МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

замальовка, страховка

10/13/2002 | Мартин
Нещодавно в інтерв'ю я чув слово "замальовка" яке звучить не дуже по-українськи, що це таке? Часто вживається також слово "cтраховка", чи не повинно бути "страхівка" або "страхування"?
Спасибі за відповідь

Відповіді

  • 2002.10.13 | Кувалда

    Re: замальовка, страховка

    Мартин пише:
    > Нещодавно в інтерв'ю я чув слово "замальовка" яке звучить не дуже по-українськи, що це таке?

    Це, мабуть, так переклали «зарисовку». В українській є «зарис» і, як на мене, гірший варіант “замальовання”

    >Часто вживається також слово "cтраховка", чи не повинно бути "страхівка" або "страхування"?

    ”Страховка” – не українське. “Страхування” – це до процесу. “Страхівка” – за правилами, хоча, можливо, варто підшукати вдаліше слово (як варіант - “забезпека”). А загалом в “українській” мові не бракує слів з “–овка”ми: установка, постановка тощо: характерна ознака "запозиченості".
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.10.13 | Адвокат ...

      Re: замальовка, страховка

      Кувалда пише:

      > Це, мабуть, так переклали «зарисовку». В українській є «зарис» і, як на мене, гірший варіант “замальовання”

      Може,-- "нарис"? Або "начерк"?


      > ”Страховка” – не українське. “Страхування” – це до процесу. “Страхівка” – за правилами, хоча, можливо, варто підшукати вдаліше слово (як варіант - “забезпека”). А загалом в “українській” мові не бракує слів з “–овка”ми: установка, постановка тощо: характерна ознака "запозиченості".

      "Страхувати",-- себто убезпечувати за небезпечних обставин, або нивілівання їхніх наслідків,-- як на мене,-- то є питоме українське слово. Тож,-- і похідні від нього,-- зокрема,-- "страховка",-- теж.

      Як на мене, "страховка",-- то є українізм у мові моськальській.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.10.14 | Кувалда

        Re: замальовка, страховка

        Адвокат ... пише:
        > Може,-- "нарис"? Або "начерк"?

        ”Нарис”, як і “начерк” – це стосовно писанини, а “зарис” – малювання. Можна ще вжити “малюнок”, але це поняття загальніше. “Образок з натури” – дуже вдалий відповідник, але “мінус” – довгий. А без “з натури” “образок” матиме инше значення.
        >

        > "Страхувати",-- себто убезпечувати за небезпечних обставин, або нивілівання їхніх наслідків,-- як на мене,-- то є питоме українське слово. Тож,-- і похідні від нього,-- зокрема,-- "страховка",-- теж.

        “Страхувати” може й питоме. Але приростки “овк” – не питомі. І там, де вони є – ознака запозичення (невдалого), або невдалого творення терміну (про частину кореня слова не йдеться). “Страхування” – це і дія, і подія (принаймні, так ми слово вживаємо). Ярослав запропонував варіант “убезпечення” (подія). Варіант, безумовно, кращий хоча б тому, що дає можливість відрізнити дію (“убезпечування”) від “події (“убезпечення”). Але ще ж і документ називають “страховкою”. Як його назвати?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.10.15 | Адвокат ...

          Re: замальовка, страховка

          Нарис, як начерк мають своє походження саме від малюваня: "рисувати",-- проводити, наносити риски на що сь, або,-- черкати.


          > “Страхувати” може й питоме. Але приростки “овк” – не питомі. І там, де вони є – ознака запозичення (невдалого), або невдалого творення терміну (про частину кореня слова не йдеться). “Страхування” – це і дія, і подія (принаймні, так ми слово вживаємо). Ярослав запропонував варіант “убезпечення” (подія). Варіант, безумовно, кращий хоча б тому, що дає можливість відрізнити дію (“убезпечування”) від “події (“убезпечення”). Але ще ж і документ називають “страховкою”. Як його назвати?

          Я, майже, певен: страхувати == страх ховати. Страховка == схов для страху, місце, де страх ховають щоб його се позбути.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.10.15 | Кувалда

            Re: замальовка, страховка

            Адвокат ... пише:
            > Нарис, як начерк мають своє походження саме від малюваня: "рисувати",-- проводити, наносити риски на що сь, або,-- черкати.

            Писання, мабуть, можна розглядати як частину малювання (чи навпаки – “писать картину”). Але, як на мене, бажано різним речам давати різні назви, якщо є така можливість (щоб не було плутанини). “Зарис” - слово не нове (є, принаймні, у Голоскевича), використовує його і Караванський (не маю під рукою Грінченка).
            >
            >
            > > Але ще ж і документ називають “страховкою”. Як його назвати?
            >
            > Я, майже, певен: страхувати == страх ховати. Страховка == схов для страху, місце, де страх ховають щоб його се позбути.

