МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Ця стаття краща, ніж Василенкова...

05/03/2006 | Сергій Вакуленко
...але лихо вже скоєно. Краще собі й не уявляти, який зчиниться ґвалт, якщо спробувати викреслити російську мову з ратифікаційного списку. На це тепер жодна політична сила не піде. Різницю між меншинними мовами та мовами меншин Радчук підкреслив дуже вдало. Основним арґументом мало б тепер бути те, що російською мовою в Україні вільно володіє далеко понад 50% населення (на жаль, на сайті Держкомстату немає відомостей про вільне володіння другою мовою, крім рідної), а тому вона не підпадає під окреслення меншинної. От тільки чи хтось із політиків тепер на це наважиться? Судячи зі складу ВР, це малоймовірно.

Відповіді

  • 2006.05.03 | jz99

    та чого, раз взагалі готується третя ратифікація, то викреслять

    Сергій Вакуленко пише:
    > Краще собі й не уявляти, який зчиниться ґвалт, якщо спробувати викреслити російську мову з ратифікаційного списку. На це тепер жодна політична сила не піде.
    А я такої думки, що навпаки, якщо раптом дійде справа до третьої ратифікації, то жодна політична сила (з великої п’ятірки) не наважиться пошитися в дурні, наполягаючи залишати рос. мову у переліку… ”рідкісних-кволих-вимираючих” :lol: Інша справа, коли та третя ратифікація зможе відбутися в принципі… Мабуть, аж після того, як нинішня ратифікація не втратить сенсу для рос. мови у плані тимчасового щабля. Мах на мах — офіційний чи принаймні регіональний статус, і знімайте собі на здоров’я з ратифікаційного списку. Тобто, вилучати рано чи пізно доведеться, цього вимагає простий здоровий глузд, але за це, як завжди, витиснуть компенсацію по максимуму (яке-небудь чергове пакетне голосування). І вже точно не можна буде поставити під захист Хартії укр. мову. Втім, чому й ні, у тих регіонах, де рос. мова буде офіційною/регіональною…

    > Різницю між меншинними мовами та мовами меншин Радчук підкреслив дуже вдало. Основним арґументом мало б тепер бути те, що російською мовою в Україні вільно володіє далеко понад 50% населення (на жаль, на сайті Держкомстату немає відомостей про вільне володіння другою мовою, крім рідної), а тому вона не підпадає під окреслення меншинної.
    Як на мене, термін "меншинні мови" не набагато кращий за "мови меншин", бо все одно інтуїтивно сприймається як близький за змістом, пов’язаний з меншиною (похідний від неї). Пристаю на принцип перекладу, проголошений Радчуком (його "золоте правило" перекладу), і погоджуюся, що терміни треба підбирати якнайясніші. Зокрема, виходячи з духу й мети Хартії, варіянт Радчука "загрожені мови" набагато точніше за "меншинні", хоча й не шедевр літературної стилістики. Можна було б скористатися аналогією з "малими народами" і перекласти "міноритарні" як "малі мови". Або "занепадаючі".

    Крім термінології, ще одна плутанина в нас, як я розумію, виникла через намагання співставити Хартію з Конституцією, а це не зовсім доречно. Конституція захищає права громадян, а Хартія, навпаки, захищає культурне явище, а не права носіїв цього культурного явища (про це навіть десь є в Explanatory Report окремий пункт). А в нас Хартію використовують саме для захисту прав частини громадян, тобто спекулятивно.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.05.03 | Сергій Вакуленко

      Re: та чого, раз взагалі готується третя ратифікація, то викресл

      jz99 пише:

      > Як на мене, термін "меншинні мови" не набагато кращий за "мови меншин", бо все одно інтуїтивно сприймається як близький за змістом, пов’язаний з меншиною (похідний від неї). Пристаю на принцип перекладу, проголошений Радчуком (його "золоте правило" перекладу), і погоджуюся, що терміни треба підбирати якнайясніші. Зокрема, виходячи з духу й мети Хартії, варіянт Радчука "загрожені мови" набагато точніше за "меншинні", хоча й не шедевр літературної стилістики. Можна було б скористатися аналогією з "малими народами" і перекласти "міноритарні" як "малі мови". Або "занепадаючі".

      Окрім самої Хартії, існує ще й пояснювальна записка до неї (на яку Ви й посилаєтеся). У ній автори обґрунтовують (хоч не дуже переконливо) свій вибір на користь терміна "меншинні мови" й кажуть, що пропозиції на кшталт "загрожені" чи "малі" обговорювалися, але не були схвалені. Я взагалі-то не в захваті від стилістики самого ориґінального тексту (до речі, в цьому випадку є всі підстави гадати, що англійський є перекладом із французького).

      > Крім термінології, ще одна плутанина в нас, як я розумію, виникла через намагання співставити Хартію з Конституцією, а це не зовсім доречно. Конституція захищає права громадян, а Хартія, навпаки, захищає культурне явище, а не права носіїв цього культурного явища (про це навіть десь є в Explanatory Report окремий пункт). А в нас Хартію використовують саме для захисту прав частини громадян, тобто спекулятивно.

      Річ у тім, що за Хартією для російської мови практично нічого робити й не треба. Для неї й так створено умови, що далеко перевершують усе, передбачене Хартією (освіта, телебачення, преса й т. ин.). Нам Хартія до останнього часу ніяк не заважала — а чи зробила держава що-небудь для утвердження української мови? Причому "помаранчеві" під цим оглядом нітрішки не ліпші від кучмістів.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.05.04 | jz99

        там оно сусіди чергову скубню влаштували

        http://www2.maidanua.org/news/view-list.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1146655625

        Там і питання Хартії зачеплено. Я спробував її позахищати — і зрозумів, що це невдячна справа, бо головні недоречності, ляпи і суперечності закладені в ній самій… Таке враження, що розробники почали з добрих намірів, а закінчили тим, що хтось добряче полобіював там інтереси великих мов. Інакше як пояснити, що мінорна мова, якій загрожує цілковите зникнення і яку треба рятувати і всіляко підтримувати, може в той же час бути мажорною в сусідній країні…


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua