Wendland – земля Венедів або як тривалий масовий протест змінює цілу територію.

Подивіться на ці фото. Красиво, правда? Чи можуть так виглядати села і містечка в Україні? Я впевнена, що так, і що це не тільки можливо, а і буде втілено в найближчий час. І для таких змін не потрібно сторічь. Вистачить одного покоління.

20160521_140438 20160521_140718

20160522_124521

Це – нетипова Німеччина. Ці містечка і села мають слов’янські назви і слов’янське походження. Колись сюди прийшли наші предки венеди, заснували свої поселення з власною неповторною структурою і жили ігноруючи існуючих землевласників. Їх поселення мали форми кола, в центрі був спільний майдан (який, втім, так не називався, або назви ніякої не зберіг), за будинками були городи (по суті такі самі, як в нас), а голову поселення звали Шульц. Звідси пішла одна з праслав’янських мов – полабська (тут поруч річка Ельба, по слов’янски – Лаба). Ці старовинні круглі хутори називаються Rundling і ці хутори зараз прагнуть отримати статут пам’ятки під охороною UNESCO.

Слов’яни давно чи то пішли звідси, чи то розчинилися серед німців, але Шульц досі є найпоширенішим прізвищем в Німеччині, а дух свободи так і не покинув землю, яку назвали Wendland – земля Венедів.

Дух свободи аж настільки тут живий, що в 1980 році тут була проголошена Вільна Республіка Вендландія, яку розігнала поліція, але паспорти цієї держави досі роздають на різних протестах, а деякі цілі і задачі республіки по суті виконані і навіть поширюються поза межами цієї території.

Вендландія – це лісостеп, дуже схожий на велику частину центральної і східної України, з прекрасними сосновими лісами і покладами солі. Від, наприклад, півночі Донецької області природа різниться тільки тим, що тут практично немає гір і пагорбів.

20160522_135636

І ось в прекрасному сосновому лісі в старій соляній шахті в 1970ті роки уряд тоді ще ФРГ вирішив побудувати сховище ядерних відходів. З місцевими мешканцями, звісно, ніхто не консультувався, і не мав, бо інтереси національної безпеки переважають індивідуальний чи груповий інтерес (це правовий принцип практично скрізь, включно з Україною).

Місцеві мешканці, переважно консервативні фермери, які мали свою землю у власності поколіннями, звісно були проти. Проти були екологи, які взагалі переважно проти атомної енергетики. Проти була різноманітна ліва інтелектуальна тусовка, яка проти ухвалення будь яких рішень без врахування думки людей. І такі дуже різнорідні люди сформували протестний рух, який триває 35+ років і досяг результатів, які важко недооцінити.

Багаторічні блокування доріг, окупаційні страйки, лобістська і просвітницька діяльність призвели до того що:

  1. Вантажі радіоактивних відходів, які мали привезти з Франції, так і не доїхали поки до сховища.
  2. Німеччина декларувала повну відмову від атомної енергії з 2022 року.
  3. В Вендландії 120% енергії виробляється з відновлювальних джерел (це значить, що 20% енергії продається назовні). Тут є всі види відновлювальної енергії, причому більша частина з установок поєднують кілька джерел – наприклад, сонячні батареї різних типів і біогаз, або вітер і сонце. Цей регіон є піонером у впровадженні відовлювальної енергетики в Німеччині.
  4. Регіон є одним з найчистіших в Німеччині і можливо в Європі.
  5. Регіон став раєм для людей, які шукають свободу і здорове середовище. Тут дуже багато біоферм і є велодоріжки навіть між хуторами.

Я обов’язково напишу про історію цієї боротьби, вона самоцінна, і на думку її очільників, вона далеко не закінчена, але головний висновок для мене такий – саме через спільне бажання громадян жити безпечно і комфортно, і готовність боротися за це, їхні дома і містечка і виглядають саме так красиво і охайно. Тут переважно низькі паркани, прозорі для перехожих вікна, символічно зачинені сараї. Люди довіряють сусідам, і радіють гостям. Рівень злочинності – низький.

