Шаляла - гуцульська/русинська мова/діалект
01/02/2002 | Косарик
Привіт усім, і вітаю з Новим Роком!
Мене цікавить питання про окремішність мови. Колись тут ми обговорювали, чи є суржик окремою мовою.
От вам цікавий приклад. Я колись знайшов МП3 "Пікардійської терції", і там була чудова пісня "Шаляла". Протягом довгого часу я не міг зрозуміти, якою мовою воно співається. Мабуть, не українською - бо слів розібрати я не міг. Не польською - бо цю я трохи знаю. Але здається одна зі слов'янських мов - бо єдине, що я розібрав це рядок "бо хлопців немало". Я вже думав, що це словацька пісня, але мені потрапив у руки оригінальний СД - там воно позначено як "гуцульска народна пісня".
Отак. Здається, це є доказом окремішности. Однак з власного досвіду знаю, що і в англійській таке буває. Якщо взяти лондонський кокні та фермера з Вірджинії - то порозумітися вони напевне зможуть лише на папері.
Мене цікавить питання про окремішність мови. Колись тут ми обговорювали, чи є суржик окремою мовою.
От вам цікавий приклад. Я колись знайшов МП3 "Пікардійської терції", і там була чудова пісня "Шаляла". Протягом довгого часу я не міг зрозуміти, якою мовою воно співається. Мабуть, не українською - бо слів розібрати я не міг. Не польською - бо цю я трохи знаю. Але здається одна зі слов'янських мов - бо єдине, що я розібрав це рядок "бо хлопців немало". Я вже думав, що це словацька пісня, але мені потрапив у руки оригінальний СД - там воно позначено як "гуцульска народна пісня".
Отак. Здається, це є доказом окремішности. Однак з власного досвіду знаю, що і в англійській таке буває. Якщо взяти лондонський кокні та фермера з Вірджинії - то порозумітися вони напевне зможуть лише на папері.
Відповіді
2002.01.03 | Mary
Re: Шаляла - гуцульська/русинська мова/діалект
В мене було таке враження, що Шаляла - то пісня на котромусь із польських діалектів, бо здається саме записавши той диск (а там ще є парочка німецьких, здається, ну, чи принаймні Льореляй, і здається більше ніж парочка "польських") піккардійці роз'їжджали з концертами по Польщі (чи ні?). Та й крім того в житті не повірю, що "справжній гуцульський діалект" настільки ближчий до польської мови (і словами, і особливо вимовою), ніж до сучасної народної мови в районі Ворохти-Жєб'єго. Хіба би то якісь особливі гуцули були :-) .Не беруся стверджувати, що то саме польський діалект, а не котрийсь із "русинських", але що не звучить по-гуцульськи - то точно. (Може дійсно щось на кордоні - чи то словацьке чи польське, а чи й наше. Оно ж і лемківський діалект зрозуміти годі, а все ж наше.)
А щодо того, що не зрозуміло - то якщо уважно прислухатися, то можна і більше зрозуміти аніж рядок, наприклад, чого вона (хоч невідомо хто :-)) так шаляла - бо не мала води (римувалося із хлопец, чи то в піккардійському виконанні хвопец млоди), а пити хотілося (точно, то я не вигадую), а ще там було щось про те, що того хлопця кохаю, що має чорні(чарни) очка, та й взагалі, якщо добре вслухатися, то певно кілька слів залишиться незрозумілих.
А ще цікаво, що на концерті в Торонто у вересні піккардійці заспівали ВСІ свої пісні крім тих німецьких і "польських". Шалялу також не співали, тому є в мене підозра, що самі вони не вважають її нашою - бо чого б вони інакше її притримали перед діаспорною публікою?
>
> Отак. Здається, це є доказом окремішности. Однак з власного досвіду знаю, що і в англійській таке буває. Якщо взяти лондонський кокні та фермера з Вірджинії - то порозумітися вони напевне зможуть лише на папері.
Так і не зрозуміло, що є доказом окремішности? Те, що не все зрозуміло? Послухайте, як хтось по-справжньому по-лемківськи говорить - ще менше буде зрозуміло, а однак лемківський діалект ніби вважається українським, чи ні?
А дійсно, чи є які критерії окремішности? Щодо суржика - то тут більш-менж зрозуміло, що "схрещуються", чи навіть кріще змішуються (збовтуються :-)) дві різні мови, тому називати суржик окремою мовою - не дуже язик повертається. А ото щодо діалектів, які мають багацько автентичних слів, а часом навіть граматичних зворотів - отут вже є про що подумати.
