. Чернігів. Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 25 травня 1931 р. засуджений за ст. ст. 17-58-6 КК РСФРР на 5 років концтабору. Колегією ОГПУ 28 грудня 1933 р. термін збільшено на 3 роки. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

128. Петренко-Самойленко Микола Трохимович, 1895 р. н., народився в м. Шахти Азово-Чорноморського краю, українець, член ВКП(б) в 1915–1926 рр., студент Інституту народного господарства, перекладач при Відділі публікацій законів Наркомюсту УСРР, проживав: м. Харків.
Засуджений: Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 24 лютого 1934 р. за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках (табірний пункт «Кремль»). Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

129. Петров Іван Петрович, 1902 р. н., народився в м. Москва, росіянин, член ВКП(б) в 1934–1935 рр., голова Нікопольського райвиконкому, проживав: м. Дніпропетровськ, вул. Ленінська, буд.8, кв. 4.
Засуджений: Дніпропетровським облсудом 11 вересня 1935 р. за ст. ст. 97, 99 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 10 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари. Розстріляний: 4 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

130. Петровський (Пиха) Йосип Карлович, 1896 р. н., народився в м. Піштін Йіндржихув (Чехословаччина), чех, член ВКП(б), машиніст парової машини Торф’яного товариства, проживав у Мелітополі (УСРР).Засуджений: Надзвичайною сесією Верховного суду УСРР 14 червня 1931 р. за ст. ст. 54-6-11 КК УСРР до розстрілу із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Соловках. Особливою трійкою УНКВД ЛО 14 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.
Розстріляний: 1 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

Список надав для публікації публіцист і дослідник Сергій Шевченко.
Продовження списку Майдан надрукує по мірі оновлення інформації на сайті Радіо Свобода.

More in Записки, Наша історія, Політичні репресії
556146_376242182413253_100000824237732_963433_2131807532_n
Зламати ситуацію: приклад зі США

Які у вас виникають найперші асоціації із містом Чікаго? У когось – мюзикл «Чікаго», у когось – Френк Сінатра, для...

Close