20160522_124100

20160522_163414

Цікаво, що у випадку Вендландії не може йтися про німецьку законослухняність, бо учасники протестів роками виступали проти уряду, протистояли поліції, блокували дороги, брали участь в діях, які абсолютно очевидно порушували або були на грані порушення закону. Ветерани цих «визвольних змагань» згадують епізоди боротьби з ностальгією і їм, очевидно, подобалося це протистояння. Вони були дуже креативними в плануванні протестних акцій, документальні фільми про протести показують події на грані цирку, рок-концерту і карнавалу. Головна різниця між українськими практиками протестів і німецькими полягає в тому, що тут вони дуже довготривалі і включають в себе людей всіх віків.

Дуже багато будинків і споруд в Вендландії марковані жовтим хрестом, який означає «день Х», тобто день мобілізації, який наступить, якщо буде відомо, що вантаж з ядерними відходами все таки їде в Горлебен (це теж праслов’янська назва місцевості, де розташоване сховище). Люди готові до такого дня.

20160522_105528

Недалеко від входу в сховище посеред лісу стоїть легендарний корабель Грінпісу Белуга. А за ним розташовані в хронологічному порядку плакати з викладенням історії боротьби. Боротьба може тривати й далі – лісу ще вистачить на багато плакатів…

20160522_134009 20160522_134752

20160522_134756

***

Я не є прихильником заборони атомних станцій в Україні. Але я вважаю системні протестні рухи проти ядерної енергетики дуже корисними скрізь, бо вони змушують впроваджувати альтернативні джерела енергії  і дбати про підсилення безпеки атомної енергетики. А в тривалій перспективі – змушують людей змінювати критерії оцінки особистої та суспільної безпеки. Цим корисні будь які радикальні екологи – вони в результаті змінюють світ на краще, навіть якщо світ тому і пручається.

20160522_133801

В мене в університетському дипломі виданому в 1989 році написана спеціальність «матеріалознавство для геліоенергетики» (геліоенергетика = соняшна енергетика). Донедавна розвиток соняшної і будь якої альтернативної енергетики в Україні гальмувався свідомо на державному і міждержавному рівні (привіт Росія). Аргументи проти оформлювалися, як правило, в стилі «цього не може бути, бо цього не можна досягти», або «ми занадто бідна країна, щоб дозволити собі вкладати гроші в це». За цей час Німеччина вже дійшла до рівня 72% відновлювальної енергії в енергосистемі в деякі періоди,  і це при тому, що Німеччина є високоіндустріальною країною, яка споживає енергії набагато більше, ніж Україна.

20160522_173121 20160522_175023 20160522_170145

Україна не є бідною країною. В нас природніх і людських ресурсів більше ніж в Німеччині. Це питання виключно суспільних пріоритетів – куди вкладати свої гроші і зусилля. Ми можемо жити не гірше, ніж Вендландія. Питання – чи ми хочемо цього? Чи ми готові за це боротися? Чи ми готові робити це довго?

Коли я робила ці фото, колега спитала мене чи я придивляюся собі тут будиночок (ціни порівняні з Харковом, до речі). Я сказала – ні, я готую матеріали, щоби показати це іншим в Україні, щоби в нас все тут було так само комфортно, красиво і безпечно, як в землі наших предків Венедів.

20160522_150923

Решта Німеччини теж не бідує. Але в історії це завжди тривала боротьба за свої права, за свою землю, за безпеку і краще життя. Добробут не впав німцям з неба, а руїна після другої світової війни була аж ніяк не менша ніж в нас. Вони змогли, можемо і ми.

Наталія Зубар, голова правління ГО Інформаційний центр «Майдан Моніторинг»

Далі буде. Задавайте питання.

2 Comments on "Wendland – земля Венедів або як тривалий масовий протест змінює цілу територію."

Comments are closed.

More in Енергетична безпека, Політика, KnowHow, Довкілля, Статті, Школа критичного мислення, Школа лідерів змін
Переселенці, які проявляють більш активну життєву позицію адаптуються краще

...

Close