2002.01.03 | Косарик
Re: Шаляла
Mary писав(ла):> Та й крім того в житті не повірю, що "справжній гуцульський діалект" настільки ближчий до польської мови (і словами, і особливо вимовою), ніж до сучасної народної мови в районі Ворохти-Жєб'єго. Хіба би то якісь особливі гуцули були :-) .
Кілька разів бував у Славському, та ще раз у Вишкові - можу сказати, що вони там мають свій суржик. І матюкаються по російськи. А ті гуцули/лемки/русини проживають на межі трьох країн по два боки Карпат, тож годі й сподіватися, що мова їхня буде ближча до подніпровської, аніж до польської. А подивіться-но яка мова у Львові, і як багато там полонізмів!
> А щодо того, що не зрозуміло - то якщо уважно прислухатися, то можна і більше зрозуміти аніж рядок, наприклад, чого вона (хоч невідомо хто :-)) так шаляла - бо не мала води (римувалося із хлопец, чи то в піккардійському виконанні хвопец млоди), а пити хотілося (точно, то я не вигадую), а ще там було щось про те, що того хлопця кохаю, що має чорні(чарни) очка, та й взагалі, якщо добре вслухатися, то певно кілька слів залишиться незрозумілих.
> Шалялу також не співали, тому є в мене підозра, що самі вони не вважають її нашою - бо чого б вони інакше її притримали перед діаспорною публікою?
Підтримую. На диску було одна пісня позначена "гуцульска народна пісня", а друга - "українська народна пісня".
> Так і не зрозуміло, що є доказом окремішности? Те, що не все зрозуміло? Послухайте, як хтось по-справжньому по-лемківськи говорить - ще менше буде зрозуміло, а однак лемківський діалект ніби вважається українським, чи ні?
Можливість вільного спілкування є одним з найважливіших критеріїв спільности мови. Бо як немає порозуміння - немає спільної мови. На мою думку, кокні є діалектом, а не окремою мовою саме тому, що від кокні до американського півдня можна протягти неперервну ланку проміжних діалектів, які чудово одне одного розуміють.
> А дійсно, чи є які критерії окремішности? Щодо суржика - то тут більш-менж зрозуміло, що "схрещуються", чи навіть кріще змішуються (збовтуються :-)) дві різні мови, тому називати суржик окремою мовою - не дуже язик повертається. А ото щодо діалектів, які мають багацько автентичних слів, а часом навіть граматичних зворотів - отут вже є про що подумати.
Ідею Адвоката про культурну спадщину приймаю. Взяти, наприклад, коломийки. Це є глибока культурна традиція, яка має мало спільного зі Східною Україною. Як їх швидко співати, то немісцеві жителі можуть і не зрозуміти.
Та й взагалі увесь побут гуцульский був дуже чужим для подніпровських українців. Взяти, наприклад, "Тіні забутих предків", або ще в спогадах Коцюбинського, як він бачив стару гуцулку, яка курила табачну трубку.
2002.01.03 | Mary
Re: Шаляла
Косарик писав(ла):> Mary писав(ла):
> > Та й крім того в житті не повірю, що "справжній гуцульський діалект" настільки ближчий до польської мови (і словами, і особливо вимовою), ніж до сучасної народної мови в районі Ворохти-Жєб'єго. Хіба би то якісь особливі гуцули були :-) .
>
> Кілька разів бував у Славському, та ще раз у Вишкові - можу сказати, що вони там мають свій суржик. І матюкаються по російськи. А ті гуцули/лемки/русини проживають на межі трьох країн по два боки Карпат, тож годі й сподіватися, що мова їхня буде ближча до подніпровської, аніж до польської. А подивіться-но яка мова у Львові, і як багато там полонізмів!
>
Вибачте, але Славському до гуцулів, як Кучмі до свободи слова. Крім того Славське - то зрагуліле курортне ніби-то містечко(а ще крім того, якщо я не помиляюся - то Славське - Бойківщина, чи ні?). Тому я не про мову в СлавськОму говорила, а про справжній гуцульський діалект, який ще подекуди зберігся, і, як не дивно часом навіть зовсім без матюків. (Ото як на польоненку вІйдете - чи як там правильно, вже не пам'ятаю - ото там і шукайте таких гуцулів). До речі, щодо мелосу і суржика - якщо теорія Адвоката вірна, то те, як справжні гуцули говорять - ніяк не суржик, бо ото так послухаєш їх тиждень, потім повертаєшся додому - так і хочеться по-гуцульськи забалакати.
