Останні новини

Місія Квасневського оприлюднила остаточний звіт по наших виборах. Згадала і Майдан Моніторинг

Міжнародна громадська місія спостереження за парламентськими виборами в Україні (більше відома в народі як “місія Квасневського”) оприлюднила остаточний звіт. В ньому згадується і Майдан Моніторинг. Повний звіт можна прочитати тут .

Про Майдан

IX. Місцеві спостерігачі

Громадянське суспільство відіграло активну роль у спостереженні за різними аспектами виборчого процесу.33 З майже 40 000 офіційно зареєстрованих місцевих безпартійних спостерігачів, тільки ОПОРА та Комітет виборців України (КВУ) – дві найбільші загальнонаціональні НУО – зареєстрували більше 10 000 спостерігачів.34 Окрім спостереження, OПОРА провела паралельний підрахунок голосів. Інші національні НУО використовували інформацію від ініціативних громадян на місцях для фіксації порушень на інтерактивних інтернет-платформах. Дві найпопулярніші платформи: „Майдан моніторинг” i Elect.ua – вже зафіксували більш ніж 3000 таких порушень – кожна з початку виборчого процесу.

НУО повідомляли про численні порушення закону про вибори на всіх етапах виборчої кампанії, в тому числі таких інцидентів, як помилкове розмежування виборчих округів, підкуп виборців і чорний піар під час виборчої кампанії, а також порушення в день виборів і після. За заявами опублікованими ОПОРОЮ і Майданом, порушення були масові і системні. У передвиборчий період, місцеві спостерігачі могли працювати без серйозних перешкод. Серія DDОS-атак на сервери вищезгаданих організацій привела до того, що їхні сайти були частково недоступні в день виборів, тому ОПОРА була змушена затримати представлення результатів по паралельному підрахунку голосів.

Зустріч Майдану з представниками місії в Харкові в жовтні 2012

Ще цікаве із звіту

I. Підсумок
У своєму Попередньому звіті Міжнародна Громадська Місія Спостереження за Парламентськими Виборами в Україні (МГМСПВУ, анг. CSEOM) зазначила, що незважаючи на серйозні і системні недоліки, а також незважаючи на факт, що зловживання особами при владі своїм привілейованим положенням вплинуло на чесність усього виборчого процесу, вибори проведено належним чином, із наданням можливості виборцям виразити свої політичні погляди, та забезпеченням свободу проведення передвиборчої кампанії.1 Однак, обраний метод підрахунку голосів знизив прозорість і справедливість процесу, значно зменшуючи вірогідність виборів.

Вибори були проведені в несприятливій політичній атмосфері, у зв’язку з тим, що провідні опозиційні політики: колишня Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, головний політичний опонент Президента, а також колишній Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, були ув’язнені після суперечливих судових процесів, отже не могли балотуватися на виборах.

Повторне введення одномандатних виборчих округів (ОВО) негативно вплинуло на перебіг виборів, беручи до уваги політичну ситуацію і особливий досвід країни, незважаючи на те, що це було відображенням консенсусу між основними політичними гравцями. Це посилило політичну поляризацію i підвищило рівень такого негативного досвіду, як купування голосів, застосування чорного піару, залякування кандидатів і використання адміністративних ресурсів. Про це свідчать повідомлення про інциденти, котрі в основному стосувались одномандатних округів.

Правові рамки виконують функцію відповідного фундаменту для проведення демократичних виборів. Тим не менш, втілення в життя виборчого закону було непослідовним, в зв’язку з чим було виявлено низку недоліків. Процес утворення дільничних і окружних виборчих комісій, ухвалений законом про вибори i вказаний в положеннях Центральної виборчої комісії (ЦВК), був не в змозі забезпечити збалансоване представництво політичних партій у виборчих комісіях. Масштабні заміни членів комісій в останні тижні, a навіть дні перед виборами, ставили під сумнів принцип неупередженості виборчих комісій. Незважаючи на те, що закон про вибори не передбачає скасування результатів виборів в одномандатних округах, ЦВК ухвалила рішення про те, що через ймовірне шахрайство, результати виборів не можуть бути визнані дійсними в п’яти одномандатних виборчих округах.

Під час передвиборчого періоду адміністративні виборчі органи впорались з управлінням технічними аспектами виборчого процесу і завершили більшість завдань згідно з терміном, вказаним у виборчому законодавстві. Підрахунок голосів показав, що виборча адміністрація виявилась неефективною, їй часто не вистачало прозорості.

У багатьох випадках з’являлась інформація про використання правлячою партією адміністративних ресурсів, в тому числі про тиск на державних службовців і працівників державних підприємств, і ситуацій, в яких проекти фінансовані державою, були представлені, як досягнення кандидатів.

Відсутність ефективних правил і прозорості щодо фінансування кампанії, надала додаткові переваги посадовим особам при владі.

Характерним для виборчого процесу було використання різними політичними партіями і деякими незалежними кандидатами підкупу виборців.

ЗМІ (окрім інтернет-ЗМІ) були явно упередженими і фаворизували уряд, не гарантуючи усім партіям та кандидатам рівних можливостей для представлення своїх програм.

Суспільство відіграло активну роль у спостереженні за багатьма аспектами виборів, в тому числі у спостереженні усього виборчого процесу, створенні інфоліній та фіксації порушень на інтерактивних інтернет-мапах, а також перевірці осіб кандидатів. На думку деяких груп моніторингу, були виявлені масові і систематичні виборчі порушення.

Хоча голосування та підрахунок голосів відбулися в цілому мирно і організовано, то підрахунок результатів в окружних виборчих комісіях важко назвати прозорим, крім того була помічена значна і навмисна затримка в роботі декількох окружних виборчих комісій, що супроводжувалось відсутністю реакції з боку ЦВК, котра повинна ефективно впоратися з ситуацією в тих окружних комісіях, де виникли проблеми. Це підриває довіру до виборчої адміністрації і надійності дій на наступний день після виборів.

Загалом ухвалення адміністративними судами рішень щодо виборчих суперечок супроводжувалось відсутністю прозорості, цілісності та твердого обгрунтування на основі фактичного правового статусу. Суди не шукали об’єктивної істини, звертаючи увагу на технічні деталі і формальні порушення. Такий підхід знизив шанси на отримання ефективного правового захисту, ігноруючи справжню волю виборців і піддаючи сумнівам неупередженість правосуддя. Декілька кандидатів в одномандатних округах використало суди, як інструмент для скасування результатів, сприятливих для їхніх опонентів. ЦВК відмовилась розглянути більшість скарг з огляду на технічні порушення або направила їх до відповідного судового органу. Лише невелика кількість скарг була принаймні частково розглянута.

Міжнародна Громадська Місія Спостереження за Парламентськими Виборами в Україні (МГМСПВУ) організована неурядовими організаціями з Польщі (Фонд Стефана Баторія), Німеччини (Європейський обмін) і Литви (Центр Східноєвропейських досліджень) під патронатом Олександра Квасьневського та Маркуса Мекеля. Місія працює в Україні з 17 вересня по 16 листопада. До складу місії входять 15 довготермінових співробітників (експерти й спостерігачі), і короткотермінові спостерігачі, направлені по всій країні.

More in Новини
«Мистецтво як радість життя» Миколи Пимоненка

...

Close