Ira Bondarenko: Почему в Европе не уступают место в общественном транспорте

Меня всегда забавляет, когда в ответ на пост в духе “Он не уступил бабушке/женщине/ребенку место в метро, козел” комментаторы отвечают “Ужас! В Европу хотим, а место не уступаем!”

Потому что в Европе место не уступают. Это типично советская традиция.

Я не буду здесь рассуждать о том, что правильно, а что нет. У каждого свое понятие правильного. Я просто приведу доводы европейцев, которые не уступают место в метро.

Итак, в Европе место не уступают. Лично проверяла в таких крупных городах: Берлин, Дрезден, Вена, Дублин, Севилья, Рим, и в еще паре городов поменьше.

– Почему тут не принято уступать место в общественном транспорте более слабым людям? – я задавала этот вопрос моим коллегам, друзьям.

– Потому что никто здесь не хочет, чтобы его считали слабым человеком. Если тебе уступили место, значит, ты очень уж плохо выглядишь. Это скорее даже оскорбление, если бы мне место уступили, – с небольшой разницей в формулировке, но этот ответ я слышала во всех городах, где спрашивала.

Бабушки в Берлине, Дрездене, Вене и Дублине ездят на велосипедах за покупками, бегают по утрам, вечерам и ночью, занимаются на турниках, а кто не может, тот ходит, размахивая двумя бутылочками воды или с треккинговыми палками. В общественном транспорте они стоят со спутниками и громко обсуждают забавные истории из жизни. Дети в трамваях ползают по полу, облизывают поручни, возят носами по окнам. Девушки вообще не всегда внешне отличаются от парней, и не пропустят свободного места, но и сами нависать над пассажирами в духе “догадайся же мне уступить” не будут.

Это только в Украине я видела такое огромное количество людей, которым приятно, что им уступили место. Это меня настораживает. Для меня это означает, что люди очень устают на работе. Ведут неправильный образ жизни. Мало спят. Плохо едят. У них что-то очень плохое случилось в жизни.

И это настораживает гипотетического европейца, не знакомого с нашей традицией уступать всем, кто теоретически слабее. Для гипотетической пожилой европейки наша попытка уступить ей место будет означать, что ей срочно надо к врачу, или что в этой стране очень много больных людей, и она автоматически к ним причислена.

А что делают в Европе те, кто действительно болен, уволен, очень устал, несет троих детей на плечах, тащит тачанку с рынка? Они обращаются к кому-то из сидячих пассажиров с просьбой уступить им место, и садятся. И это не считается постыдным – попросить уступить место. Как и не считается постыдным не уступать место, если тебя обступили беременные женщины и молча ждут, пока ты догадаешься.

Мой вывод. Занимайтесь спортом, друзья. Не рассчитывайте, что когда мы окажемся в Европе и в рамках общего развития освоим их привычки профилактики заболеваний, вам через пятьдесят лет кто-то уступит место в общественном транспорте.

Просто оставлю это здесь, чтобы, возможно, кто-то задумался, что не все “хорошее из Европы, плохое из совка, плохое из Европы, хорошее из совка” – в данной ситуации как раз вообще никаких трендов нет.

Источник: ФБ автора

Фото

39 Comments

    • а це вже як хто сприймає. Це нормально коли поступаються місцем вагітним , інвалідам чи старшим людям. Нормально коли чоловік поступається місцем жінці. І , до речі, не все що було при союзі треба вважати поганим

    • “Це нормально коли поступаються місцем вагітним , інвалідам чи старшим людям.” – це так і не обговорюється тут, якщо явно треба цій людині і вона не проти. А ось це “Нормально коли чоловік поступається місцем жінці” – ні. От нащо мені здоровій і молодій поступатись? Ось де дурня

    • Я при союзі свідомий вік не жила, але бачу наслідки. Точно кажу, якщо мені поступаються, то або хочуть знайомитись, або я погано виглядаю і треба терміного висипатись і купляти новий крем =) Задумайтесь про, наприклад, жінок десь 50-60, хтось виглядає класно, вдягає джинси, робить зачіску, манікюр, але ж все одно видно, що не 20 років. І от такій жінці ваші совки поступаються місцем – бездумно! просто бо вона жінка. Що вона подумає? Приємно їй буде? Того ж совків і не люблять, бо роблять як прийнято, або як сказали, не думаючи.