> Можливість вільного спілкування є одним з найважливіших критеріїв спільности мови. Бо як немає порозуміння - немає спільної мови. На мою думку, кокні є діалектом, а не окремою мовою саме тому, що від кокні до американського півдня можна протягти неперервну ланку проміжних діалектів, які чудово одне одного розуміють.
>
Ну, тоді гуцульске - то діалект (бо я його розумію, а ви - мій Галицький діалект - також), та й лемківське теж - досить лиш додати як ланку між мною і ним - мою бабцю, яка його розуміє.
2002.12.30 | Габелок
Палила (курила) люльку? (-)
2002.01.03 | Адвокат ...
Діалект vs суржик.
Отже, пропоную, як мені видається, дуже простий тест, що має 100 відсотково визначити, чи є даний мовний феномен діалектом, говіркою, мовою, чи є він суржиком, себто,-- сумішу мов, діалектів, говірок.Усі мовні феномени, окрім суржиків мають сталу пісенну традицію. У цій традиції міститься мовний мелос. Суржик такої традиції не має. І, як придивитися уважно,-- й не може мати.
2002.01.03 | Mary
Re: Діалект vs суржик.
Адвокат ... писав(ла):> Отже, пропоную, як мені видається, дуже простий тест, що має 100 відсотково визначити, чи є даний мовний феномен діалектом, говіркою, мовою, чи є він суржиком, себто,-- сумішу мов, діалектів, говірок.
>
> Усі мовні феномени, окрім суржиків мають сталу пісенну традицію. У цій традиції міститься мовний мелос. Суржик такої традиції не має. І, як придивитися уважно,-- й не може мати.
А чому суржик не може мати пісенної традиції? А що роблять пацанячі пацани, бля, коли набухаються, бля? шо, бля, пєсні не орут, бля?
Чи то пісенною традицією не щитаєцця?
Ні, серйозно, невже ви думаєте, що на суржику пісень не співають? Чи то не традиція? Чи вона не стала? А сіла:-) Чи в ній мелос не міститься?
А загалом метод приймається - після обгрунтування чому суржики не можуть мати пісенної традиції.
2002.01.03 | Адвокат ...
Re: Діалект vs суржик.
Mary писав(ла):> А чому суржик не може мати пісенної традиції? А що роблять пацанячі пацани, бля, коли набухаються, бля? шо, бля, пєсні не орут, бля?
Дуже влучно, Mary, дуже влучно!
Мій досвід спостерження за оточуючими суржикомовними свідчить: співають і москальських, і українських пісень. Пропорція приблизно відображає "якість" суржику.
> Чи то пісенною традицією не щитаєцця?
Не щитається!
> Ні, серйозно, невже ви думаєте, що на суржику пісень не співають? Чи то не традиція? Чи вона не стала? А сіла:-) Чи в ній мелос не міститься?
Моя пам'ять не підказує мені жодної назви жодної суржикомовної народньої пісні. Можливо Ви знаєте? ( Прошу "пісенну творчисть" Вєрки Сердючки не наводити )
> А загалом метод приймається - після обгрунтування чому суржики не можуть мати пісенної традиції.
Обґрунтування дуж просте. Суржик -- суміш. Суміш, що її компоненти продовжують існувати у суміші у природньому вигляді, навіть,-- без косметичних змін. На мою думку, мова, говірка, діалект мають специфічну фонетично- мелодійну структуру, унікальну серед іншх мов, говірок, діалектів. Думаю, що Ви, як і більшість інших людей, копилили губи, коли чули сржик. Ще до аналізу змісту, Ви реаґували на неоковирність звуку. Сржик не дає акордів, він подукує лиш дисонанси. А мова,-- практично їх не продукує. Ось таке маю обґрунтування власної тези.
2002.01.03 | Mary
Приймається. Тимчасово. :-))
Адвокат ... писав(ла):> Дуже влучно, Mary, дуже влучно!
Власне того й питаю, що не знаю, бо якось з пацанами не напивалася ніколи ;-) - того не те, що не пам'ятаю, а навіть е чула ніколи, що вони співають(ну хіба під вікнами, але хіба ж то пацани - самі лохи :-)) - думала, може вже щось пацаняче і придумали. Але якщо ви кажете, що ні - вірю.
> Моя пам'ять не підказує мені жодної назви жодної суржикомовної народньої пісні.
Мені також. Правда на мою пам'ять покладатися не варто, бо вона мені не підкаже навіть жодної назви російської пісні, не те, що на суржику.
>
> > А загалом метод приймається - після обгрунтування чому суржики не можуть мати пісенної традиції.
