Останні новини

Найбільше українці відчувають дискримінацію через бідність, — соціолог

У Києві презентували масштабне соціологічне дослідження, у якому українців запитали, як вони ставляться до переселенців та до військових, а також про те, чи відчувають вони дискримінацію до себе

До переселенців та військових українці ставляться добре, а от права представників ЛГБТ визнати ще не готові — показали дослідження інформаційного центру «Майдан Моніторинг» та дослідницького бюро «Sociologist». Про це розповів співзасновник бюро Віталій Юрасов.

Ольга Веснянка: Де і як проводилось дослідження?

Віталій Юрасов // «Громадське радіо»

Віталій Юрасов Авторські права: «Громадське радіо»

Віталій Юрасов: Ми почали із якісного дослідження — інтерв’ю із фокус-групами. Робили їх по всій Україні, покрили більше 20 областей. Потім робили глибинні інтерв’ю — уточнювали дані. Якщо фокус-групових інтерв’ю у нас було 29, то глибинних — 199.

За результатами цих опитувань ми зробили масове опитування по всій Україні —1006 респондентів. Так ми поміряли ті дані, які отримали під час якісного дослідження.

Ольга Веснянка: Ви опитували багатьох військових у Харкові. Про що саме ви їх питали?

Віталій Юрасов: Дослідження було дуже масштабним і планувалося задовго до подій на Донбасі і в Криму. Ми збиралися вивчати меншини, групи населення, які класично вважаються ущемленими у правах.

Вже по ходу дослідження міняли плани, бо пішли хвилі переселенців з Криму і з Донбасу, потім піднялась тема повернення військових з АТО, і ми почали спілкуватися з ними.

Ольга Веснянка: Дослідження показує, що більшість українців позитивно ставиться до військових?

Віталій Юрасов: Так, 82% по Україні вважають, що наш обов’язок — допомагати нашим військовим, і 84% погоджуються, що ми повинні бути готовими боротися за нашу країну. І лише 23% вважають, що повернення військових з АТО — це загроза суспільним інтересам.

Ольга Веснянка: Які рекомендації з цього приводу ви даєте органам влади чи суспільним групам?

Віталій Юрасов: З приводу військових ми не даємо якихось рекомендацій, бо дані дуже хороші. Єдине — владі варто уважніше ставитись до оформлення документів, бо всі військові кажуть про проблеми із оформленням статусу учасника бойових дій.

Більшість наших рекомендацій стосуються переселенців. Ми побачили, що вони дуже важко входять в українське соціальне тло, якщо вони не займають якусь громадську чи соціальну позицію.

Люди, які кажуть, що живуть поза політикою та поза українським контекстом і просто хочуть миру і добра — такі люди найгірше влаштовуються на нових місцях. Їм потрібно допомогти сформувати свою громадську і соціальну позицію, без цього прогресу в адаптації людей не буде.

Ще в нас є рекомендації щодо подолання стереотипів про переселенців. Під час масового дослідження ми побачили, що насправді негативні стереотипи щодо переселенців відсутні. Лише 16% вважають, що свобода слова не повинна поширюватись на тих, хто переселився з Донбасу чи досі мешкає там.

20% вважають, що права переселенців з Донбасу мають обмежуватися. І більшість — 76% — вважають, що переселенцям потрібно допомагати.

Ольга Веснянка: Зараз активно обговорюються права і недискримінація гомосексуальних людей і гомофобні упередження, які є у суспільстві. Як ви піднімали цю тематику?

Віталій Юрасов: Ми питали, чи готові українці до легалізації гомосексуальних шлюбів — і лише 11% готові. Якщо порівнювати із попередніми дослідженнями, це не так вже й мало, — раніше це було на рівні 3-5%.

Але 65% вважають, що школи повинні мати право звільняти гомосексуальних вчителів. Це кардинально відрізняється від ситуації в цивілізованих країнах — у Сполучених Штатах таку позицію займає лише20%.

Ольга Веснянка: А хто ці люди?

Віталій Юрасов: Гомофобні позиції стають рідшими у молодших груп населення. Це цинічно, але гомофобна позиція вимираюча. І більшість гомофобів чоловіки — жінки толерантніші до цієї групи населення.

Ольга Веснянка: У вашому дослідженні є цікаві знахідки, що на Західній Україні багато людей вважає, що жінка повинна повернутися до традиційної ролі у сім’ї.

Віталій Юрасов: Взагалі по Україні ця позиція теж представлена. 47% вважає, що жінка повинна повернутися до своєї традиційної ролі у суспільстві, але на Західній Україні такий традиціоналізм поширеніший: якщо там так вважає 56%, то на Сході — 45%, такий самий рівень на Півдні та в Центрі.

