Прес-реліз
26 червня 2012 р. представники музеїв України оприлюднили відкритий лист до партій – учасниць парламентських виборів, які відбудуться восени 2012 року, з закликом включити до виборчих списків кандидата, обраного музеями на галузевих «праймеріз».
Лист опублікований від ініціативної групи у складі 23 осіб, до якої увійшли керівники та співробітники 19 музеїв з Києва, Одеси, Дніпропетровська, Львова, Чернігова, Рівного, Кіровограда, Чернівців, Донецька та Тернопільщини, а також представники музейних організацій – Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), Українського центру розвитку музейної справи, Асоціації працівників музеїв технічного профілю, Львівської міської громадської організації «Асоціація музеїв і галерей» тощо.
Звернення стало результатом інтенсивної дискусії серед музеїв, яка проходила впродовж першої половини червня.
Представники музейної спільноти у своєму зверненні наголошують, що музеї не повинні і не будуть брати участь у політичній боротьбі, оскільки, на їхнє переконання, підтримка музейних закладів повинна бути спільною справою усіх політичних сил. Але на даному етапі музеї вважають необхідним, щоб як мінімум одна з партій виконала роль ліфту, який дозволить обрати до парламенту представника інтересів галузі.
Автори звернення наголошують, що в країні відсутня цілісна національно музейна політика. Це призводить до занепаду музейної мережі, хронічного недофінансування галузі, відтоку кваліфікованих кадрів. В багатьох музеях відсутнє найнеобхідніше – немає сучасних систем охорони, коштів на реставрацію пам’яток, не кажучи вже про ресурси на поповнення колекцій і оновлення експозицій.
Як, зазначається у зверненні, головна проблема – заблокований розвиток галузі, адже чинне законодавство стримує ініціативу самих музеїв по залученню позабюджетних ресурсів, а також не містить стимулів для спонсорів і меценатів. Крім того система управління музейною сферою, до якої входять близько 550 державних і комунальних музеїв, 497 музеїв вищих навчальних закладів, понад 4000 музеїв шкіл і близько 1000 музеїв у складі підприємств, установ, організацій, де зберігаються предмети державної частини Музейного фонду, не відповідає сучасним потребам.
За словами музейників, такий стан обумовлений, зокрема, тим, що впродовж усіх шістьох скликань Верховної Ради України в парламенті не було депутата, який би представляв інтереси музейної галузі і системно займався розвитком законодавства, спрямованого на захист музейних цінностей та забезпечення ефективного функціонування музеїв в сучасних соціально-економічних умовах.
Музеї готові обрати зі свого середовища особу, яка наразі користується найбільшою підтримкою і прийде до стін Верховної Ради з готовими напрацюваннями. Також музеї гарантують публічну підтримку своєму представникові та нестимуть відповідальність за його ефективну роботу в майбутньому.
Контакти:
Владислав Піоро, Український центр розвитку музейної справи
(067) 408 – 25 – 92
Звернення музейної спільноти України
до партій – учасниць парламентських виборів 2012 р.
Шановні добродії!
Звернутися до вас змушує надзвичайна ситуація, в якій опинилася музейна галузь України.
Наша держава володіє унікальним історичним і культурним надбанням, яке може стати реальною основою єднання народу, формування національної ідентичності, подолання розбіжностей і деструктивних міфів, які заважають Україні знайти свій шлях і посісти належне місце в світі. Проте сьогодні існує реальна загроза втрати значної частини цієї спадщини, яка зберігається в музеях і складається з понад 12 млн. об’єктів.
Хронічне недофінансування музейних закладів впродовж останніх 20 років, мізерні зарплати, які перетворюють роботу в музеї на непривабливе і непрестижне заняття, у першу чергу – для молоді, відсутність найнеобхіднішого, зокрема, сучасних систем охорони, коштів на реставрацію пам’яток, ресурсів на поповнення колекцій, оновлення експозицій роблять неможливим використання потенціалу музеїв на користь країни.
Останнім часом почастішали атаки на музейні приміщення, а також на самі музейні зібрання з боку ділків, котрі розглядають музеї виключно як майно або товар.
У таких умовах значна частина зусиль музейних працівників спрямована не на наукові пошуки, поповнення колекцій, створення виставок, проведення просвітницької і виховної роботи, а на кругову оборону від різних нападів і боротьбу зі злиднями.
Головна причина цих та інших проблем – відсутність цілісної національної музейної політики, яка б визначала стратегію розвитку музейництва і формулювала конкретні завдання.