>
> Обґрунтування дуж просте. Суржик -- суміш. Суміш, що її компоненти продовжують існувати у суміші у природньому вигляді, навіть,-- без косметичних змін. На мою думку, мова, говірка, діалект мають специфічну фонетично- мелодійну структуру, унікальну серед іншх мов, говірок, діалектів. Думаю, що Ви, як і більшість інших людей, копилили губи, коли чули сржик. Ще до аналізу змісту, Ви реаґували на неоковирність звуку. Сржик не дає акордів, він подукує лиш дисонанси. А мова,-- практично їх не продукує. Ось таке маю обґрунтування власної тези.
Приймається за відсутністю конт-доказів. Відкинеться одразу після того як народ придумає суржикомовну пєсню і почне її горланити :-). Правда тоді ви зможете сказати, що то зовсім не пісня, а так лише - горланИна, і тоді Ваше обгрунтування знову набуде чинності :-).
2002.01.03 | Yaroslav
Re: Приймається. Тимчасово. :-))
А ось - із року 1954 приблизно:Народився на Вкараїні я,
Там була уся моя сім"я,
Батько-мати, сестри-брати
Повтікали к"чороту з хати
І остався сиротою я.
От поїхав я собі у Крим,
Там собі я дівку підчепив,
Вона ростом невеличка,
На обличчі, як теличка,
А під бік шукає бугая.
Став я на побачення ходить,
Став я чепуху їй городить,
- Ой ти, Катю-Катерино,
Ти мов пухова перина -
Що ж мені робить, коли стоїть?
...Далі історія продовжується в тому ж дусі. А кінчається пісенька так:
...............................
Породила Катя сина,
В суд мене поволочила -
Лишенько, ой що ж я наробив!
...Щоправда, це майже чиста літературна мова. Може в ті роки, коли я ще до школи бігав, суржику було менше в суспільстві. Не знаю...
2002.01.07 | Грек
Re: Приймається. Тимчасово. :-))
Всесвітньо відома кубанська півня "Розпрягайте, хлопці, коні" містить такі перлини на чистісінькому суржику:вона ростом невеличка ще й годами молода,
знаю, знаю, дівчинонька, чим я тебе огорчив,
в косах лєнта,
вийшла по воду...
Принаймні, так звучить в мене на диску.
Між тим, поза межами України пісня є мало не візитною карткою української культури. Ну і чим вам не мистецтво?..
2002.12.29 | Lemko
Re: Приймається. Тимчасово. :-))
Грек пише:> Всесвітньо відома кубанська півня "Розпрягайте, хлопці, коні" містить такі перлини на чистісінькому суржику:
> вона ростом невеличка ще й годами молода,
> знаю, знаю, дівчинонька, чим я тебе огорчив,
> в косах лєнта,
> вийшла по воду...
З тим, що вважати суржиком, а що ні - тре бути обережним.
Моя бабуня співає "в косах лєнта голуба" (аж ныяк не блакитна стрычка:)), хоч скынчила ще в далекі тридцфяті лише три класи і російсько на неї практично не впливала (живе в далекому силі - забутому Богом і людьми).
А оте відшліфофане-відредаговане, яке чуєш з екрану - инколи коробит.
Не можна разом з водою вихлюпнути немовля.
2003.01.08 | зайшов на фильку
Гадбкіних послухайте, там якраз симпатичний суржик-коломийка
Чи коломийки від Фенікса чи Гайдамаків (крім Фенікса - всі є для викачка на "Перекрестку").Тоді виходить, що суржик таки добрався до тих самих коломийок, які тут таки сприймають за "пісенну традицію"... :)
2002.12.30 | Габелок
Але ж...
Дайте мені, таврійцю, тут трохи розповісти вам, панове, про таврійський суржик, який ми не вважаємо суржиком, але українською мовою з деякими російськими словами. Слово "суржик", до речі, є образливим для мене. Але, назад до суржику. Справа є така, що таврійська українська включає багато російських слів але ті слова вживаються згідно з фонетичними та граматичними правилами української мови. Наприклад, слово "лікарня" таврійською українською буде "больниця". Це не "больніца", це саме "больниця". Для вас це може й звучить кострубато, але, гей, це моя рідна мова. Хто проти моєї рідної мови?Так само, у нас не кажуть "шчо", у нас кажуть "шо", й вимова ця, як мені здається, не має нічого спільного з російською. Шокання має досить стару традицію у Таврії, років з двісті я вважаю. Є й село Шотівка в якому живуть Шокарі.
