Останні новини

Результати аналізу правозахисниками програм кандидатів у Президенти

Переможець отримає велику відповідальність

Результати аналізу правозахисниками програм кандидатів у Президенти

 

Жоден з кандидатів у Президенти України не представив всеохоплюючу програму, що б відображала безумовну повагу до всіх прав людини та чіткий намір проводити системні зміни у законодавстві та на практиці, заявила Amnesty International в Україні 16 травня 2014 року, за десять днів до позачергових виборів у Президенти.

Новий звіт ““Права людини понад усе?” Місце прав людини в програмах кандидатів у Президенти” став результатом аналізу передвиборчих планів кандидатів на найвищий пост у країні, проведеного Amnesty International в Україні разом з українськими правозахисними організаціями – ініціативою Євромайдан SOS, Коаліцією з протидії дискримінації в Україні, Українською Гельсінською спілкою з прав людини, Центром Громадянських Свобод.

Експерти організацій спочатку проаналізували програми кандидатів, а згодом надіслали кожному анкету із запитаннями щодо тем, які викликають занепокоєння правозахисників. У результаті, десять з кандидатів надали свої відповіді, які були враховані в остаточній оцінці. В основу звіту лягли наступні ключові теми – права і свободи людини в широкому сенсі, право на справедливий суд, реформа правоохоронних органів, розслідування порушень прав людини під час Євромайдану, протидія дискримінації та сприяння різноманіттю.

 

“Проводячи це дослідження, ми цікавились, як потенційний Президент України бачить ситуацію з правами людини в Україні та й загалом, як розуміє права людини. Ці вибори обіцяють стати історичними, а обраного лідера зустріне вже суспільство, що змінилося за останні місяці, яке вимагатиме підзвітності, відкритості та негайних реформ”, – сказала Тетяна Мазур, директор Amnesty International в Україні.

 

“У жодному разі ми не намагалися віддати перевагу комусь з кандидатів. Проте, викликає занепокоєння той факт, що більше половини з кандидатів не пішли на контакт з громадськістю та не відповіли на дійсно актуальні запитання.

Право на справедливий суд

Судова влада в Україні сумнозвісна корупцією та браком незалежності судів. За правління Президента Януковича однією з найбільших проблем України, на яку звертали увагу як правозахисники, так і міжнародна спільнота, було вибіркове судочинство. Так, наприклад, Юлія Тимошенко, опинилась за ґратами у зв’язку з політичними рішеннями.

Події під час масових протестів Євромайдану ще сильніше похитнули віру людей у незалежність судової влади. Кримінальні обвинувачення, що були висунуті проти учасників протестів, а також застосовані до них запобіжні заходи у вигляді попереднього ув’язнення, вказують на відсутність справедливого судового розгляду і незалежності судової влади в Україні.

Не дивлячись на те, що права призначати суддів у майбутнього Президента можливо не буде, він чи вона матиме безпосередній вплив на дотримання права на справедливий суд через можливість ініціювання реформ судової системи та законодавчі ініціативи.

Опитування, проведене правозахисниками, вказує на те, що право на справедливий суд стало пріоритетом для більшості кандидатів у Президенти. Шість кандидатів заявили, що саме у судовій сфері відбувається найбільше порушень. Усі кандидати, які відповіли на запит , виступають за створення справжнього суду присяжних та розширення правової допомоги за рахунок держави.

У той же час, погляди кандидатів на процес призначення суддів розділилися. Так, Андрій Гриненко та Анатолій Гриценко вважають, що судді мають призначатися державою. В свою чергу, Олександр Клименко, Василь Куйбіда, Ренат Кузьмін, Юлія Тимошенко, Олег Тягнибок і Василь Цушко переконані, що судді мають обиратись громадою. Петро Порошенко наполягає на тому, що призначення служителів Феміди має базуватися на принципі відсутності політичного втручання.

Одним з позитивних здобутків прийняття нового КПК стало впровадження суду присяжних. Більшість кандидатів вважає за потрібне скликати суд присяжних при розгляді лише важких злочинів, за це висловились Андрій Гриненко, Анатолій Гриценко, Василь Куйбіда, Ренат Кузьмін, Юлія Тимошенко та Олег Тягнибок. Окремі думки висловили ще два кандидата – Олександр Клименко вважає за необхідне призначення суду присяжних для розгляду усіх злочинів, а Василь Цушко розглядає таких захід лише для злочинів, що тягнуть за собою довічне позбавлення волі.

