02/16/2002 | Ярослав

Ваші зауваження про конфлікт між Шевельовим і Якобсоном напрочуд збігаються з моїм особистим досвідом. Я знаю, що десь у роках п"ятдесятих чи на початку шістдесятих приблизно, Шевельов змушений був покинути Гарвард і виїхати в Колумбійський університет - настільки вони один одного терптіти не могли! Але я також знаю, що у "Фестшрифті", присвяченому Якобсону, є добрі статті на теми української лінгвістики, літературознавства і фольклору. Отже, хтось поважав його за методологію, не поважаючи його промосковської орієнтації. Таке буває в науковому світі. Проте Ви маєте слушність у тому, що школа Романа Якобсона запліднила Славістичний департамент Гарварду бацилами скептицизму щодо українства. Не зникли ці бацили навіть відтоді, коли проф. Пріцак організував там Український науково-дослідний інститут. ...А все ж якобсонівський аналіз "Слова" дуже цікавий. Він розбив по-новому деякі злиті фразі і вони почали читатись трохи логічніше. Якщо Ви маєте текст його "розбивки", то варто придивитись. ...До речі, про конфлікт Шевельова з Якобсоном знав багато подробиць покійний Дмитро Кислиця (Ієвлєв) з Донеччини родом, хоч і не науковець, зате добрий педагог (Царство йому Небесне). Він був цілком із Шевельовим, як, зрештою, і я. -- З повагою!