Цікаво, але коли галичани вживають слова "кобіта", та інші, це чомусь не називається суржиком. Чомусь українсько-мадярський суржик з околиць Чопу теж не вважається суржиком.
Коли в сучасній українській я бачу вирази на кшталт "президент поїхав на самміт" або "бюджет з профіцитом", мене такий суржик коробе. Що ви скажете про цей суржик?
2002.12.30 | Косарик
Шокання домінує і в Києві (-)
2002.12.30 | Mary
І в Галичині також (-)
2003.01.08 | зайшов на фильку
Нас обох порепають, бо у вас "больниця", а в нас "шпиталь"
та й на лікарню скоро таки "наїдуть", бо виявиться жи має бути "лічниця" :)Від галичанина так само важко почути "шчо", бо тут теж вживають "шо".
А от з "слова вживаються згідно з фонетичними та граматичними правилами української мови", то тут теж не все так просто, бо часто діалек якраз тим і відрізняється, що в ньому порушуються деякі правила. Наприклад тернополяни вживають "будемо йшли", "будемо їхали", замість "будемо їхати", а закарпатці (які можуть над цими ж тернополянами повитрішкуватись за це) спокійно скажуть "вісип воду"... й багато ще всякого можна "нашуфлювати" з їхніх "слоїків" та "путень".
При нагоді зазирніть туди де бував "репаний таврієць", може зацікавить дещо новеньке.
Габелок пише:
> Дайте мені, таврійцю, тут трохи розповісти вам, панове, про таврійський суржик, який ми не вважаємо суржиком, але українською мовою з деякими російськими словами. Слово "суржик", до речі, є образливим для мене. Але, назад до суржику. Справа є така, що таврійська українська включає багато російських слів але ті слова вживаються згідно з фонетичними та граматичними правилами української мови. Наприклад, слово "лікарня" таврійською українською буде "больниця". Це не "больніца", це саме "больниця". Для вас це може й звучить кострубато, але, гей, це моя рідна мова. Хто проти моєї рідної мови?
>
> Так само, у нас не кажуть "шчо", у нас кажуть "шо", й вимова ця, як мені здається, не має нічого спільного з російською. Шокання має досить стару традицію у Таврії, років з двісті я вважаю. Є й село Шотівка в якому живуть Шокарі.
>
> Цікаво, але коли галичани вживають слова "кобіта", та інші, це чомусь не називається суржиком. Чомусь українсько-мадярський суржик з околиць Чопу теж не вважається суржиком.
>
> Коли в сучасній українській я бачу вирази на кшталт "президент поїхав на самміт" або "бюджет з профіцитом", мене такий суржик коробе. Що ви скажете про цей суржик?
2002.12.30 | Габелок
Але ж суржик те ж має пісенну традицію...
Як поїду на Кавказ, -Сонце світить прямо в глаз,
А, як їду у Європу,
Сонце світить в... друге око...
2002.12.30 | Косарик
Це скоріше переробка з російської
мені відомий такий варіант:Когда еду на Кавказ,
Солнце светит прямо в глаз.
Возвращаюсь я в Европу,
Солнце светит... тоже в глаз.
2002.01.07 | Гуцул
Re: Шаляла - гуцульська/русинська мова/діалект
Я сам лише частково гуцул,а от моя бабця чиста гуцулка. Проблем у спілкуванні з нею не маю. Єдеякі слова, які незрозумілі решті українців, але це вже так історично склалося. Гуцули також українці.2002.01.09 | Максим’як
Re: Всяка сучасна мова могла бути колись суржиком.
Цей процес “почався напевно” з часів будівництва вавілонської вежі.Що таке українська мова і що таке діалекти в моєму розумінні.
Сучасна українська мова це є щось загальне, універсальний ключ для об”єднання діалектів. Для того, щоб це об”єднання відбувалося потрібне також і кровне спроріднення. Тобто, роди перемішуючись кровно та несуть і свою мовну самобутність, врешті-решт утворюється універсальна мова, яку розуміють всі роди, але деякі, з різних причин, змогли зберегти свою початкову мову (діалект) інші втратили її і прийняли мову міжродового спілкування. Зрештою, використання універсальної мови є зручнішим і витісняє діалекти, тому сьогодні діалекти повинні штучно підтримуватися, як це робиться в усіх європейських країнах.
