МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Наша мова у зоні лиха

01/10/2008 | Святослав Караванський
Я із захопленням сприйняв заклик “Маніфесту” зборів “Україна – зона культурного лиха” приєднатися до цього руху. Живучи за межами України, я не маю відомостей про конкретні факти потоптання культурних установ та культурних надбань в Україні. Зате я маю величезний матеріял, який свідчить про деградацію української мови в Україні. Мої спостереження недвозначно доводять, що наша мова перебуває у зоні культурного лиха.

Зону культурного лиха для нашої мови створено за часів СССР: перекалічено правопис, деукраїнізовано лексику, заохочено загальне незнання і забуття рідної мови, а натомість запроваджено бліду копію українізованої російської мови, якою навчено інтелігенцію та інші шари суспільства, що послуговувалися рідною мовою. Заразом фізично винищено знавців української мови, а їх місце заради заробітку, посіли люди, для яких українська мова не була рідною і які послуговувались нею виключно на бутафорних оказіях. Наслідком цих заходів наша мова обернулася на українізовану копію іншої мови. Яку галузь не візьми – самобутню українську лексику перероблено на копію російської. “Чумацький Шлях” став “Молочним Шляхом”, “Великий Віз” – “Великою Ведмедицею”, “громада“ стала “общиною”, місто “Лубні” обернуто на “Лубны”, “Броварі” - на “Бровары”. Цей список не має кінця.

Настали зміни. СССР канув у Лету. А чи змінилося щось на краще в українській мові? Чи вертаємо ми собі наше багатство – нашу мову? На жаль – ні. Зроблено косметичні зміни у правописі. І це все. Міста й далі “Лубны” та “Бровары”, словники і далі рекомендують “общины”, дітей і далі вчать кастрованою українськпю мовою. Така ж мова в газетах та журналах, не кажучи вже про державні органи, де панує повстяний міліцейський жаргон.

Беру газету, І то не якусь там районну чи обласну. Беру київську інтелектуальну газету. Читаю: “Авторка хоче довести нашим шановним пані, що вони можуть буквально все...”. Автор тексту іде за безглуздою настановою совєтського мовознавства, що слово “пані” не відміняється. Помилку базовано на помилці Б. Грінченка, який допустив її у своєму словнику. Але Грінченко не вільний від помилок, і ті мовознавці, що йдуть у цьому разі за Грінченком, перекреслили десятки Грінченкових норм, а цю зберегли, бо вона карикатуризує українську мову. На ділі ж українці слово ”пані” відміняють. Беру М. Рильського. Переклад “Пана Тадеуша” А. Міцкевича (“Дніпро”, Київ, 1964)
“Пан Тадеуш з панами і панями...” (стор. 128)
“І хоч я з панею хотів би...” (стор. 319).


Можна навести десятки інших прикладів, і то сучасних. Але мовознавцям від КПСС – це до лампочки. Вони зациклені на совєтських псевдонормах. Я прочитав цей уривок тутешньому українцю – він розреготався. І не тільки він. Якщо висловити росіянину таке: “Автор хочет доказать нашим госпожа, что...”. То й росіянин розрегочеться.

Йдучи за рекомендаціями сучасних мовознавців, ми карикатуризуємо свою мову, обертаємо її на якесь неживе штучне язичіє. Штучне язичіє не матиме майбутнього. Та “пані” – це тільки квіточки. Дехто з нас починає “українізувати” нашу мову там, де це зовсім ні до чого. Замість приказки “Видно пана по халявах” вимудровує – “Видно пана за халявами”. Так ніби прийменник “по” неукраїнський! То ми ж цими “винаходами” збіднюємо нашу мову! Ми не говоримо українською мовою в побуті. А коли починаємо писати, то й вигадуємо “здібні булочки”. Таж прийменник “по” - споконвіку український! Згадаю прислівники: “по-нашому”, “по–вашому”, “по-перше”, “по-друге”. А ще пари: по совісті, по черзі, по дружбі, по праву, (друг) по школі, (товариш) по перу, по радіо, по телебаченню, (різьба) по дереву, по Україні, (пункт) по виборах, (рахувати) по пальцях. Це все не по-нашому?

