Створення термінології
06/28/2001 | НеДохтор
На цей допис мене наштовхнуло відчуття одного протиріччя.
З одного боку - мова це живий організм, який шляхом еволюції та селекції виростає з народних говірок, іноземних запозичень і т.д.
З іншого боку - існує термінологія - сукупність понять певної науки (тут на форумі ми називали це "науковою мовою").
Ми погодились, що термінологія тісно пов’язана з історією розвитку відповідної науки.
Багато сперечались навколо "комп’ютерної" термінології. Дійсно маємо усталені терміни походженням із США, вони зрозумілі і "технарям" і "юзерам". Ніби і не потрібно нічого видумувати чогось свого. З цим і я погоджувався.
Але знайшов і для себе і інших прибічників такого підходу над чим задуматись.
В медицині існує повна аналогія із комп’ютерною сферою. Тільки там латина, а там english.
Протягом століть (!!!) мовою науки в медицині була латинська. Латинська анатомічна, гістологічна та ембріональна номенклатури вміщують близько 10 000 (!!!) термінів. І що?
Однозначність та зрозумілість анатомічних термінів може коштувати людині життя, тому це справа надто важлива. Перший офіційний список анатомічних термінів було затверджено Німецьким анатомічним товариством в Базелі (1895 року).
А вже у 1925 році Ф. О. Цешківський та О. Г. Черняхівський переклали Базельську номенклатуру на українську мову та опублікували.
У 1926 р. професор Черняхівський розробив також українську ембріологічну номенклатуру і надрукував її в "Українських медичних вістях" - першому у Наддніпрянській Україні періодичному медичному виданні.
------------------
До чого все це розказую? Хочу сказати: якщо в Україні створюються якісь інституції, які займаються українською мовою, то вони не повинні свої сили покладати на правлення правопису. Набагато важливіша для мови сфера - термінологія. І наведений приклад показує як це може відбуватись:
1. складання офіційного списку термінів
2. переклад термінів фахівцями
3. опублікування термінології
Пункт 2. найскладніший. По-перше це не може бути колективною працею багатьох, бо все перетвориться на нескінченну дискусію. Потрібен невеликий "диктат" декількох фахівців. Від того, наскільки талановитими виявляться ці фахівці буде залежати, чи буде одержано "живий" результат сприйнятий живою мовою.
Напевно зараз всім зрозуміло і нікого не дратує
lat -- укр. -- рус.
gaster -- шлунок -- желудок
ren -- нирка -- почка
esophagus -- стравохід -- пищевод
...
З одного боку - мова це живий організм, який шляхом еволюції та селекції виростає з народних говірок, іноземних запозичень і т.д.
З іншого боку - існує термінологія - сукупність понять певної науки (тут на форумі ми називали це "науковою мовою").
Ми погодились, що термінологія тісно пов’язана з історією розвитку відповідної науки.
Багато сперечались навколо "комп’ютерної" термінології. Дійсно маємо усталені терміни походженням із США, вони зрозумілі і "технарям" і "юзерам". Ніби і не потрібно нічого видумувати чогось свого. З цим і я погоджувався.
Але знайшов і для себе і інших прибічників такого підходу над чим задуматись.
В медицині існує повна аналогія із комп’ютерною сферою. Тільки там латина, а там english.
Протягом століть (!!!) мовою науки в медицині була латинська. Латинська анатомічна, гістологічна та ембріональна номенклатури вміщують близько 10 000 (!!!) термінів. І що?
Однозначність та зрозумілість анатомічних термінів може коштувати людині життя, тому це справа надто важлива. Перший офіційний список анатомічних термінів було затверджено Німецьким анатомічним товариством в Базелі (1895 року).
А вже у 1925 році Ф. О. Цешківський та О. Г. Черняхівський переклали Базельську номенклатуру на українську мову та опублікували.
У 1926 р. професор Черняхівський розробив також українську ембріологічну номенклатуру і надрукував її в "Українських медичних вістях" - першому у Наддніпрянській Україні періодичному медичному виданні.
------------------
До чого все це розказую? Хочу сказати: якщо в Україні створюються якісь інституції, які займаються українською мовою, то вони не повинні свої сили покладати на правлення правопису. Набагато важливіша для мови сфера - термінологія. І наведений приклад показує як це може відбуватись:
1. складання офіційного списку термінів
2. переклад термінів фахівцями
3. опублікування термінології
Пункт 2. найскладніший. По-перше це не може бути колективною працею багатьох, бо все перетвориться на нескінченну дискусію. Потрібен невеликий "диктат" декількох фахівців. Від того, наскільки талановитими виявляться ці фахівці буде залежати, чи буде одержано "живий" результат сприйнятий живою мовою.
Напевно зараз всім зрозуміло і нікого не дратує
lat -- укр. -- рус.
gaster -- шлунок -- желудок
ren -- нирка -- почка
esophagus -- стравохід -- пищевод
...
Відповіді
2001.06.28 | Адвокат ...
Re: Створення термінології
> До чого все це розказую? Хочу сказати: якщо в Україні створюються якісь інституції, які займаються українською мовою, то вони не повинні свої сили покладати на правлення правопису. Набагато важливіша для мови сфера - термінологія.Не можу погодитися із Вами повністю. Бо ці дві сладові мови ( лексика і правопис ) не мають бути протиставлені одна одній. Принаймні, правопис впливає на словотворення ( в тому числі, на способи запозичення іншомовних слів ).
2001.06.28 | НеДохтор
Re: Створення термінології
Адвокат ... писав:> Не можу погодитися із Вами повністю. Бо ці дві сладові мови ( лексика і правопис ) не мають бути протиставлені одна одній.
Протиставляти дійсно не потрібно.
Але потрібно правильно виставити пріоритети.
2001.06.28 | Адвокат ...
Re: Створення термінології
НеДохтор писав(ла):> Протиставляти дійсно не потрібно.
> Але потрібно правильно виставити пріоритети.
Але які вони? Хто перший? Хто другий?
( ІМНО ) Структура мови ( грубо кажучи,-- її правопис ) має, попри все інше, чи, навіть,-- у першу чергу, допомагати саморозвитку мови. Розвиток лексики не є можливий окремо від правопису. І словотворення, і запозичення мають відбуваються природньо, легко та не руйнувати мови.
2001.06.28 | НеДохтор
Згоден, але ми відхилились від започаткованої теми (-)
2001.06.29 | Адвокат ...
Re: Створення термінології
> 1. складання офіційного списку термінівНавряд чи цей пункт можна вважати за перший. Терміни виникають, живуть деякий час, потім зникають, лишаючись у історії науки. Можливо, Ви мали на увазі так звані "дисціпліни", тобто такі розділи, що перестали бути "наукою", бо не розвиваються?
Наприклад, аналітична геометрія.
> 2. переклад термінів фахівцями
Див. нижче.
> 3. опублікування термінології
На загал "опублікування" термінольоґії відбувається всякий час, коли публікується та, чи інша наукова праця. Можливо, Ви мали на увазі видання термінольоґійних словників?
> Пункт 2. найскладніший. По-перше це не може бути колективною працею багатьох, бо все перетвориться на нескінченну дискусію. Потрібен невеликий "диктат" декількох фахівців. Від того, наскільки талановитими виявляться ці фахівці буде залежати, чи буде одержано "живий" результат сприйнятий живою мовою.
Дійсно, ця "позиція" є найскладнішою. "Диктат" декількох фахівців -- то не панацея, то нудна реальність. Доволі багато непоганих спеціялістів, зокрема, зреалізовують свій диктат у такий спосіб: вони, як можуть, гальмують створення та розповсюдження української мови у своїх галузях. Практично, так би мовити. А теоретично,-- розводять "теорії" щодо "негодящости української мови" для висловлення змісту їхніх наук. Принагідно вони зауважують, що єсть російська термінольоґія, і її їм вистачає. Ось і весь диктат до копійки...
Моя думка з цього приводу така: потрібно створити умови для появи якомога більшої кількости наукових публікацій українською мовою. Це створить умови для селекції варіянтів перекладу тих, чи інших термінів, та закріплення в обігу найбільш вдалих. У цьому випадку, "диктат" будуть здійснювати найбільш талановиті представники своїх наук. Звичайно, цей шлях повільний, еволюційний, поки ті тексти стануть схожі на українські,-- пройде час. Багато з тих праць буде гидко читати, -- бо то буде суцільна мовна суміш. Але, якщо тому процесові буде передувати певна робота з удосконалення правопису, то, є надія, що "кипіння бульону" не ростягнеться на мільярди років.
2001.07.05 | Ihor
Спасєніє утопающіх дєло рук самих утопающіх...
Мене наприклад шляки трафляють від використання слів веб, сайт, тощо.Ріже слух і відчутя сморіду від додаткового сміття в українській мові. Невже ж немає українського слова щоб описати те що англо-сакси назвали сайтом?
Навіть якщо нема, то вигайде нове слово, базоване на інших українських.
Але реальність така що ніхто не поділяє мою думку. Тому і залишається вигадувати термінологію сам для себе.
Самі собі будемо писати Kyiv, тоді як уся київська інтернетівска підарасія, буде хуярити kiev де тільки можна.
2001.07.05 | НеДохтор
Re: тоді у кожного утопленика має бути свій словник...
Ihor писав(ла):> Мене наприклад шляки трафляють від використання слів веб, сайт, тощо.
> Ріже слух і відчутя сморіду від додаткового сміття в українській мові. Невже ж немає українського слова щоб описати те що англо-сакси назвали сайтом?
Хіба немає українського слова щоб описати те, що сказали німці, а від них вхопили поляки, а ми від поляків. (приблизний переклад 'західноукраїнської' лайки "най тебе шляк трафит" = щоб тебе вдарило, щоб ти звалився)
> Навіть якщо нема, то вигайде нове слово, базоване на інших українських.
>
> Але реальність така що ніхто не поділяє мою думку. Тому і залишається вигадувати термінологію сам для себе.
Якщо термінологію "сам для себе", тоді треба ще додатково випускати словники "сам для всіх".
Я якраз намагався в цій темі показати, що успіх в термінології - це не колективна всенародна праця.
2001.07.06 | Ihor
Погоджуюся, переклади термінів це як поезія. Чим більший колгос