Останні новини

Юлія Тищенко. Парламент: євроінтеграційні підсумки півріччя

Протягом другої сесії Верховної Ради України сьомого скликання і представники більшості, й опозиції словосполучення “євроінтеграційні закони” вживали як своєрідну мантру, та спільно наголошували на нагальній потребі їхнього найпродуктивнішого розгляду в парламенті. Ще 22 лютого 2013 р. парламент ухвалив Заяву “Про реалізацію євроінтеграційних прагнень України та укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом”, в якій представники всіх парламентських фракцій проголошували, що європейська перспектива України має стати об’єднувальним чинником, довкола якого консолідується переважна більшість політичних сил і заявляли, що у межах своїх повноважень прагнутимуть забезпечити виконання рекомендацій щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, викладених у резолюціях Європейського Парламенту та висновках Ради ЄС, схвалених 10 грудня 2012 року на засіданні міністрів закордонних справ держав-членів ЄС, сприятимуть повному виконанню погоджених з Європейським Союзом заходів, передусім у рамках Порядку денного асоціації між Україною та ЄС та Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України і забезпечать ратифікацію змін до Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз.

У рамках наближення до підписання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС на саміті у Вільнюсі восени цього року, було потрібно вирішити не тільки проблеми вибіркового правосуддя по відношенню до лідерів опозиції, але й продовжити запровадження реформ, ухвалити низку законопроектів у сфері судової реформи, виборів, реформи правоохоронних органів, органів прокуратури, про що наголошувалося у висновках Ради ЄС по Україні 11.12.2012 р., а пізніше й у “списку Фюле”. Кабінет Міністрів України затвердив план першочергових заходів щодо інтеграції України до ЄС на 2013 рік, в якому йшлося і про юридичний супровід виборчої реформи, й про реформування правоохоронних структур. Втім, попри проекти, позитивну динаміку і декларацію спільної політичної волі в парламентських заявах, спільне КПД парламенту і уряду саме в “євроінтеграційних законах” залишається доволі посереднім.

Так, посередня результативність парламенту спостерігається не стільки через блокування роботи, злу волю сторін чи відсутність урядових проектів, але й через системну недовіру між владою та опозицією, яка має під собою підстави з огляду на розвиток політичного процесу, “осімейнення” політики та виконавчої влади, непрозорий характер пошуку сценаріїв конституційних перетворень та фактор 2015 року.

Звичайно, постійно незборимі обставини ставали на заваді євроінтеграційним намірам і цілям. За версією регіоналів це – блокування опозиції (протягом п’яти місяців діяльність ВР була заблокована шість разів). Опозиція нарікала на сумнівну європейськість деяких ініціатив, відсутність діалогу та порозуміння з “більшістю” стосовно змісту та підходів. Вцілому ситуація із законотворенням ілюструє різницю підходів та інтересів різних політичних сил до засад реформування правоохоронних структур, конституційних змін. Та, на жаль, існує брак дискусії і діалогу саме в парламентських стінах стосовно подібних перетворень. Плюсом подібної ситуації є своєрідне “спонукання Європою” до пошуку якщо не консенсусу, то компромісу в стінах законотворчого представницького органу, що і є за великим рахунком одним із сенсів демократичного політичного процесу. Те, наскільки сторони готові до цього, питання далеко не риторичне. Після ключової минулорічної фрази “ми їх розвели як кошенят” з вуст одного з регіональних лідерів стосовно опозиції, виїзних засідань, порушення парламентських процедур під час голосування у сесійній залі, ситуація щодо включення всіх сторін у євроінтеграційний процес та довіри сама по собі звучить проблемно і риторично.

Так чи інакше, підсумовуючи результати діяльності сесії регіонал Михайло Чечетов заявив, що “ми змусили працювати опозицію і в результаті ми проголосували ті законопроекти, які відкривають перспективи підписання у Вільнюсі Угоди про асоціацію”, i. А спікер Володимир Рибак серед найбільш важливих розглянутих і прийнятих законопроектів на поточній сесії відзначив ухвалення 10 законів та інших актів, пов’язаних з реалізацією євроінтеграційних прагнень України та укладенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Проте складно однозначно оцінити достатність, результативність та реальну пріоритетність подібної роботи в діяльності різних гілок влади і європейськість – в імплементації подібного законодавства.

Про врожайність

Сесія стала врожайною щодо ухвалення антикорупційних законів, що можна тільки вітати. Причому такі ініціативи було узгоджено між владою та опозицією. Було ухвалено Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики (законопроект № 2837), “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (законопроект № 2802), та ін. Втім, подальшого розвитку потребують питання реалізації антикорупційного законодавства та політичної волі, засади створення спеціалізованої інституції стосовно протидії корупції, гарантії її незалежності та неупередженості.