    • Та про таких ніхто і не говорить… :-)
      Але коли стоїть жінка із важким кульком, то я принаймні запропоную цей кульок собі на коліна поставити.. якщо сиджу… Ми говорим про вияв уваги, люб”язності і людяності.
      Ну і про етикет (якщо такий повинен мати місце у відповідній ситуації)…

    • Меня так воспитывали и это нормально считаю до сих пор. Кто этого не понимает,тот и не поймет к сожалению. Помню,сказанное моей матерью по этому поводу-Еду с работы,ноги гудят(на коблуках),сумки в руках и не один не один не предложил присесть,вот такие у нас мужчины,тьфу…Я вижу кому это надо и предложу,и уж точно в этом на европу равняться не буду,у них тоже там не всё слава богу.

    • Добре, якщо не про таких йдеться, але ж Ви бачите, тут пишуть, що просто жінкам треба поступатись))) от взагалі – це дурня. Це ж не всі розуміють, я сама бачила випадки з жінками середнього віку без пакетів чи дітей на підході – ображаються і правильно! А з пакетами, явно хворобою, і т д – то ясно і без огляду на стать, вік треба допомогти просто, як Ви вірно кажете виявляючи любязність і взаємодопомогу. Тут і нема що обговорювати)

    • А мені хочеться щоб чоловіки поступалися жінкам місцем. Навіть якщо ці жінки не після роботи і не з сумками . Чоловік має бути чоловіком. А жінка має себе відчувати жінкою. І до чого тут совок.

    • Добре, не совок, а сексизм. То сидіть, якщо важко стояти, але ж не можна тих хто вважає інакше вважати некультурними. Ніхто Вам нічого не винен і всі чоловіки на світі тому, що Ви жінка. То вже Ваше покоління просто не розуміє і не поясниш ніяк.

    • У всіх права рівні! Це не совок, і не сексизм! Це – етикет!
      Щодо “вважаю інакше”, то це призводить до того, що ми бачимо на Сході країни. Вони теж мали свою думку і вони не вважали її неправильною. Якщо так, то скоро побачимо як в ресторані дівчина допомагає сісти парубку. І хтось буде вважати це “нормальним”.

  1. а мені подобаються бабульки, які тільки що жалілись на здоров”я, а коли приїзджає автобус, вони різко молодіють та розпихують всіх здорових)))

  2. Неужели кто-то прочитал мои мысли! С детства меня учили уступать- я и уступала и уступаю до сих пор, но не всем. Бабке около 80-90 еле стоящей и уступлю, и руку подам. А вот такой, что не еле ползет, да еще с макияжем, прической – ну уступлю, а люди уступают, как бы говоря “не старайся, бабуля, видно, что тебе недолго осталось”. Ясно, такие отказываются да еще и расстраиваются. Сама так невпопад когда-то уступала, потому и задумалась.

  3. Больным и слабым везде помогают , уступают место, в том числе, и в УКраине. Но где еще, в какой стране. люди покупают инвалидность, претендуют на особые условия и спекулируют своим возрастом? И не хотелось бы мне выглядеть так, чтобы у кого-то возникла мысль уступить мне, “сирой и убогой умирающей” место.

  4. А ми все звідти до нас тягнути будемо, підлаштовуючись під чуже? Чи може збережемо щось своє? Ще і когось своєму навчимо?

  5. І да. Чому, якщо хлопцю сподобалась дівчина він не може їй дати місце? Тільки хворим пропонують сісти? А так звичайно. Ти над ним стій як істукан. Ще мо і з яким тяжким пакетом. А він,сидячі, розказує яка ти чудова. Таке

    • Ну отож, я розумію, якщо мені поступились – то будуть знайомитись. Воно не всім треба така увага. А як дуже гарна дівчина- то їй з 10ма знайомитись по дорозі на роботу і додому? Дурне залицяння.