            Це красива версія, хоч і вельми сумнівна з етимологічного боку. Але якщо погодитися з нею, то виникають питання: 1) чому не “страхов” (в українській мові вислід дії переважно передається безсуфіксними іменниками); 2) чому не з питомішим наростком –анк(а) – “страхованка”; 3) чому, врешті, не “страхова”?

            Враховуючи, що серед значень слова "ховати" є і "хоронити", і "боронити" ("захищати", "оберігати"), то підґрунтя для Вашої версії, дійсно, напрочуд міцне (тому вона й красива).
        • 2002.11.14 | Дядько

          Re: -овка та -івка = НЕ ВИГАДУЙТЕ!

          Подивіться в Кулішевій "Чорній Раді" - там є персонаж Гвинтовка. Суфікс -овк якраз і є питомий. -івк з'явився дуже недавно, ледь чи не наприкінці 19 ст. Так ми й до гастроніму дійдемо. Як "гарно" звучить: устанівка, литівка... А ще : вперід...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.11.14 | Логофіл

            Re: -овка та -івка = НЕ ВИГАДУЙТЕ!

            Я знаю, дядьку, село Черешнівка, якому років мабуть так із 600 уже. "Московка" і "литовка" - так воно вже й буде, бо прижилось, та й інакше не було. Але тому то й треба боротись із суфіксом -овка в ХХІ столітті, бо, як ви сказали, в мові ще в ХІХ солітті гору взяла тенденція - віддавати перевагу суфіксу -івка. "Замальовка" - це якось вульгарно, такого слова навіть в російській мові нема, це суржикове утворення. "Образок з натури" - сказали б наші класики. Чи просто "образок".
          • 2002.11.14 | Кувалда

            Re: -овка та -івка = НЕ ВИГАДУЙТЕ!

            І що з того? Це Ваш критерій? А може краще взяти всі слова, які закінчуються на –овка і порівняти з кількістю слів, які закінчуються на –івка? (Скористайтеся інверсійним словником). Тоді й видніше буде, куди це –овка годиться. Можете ще подивитися на географічні назви. Врешті, Логофіл уже Вам відповів.

            Стосовно «устанівки». От хоча б:
            Н.Непийвода. “Практичний російсько-український словник”
            УСТАНОВКА — установлювання, установлення, ставлення, поставлення, настановлення, настанова; механізм, пристрій, машина: установка станка на фундамент — установлення верстата на фундамент; дождевальная установка — дощувальна машина
            Олександр Войналович, Виталь Моргунюк РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК НАУКОВОЇ І ТЕХНІЧНОЇ МОВИ
            установка — 1) (недок.дія) стaвлення, уставляння, устанoвлювання; (док.дія) постaвлення, устaвлення, устанoвлення; (наслідок) постaва, устaва, устанoвина; 2) (недок.дія) з’ясoвування, виявляння, відкривaння; (док.дія) з’ясувaння, виявлення, відкриття; 3) (недок.дія) настанoвлювання; (док.дія) настанoвлення; (наслідок) настанoва; 4) (устройство) устаткoвання, устаткoвина, лаштyнок: у. вакуумная — устаткoвання вaкуумне: у. высокочастотная — устаткoвання високочастoтне: у. гидравлическая — устаткoвання гідравлiчне: у. испытательная — устаткoвання випробувaльне, устaва випрoбувальна: у. работающая — (здатність) устаткoвання працівнe; (у дії) устаткoвання, що працює: у. экспериментальная — устаткoвання експериментaльне: у. энергетическая — устаткoвання енергетичне.
            Зауважте, “установки” українською нема. Така ж доля має бути у “постановки”.
            Стосовно “гастроному” - претензії висловлюйте французам (чи грекам).
  • 2002.10.13 | Ярослав

    Re: замальовка, страховка

    Із закінченням слів типу "-овка" треба бути обережним. Дуже часто це "о" належить до кореня слова і такі слова є цілком українськими: "Про вовка ПОМОВКА, а він - шусть у хату". Але слова типу "замальовка, страховка" - не українські. "Замальовка" - це із жаргону художників, які думають і говорять суржиком. Тарас Шевченко робив МАЛЮНКИ, а не "замальовки", і цього цілком досить, щоб пояснити, про яку малярську діяльність іде мова. Існує ще запозичене з англійської слово "скетч", але МАЛЮНОК - краще. А ще краще - стародавнє українське слово ОБРАЗОК. Це не ІКОНКА, це ОБРАЗОК З НАТУРИ, наспіх намальований художником фрагмент живої природи. Отже, "замальовку" - нафіг, як кажуть в пролетарських колах. ..."Страховка" теж не наш термін. "Забезпечення самого себе перед СТРАХОМ неочікуваного лиха" - це і є "страховка". Вигідно,зручно - але це не наше. Латинське слово "асекурація" краще,ніж російська "страховка". Можливий варіант - УБЕЗПЕЧЕННЯ.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.10.13 | Мартин