Що цікавого в Україні: поліський діалект є дуже близьким до чеської мови. Гоцульський, бойківський, закарпатський, лемківський є унікальними, там не має ні полонізмів, ані інших впливів. Звичайно, технічний прогрес вносить відповідні запозиченння, (наприклад, васервага- колись, комп”ютер –нині) в мову. Взагалі діалекти теж утворюють суржики, якщо має місце сильний вплив іншої мови. Тому є кілька варіантів лемківських діалектів, але базовий діалект нагадує давньоруську мову (зберегли з того часу), так само і закарпатський діалект, для тих, хто чує вперше ці діалекти складається враження, що вживаються російські слова чи мовні інтонації. До речі, на цьому грунті відбувалося дуже багато москофільських спекуляцій. Але, якщо ми чуємо лемківсько-словацький суржик, то його можна взагалі східняку за іноземну мову сприйняти.
Тривале вживання суржика, так років 300, може привести до утворення нового діалекту чи мови із своїми піснями, усною народною творчістю іт.д.
Є ще одна особливість – це вимова. Адже слово можна по різному вимовляти. От лемки натискають на тверде “и”, як в російськй мові, гуцули мають тягуче, але дзвінке закінчення, що добавляє до мови нотки зменшувально-ласкавої чи дитячої вимови. Львівщина більше наголошує на приставках –ся, -сі. Вони властиві всім західним діалектам, але в урбанізованого населення воно отримує особливу вимову, відому львівське сюсюкання, яка часто дратує українця із сходу. Саме ця вимова і створює враження присутності в мові полонізмів, хоча їх зовсім немає зараз (пан, кантор, іт.п. слова є часто не польського походження).
Найпростіше виявляється місцевий діалект в усній народній творчості, може бути присутній в оббігу суржик, але народну пісню співають, або загальноприйнятою українською мовою, або на місцевому діалекті.
2002.12.28 | Мартин
Re: Шаляла - гуцульська/русинська мова/діалект
Я можу дуже швидко вирішити цю проблему. "Шаляла" декілька років тому була дуже популярною піснею на однім із польських телеканалів. Вона співається польською мовою, точніше чимось на кшталт польського південно-східного діялекту. Хоча сама пісня начебто походить з Карпат.2002.12.30 | Косарик
Хто може записати слова "Шаляли"? (-)
2002.12.30 | Мартин
Будь ласка- "Шаляла"
Я можу, але це польським діялектом- яким до речі користувалися також "пікардійці"Szalała, Szalała Шаляла, шаляла
Hej szalała, szalała Гей шаляла,шаляла
Hej rybecka za wodą Гей рибецка за водĄ
Ale jo nie bede, ale jo nie bede Але йо нє беде, але йо нє беде
Hej dziewcyno za Tobą Гей дзєвцино за ТобĄ
Hej szalała, szalała Гей шаляла,шаляла
Hej bo jej siе pić chciało Гей бо єй сє піць хцяло
Ale jo nie bede, ale jo nie bede Алє йо нє беде, алє йо нє беде
Hej, bo dziewcyn nie mało Гей, бо дзєвцин нє мало
Hej z kamienia na kamień Гей з камєня на камєнь
Hej przeskakuje srocka Гей пшескакує сроцка
Te dziewcyne kochom Те дзєвцине кохом
Te dziewcyne kochom Те дзєвцине кохом
Hej co mo corne ocka Гей цо мо цорне оцка
Hej szalała, szalała Гей шаляла, шаляла
Hej rybecka za wodą Гей рибецка за водĄ
Ale jo nie bede Алє йо нє беде
Ale jo nie bede Алє йо нє беде
Hej chłopaku za Tobą Гей хлопаку за ТобĄ*
* польський носовий голсний
2002.12.30 | Мартин
Вибачте
Вибачте, але все трішки злилося :((2002.12.31 | Косарик
Дякую (+)
Щиро дякую за текст - він добре показує, що то власне не українська мова. "Пікардійці" щоправда, співають цю пісню трохи по-іншому.В першому куплеті замість:
> Hej dziewcyno za tobą
співають
> Hej chłopaku za tobą
Так само у другому куплеті замість
> Hej, bo dziewcyn nie mało
співають
> Hej, bo chłopców nie mało
А головне Szalała вони вимовляють як Szalawa. Я слухав цю пісню на mp3 разів зо сто, і польску трохи знаю, але не чую там ł, хоч мене вбийте.
2002.12.31 | Mary
Про l і w
Наскільки я знаю, "L з крискою" переважно і вимовляється приблизно як англійський варіант "W". Хіба ні?> А головне Szalała вони вимовляють як Szalawa. Я слухав цю пісню на mp3 разів зо сто, і польску трохи знаю, але не чую там ł, хоч мене вбийте.