Зокрема, за усі шість скликань Верховної Ради України у складі парламенту не було жодного депутата, якого б можна було назвати представником інтересів музейної галузі і який би системно займався законотворчістю з музейної справи та пам’яткоохоронної діяльності.
Через це чинне українське законодавство та система управління музеями не сприяє розвитку музейництва в умовах соціально-економічних перетворень, які переживає Україна. Ресурсів держави недостатньо, ініціатива самих музеїв та цивілізовані механізми залучення громадських і приватних ресурсів заблоковані. Здійснити модернізацію галузі в сучасних умовах фактично неможливо, адже передові ідеї вітчизняних фахівців та позитивний досвід іноземних країн досить складно застосувати.
У зв’язку з цим музейна спільнота вважає вкрай необхідним обрання до майбутнього складу парламенту представника музейної галузі.
Ми пропонуємо учасникам виборів у багатомандатному виборчому окрузі розглянути можливість включення до своїх виборчих списків, представника від музеїв, обраного на галузевих «праймеріз».
Для роботи у парламенті музеї України оберуть зі свого середовища особу, яка наразі користується найбільшою підтримкою, прийде до стін Верховної Ради з готовими напрацюваннями і сконцентрує свої зусилля виключно на створенні сучасної законодавчої бази для забезпечення захисту і розвитку музеїв згідно найкращих світових стандартів.
Музеї не повинні і не будуть брати участь у політичній боротьбі, оскільки ми впевнені, що підтримка музеїв повинна бути спільною справою усіх політичних сил. Але на даному етапі ми бачимо необхідність, щоб як мінімум одна з партій виконала роль ліфту, який дозволить обрати до парламенту представника інтересів музеїв.
Це відповідальне завдання, яке вимагає взаємних зобов’язань політичної сили і музейної громади. Ми гарантуємо публічну підтримку нашому представнику та несемо відповідальність за його ефективну роботу в майбутньому.
Ми закликаємо політичні партії до діалогу. Ми прагнемо, щоб українські музеї максимально ефективно виконували свою місію в інтересах всього українського народу.
Музейне надбання ми повинні передати нашим нащадкам без втрат, доповнюючи його внеском сучасників, забезпечуючи його ретельне вивчення, об’єктивну інтерпретацію та ефективну презентацію. Тільки так ланцюг поколінь, які тисячі років жили на нашій землі і які будуть жити тут після нас, буде безперервним.
Від ініціативної групи музеїв:
– Бочковська В.Г., директор Музею книги і друкарства України (м. Київ)
– Булига О.С., директор Рівненського обласного краєзнавчого музею
– Гайда Л.А., завідуюча Музеєм історії освіти Кіровоградщини Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
– Гофман О.В., директор Гусятинського районного краєзнавчого музею (м. Гусятин Тернопільська область)
– Гріффен Л.О., голова Асоціації працівників музеїв технічного профілю (м. Київ)
– Ілясова О.В., головний зберігач фондів Одеського муніципального музею особистих колекцій імені О.В. Блещунова
– Капустіна Н.І., директор Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького, заслужений працівник культури України, кавалер Ордена княгині Ольги ІІІ ступеня
– Каськун С.В., завідуюча музеєм «Жовківський замок» Львівської національної галереї мистецтв (м. Жовква Львівська обл.)
– Комарі А.А., старший науковий співробітник Чернівецького художнього музею
– Лаєвський С.Л., директор Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського
– Литвинець Ю.О., секретар Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM)(м. Київ), головний зберігач Національного художнього музею України
– Мазурик З.В., культуролог, Голова Львівської міської громадської організації «Асоціації музеїв і галерей» (м. Львів)
– Остапова С.І., директор Одеського муніципального музею особистих колекцій імені О.В. Блещунова
– Панченко М.В., старший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська» (м. Київ)
– Писаревська Н.В., директор Державного політехнічного музею України (м. Київ)
– Піоро В.І., Голова правління ГО «Український центр розвитку музейної справи» (м. Київ)
– Пошивайло І.В., к.і.н., заступник з наукової роботи директора Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» (м. Київ)
– Солодова В.В., директор Одеського історико-краєзнавчого музею
– Сосновська Т.В., директор Літературно-меморіального музею-квартири П.Г. Тичини (м. Київ)
– Стрельнікова С.О., Генеральний директор Національного науково-дослідного реставраційного центру України (м. Київ)
– Ткаченко Т.О., директор Кіровоградського обласного художнього музею
– Чумак Г.В., директор Донецького обласного художнього музею
– Шинчук З.Б., заступник з наукової роботи директора Одеського муніципального музею особистих колекцій імені О.В. Блещунова