      Re: замальовка, страховка

      Дякую за всі відповіді. Ця "замальовка" cтосувалася музичних текстів, отже тепер я це розумію як якісь неопрацьовані, ідеї (муз. текстів) які приходять "самі з себе", стихійно в голову. Щодо убезпечення, в польській мові є таке слово "ubezpieczenie".
    • 2002.10.17 | юрко

      Re: трохи про "страховку"

      а чому не просто "забезпечення". Воно, до речі, справді передає зміст того, що називають "страховка". В англійській (чому в англійській, трохи нижче) є слово insurance, яке відповідає тій цілій "страховці". І воно означає забезпечення. Також, страху в "страховці" немає. Бо забезпечення не перед СТРАХОМ неочікуваного лиха, а таки від НАСЛІДКІВ лиха, яке до речі може НЕСПОДІВАНО статися, але не може бути НЕОЧІКУВАНИМ за самим принципом утворення забезпечення. Адже в тому документі, який описує умови забезпечення (знову по-англійськи, insurance policy, щось таке, як правила забезпечення) чітко вказано від якого конкретно лиха забезпечено, тобто, лихо таки ОЧІКУЄТЬСЯ, хоч це зовсім не означає, що воно таки станеться.

      Отже, в принципі, забезпечення є легальний процес перенесення РИЗИКУ лиха на когось, в даному випадку забезпеченевої компанії. Цей процес є чисто статистичний і базується на математиці великих чисел. Як кому цікаво, (а мені було дуже цікаво, бо дивно було, як ризик можна просто так перенести на інших і ті інші бажають це ризик прийняти і ще на тому заробити), то можу описати в загальних рисах. Ц

      е цікаво крім того з пізнавальної точки зору, бо забезпечення існувало ще в римські часи, але сучасну форму воно набрало кілька століть тому (в 1688 році) в Англії з виникненням однієї з найстаріших забезпеченевих компаній світу Lloyds of London, яка існує і до тепер. Це була звичайна кав'ярня, де зустрічалися капітани кораблів. Власники кав'ярні зрозуміли, що вони стають власниками цінної інформації, отриманої від балакучих капітанів. Тому почали регулярно вивішувати короткі бюлетені стосовно кораблів, товарів на них та місць призначення.

      Тому, що купці, відправляючи товари в подорож, знали з загального досвіду, що один із скількись там кораблів затоне, чи його пограбують пірати, бажали уникнути ризику повної втрати, то вони намагалися знайти когось одного чи кількох багатих людей, котрі б згодилися за платню з частини проданого товару виплатити купцеві повну вартість товару, якщо корабель загине. Ті багатії підписувалися під документом правил забезпечення одне прізвище під іншим (тому стали називатися underwriters, тобто ті, що підписалися один під одним).

      Отже, всі вигравали, маючи і плюси і мінуси. Купці, мали постійні невеликі видатки, купуючи забезпечення від underwriters і час від часу були повністю компенсовані за повну втрату товару, тобто уникали повної фінансової руйнації, купуючи спочатку товар за свої гроші, і не маючи змоги його потім продати, бо корабель затонув. І це був їх невеликий ризик - ці постійні невеликі видатки, звані в забезпеченевому бізнесі преміями.

      А самі underwriters мали постійний притік невеликих грошей, з нечастим ризиком, що час від часу прийдеться викласти велику суму, компенсуючи купців. Якщо undewriters набирали багато таких охочих купців, то правило великих чисел каже, що ризик втрати грошей в такій операції пропорційно зменшується, бо внески багатьох купців повністю скомпенсовували одноразову велику втрату, тобто щось там тим underwriters в кінці залишалося.
  • 2002.10.15 | Lemko

    гарне слово

    А є ще такі гарні слова - секерація, секерую (=страхую, підстраховую ся)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.10.15 | Ярослав

      Re: гарне слово

      Не те: може, СЕКУРАЦІЯ (АСЕКУРАЦІЯ), СЕКУРУВАТИ (АСЕКУРУВАТИ) майно тощо?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.10.17 | Mary

        тоді цекалька з латини, - чим це краще за кальку з російської?

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.10.17 | Mary

          Вибачте, попереднє повідомлення порожнє! (-)

        • 2002.11.14 | Логофіл

          Re: тоді цекалька з латини, - чим це краще за кальку з російсько

          Мері, в латинської мови престиж вищий. Російська ж, незажаючи на її розвинуту за минулі два століття гнучкість і багатство виражальних засобів, залишається мовою варварів, які ніколи не були складовою частиною Римської імперії. Ми ж то, хоч скраєчку, та були.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.11.16 | Mary

            Я остарігаюся ієрархій.Тим більше коли мова про престиж. (-)

        • 2002.11.24 | Не той мельдунок

          От коли "сікюріті" прижеветься в російській,тоді й позичимо(-)

          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.11.24 | Mary

            ОК. От, холєра, вже й прижилося. Мало бути "гаразд" :-(-)



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua