10/02/2001 | Неперебийкацапуніс

Одного разу мені довелося слухати промову однієї дуже хорошої людини, мого доброго знайомого. Виступ був російською мовою, доволі непоганий, і взагалі все було б добре, якби не трапився такий-собі конфуз... У промові виникла потреба сказати щось на кшталт «такий-то письменник, пишучи такий-то твір... », і так як це слід було сказати по російськи, сталася прикра пауза там де мусив бути дієприслівник «пишучи»... Зрозумівши що встряг у халепу, промовець не знайшов нічого ліпшого як по певній паузі і декількох спробах почати слово «пі..., пі...», вліпити український аналог цього слова, тобто «пишучи». Мушу признатися що я маю доволі помірні знання у тих небагатьох мовах з якими мені приходится мати справу, і, трохи поміркувавши, я таки впевнився що і я на його місці мусив би вжити саме українське слово (щоправда по російськи я говорю надзвичайно рідко, і взагалі ніколи з мешканцями або виходцями з України). Міліони разів мав змогу спостерігати кумедні ситуації з точністю «до навпаки», тобто проблеми у звязку з поганим знанням української, але виявляється буває й інакше. Чи хто мені підкаже, як же все-таки слід було сказати?...