В далекому 2008 році я купила невелику квартиру. Це було перший раз в житті; не знаю, чи останній. Квартира здавалась мені у прийнятному стані, і я вирішила зробити невеличкий ремонт – просто змінити шпалери. Я обережно потягнула одну шпалерину, щоб відірвати від стіни – і мені на голову мало що не обвалилася вся та стіна. І так було в усьому – труби, плитка, рами; валилося все, до чого я торкалася рукою.
Ремонт був більше, ніж косметичний.
Зараз в мене стійке дежавю: до чого ми не торкаємося навколо себе, яку тему не починаємо обговорювати – все валиться, і все нам на голову. І все треба міняти, повністю.
Але тепер, вважаю, ми, громадянське суспільство, що представлено у різноманітних громадських об’єднаннях, маємо домовитися проміж собою: хто відповідає за “шпалери”, хто за “проводку”, “труби” і все інше, та разом ремонтувати наш суспільний дім. Координуватися треба.