Останні новини

Підвищення штрафів не врятує заповідні території

Природоохоронці переконані, що істотне збільшення штрафів за порушення законодавства на заповідних територіях не принесе очікуваного результату через повну бездіяльність

Державної екологічної інспекції України.

24 липня 2013 року Кабінет Міністрів України ухвалив проект Постанови “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд”. Нові, суттєво збільшені суми штрафів дозволять “посилити відповідальність суб’єктів господарювання за порушення вимог природоохоронного законодавства в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду та забезпечити виконання вимог законодавства щодо впровадження підвищеної відповідальності у порівнянні з територіями, що не мають спеціального охоронного статусу”, – таке повідомлення днями поширило Міністерство екології та природних ресурсів України на своєму веб-сайті (http://menr.gov.ua/content/article/12737 ).

– Дійсно, документ істотно збільшує суми штрафів за порушення законодавства на заповідних територіях. Йдеться про рубки, знищення рослин та тварин і багато іншого. Звісно, документ є дуже позитивним і давно очікуваним всіма природо охоронцями, – розказує заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. – Інша справа – хто має контролювати порушників? Про вирішення цього питання урядовці не попіклувались.

В Україні нараховується біля 7600 територій і об’єктів природно-заповідного фонду, що загалом займають 7% площі України. Лише 80 з них – національні парки і заповідники, в яких є спеціальна адміністрація і служба охорони. Спеціального державного органу, що здійснює нагляд за дотриманням законодавства на решті більш ніж 7500 заповідних об’єктах не існує.

В той же час, Державна екологічна інспекція України, що могла б здійснювати такий нагляд, цю функцію не виконує. Дослідження бездіяльності Держекоінспекції щодо заповідних територій проводили фахівці Екологічної групи “Печеніги”.

– Якщо Держекоінспекція знаходить в якомусь заказнику порушення, вона надає припис щодо їх усунення, – розповідає член Ради ЕкГ “Печеніги Сергій Балобін. – Але, за існуючою практикою, у більшості областей України перевірка певного заказника проводиться не частіше ніж раз на 4-5 років, а в деяких областях навіть раз на 8 років. Тобто, і виконання наданого припису перевірятиметься лише через декілька років. А за цей час “або ішак здохне, або султан помре”, – тому більшість землекористувачів їх і не виконують: все одно виконання приписів, фактично, ніхто не перевіряє.

Діяльність Держекоінспекції в припиненні серйозніших порушень охоронного режиму – розорювання, видобутку корисних копалин, забудови –можна охарактеризувати як формальну, а, в багатьох випадках – навіть як корупційну. Так, при перевірці деяких заказників інспектори “не помічають” значні порушення, за які зараз були підвищені штрафи: в Харківській області був випадок, коли при розоренні частини заказника адмінпротокол був складений за спалювання сухої рослинності. У багатьох випадках розорювання території просто ігнорується, або замість протоколу виноситься припис про необхідність винести заказник в натуру. Так, близько 30% території заказників “Пересіл” та “Куплеватське” (Харківська обл.) були розорані – але у екоінспекторів кваліфікації чи бажання для того, щоб визначити ці факти, не вистачило.

Підхід інспекторів до незаконних забудов та незаконного видобутку піску, який широко розповсюджений на територіях природно-заповідного фонду, зазвичай такий же формальний, як і до розорювання. Після перевірки, як правило, матеріали передаються до міліції, яка нікого на знаходить. Така саме ситуація і з підпалами – більшість малих природних резерватів горить щороку, але заходи, які вживає для їх припинення Держекоінспекція, на проблему не впливають взагалі.

Після таких перевірок Держекоінспекція може вихвалятися гарною статистикою – порушення знайдені, матеріали до міліції направлені, приписи надані, адмінпротоколи складені. Можливо навіть виплачено збитки. Але в реальності це мало що змінює для природи та долі заповідних територій: знайдені порушення все одно не усуваються, міліція нікого “не знаходить”, виконання приписів не контролюється, протоколи складаються по легким порушенням, в той час, як значні ігноруються (приклад – розриті траншеї в заказнику Ковиловий Харківської області).

Це все наводить на думку, що органи Держекоінспекції при своїй роботі не ставлять за мету домогтися реального усунення порушень, обмежуючись формальною звітністю. Під час перевірок ЕкГ “Печеніги” більш ніж 50 об’єктів природно-заповідного фонду Харківської області порушення охоронного режиму були знайдені у всіх без винятку – не дивлячись на те, що екоінспектори перевіряють їх вже багато років, і кожного року генерують позитивну звітність. Коли про ці порушення було повідомлено Держекоінспекції, ні до чого, крім відвертого саботування природоохоронної діяльності, це не призвело.

Детальніше про проблеми заповідної справи:

Доповідь громадських організацій “Льодовиковий період у заповідній справі” http://pryroda.in.ua/zapzf/aktyvisty-ekolohy-z-hromadskyh-orhanizatsiy-pidhotuvaly-ohlyad-sytuatsiyi-v-ukrayini-iz-zapovidnym-fondom/

Звіти ЕкГ «Печеніги» щодо стану заповідних територій Харківської області:

http://pechenegy.org.ua/ru/pzf_report_2012

http://pechenegy.org.ua/ru/pzf_report_ei_2012

http://pechenegy.org.ua/ru/node/1023

Василюк Олексій, НЕЦУ

www.necu.org.ua
097-1000-473

Балобін Сергій, ЕкГ “Печеніги”

www.pechenegy.org.ua

066-255-73-97

More in Новини, Довкілля
Під час ефіру
Власник телекомпанії «Візит» звинувачує мера Кременчука у корупції

...

Close