Дискусійний характер стосовно незалежності судової системи мають і норми законопроекту № 2522а, поданого Президентом України Віктором Януковичем “Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежних суддів”, які покликані змінити існуючу процедуру призначення і звільнення суддів, зменшити роль політичних суб’єктів і наділити основними повноваженнями у вирішенні питань щодо суддів органи, де більшість складуть самі судді. Проте такі реляції доволі критично й обережно сприймаються опозицією з огляду на тотальну недовіру та відсутність інклюзивності, прозорого та паритетного включення всіх сторін до процесу реформування. Таке сприйняття існує і з огляду на необхідність внесення змін до Конституції, яка досі пишеться поза участю парламенту, але під егідою президента.

У сесійній залі так і не дійшли до розгляду проекту Закону України “Про Прокуратуру” № 0886 від 12.12.2012 р., який опрацьовується в комітеті і чекає на друге читання і порозуміння всіх сторін. Поза обговоренням сесійної зали залишилися питання про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо вдосконалення процедури здійснення конфіскації. Поки так і залишилися у вигляді законодавчих ініціатив намагання декриміналізації статей 364 та 365 КПК України відносно декриміналізації відповідальності за надання економічних збитків державі, що сталися внаслідок політичних чи адміністративних рішень. Адже так і не було досягнуто політичних домовленостей і порозуміння між опозиційними й владними політичними силами. Так, відповідно до політичних інтересів проти законопроекту виступає фракція ПР, КПУ та окремі позафракційні парламентарі. На свою долю очікує законопроект № 0928, який передбачає доповнення закону “Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ” положенням про парламентський контроль і регулярне звітування Уряду з цього приводу. Останній раз таблиця поправок була вручена для ознайомлення 14 травня 2013 року.

Ані влада, ані опозиція не прагнуть внесення змін до закону України про засади протидії дискримінації в Україні, який є актуальним не тільки для поступу в візовій лібералізації але насамперед і стосовно дотримання прав і реальної рівності самих громадян. Водночас, такого усвідомлення в парламенті вочевидь бракує.

Справжнім каменем спотикання тривалий час є призначення дати виборів. У 5 з 225 одномандатних округів результати виборів-2012 не було встановлено, а паралельно з цим рішенням судів 3 депутати були позбавлені мандатів. Отже, впродовж півроку після виборів шукався шлях для законного проведення повторних виборів у цих округах, тому що сам закон не передбачив можливості визнання виборів у одномандатних округах недійсними. У даний час влада запропонувала рішення провести вибори за новим законом, ухваленим спеціально для цього випадку. Також цей закон пропонується використати для проведення виборів у 2 округах, де депутатів парламенту було позбавлено повноважень у судовому порядку. Призначення дати виборів досі є невирішеним питанням, як і ухвалення оновленого виборчого законодавства, адже уніфікація процедур у сфері законодавства про вибори гальмується. Замість цього застосовуються точкові зміни, значною мірою спрямовані на вдосконалення регулювання окремих процедурних аспектів виборів до парламенту і виборів до місцевих органів влади.

Актуальними залишаються питання відкритості виборчої системи, прозорості фінансових аспектів діяльності суб`єктів виборів та партій. А запропоновані міністерством юстиції зміни до виборчого законодавства, попри позитивні моменти, повною мірою не торкаються необхідної палітри питань з удосконалення виборчого законодавства. Так чи інакше, до сесійної зали ці питання протягом сесії повною мірою поки не дійшли.

В. Янукович в одному з виступів зазначив, що “ті закони, які залишаться на вересень, потребують експертної оцінки, в окремих випадках – Венеціанської комісії”, йдеться, зокрема, про закон про прокуратуру, а також ті законопроекти, які стосуються внесення змін до Конституції України. Отже, значний масив законодавчих рішень перекинуто на потім. Наскільки цього буде достатньо для прогресу в оцінці підготовки до підписання Угоди про асоціацію? Адже попри певний прогрес сторонам не вистачає не тільки політичної волі для ухвалення рішень, але рівноправної дискусії. Врешті-решт, нинішня ситуація – якраз той випадок, коли європейська інтеграція спонукає до реформ не тільки за змістом, імплементацією, але й за процесом врахування інтересів різних сторін. А такий шлях є не менш цінним за результат.

Юлія Тищенко, голова Ради УНЦПД

m_sevnQ-xH4

More in Політика, Верховна Рада, Статті
МЮ-34-ОНП-відповдіь-2
[Не]доступ до інформації: 120 одиниць президентського беззаконня

"Доступ до інформації" - цікава та суспільно-корисна забавка...

Close