Журналісти Кременчука вимагають від мера Олега Бабаєва припинити цензуру

Секретаріат Кременчуцької міської організації НСЖУ оприлюднив відкрите звернення до міського голови Олега Бабаєва, в якому журналісти вимагають від міської влади припинити цензуру в будь-яких її формах і проявах та закликають до конструктивного діалогу зі ЗМІ незалежно від їх форми власності. 

Журналісти стверджують: у місті посилено запроваджується цензура, зокрема, це проявляється у відмовах чиновників мерії та навіть керівників комунальних підприємств спілкуватися з кореспондентами незалежних від влади засобів масової інформації.

«На прохання дати коментар чи відповісти на просте запитання, що має суспільний інтерес, директори комунальних підприємств, окремих структурних підрозділів виконкому відповідають: «Все – тільки через прес-службу виконкому», – сказано в заяві секретаріату міської організації Національної Спілки журналістів України.

Журналісти вважають: у обмеженнях та заборонах простежується певна мета: за допомогою бар‘єра  (прес-служби) позбавити можливості читачів та глядачів незалежних ЗМІ збалансованої та повної інформації і натомість замінити її контрольованим «ерзацем». Тобто висвітленням тем під кутом зору, який вигідний владі.

 Відповідальність за запровадження цензури і за позбавлення читачів, слухачів та глядачів незалежних ЗМІ отримувати її з різних джерел журналісти СНЖУ покладають на міського голову Олега Бабаєва як першого керівника міста.

І вимагають від нього: «негайно припинити цензуру в будь-яких її формах і проявах», а також закликають до конструктивного діалогу зі ЗМІ незалежно від їх форми власності.

Крім того журналісти вимагають забезпечити доступ громадян до публічної інформації, а саме – до всіх проектів рішень міської ради та виконкому на сайті міської ради, як того вимагає Закону України «Про доступ до публічної інформації»- за 20 робочих днів до дати їх розгляду органами влади.

 

 Повний текст заяви

Відкрите звернення

секретаріату Кременчуцької міської організації НСЖУ

до міського голови Олега Бабаєва

Шановний міський голово!

Звернутися з відкритим листом на вашу адресу кременчуцьких журналістів змусили систематичні прояви невмотивованої відмови в наданні інформації незалежним ЗМІ.

Ситуація загострилася протягом останніх двох тижнів. А саме: на прохання дати коментар чи відповісти на просте запитання, що має суспільний інтерес, директори комунальних підприємств, окремих структурних підрозділів виконкому відповідають: «Все – тільки через прес-службу виконкому». Так, секретар управління освіти взагалі відмовилася з‘єднати кореспондента «Телеграфа» з керівником, посилаючись  на якесь розпорядження. Питання було суспільно важливе і стосувалося наявності місць у дитсадках.

Журналіста газети «Програма плюс» відправляв у прес-службу керівник КАТП-1628 (питання стосувалося норм накопичення сміття і їх застосування – це при тому, що інформація про послуги і тарифи має надаватися безперешкодно всім громадянам).

Найбільше утисків отримала редакція приватного телеканалу «Візит»: її кореспонденти зафіксували за допомогою аудіозаписів і задокументували безліч відмов у наданні суспільно важливої, відкритої за доступом публічної інформації. Навіть лікар одного з комунальних медичних закладів відмовився надати інформацію в ефірі щодо профілактики хвороби, посилаючись на усну заборону керівництва. Це ще неповний перелік відмов.  На вимогу «Телеграфа» надати письмове розпорядження, яким передбачений режим доступу «тільки через прес-службу» – а журналісти мали намір оскаржувати дане розпорядження у суді – керівник прес-служби відповіла, що письмового розпорядження не існує.

Ми розуміємо, що письмового розпорядження й не може існувати. Оскільки зміст того, що насправді відбувається у результаті усних вказівок є ні чим іншим, як ЦЕНЗУРОЮ.

Одне з визначень цензури (відповідно до ст. 24 ЗУ «Про інформацію») – це накладання заборони на інформацію: у Кременчуці це заборона керівникам підрозділів виконкому, комунальних підприємств спілкуватися з журналістами.  Відповідно до цієї ж статті Закону, «забороняються   втручання    у    професійну    діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи  непоширення  певної  інформації,  замовчування суспільно    необхідної   інформації,   накладення   заборони   на висвітлення  окремих  тем,  показ  окремих  осіб   або   поширення інформації   про   них,  заборони  критикувати  суб’єкти  владних повноважень».

Цензура і втручання у діяльність журналістів в Україні заборонені законом і є злочином, за який передбачена відповідальність.

Натомість Закон гарантує можливість вільного одержання, використання, поширення інформації. Обмеження права на інформацію можливе «виключно в інтересах  національної безпеки,  територіальної цілісності або  громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення,  для захисту репутації або прав  інших  людей, для запобігання розголошенню інформації,  одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя» (ст. 34 Конституції України, ст. 6 ЗУ «Про інформацію»). Жодне із цих обмежень не може бути застосоване до наведених нами прикладів відмови у наданні інформації та звуження шляхів її отримання.

Слід підкреслити, що журналісти у силу своєї професійної діяльності користуються переважним правом на отримання інформації, а прес-служби створюються для сприяння діяльності ЗМІ. Робота прес-служб не має нічого спільного з контролем за розповсюдженням інформації, з дозуванням інформації, з функціями бар‘єру у спілкуванні з посадовим особами – а це ті тенденції, які простежуються у Кременчуці. Тим більше, робота прес-служби виконкому ніяк не стосується комунальних підприємств, які є окремими юридичними особами.

Така ситуація суперечить не лише  Законам України а й  здоровому глузду: представник прес-служби міськвиконкому не може бути фахівцем в усіх питаннях – від тарифів на сміття до лікування хвороб.

У обмеженнях та заборонах простежується певна мета: за допомогою бар‘єра  (прес-служби) позбавити можливості читачів та глядачів незалежних ЗМІ збалансованої та повної інформації і натомість замінити її контрольованим «ерзацем». Тобто висвітленням тем під кутом зору, який вигідний владі.

Неодноразово, всупереч вимогам законодавства про прозорість роботи органів місцевого самоврядування, у міськвиконкомі проводили закриті для журналістів наради, хоча питання, які на них розглядалися (розподіл бюджетних коштів, побудова мосту тощо) є предметом посиленої суспільної уваги.

Оскільки Ви, Олеже Мейдановичу, є першим керівником міста, а прес-служба підпорядкована міській раді і міськвиконкому – органам, які Ви очолюєте, то Ви є й відповідальним за порушення права на інформацію і за позбавлення читачів незалежних ЗМІ отримувати її з різних джерел. Згадується Ваш виступ у програмі комунального телебачення, де Ви сказали, що воно буде «правильно показувати про зміни, які відбуваються у Кременчуці». З того часу й почалися відмови керівників від надання інформації  незалежним (не комунальним) ЗМІ – треба розуміти, аби не просочилися «неправильні» новини про діяльність міської влади.

Вимагаємо негайно припинити цензуру в будь-яких її формах і проявах та закликаємо до конструктивного діалогу зі ЗМІ незалежно від їх форми власності. 

Вимагаємо забезпечити доступ громадян до публічної інформації, а саме – до всіх проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування шляхом оприлюднення їх на сайті міської ради. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», нормативно-правові акти (а це проекти рішень сесії, виконкому), оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Натомість у Кременчуці до моменту прийняття оприлюднюються не всі проекти рішень виконкому, а проекти рішень сесій міської ради не оприлюднюються взагалі, чим порушується закон.


Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут