Останні новини

Анатолій Бідзюра: Хроніки недогорілого парку

Парк зустрів пеньками свіжозрізаних дерев та різким духом згарища. «Додихає» – подумалось. І справді, дикі хащі, де влітку буяли будяки, осот, та лобода, котрі залишилися зимувати на лужку поміж дерев, хтось запалив і сухі, як порох стебла, вигоріли дотла. Вражає. Біля куп стихійних смітєзвалищ із різної гидоти, ніби посеред «взятих в оренду на 49 років», багатіями, наших лісів та гаїв, бігали кози жуючи різний непотріб. Пастухи сиділи на свіжих пеньках. Цікаво, від того молока, котре видоять і продадуть на базарі власники козячого стада, та регулярного його споживання, у мешканців Нововолинська виросте на спині третя  нога? Або, ще одне око на лобі, як у циклопа чи прибульця із сузір’я Гончих Псів? Чи передадуться ці мутації іще пізнішим поколінням аборигенів та їхнім нащадкам?  А як передадуться, то який вигляд вони матимуть років так, через сто?

Всякого бувало у наших волинських краях у різні часи але, щоб люди висипали сміття у парку, хай і безгоспному, у річку чи озеро – такого не було ніколи!

Паркові дерева ріжуть регулярно. І незабаром, любителям поживитися деревиною на дурничку, красти там буде нічого. Тим більше, що місцева влада Нововолинська двома природними озерцями та парковою зоною, розміщеною майже поруч із  центром міста, перейматися не бажає. У неї інші пріорітети та клопоти… Люди про них знають.  Очевидно, що міське чиновництво після оформлення пенсіону держслужбовця, жити тут не збирається.

А може, до стану випаленої, ніби напалмом землі місцеве начальство доводить парк по завданню (і не за так!) котрогось із скоробагатьків, якому впала у око ця ділянка, майже у центрі міста? Прецедент є, і то поруч із парком…  Як би там не було, цей острівець дикої волинської природи, потрібно рятувати. І то негайно. В минулому році начальник ВУКГ всерйоз  запропонував мені разом зі членами громадської організації «Україна + Польща», очистити парк від стихійних сміттєзвалищ. Дозвольте, але кожен повинен займатися своєю справою. «Совок» давно минув і не наша провина, що тліючі уламки від нього ще залишилися у душах діючої поки, місцевої влади.

До речі, а В.Сапожніков, міський голова, туди навідувався хоча б раз? Якщо ж ні, хай побуває,  чисто віртуально, подивившись фото. У разі не реагування я змушений буду, на цей раз, апелювати до обласних, центральних та міжнародних природоохоронних організацій.

Ми, бідняки, не можемо дозволити собі жити у бунгало на тропічних островах чи у курортних гірських місцевостях швейцарських Альп.  Ми залишаємося. Назавжди.

21.04.2013 р.

 Анатолій Бідзюра, голова ГО «Україна+Польща». Журналіст. Нововолинськ. Волинь

DSCF3729 (1024x768) DSCF3707 (1024x768) DSCF3712 (1024x768) DSCF3716 (1024x768) DSCF3717 (1024x768) DSCF3726 (1024x768)

More in Суспільство, Довкілля, Записки
SeverGet
Ні Северину І.О. на посаді директора національного парку “Гомільшанські ліси”!

...

Close