Дехто не терпить прийменника “при” і пару “при нагоді” заміняє на “за нагоди” – форму неживу, штучну і карикатурну. А народ же каже “при столі”, “при спробї”, ”при надії”, та й від пари “при нагоді“ створив прислівник ”принагідно”. То виходить, тепер треба казати “занагідно”? Бійтесь Бога “українізатори”! Ваше язичіє – мертве!

Дехто поліпшує нашу мову англіцизмами і маніпулює словами “фікшен”, “екшен”. Нащо? Яка мета?

Ще інший “нічтоже сумняшеся” уводить у свою розповідь слова “душещіпательний”, “обоятельний”.

То куди ми йдемо? Та не куди ж, а в зону лиха. З цим треба щось робити.

Пропоную створити в системі “Україна - зона культурного лиха” окремий напрямок “Українська мова”.

Що б мав робити цей напрямок?
1. Скликати конференції зацікавлених осіб для обговорення проблем української мови.
2. Вимагати від Міністерсва освіти запровадження в університетських курсах української мови неодмінного розділу “Лінгвоцид української мови під окупацією”.
3. Вимагати від Міністерства освіти включення у шкільні підручники з української мови розділу про лінгвоцид української мови.
4. Вимагати від Академії Наук видання словників, які в обов’язковому порядку наводили б форми, вилучені із словників в СССР із спеціяльною ремаркою: вилучено в СССР.
5. Вимагати від письменницьких та журналістських спілок та від Міністерства культури створення для письменників, журналістів та редакторів постійних безплатних курсів підвищення мовної кваліфікації.
6. Такі ж курси для всіх, хто хоче їх відвідувати.
7. Вимагати від ураду й президента видання спеціяльного органу, який дбав би про мову наших періодичних видань.
8. Вимагати від редакцій літгазет, виділяти газетну площу для регулярного висвітлення мовних питань.
9. Створювати клуби живої української мови, насамперед для духовної та державної еліти.

Обговорити ці та виробити інші пункти на зборах ”Мова у зоні лиха”.
Хто підтримує - озовіться!
Інші статті Святослава Караванського на Майдані - http://maidan.org.ua/wiki/index.php/Святослав_Караванський

Відповіді

  • 2008.01.10 | Koala

    Майже з усім згідний

    Тільки пп. 2 і 3 треба все ж не до програми з мови, а до програми з історії. Краще хай ще пару диктантів напишуть з класичної літератури і в голові ще хоч двійко зворотів залишиться...
  • 2008.01.10 | Гайди До Байди 2008

    Пана Караванського з цілим серцем підтримую

    Хоча мені нехотя звертатися до будь-якої "влади". Тим більше в рідних справах. Ану, можна Ісуса Христа сідлати на осла, а що може з цього вийти. Хіба несуть його не до Понтія Пилата?

    Наша рідна мова, це звук природи, споконвічности всесвіту. Гадаю, що будь-який чорт до цього не сягне.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.01.11 | сябр

      припиніть знущатися з мови.краще пишіть німецькою :)

      оце живий приклад Українсько-німецького буржуазного націоналіста. про яких нам довгі роки розповідав агітпроп. :)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.01.17 | Гайди До Байди 2008

        Re: Знущатися НАД ким

        А глузувати З кого.

        Прикметно, що не зробите різницю поміж людиною і речами. З певного боку, то немає різниці, виходячи з позему ядра і також виходячи з ще багато менших частин. Тим більше порівнюючи протони з світлом. Одначе, звідси, думка не складається з речовини, як і світло, не займаючи найменшого місця, тобто об'єму.