Ольга Веснянка: Також у вас було питання, чи вважають респонденти, що чоловіки надто багато на себе беруть.

Віталій Юрасов: Ми сформулювали це питання так: на чоловіків покладається більше відповідальності, ніж вони можуть витримати. І 39% вважають, що так. І водночас ці ж люди вважають, що жінки повинні повернутися до своєї традиційної ролі.

Це свідчить, що люди готові сприймати прогресивні ідеї, бо чоловіки, які вважають, що жінка має повернутися до традиційної ролі, самі відчувають, що не відповідають сподіванням. І єдиний спосіб скинути завеликий тягар — поділитися із жінками своїми ролями і повноваженнями.

Ольга Веснянка: Наближається день біженців. Що є у вашому дослідженні щодо цих людей, які втекли від біди в іншій країні?

Віталій Юрасов: Ми ставили щодо них дуже агресивне питання — чи загрожують біженці з інших країн нашому добробуту. І33% вважає, що загрожують.

Більшою мірою такі гіркі очікування на Заході — 44% проти 22% на Сході. Можливо, це пов’язано з об’єктивними факторами — вони бачать потоки із Сирії чи новини про ці потоки.

Ольга Веснянка: А яке ставлення до етнічних меншин?

Віталій Юрасов: 88% населення вважає, що права усіх громадян України, незалежно від їх національності, повинні бути рівними. Але на стадії уточнення вони починають вести себе не так толерантно.

Ольга Веснянка: Які ще висновки ви зробили із дослідження?

Віталій Юрасов: Люди відчувають утиски від держави і не асоціюють її із країною. Більше 80% вважає, що держава повинна їм допомагати, але більшість не бачить цієї допомоги.

Майже половина населення вважає себе бідним, і вони почуваються дуже дискримінованими. Через це їм важко сприймати права інших людей, бо вони сприймають це як загрозу: у них немає прав, а коли хтось з’явиться і отримає ці права, це буде несправедливим.

В основному це відбувається через бідність, тому що  усі соціальні сервіси отримуються через гроші, і коли у тебе немає грошей, то ти їх не отримуєш.

Сергій Данилов // Громадське радіо

Сергій Данилов Авторські права: Громадське радіо

Своїми думками з приводу результатів дослідження поділився заступник директора Центру близькосхідних досліджень, представник «Майдан Моніторинг» Сергій Данилов.

Сергій Данилов: Дослідження надзвичайно цікаве, воно руйнує деякі стереотипи і підтверджує найкращі сподівання щодо ставлення до внутрішньо переміщених осіб, міжнаціональних стосунків і взагалі питань дискримінації.

Дуже важливо, щоб окремі тези і висновки були почуті і використані державою у щоденній практичній діяльності. Не так багато отримувачів з боку держави для цієї інформації, й одним з них є новостворене Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Це міністерство проявило попередній інтерес до результатів дослідження і принаймні на риторичному рівні було готове враховувати ці результати у своїй роботі.

Ольга Веснянка: Чи очікувалось, що дослідження покажуть добре ставлення до переселенців, чи навпаки — були побоювання щодо упередженого ставлення?

Сергій Данилов: Ставлення трішки різне залежно від регіону і категорій, але в цілому по Україні ставлення позитивне. Українці вважають, що приїхали наші співгромадяни, які потребують допомоги.

З іншого боку, переселенці із соціальною та громадянською активною позицією мають набагато більші шанси вдало влаштуватися і бути успішними на новому місці. Прийняття того, що ти є членом української інклюзивної нації, бажання шукати свою роль в українському суспільстві, об’єднуватися за інтересами і потребами надзвичайно допомагає переселенцям і налагодити своє життя.

Ольга Веснянка: Як вам знахідки щодо ставлення до бійців АТО? Хоча воно загалом позитивне, але ж є 20%, які відчувають небезпеку.

Сергій Данилов: Я думаю, що це потребує додаткових досліджень. Надзвичайно важливо зрозуміти, які фактори у яких регіонах визначають таке ставлення. Але 80%, тобто абсолютна більшість громадян України ставиться до людей, які захищали Україну, позитивно, і не вбачають у них загрози.

Джерело: Громадське радіо

Vadym Panasenko liked this post
More in Дискримінація, Соцдослідження, Статті
mazepaV-768x510
В Полтаві зібрались відзначати річницю російської перемоги…

На честь відзначення річниці перемоги російської зброї в Північній війні 1709 року, під час другого року гарячої фази російсько-української війни,...

Close