Останні новини

Кирило Дегтярьов: “я маю відповісти за бездіяльність правоохоронних органів, які не змогли знайти справжніх злочинців.”

Відкритий лист до представників засобів масової інформації

 Я, Дегтярьов Кирило Олександрович, 5.09.1991 р.н.,  звичайний хлопець із небагатої сім’ї і не маю всього спектру можливостей протистояти посадовцям, які хочуть за будь-яку ціну повісити на мене сфабриковану справу. Я благаю Вас звернути увагу на мій лист і допомогти мені встановити справедливість та не відповідати за злочин, якого я не скоював.

27.01.2008 року в м. Києві по вул. Салютній (Шевченківський р-н), відбулося вбивство громадянина Конго. В цей день, близько 17:40, я зі своїм колишнім другом йшли по вулиці і почули крик, ми зупинилися і побачили темношкірого чоловіка, який кричав. Зрозумівши, що трапилося щось жахливе, миттєво підбігли до нього. Коли чоловік впав, ми та ще декілька інших перехожих, які теж були в цей час поряд, підняли чоловіка і понесли його до поліклініки, яка знаходилася поблизу. Але, нажаль, його не вдалося врятувати. Хто наніс постраждалому поранення, які призвели до його смерті, я не бачив.

Після цього жахливого дня мене неодноразово, зриваючи зі шкільних занять, викликали у якості свідка до Шевченківського РУ ГУ МВС України м. Києва, яке знаходиться за адресою вул. Баумана 6. Там я надавав свідчення про цей випадок та все побачене.

23.02.2008 року, коли я в черговий раз прийшов до райвідділу у якості свідка, співробітники РВ незаконно затримали мене і почали застосовувати фізичне насилля з метою змусити визнати вину у злочині, якого я не скоював. Працівники міліції безжально били мене та вимагали  визнати вину «на папері». З усіх сил я намагався стримати біль і витримати тортури, але протерпівши більше доби знущань, коли фізично я вже не міг навіть сидіти, в кінцевому результаті з мене вибили підпис за злочин, якого я не скоював.  Увесь цей час мене розшукували батьки, проте в міліції їм сказали, що мене там немає. Під диктовку працівників РВ я написав, що вони вимагали. Лише після цього, моїх батьків нарешті сповістили про те, де знаходиться їх, на той момент неповнолітній, син. Вони одразу ж звернулися до адвоката Криворучко Світлани Миколаївни.

23.02.2008 року було порушено кримінальну справу за моїм обвинуваченням у злочині, передбаченим ч.1 ст. 115, ч.3 ст. 161 КК України. Під час досудового та судового слідства мене було взято під варту. У СІЗО я провів 4 роки, чекаючи на вирок суду.

07.02.2012 року, Шевченківський районний суд м. Києва оголосив виправдальний вирок, яким визнав мене невиннуватим у скоєнні злочину, аргументувавши найдрібніші деталі моєї непричетності до вбивства.

Наведу деякі аргументи суду:

–          Проведена експертиза вказала на непричетність до справи жодного з ножів, які були вилучені у мене вдома, також було доведено, що удари були нанесені постраждалому 2-ма ножами;

–          Постраждалий, який загинув, отримав велику кількість ножових поранень у різні частини тіла, але на моєму одязі не було жодної краплини його крові, що в такий ситуації є неможливим;

–          Покази абсолютно усіх свідків свідчили про мою непричетність до злочину. Свідки, які бачили здалеку вбивць, давали опис їхнього вбрання, яке повністю не співпадало з моїм;

–          Версія слідства з приводу знаходження на місці злочину інших двох свідків, яких змусили надати неправдиві первинні покази під тиском працівників міліції, була спростована;

–          Також при затримані були порушені мої конституційні права – застосування насилля, недопущення адвоката, викрадення працівниками міліції (батьків не сповіщали про моє місце знаходження більше доби);

–          Окрім вироку було винесено окрему постанову про перевірку стосовно допущених зі сторони слідства правопорушень та фальсифікацій матеріалів справи, а саме слідчого та інших працівників міліції, які мали відношення до порушення та проведення слідчих дій у цій кримінальній справі. Цю постанову було направлено до начальника Київської міліції, але Апеляційний суд скасував її також.

Таким чином, всі викладені численні факти свідчать про те, що до злочину, в якому мене звинувачували я не причетний. Суд  повно та об’єктивно дослідив всі обставини справи і прийшов до справедливого висновку про мою невинуватість. Попри це, моє життя скалічене. Чотири роки я змарнував в СІЗО за те, чого не робив. Моя мати привозила в СІЗО викладачів, яким я здавав ЗНО. Мої результати склали від 165 до 180 балів із 200 можливих. Я ходив у вечірню школу і був там найкращим учнем, а у 2011 році вступив до Криворізького Інституту Ділового Адміністрування (заочна форма), де і зараз продовжую навчання на 2-му курсі. У СІЗО я приймав участь у творчій самодіяльності, граю на гітарі та пишу вірші.  Я маю заповітну мрію отримати вищу освіту та налагодити своє життя.

Але, після вироку Шевченківського суду від 07.02.2012 року було подано прокуратурою апеляцію. У ній вони вимагали, щоб Апеляційний суд позбавив мене волі строком на 15 років. Засідання було назначено на 25.05.2012 року, але з невідомих причин  не відбулось. З часом я дізнався, що прокуратура подала вже другу апеляцію, в якій вимагала нового судового слідства в іншому складі суду. Суд був призначений на 31.08.2012.

31.08.2012 року було проведено засідання, на якому вислухано всі позиції усіх сторін учасників справи, а рішення Апеляційного суду перенесено на 06.09.2012.

06.09.2012 року відбулося засідання Апеляційного суду, на якому прийнято рішення відправити мою справу на нове додаткове судове слідство у іншому складі суду, тобто почати все спочатку.

Така позиція прокуратури свідчить лише про те, що я маю відповісти за бездіяльність правоохоронних органів, які не змогли знайти справжніх злочинців.

Тепер я шукаю розуміння та допомоги від Вас. Більше я не маю достатньо сил і можливостей, в тому числі і фінансових, боротися за своє поламане життя самотужки. Кожного дня я чекаю початку розгляду своєї справи, і з жахом чекаю на момент, коли мене можуть знову взяти під варту. Я вже перестав вірити у справедливість, проте дуже хочу жити нормальним життям. Допоможіть мені, будь ласка! Я прошу Вас взяти мою справу під особистий контроль і вжити всіх можливих заходів, щоби не дозволити правоохоронним органам засудити мене за сфабрикованою справою.

З повагою, Кирило Дегтярьов

Контактна особа – Бешуля Олексій, правозахисний центр «Право волі», тел. 050 638 31 11, lyoshinka.2383@yahoo.com

More in Кримінал, Новини, Поліція, Cуди
Віктор Пушкар: “Я думаю, що кіт був відповіддю на символічне насильство від деяких провладних кандидатів.”

Бо дуже часто ми зустрічаємо, що тільки один кандидат, який уже зараз помилково вважає округ своєю власністю, все завішує своєю...

Close