Останні новини

Святослав Вакарчук: Звернення до молодих

9011a164e205ad606911f10fb58127dbЗвертаюся саме до Вас, хлопців і дівчат, приблизних ровесників нашої Незалежності.

До молодих людей, чиє активне життя тільки починається. І буде пов’язане з цією країною. Більшість з Вас тут буде жити, працювати, створювати сім’ї, будувати своє майбутнє.

Звертаюся до Вас — до тих, кому зараз плюс-мінус 20—25. Саме до Вас іще й тому, що не зовсім упевнений, що старше покоління добре почує мене й до кінця зрозуміє.

А от за Вас чомусь я впевнений!

Останні події, які умовно можна об’єднати словом «Євромайдан», спонукають мене поговорити з Вами максимально відверто. Так, як говорять з близькими друзями, віч-на-віч. Називаючи речі своїми іменами. Розуміючи: дещо з почутого може комусь і не сподобатися.

Побачивши те, що сталося в суботу 30 листопада на Майдані, я написав емоційного листа до жителів Півдня і Сходу України. Я справді писав його, стримуючи сльози. І звертався до всіх не мовчати. Не мовчати про те, що сталося в Києві. Про те, що на Сході і Півдні, як виявилось, багато хто чомусь вважав проблемою лише Києва, до того ж штучно створеною все тим же Києвом і Західною Україною.

Я отримав реакцію на свій лист. Багато хто почав наводити мені аргументи.

За і проти вступу в Євросоюз…

Я сидів і думав… До чого тут взагалі Євросоюз???

Невже Ви думаєте, що я не написав би такого ж листа, якби силою розігнали майдан, що стояв за вступ до МС з Росією?

Невже Ви думаєте, що я можу розділяти студентів, побитих кийками «Беркута» на «своїх» і «чужих»?

Невже Ви вірите, що я зміг би мовчати, коли б до в’язниці кинули мирних мітингувальників, які вийшли до адміністрації президента, що мав би інше прізвище або інші політичні погляди?

Невже Ви, молоді люди, справді відчуваєте себе розділеними на Схід і Захід?

Я В ЦЕ НЕ ВІРЮ!

Це Ви на концертах «Океану Ельзи» заповнюєте стадіони Львова і Луганська, Дніпропетровська і Сімферополя, Донецька і Вінниці. Я сам бачив. І Ви бачили.

Це Ви вільно говорите і російською, і українською одне з одним. Я сам чув і розмовляв з вами обома мовами.

Це Ви співаєте Гімн України разом з нашою збірною з футболу, яка теж, нарешті (!!!), повним складом співає його вголос. Я чув це.

Я був поруч з Вами на стадіоні в Стамбулі і гордо кричав «Ура!», коли донецький «Шахтар» виграв Кубок УЄФА. А потім передзвонив директору клубу з пропозицією від «Океану Ельзи» просто, без жодних умов, виступити на привітанні клубу в Донецьку.

Це Ви у Фейсбуці, Твітері і Вконтакті давно розвалили стіну між Сходом і Заходом, яка досі існує між представниками старшого покоління. Я знаю. Я сам спілкуюся з Вами там.

Не Ваше покоління стало солдатами у цьому абсурдному протистоянні. Генерали від політики зробили «гарматним м’ясом» покоління ваших батьків і дідів. Розділяючи і володарюючи відповідно до відомого принципу.

Українська чи російська?

УПА чи Червона армія?

Голодомор?

Тепер черга нової теми:

ЄС — Митний союз?

Але ж найбільше від цієї «війни» страждаєте Ви, молоді люди.

Поки Ваші батьки в кухонних розмовах нападають одне на одного, Ваших ровесників б’ють палицями на вулицях. Б’ють і кидають до в’язниць, не розбираючи, звідки вони і якою мовою розмовляють.

Тих, хто віддає накази, не цікавить, звідки Ви і за кого голосували. Ви для них — так, використаний матеріал. Матеріал для цементування нелюдських законів.

Поки шахтарі з Червонограда й Донецька сперечаються, хто з них більше годує країну, чиновники без переконань і з гербом у вигляді грошових знаків успішно обкрадають і перших, і других.

А щойно напруга спадає — кидають нову кістку погризтися.

Невже Ви справді будете вестися на це?

Я В ЦЕ НЕ ВІРЮ!

Я усвідомлюю, що покоління Ваших батьків залишиться таким як є. Їхні погляди навряд чи сильно зміняться. Але хіба їм розбудовувати нашу країну в майбутньому? Хіба не Ви завтра визначатимете долю України?

Ви, і тільки Ви. Більше нема кому.

Я не знаю, що би роз’єднувало Вас сьогодні. Студентів Харкова і Львова, курсантів Києва і Севастополя. Шанувальників музики з Донецька і Тернополя.

Просто щирих молодих людей. Тих, хто народився в Україні, і тих, хто абсолютно природньо відчуває цю землю Батьківщиною незалежно від місця народження.

У Вас одна Батьківщина — Україна!

Ви просто не маєте іншої Батьківщини.

Ні в минулому, як Ваші діди і батьки, що живуть спогадами та ностальгією.

Ні в майбутньому, як «ваші» політики, котрі тільки й думають, як би вивезти звідси своїх дітей.

Не дайте політикам розвести Вас.

Не дайте кухонним розмовам батьків розсварити Вас.

Не дайте підступним міфам жадібно їсти Ваші молоді душі.

Я бачив Ваші очі!!!! В кожному місті України!!! Вони яскраві! І усмішки Ваші щирі!

Ваша енергія — це те, що об’єднує нас по-справжньому!

Візьміть відповідальність на себе просто зараз — і Ви перетворите цю землю на діамант. Безмежно твердий і невимовно сяючий.

В ЦЕ Я ВІРЮ!

Тільки не мовчіть, заради Бога, не мовчіть!

2 Comments on "Святослав Вакарчук: Звернення до молодих"

  1. елена | 14-12-2013 08:17 at 08:17 |

    В нашому селе,на Полтавской обл. собирают людей сегодня ехать на *альтернативный майдан*, платят по 300грн. от Партии Регионов.Добровольно-принудительно наш директор школы Геращенко О.В. отправлял рабочих школы на майдан, стоять за правительство,тоже за 300грн. Позор продажным политикам и людям продающим себя!

  2. ВИБІР

    Час байдужливо та без зупину
    Не збавляє в майбутнє свій біг,
    Прорахунки нам дихають в спину,
    Та затримує вибір доріг…

    Жадність влади, затьмарений розум,
    За гардиною Воланд сидить,
    Та чекає негоду, морози,
    Для підступної акції мить.

    Світлий розум дарує безпеку
    Та прозорість майбутніх доріг,
    Синє небо, кохання, лелеку,
    Шлях чумацький, що в небі проліг!

    Олександр Мержвинський
    17 грудня 2013 рік
    Дніпрпетровськ

Comments are closed.

More in Громадські акції, Національна безпека, Події, Політика, Культура, Протест, Статті
Северину-05_12-12
Як приймали ганебну постанову про відмову від Євроасоціації

Інформаційний центр "Майдан Моніторинг" отримав копію протоколу засідання Азарова і компанії 21-го листопада

Close