Правоохоронна система та розслідування порушень прав людини правоохоронцями

За останні роки Україна зробила декілька важливих кроків для покращення системи кримінальної юстиції. Зокрема, у листопаді 2012 набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс, розроблений у відповідності до рекомендацій Ради Європи, який передбачає створення Державного бюро розслідувань. 8 листопада 2013р. Верховна Рада України також прийняла за основу новий закон «Про прокуратуру», який пропонує далекосяжні реформи цієї радянської установи, в зокрема – ліквідацію її слідчої функції. Все це створює основу для заснування дійсно незалежного органу для розслідування заяв про порушення прав людини правоохоронцями.

Попри цей прогрес та впровадження превентивних заходів щодо порушення прав людини зі сторони міліції та представників інших правоохоронних органів, кількість таких порушень за останні роки не зменшилась. Особливо великий сплеск у застосуванні катувань, непропорційної сили, силових розгонів протестуючих спостерігався під час Євромайдану.

Відповідно до Конституції, що повертає Україну до Парламентсько-президентської форми правління, Президент відповідатиме за призначення силового блоку в уряді. Таким чином, президентська роль є надзвичайно важливою не тільки у реформуванні правоохоронних органів, а й у розслідуванні всіх порушень прав людини, що відбулися з листопада 2013 до лютого 2014.

За даними опитування, усі кандидати у президенти вважають, що розслідуванням злочинів, скоєних правоохоронцями, зокрема, тортур та інших видів жорстокого поводження, повинен займатись незалежний орган для розслідування скарг на дії правоохоронців. Винятком став Василь Куйбіда, який пропонує залишити цю функцію за реформованою Прокуратурою.

У відповідях на запитання щодо реформи міліції кандидати погодились, що основним критерієм оцінювання роботи правоохоронних органів має бути рівень довіри населення. У продовження цього, найбільша кількість респондентів вказали на необхідність встановлення професійного і громадського контролю за діяльністю правоохоронців, а саме Анатолій Гриценко, Олексій Клименко, Василь Куйбіда, Юлія Тимошенко, Сергій Тігіпко, Олег Тягнибок, Василь Цушко.

Не обійшлися кандидати і без пропозиції збільшити зарплати працівникам міліції, за це висловились Василь Куйбіда, Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко та Андрій Гриненко.  Також популярними виявилися пропозиції створити місцеву міліцію, викорінити корупцію, переглянути критерії оцінки успішності та змінити особовий склад міліції.

Право на свободу вираження, зборів та асоціацій

 

В один з найгостріших періодів протестів – січні 2014 року – Верховна Рада прийняла ряд законопроектів, які мали на меті обмежити право на свободу вираження, право на асоціації, право на мирні протести та придушити прояви інакомислення у країні. У разі прийняття, ці закони вводили би такі законодавчо розпливчасті поняття, як «наклеп», «іноземний агент», «екстремістська діяльність». Такий крок законодавців  українці зустріли масовими протестами, які в результаті стали насильницькими і призвели до жертв як зі сторони протестуючих, так і зі сторони правоохоронців.

Маючи повноваження підписувати прийняті Парламентом закони, новий Президент відповідатиме за дотримання цього ядра громадянських прав людини.

Опитування правозахисних організацій показало, що кандидати одностайно вважають прийняття Верховною Радою законів 16 січня помилкою. Троє кандидатів – Анатолій Гриценко, Олександр Клименко та Петро Порошенко – виділяють порушення на свободу слова, як одне з найпоширеніших в Україні. Треба відмітити, що всі опитані кандидати відзначають важливу роль громадянського суспільства та пропонують збільшити його роль у прийнятті державних рішень.

Однак, думки деяких кандидатів щодо свободи мирних зібрань розділилися.  Кандидати Гриценко, Порошенко і Тягнибок вважають, що ця свобода має бути гарантована в Україні шляхом прийняття спеціального законодавства, яке розширювало б права учасників мирних зібрань і конкретизувало б обов’язки правоохоронців. Натомість, на думку кандидатів Гриненка, Клименка, Куйбіди, Тимошенко, Цушка, свобода мирних  зібрань має бути гарантована в Україні на підставі ст. 39 Конституції, без прийняття спеціального законодавства.