  6. Є ще одна річ, на яку треба зважати… (і саме так працює наприклад у Львові.. а Львів – це Європейське місто ;-))… Коли люди чекають на зупинці на автобус де вхід лиш через передні двері – то формують чергу.. Це не стосується трамваїв чи метро, звичайно… І спочатку заповнюють сидячі місця, а потім і стоячі… А ті, що бажають сидіти, чекають на наступний транспорт… І тоді всі знають правила гри і їх підтримують…
    Коли я працював у ресторані, то валився часом з ніг від втоми… (це вже у Західній Європі було)…і одного разу мені мужчина уступив місце… видно виглядав я кепсько…

  7. chush… v Evrope v kazhdom vide transporta est’ mesta oboznachenye simvolom invalid, starik, beremennaja zhenshina, mesto dlja detskoj koljaski ili invalidnoj, pri otsutstvii takovyh osobej v salone mozhesh’ sest’ kuda hochesh’, kak tol’ko vojdjot kto iz oboznachenyh narod molcha vstajot ) krome togo i bez togo vstajut i predlagajut, kak i vezde, raz na raz ne prihoditsja )))

  8. Не поступатися місцем жінкам – це галантність чоловіка;
    голосно розмовляти по телефону – це безтактність до оточуючих;
    діти, що повзають по підлозі та облизують поручні – це виховання батьків. І все це не є радянська традиція – це є етикет, правила поведінки у всьому цивілізованному світі. Дуже дивний пост!
    А щодо літніх жінок, то вони працювали так, що жодна європейська жінка не працювала, якщо працювала взагалі! Хизуватись нічим, але й порівнювати не варт!

  9. Цікаво в котрій це Европі? Подоки я її знаю – бачив купу разів як дають місце вигітним чи стареньким. Тай у всіх транспортних засобах є спеціально відведені місця. Нас українців зашкалює від гонору але нажаль що бачить в нас Европа то це поголовне хамство і не тільки в Україні. Варто тільки глянути як українці поводять себе в тій же Европі, починаючи від простих заробітчан до новоспечених товстосумів. Поголовне тваринне хамство.

  10. І ще спосіб, який я часто використовую… Якщо мені треба дізнатися напрямок чи якусь інформацію при виході з вокзалу, я делікатно допомагаю якійсь панянці піднести по сходих валізку… У кого вона важка – то видно… Інформацію отримую зразу і вичерпну…
    А часом мене і проведуть, якщо по дорозі ;-)
    Шалунішка… :-)

  11. Это не совсем правда. В Швейцарии уступают, если видят и впрямь немочный и слабо держится на ногах, но не просто по возрасту. С другой стороны, таких не так много в общественном транспорте. Также есть специальные сиденья для таких людей.

  12. Смотря какая ситуация. В Европе тоже уступают. А о спец.парковках для инвалидов ( в Герминии для мам с маленькими детьми) думаю и говорить нечего.

  13. Буквально на днях наблюдала картину: женская консультация, очередь, все сидячие места перед кабинетом заняты. Подходит сильно беременная девушка, на 9 месяце, не меньше. Среди сидящих два мужчины (видимо, для моральной поддержки своих жен/подруг). И кто вы думаете уступил место беременной? Девушка, а не парень. А “мужчины” сразу же принялись делать вид, что сильно заняты: один принялся дергать ручку соседнего запертого кабинета (с чего бы?), а второй (мне это особенно понравилось!) сделал вид, что спит!!! Как в метро, знаете? В общем, такие нынче времена, когда женщинам приходится быть мужчинами, а мужики ведут себя хуже бабы.

  14. Приходят такие времена ( вернее такой возраст), когда ты не рада, что тебе уступают место и думаешь, ну неужели я уже так старо выгляжу? )))

  15. Я считаю, что тот кто устал и хочет присесть должен сам об этом попросить, а не обвинять окружающих что они не заметили. Ваши проблемы это ваши проблемы. Будучи беременной всегда просила, и не ждала когда кто то заметит что я на 8-9 месяце .

Comments are closed.