2002.12.31 | Косарик
Вимова польського Ł
Mary пише:> Наскільки я знаю, "L з крискою" переважно і вимовляється приблизно як англійський варіант "W". Хіба ні?
Можливо ви й праві. Я мало спілкувався з поляками особисто, але от мій підручник 1971 року, виданий в Варшаві, каже що польське Ł вимовляється подібно до російського Л, але польському L в російській відповідника немає. Ось цитата:
9*). Остался ещё один звук, не свойственный русскому языку - согласный l. Очень трудно найти для сравнения какой-нибудь сходный с ним русский звук. Это согласный боковой, и в этом отношении он совпадает с русскими звуками л и ль, но не произносится ни как л, ни как ль. При его образовании кончик языка прикасается к границе верхних зубов и нёба, а средняя часть языка ниже, чем при ль. Это звук твёрдый.
Тобто, виходячи з того, що так багато уваги приділено вимові L, а про Ł просто сказано, що вимова подібна до російського Л, я роблю висновок, що Ł навряд чи подібний до англійського W.
З іншого боку, можливо, що в південно-східних діалектах (на лемківських теренах) вимова відмінна від нормативної варшавської.
2003.01.02 | Mary
Версія?
ІМНО в тому підручнику 71 року навмисно а чи випадково вимову обох "л" подано майже із точністю до навпаки. Наскільки я знаю, польське л без криски вимовляється завжди м'яко як ль, як і в деяких інших мовах - німецькій, італійській, латинській(?). Натомість л з крискою, ніби-то тверде л, вимовляється (не впевнена, чи завжди, а чи переважно) приблизно так, як би його вимовляли люди, що не вимовляють л (щось середнє між л і в). І, думаю, тут справа не в діалекті.Ну, але я не спец. Почекаємо спеців.
А щодо совєцьких/російських спеціалістів від мов, то вони славляться своїми неймовірними акцентами. Чого лише варта їхня вимова англійського невизначеного е (передається в транскрипції як е догори ногами/ногою
Косарик пише:
> Можливо ви й праві. Я мало спілкувався з поляками особисто, але от мій підручник 1971 року, виданий в Варшаві, каже що польське Ł вимовляється подібно до російського Л, але польському L в російській відповідника немає. Ось цитата:
>
2003.01.02 | Косарик
Re: Версія?
> Наскільки я знаю, польське л без криски вимовляється завжди м'яко як ль, як і в деяких інших мовах - німецькій, італійській, латинській(?). Натомість л з крискою, ніби-то тверде лВ польській є правило - після ł завжди пишеться y, а після l завжди i. Начебто підтверждує тезу про м'якість l та "твердість" ł. Однак той же підручник говорить, що лише перед i звучання l є подібним до російського ль - у всіх інших випадках це і є той незвичний для російської твердий звук, який вони так довго описували.
Логіка підказує, що l (без риски) має бути подібним у вимові до латинського (а заразом і німецького і французького) l. А от відмінний звук треба було позначати рискою. Щоправда, риска сама по собі не вказує, в чому полягає ця відмінність. Отже, це може бути і наше л, яке є сильно відмінним від латинського.
> А щодо совєцьких/російських спеціалістів від мов, то вони славляться своїми неймовірними акцентами.
Автори підручника - Stanisław Karolak, Danuta Wasilewska - очевидно справжні поляки. Видавництво "Wiedza Powszechna".
2003.01.02 | Габелок
Re: Вимова польського Ł - польська версія
http://grzegorj.w.interia.pl/kurs/01.htmlПольська "l" з хрестиком вимовляється як англійська 'w', або білоруська "ў", польська "l", як "ль", польська літера 'w', як українська "в".
The consonant ł
Now almost all Poles read ł in the same way as English w. That is why łan 'corn-field' sounds very similarly to British one. Here are some other words with ł: łapa 'paw, foot of a beast, flipper', łapka 'small paw' and '(mouse)trap', łatka 'small patch', mała 'small (eg. girl)', pałka 'cudgel, staff, bat'.
Of course, you must read the ł in the same manner in every position, even before a consonant - unlike in English! See that English "paw" is read using a kind of "o" and no "w" can be heard. On the other hand, Polish pał- in pałka is read with normal Polish a and ł (= English w). Read always just like it is written unless I say that you should read otherwise. For now, the only rule you know to read unlike the spelling is the rule of final devoicing.
The consonants f, w
The letter w always symbolizes the same sound as the letter v in English - we have similar situation in German. Do not read here the English w (but see also ł below)! The f is like the English f (or ph - we do not use this digraph in Polish). Read: waza 'vase', faza 'phase', fama 'rumour', wanna 'bath(-tub)', kawa 'coffee'.