 

Дискримінація

Не дивлячись на пряме зобов’язання України захищати усіх громадян від дискримінації та на вимоги ЄС у рамках плану з лібералізації візового режиму, українське законодавство не забороняє дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. У своїх звітах Amnesty International документувала поширену атмосферу гомофобії, порушення права на збори для ЛГБТ-спільноти, прояви мови ненависті, насильства щодо представників ЛГБТ та навіть повідомлення про вбивства по ґрунті ненависті.

Саме майбутній Президент не тільки процесах матиме законодавчу ініціативу у сфері заборони дискримінації, а й зможе зайняти справді лідерську позицію, даючи сигнал для всіх гілок влади щодо політики відносно представників ЛГБТ-спільноти.  Це передбачає прийняття іноді непопулярних рішень, але таких, що дадуть змогу виконати функцію гаранта Конституції та захистити права всіх громадян без жодних винятків.

Як показало опитування, тільки один кандидат, Петро Порошенко, виступає за рівність прав для усіх та заборону дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності у всіх сферах. Василь Куйбіда запропонував запровадження незаконодавчих заходів для подолання дискримінації щодо ЛГБТ. Олександр Клименко, Василь Цушко, Анатолій Гриценко, Юлія Тимошенко та Олег Тягнибок висловлюються у своїх відповідях проти дискримінації взагалі, не вважаючи дискримінацію ЛГБТ групи актуальною темою, Ренат Кузьмін вважає підняття цього питання «недоречним», а Андрій Гриненко вважає, що такої проблеми не існує.

 

Анкета для кандидатів містила і гіпотетичне питання про можливість повернення смертної кари. Усі кандидати в Президенти, які відповіли на запит правозахисників, погодились із тим, що смертна кара в Україні має і надалі бути забороненою, за виключенням Олега Тягнибока, який  вважає, що “…смертна кара має бути повернена в Україні як вища міра покарання за певні особливо тяжкі злочини, зокрема, проти людства та людини, а також проти держави з боку державних службовців”. Amnesty International виступає проти застосування смертної кари у всіх випадках. Це жорстоке, нелюдське та принижуюче гідність покарання порушує право на життя, проголошене в Загальній декларації прав людини.

 

За висновками правозахисників, велика кількість кандидатів вважали за потрібне фокусуватися радше на економічних та соціальних правах, аніж на громадських і політичних. Так, право на належні умови праці і заробітну плату та право на охорону здоров’я були для кандидатів більш пріоритетними у порівнянні з правами на свободу вираження, зібрань та асоціацій.

“Зрозуміло, що бажаючі зайняти пост Президента відштовхувались у своїх програмах від постійних потреб населення, як комфортні умови життя, стабільний заробіток та медичне обслуговування. Проте, кожен з кандидатів має усвідомлювати,що саме криза з дотриманням  громадянських і політичних прав зробила ці вибори можливими. Саме з цією кризою має впоратись переможець, адже саме безумовне дотримання саме цих прав і свобод є фундаментом справді демократичного суспільства” – сказала Тетяна Мазур, виконавчий директор Amnesty International в Україні.

 

Довідка:

На опитування правозахисників відповіли наступні кандидати у Президенти : А. Гриненко, А. Гриценко, О. Клименко, Р. Кузьмін, В. Куйбіда, М. Маломуж, П. Порошенко, Ю. Тимошенко, О. Тягнибок, В. Цушко. Дані щодо кандидатів, що не відповіли на додаткові запитанні, взяті виключно з офіційних передвиборчих програм.

За додатковою інформацією або для організації інтерв’ю звертайтеся до Богдана Овчарука, Спеціаліста з роботи зі ЗМІ та комунікацій Amnesty International в Україні (b.ovcharuk@amnesty.org.ua, +38 (067) 551 69 44, +38 (044) 483 26 06).

More in Новини
images (3)
У Полтаві відбувся марш футбольних фанатів

Молодики співали про Путіна, вільну Україну та москалів.

Close