Останні новини

Вища освіта в Україні: які перспективи у європейських студій?

Як працює німецька бюрократія і що таке європейські цінності? Ці знання дають шанс випускникам вишів знайти гідну роботу на європейському напрямку й “європеїзувати Україну” – впевнені у Києво-Могилянській академії.

Усюди, а надто в країнах-кандидатах на вступ або партнерах ЄС потребу євростудій недооцінюють. Таку думку під час дискусії на цю тему, що відбулася цього тижня в Києво-Могилянській академії, висловив професор міжнародних відносин з університету німецького міста Єна Рафаель Бірманн. “В Україні така ж ситуація. Люди думають, мовляв, це десь далеко, а настає мить, коли потрібні експерти з європрава, наприклад, а їх – немає”, – каже він. Як приклад німецький професор навів Хорватію, коли там створили міністерство з євроінтеграції, довелось фахівців спеціально готувати і відряджати на стажування до ЄС чималим коштом.

На думку Бірманна, оптимальніше навчати експертів в рамках системи вищої освіти і приділяти євростудіям більше уваги. “Київ веде переговори щодо угоди з ЄС, шістсот сторінок документу, слід розбиратись, а потім і втілювати життя. А цьому треба навчати”, – каже він.

Єнський університет разом з Києво-Могилянською академією розробили магістерську програму “Німецькі та європейські студії”, що діє вже шість років.

Де працювати?

Професор міжнародних відносин з університету Фридріха Шиллера Рафаель Бірманн Професор міжнародних відносин з університету Фридріха Шиллера Рафаель Бірманн

Випускники програми, як розповів у розмові з DW Рафаель Бірманн, можуть працювати в міністерствах, в уряді, і не лише в МЗС. “Спеціалісти з права і правил ЄС потрібні в усіх установах, тим більше, що таких документів є понад 60 тисяч”. А ще, завдяки Болонському процесу, знавці євроструктур і фондів потрібні й в університетах, аби влаштовувати обміни, знаходи підтримку для досліджень і стажувань. За оцінкою професора, магістри з євростудій знадобляться й у бізнесі. “Хочете експортувати до ЄС? Маєте знати, як це робити”.

Координатор програми “Німецькі та європейські студії” Якоб Мішке додає, що випускники можуть влаштуватись на роботу до міжнародних організацій, що працюють з ЄС і мають офіси в Україні, розвивати журналістську кар’єру, працювати у сфері культури. За його словами, до нього зверталися представники німецької авіакомпанії й просили рекомендувати випускників. “Кажуть, байдуже, що вивчали, аби мали досвід здобуття освіти в Німеччині й щоб знали, як працює німецька бюрократія”.

І української бюрократії не бракує

За оцінками Мішке, євростудії розвиваються в Україні, але повільно. Є деякі університети, які відкрили такі програми, але вони не видають диплом магістра з європейських студій – це не підтверджує міністерство освіти. Тому виші мають включати ці курси до інших дисциплін, як політологія або правознавство. “Але головна ідея євроcтудій в тому, що це міждисциплінарна програма, тому поєднуємо політичні, правові, економічні та історичні питання і як вони впливають на євроінтеграцію”, – пояснює Мішке.

Саме тому, як він пояснює, й потрібні студенти з різних факультетів, а заборона “перехресного вступу” не дозволяє, наприклад бакалаврам журналістики піти на магістра політології зі спеціалізацією “Німецькі та європейські студії”.

Доцент кафедри політології “Могилянки” Андреас Умланд уточнює, що головне, що заважає розвитку євростудій в Україні – це відсутність автономії вишів. “Бюрократи не мають вказувати науці, як їй організовувати освітній процес”, – впевнений Умланд.

Мішке ж побоюється, що наступного навчального року буде менше охочих навчатись на програмі саме через заборону Міносвіти “перехресного вступу”. Тоді Німецька служба академічних обмінів (DAAD) може припинити фінансування.

Андреас Умланд: Бюрократи не мають вказувати науці Андреас Умланд: “Бюрократи не мають вказувати науці”

Європа не лише євровікна та двері

Завідувач кафедри політології Києво-Могилянської Академії Олександр Дем’янчук вважає однією з основних проблем розвитку євростудій – брак фахівців. Викладачі часто спеціалізуються в одній галузі, а євростудії охоплюють ширший спектр тем, це “Європеєзнавство”. Також він нарікає, що євростудії в Україні на загал спрямовані лише на євроінтеграцію, а не на європеїзацію, про самі цінності забувають, вивчаючи структуру ЄС. “Європеїзувати Україну – головна мета програми”, – каже він.

Такий погляд поділяє і політаналітик Дмитро Потєхін. “За колами експертів інформація про Європу часто обмежується знанням стандартів євроремонту, в кращому випадку – згадками зі шкільної програми про те хто, кого з ким і коли – або бився, або одружився”, – зауважує аналітик.

More in Новини
Полтавські журналісти визначили номінантів антипремії «Криве перо»-2013

...

Close