Spółgłoska l (The consonant l)
The Polish l is alveolar (not dental) and it is not velarized. A very near sound is present in Italian, Spanish, French or German, and in British English before a vowel (light l), like in lamp - its Polish rendering, lampa, has a very similar l. American l is velarized (dark) - you must avoid such pronunciation in Polish. As the l is a sonant, it does not undergo the final devoicing. Examples: ale 'but' (not 'ale', a sort of beer!), las 'forest', pole 'field', lala, lalka 'doll' (both l's should be light!), lub 'or' ([lup]), albo - the same meaning as lub, lubię 'I like' ([lub'e] - do you remember the rules concerning the final -ę and i plus vowel?), lubi 'he / she / it likes', lud 'people, nation', wilk 'wolf', mleko 'milk'. Any problems with the initial cluster ml-? Remember that the last word has only two syllables: mle-ko, not m-le-ko!
The group li before a consonant or word-finally is common in Polish - even if the l is soft here, it is unimportant. Examples: lina 'rope', lipa 'linden, lime-tree (Tilia)', listopad 'November' ([listopat]), mali 'little, short (men)', stolik 'little table', klin 'wedge', klips 'clip'.
The group li plus a vowel is rare and it is possible only in loanwords. It is read [lj] then: liana 'liana' ([ljana]), biblia '(Holy) Bible' ([biblja]).
2003.01.02 | Косарик
Можливо, це еволюція мови
Дякую за сучасну польську версію.Логіка підказує, що Ł з-поміж інших латинських звуків первісно мав бути більш подібним до латинського L.
Можливо підручник 1971 року (перевидання з 1962 року) орієнтувалося на довоєнну, а мо' й старішу вимову. Можливо зараз більшість поляків дійсно вимовляють Ł як англійське W, або білоруське Ў.
2003.01.02 | Мартин
Re: Вимова польського Ł
У польській мові "Ł" зараз дійсно вимовляється схоже до білоруського "Ў", хоча історично воно відповідає російському "Л". Інколи в художньому мовленні (застаріле)використовується так зване "Ł kresowe" яке слід вимовляти як російське та українське "Л". Натомість польське "L" відповідає укр. "Ль", хоча правду кажучи воно здається твердішим2003.01.02 | Lemko
Re: Вимова польського Ł
Згоден на всі 100! Я радив би "справжнім українцям" вимовляти L як наше ль (м'яке, обо середньоєвропейське (напівм'яке) - хто яке вміє). А от Ł можна з'імітувати, якщо вимовляти як "звук В в слові КАВКАЗ".Не зле буде у Вас виходити. Поляки розумітимуть все. Але якщо Ви будете вимовляти Ł як Л (тверде, не "поЛЬтавське"), то скажуть що у вас "акторське ел" (=кресове) (таку вимову мали львівські актори з передвійни). То дуже добре, то "правідлове польське ел", але "нєстети" (=нажаль), ми такого вже не вміємо. (Принаймні так реагували раніше на моє Л у Варшаві, зараз я "каВказаю":))
2003.01.01 | Косарик
Повний текст
Переслухавши ще кілька варіантів, я мушу погодитися з Мері - в цьому діалекті ł між голосними звучить дуже подібно до w.Наприклад, навіть у слові mało.
Зверніть увагу, на рядок Hej co ma corne łocka
де чуємо "воцка".
Цікаво також, що замість нормативного ja nie będę, тут співається jo nie bede
=============================
Hej szalała, szalała - Krywań
Hej szalała, szalała, hej rybecka za wodą
Ale ja nie bede, ale ja nie bede
Hej chłopoku za tobą
Hej szalała, szalała, hej bo jej się pić chciało
Ale jo nie bede ale jo nie bede
Hej bo chłopców nie mało
Hej z kamienia na kamień, hej przeskakuje srocka
Tego chłopca kochom, tego chłopca kochom
Hej co mo corne łocka
Hej ładne łocka mamy, hej na się spogladamy
Co komu do tego, co komu do tego
Hej ze my się kochamy
Hej co komu do tego, hej co kogo obchodzi
Ze my się kochamy, ze my się kochamy
Hej wszak jesteśmy młodzi
Hej szalala, szalala, hej bo nie miala wody
Cornym łockiem mrugo, cornym łockiem mrugo
Hej do mnie chłopiec młody
Hej szalała, szalała, hej rybecka za wodą
Ale jo nie bede, ale jo nie bede
Hej chłopoku za tobą