Ситуація критична і має, щонайменше, два наслідки. Перше, це гуманітарна проблема, бо люди втрачають здоров’я, фізичне і психічне. Друге, це зупинка низової волонтерки. Машини з наклейкою «волонтер» не пропускають в черзі
Кожна людина може стати частиною цих зусиль, не виходячи з власного дому. Ми побачили межі дипломатії – і в швидкості, і в масштабах дій. Громадянське суспільство не пов’язане одним і тим же набором правил, і саме так ми можемо відігравати активну та ефективну роль.
Московити знахабніли до того, що в обмін на припинення гуманітарної катастрофи пропонують керівництву ОДА здати місто і область. Були прямо послані туди, куди і “русскій воєнний карабль”
З огляду на чітку і прикру позицію того, хто вважає себе намісником Бога на землі, час визначитися його прямим підлеглим – настоятелям храмів московського патріархату в Україні.
За цей час виїхало за приблизними оцінками трохи менше половини населення міста. Поки потік не закінчується і важко сказати коли він скінчиться. Зрештою, багато людей вже лишатимуться у Харкові за будь-яких умов.
Пригадую, що для нас українців надходять Шевченківські дні. У “Кобзарі” знаходяться слова які повинні нам служити посібником до дії: “Катерина”, “Суботів”, “Сон”, “Великий Льох”, “Кавказ” і т.д. З “Кобзарем” Ви не помилитеся. У цей тяжкий час війни треба відбути свята призначені Шевченку.
Як та мурашка, я 70 літній пенсіонер ходити буду по магазинах які продають горілку і буду просити їх не продавати московську. Візьму транспарант і стану на станції Лукойл, щоби проїжджаючі не купували бензини. Піду до магазинів, що продають московську ікру, тощо і там буду просити управителів які торгують москальскими продуктами їжі зняти ці продукти з полиць.