Останні новини

“Такі книги дають натхнення і віру, що Україна буде!”

У Черкасах презентували нову книгу Юрія Горліса-Горського.

Її упорядник Роман Коваль зібрав під однією палітуркою всі відомі твори й спогади письменника (окрім “Холодного Яру”), а також низку документів про перебування Юрія Горліса-Горського в Армії УНР та в Карпатській Україні.

20 вересня 2012 р. в Черкаському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка відбулася презентація нової книги Юрія Горліса-Горського “Ми ще повернемось!”. Презентували її письменник Роман Коваль та меценати видання, члени Історичного клубу “Холодний Яр” Олег та Леся Островські.

О 17.50 біля Драматичного театру – декілька десятків осіб. На вході двоє чоловіків у вояцьких одностроях доби УНР тримають малиновий прапор Вільного козацтва Холодного Яру та чорний прапор полку гайдамаків Холодного Яру, на якому вигаптувано “Воля України, або смерть”. Вони роздають запрошення на презентацію.

У фойє театру – виставка-продаж видань із серії “Отаманія ХХ століття”, серед яких і нова книга Юрія Горліса-Горського “Ми ще повернемось!”.

“Тут зібрані всі його твори. Дуже цікаво! Такі книги дають натхнення і віру, що Україна буде!” – каже 71-річний Валерій Маснюк. На ньому зелена футболка з написом “Я люблю українську мову”.

У театрі зібралося близько 200 осіб.

О 18.05 на сцену виходить кобзар Тарас Силенко. Він виконує пісню на слова Тараса Шевченка “Посіяли гайдамаки в Україні жито” (музика Віктора Захарченка).

“Холодний Яр у моєму житті – це не просто два слова.  Це моя прив’язаність, моя любов, моє життя, – починає презентацію Роман Коваль. – Я написав про боротьбу в Холодному Яру низку книг, зняв фільм про холодноярських отаманів та фільм про Горліса-Горського. І ось тепер ця книга”.

Упродовж двох годин черкащани пізнавали історію Визвольної боротьби. Із зали лунало: “Слава Україні! – Героям слава!”

“Така книга дуже потрібна і вона матиме добрий резонанс у цей час, коли стільки людей звертають увагу насамперед на речі матеріальні. І забувають, що свобода – найвища цінність. Свобода особиста та національна – саме ті цінності, за які боролося наше козацтво у всі віки. Книга пробуджує ці ідеали”, – зазначав у виступі професор кафедри літератури та компаративістики Черкаського національного університету Володимир Поліщук.

На вечорі звучало багато подяк на адресу подружжя Островських, які профінансували видання книги та вже четвертий рік спонсорують заходи з відродження пам’яті борців за волю України. “Це важливо для нас, – говорить Леся Островська. – Я лише 4 роки тому дізналася, що був такий славний період в історії України. Ми пишаємося тими, хто боровся за волю України”.

У Холодному Яру Островські створили музейно-етнографічний комплекс “Дикий хутір”, де діють експозиції, що розповідають про часи боротьби за незалежність України. Олег Островський спорудив храм Петра Калнишевського, їздив на Соловки, привіз землю з кладовища, де поховано останнього запорозького кошового.

“В 1920-ті роки в Холодному Яру на запит російською мовою була єдина відповідь – постріл, – сказав Олег Островський. – У відповідь на злодійський закон про мови ми відповіли цією книгою”.

“Золотошукач української слави” – так назвала Романа Коваля поетеса Валентина Коваленко, голова Черкаського обласної організації Національної спілки письменників України. “Якби отакі хлопці, які любили Україну, які не боялися віддати своє життя, зараз прийшли в Україну!..”, – висловила вона свою мрію.

Розповідаючи, що спонукало його дати саме таку назву книжці, Роман Коваль зачитав уривок розмови Юрія Горліса-Горського та Уласа Самчука, яка відбулася 1943 року в Рівному.

Горліс-Горський за­явив тоді Ула­су, що “спра­ву виз­во­лен­ня Ук­раїни не про­гра­но”. “Ех, бра­ти­ку! – ка­зав Юрій Ула­су. – Ніяка хо­ле­ра нас не зду­ши­ла і не зду­шить. Зро­зуміло, що після цієї, ви­бач, побєди ка­цап­ня за­де­ре но­са, але на­ша спра­ва не про­гра­на! Не про­гра­на! Ми ще повер­не­мось! Це пам’ятай!  Во­ни сю­ди прий­дуть – це факт. На­став­лять своїм ге­ро­ям і на­шим хо­лу­ям пам’ят­ників. Але ми повер­не­мо­ся і всі ті пам’ят­ни­ки зне­се­мо на смітник. Це ста­неть­ся!”

У залі цим словам аплодують.

Найжвавіше черкащани реагували на повстанські пісні, що “заряджають до бою”. Їх виконали барди з Києва Грицько Лук’яненко і Володимир Самайда. Ось назви пісень, які звучали в той вечір у Черкаському драматичному театру: “Десь за Дніпром гремить гроза”, “Нашо мене породила…”, “Скоростріл, куфайка…” та “Хто живий”.

А Тарас Силенко виконав пісню УПА “Зів’ялі квіти відійшли…“ та знамениту “Любо, братці, любо, братці, жить!”

По завершенні презентації люди поспішили в хол за книгами, а тоді – в чергу за автографом до Романа Коваля.

Сергій та Олена Попик купили три книги з серії “Отаманія ХХ ст”. “Для нас важливі ці книги, – сказав Сергій. – Деякі книги з цієї серії вже читали. Купуємо на подарунки і дітям”. У Сергія густа борода. Одягнений він у камуфльовані штани і футболку, взутий у військові черевики.

На презентації були присутні заслужений художник України Олександра Теліженко, режисер Сергій Проскурня, директор філіалу “Холодний Яр” заповідника ”Чигирин” Богдан Легоняк, редактор черкаської газети “Прес-Центр”, депутат Черкаської міської ради Микола Булатецький, який привітав упорядника та видавців з виходом  книжки, актор Юрко Прокопчук, що давно вже захоплюється творчістю Юрія Горліса-Горського, та немало інших відомих у Черкасах діячів та митців.

Роман Коваль роздавав автографи понад 40 хвилин. Дехто простягав на підпис по декілька книг. Останнім  в черзі за автографами стояв 59-річний Юрій Миколайович. Він придбав 4 книги. Книгу “Ми ще повернемось!” придбав і собі, і другові.

Юрко Прокопчук назвав Горліса-Горського українським авантюристом, ідеалістом та романтиком. На думку Романа Коваля, саме таких людей сьогодні бракує в Україні.

Наступного дня презентація книжки відбулася в Кіровограді, а наприкінці вересня її представлення заплановано на Закарпатті.

Захар КОЛІСНІЧЕНКО, Дар’я БУНЯКІНА

Черкаси

More in Новини
Подяка Сенатові США. Заява Історичного клубу “Холодний Яр”

...

Close