        Тож вийде, що в буденному житті почитаєте мертвеччину, тобто кумирство.
  • 2008.01.11 | сябр

    почитайте пресу початку 20 ст. і заспокойтеся

    зараз мова значно розвиненіша і правильніша. В еміграції дійсно мова вимирає, і на те є обєктивні причини. почитайте дописи п. гайдидобайди і все зрозумієте.пропозиції -хєрня. значно краще - написати українською щось суперпопулярне і написати це правильною(на ваш погляд ) мовою. Чим більше буде видаватися пристойних творів українською. тим краще. орієнтуватися ж на словник 1926 р. - все одно, що писати гусячим пером при світлі керосинки.
  • 2008.01.12 | hrushka

    Англецизм також потрібно близче припильнувати ...

    В повні згідний з поглядом писателя, тільки не досить уваги звернено на присвоєння англійських (міжнародних) слів. Багато слів вже так закорінені в наші мові, що часто тяжко ті слова впізнати, хоть бувають дуже добрі українські відповідники.

    Святослав Караванський пише:
    > Зате я маю величезний матеріял, який свідчить про деградацію української мови в Україні.<

    Матеріял не є наше слово. Чи не було`б більш відповідно сказати "маю багато доказів"

    Замість деградація можна`б сказати "знищення" або "пониження"

    >Заразом фізично винищено знавців української мови<

    З приємністю зауважив слово "знавці" бо наші науковці залюбки вживають слово "експерти". Що більше, на своїх зборах чи нарадах мають такзвані "стендові призинтації".

    >вчать кастрованою українськпю мовою. Така ж мова в газетах та журналах...<

    Мусів заглянути в словник, щоби найти відповідник "каструвати", однак найшов - "холостити". Признаюсь що то слово наче я ніколи не чув :-)

    Мій намір не є "ловити за слова", однак знаючи англійську мову, присвоїні слова дуже в око впадають. Найбільше мене злостять слова недавно присвоїні як "ремарки" замість "зауваги".

    Слово "ґазета" давно присвоїлось, однак "часопис" таке гарне наше слово ... також "точка" значно риємніше ніж "пункт". Я вже скоріш прийму слово "перецідити" ніж "перефільтрувати"!

    Дивує мене що наші науковці не досліджують розвиток мови. За царів народ був неграмотний, то як могла мова розвинутись до дого степеня що тепер майже кожне нове "наукове" слово можна замістити українським відповідником?
  • 2008.01.17 | Роман Сербин

    Pechers School International: чи не в мовній зоні лиха?

    Може б додати 10-у точку:

    10. Створити при Pechersk School International Клюб любителів української мови, щоб діти української політично-економічної еліти (половина учнів!) вивчали українську мову, бо шкільна програма передбачає, окрім підставової англійської мови, ще німецьку, французьку та російську, але не має місця для української! Українську мову програма не згадує, але зате заохочує дітей чужоземних дипломатів тощо плекати свої рідні мови. Мабуть між цими чужоземними мовами адміністрація й учителі престижевої міжнародної школи уявляють собі державну мову привітньої "української" столиці.
  • 2008.01.24 | anre

    Re: Наша мова у зоні лиха


    Тиха українская ночь…
    Хочу декому пояснити, від чого нас відволікають огидні балачки на державному рівні про статус російськоукраїнської мови…

    Вчора заїхав в одне, колись мальовниче й життєрадісне село…Вразила мертва тиша…
    Ні мукання корів, ні тобі блеяння кіз, ні гавкання собак…Де ваші собаки? – питаю щупленького, дуже хворобливого на вигляд, дідуся, що наче винирнув з вологого, зимового туману…... Нема…Поїли – відповідає той… А дахи з ваших хат, яке народне лихо у вас позривало? Дурні і голодні люди – товмачить дідусь.. Зривають по ночам з дахів покинутих хат покрівельне залізо…

    Та це ж мародери! – вирвалось в мене…

    Та ні – заперечує дід.. Це голодні… Тому що дурні… А мародери , там, у Києві, при владі, ситі та багаті, брехливі і безсовісні…

    Це село, як кажуть росіяни – конкретне… Та їх безперечно – багато, ціла Україна…


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua