Радіоефір цілком можливий без російської музики
04/22/2002 | Олексій
Вище голову, пані та панове! Українська культура цілком може конкурувати на рівних з російською і вже є яскраві приклади що підтверджують це. Ось один з них:
Міф про “нестачу української музики для заповнення ефіру” і про “ломку слухачів від браку російських гопників та шансоньєрів” розвіяло у Львові “Радіо Ініціатива-Niko”. Проект мистецького об’єднання “Дзиґа”, до якого долучилися провідні ді-джеї, музикознавці, політологи Львова, невдовзі довів свою живучість та комерційну успішність. Відтепер цю радіостанцію можна слухати і в Тернополі — на частоті 101,5Fm.
З 1 квітня, після відокремлення радіо “Довіра” від мережі “Довіра-Niko”, формат “Niko FM” докорінно змінився. Зараз концепція радіо на сімдесят відсотків ідентична програмній концепції “Радіо Ініціатива-Niko“, а це означає — в ефірі з’явилося розмовно-музичне радіо, аналогів якому в Тернополі ще не було. Його ефір не зосереджений на якомусь одному стилі музики — тут можна почути як доброякісний поп і рок, так і поважну музику від аванґарду до джазу, ретро і класики.
Але найважливіше, що ефір радіомережі є міцно забарикадованим від російської музонщини, “блатняку” або вітчизняного продукту штибу Астраї чи Поплавського.
Кістяк творчої команди оновленого “Niko FM” складають львів’яни, котрі переселилися до Чернівців, аби відтепер їх чули не лише у Львові, а й у всьому західному регоні. Втім, західною Україною експансія проукраїнського радіо не обмежується, в найближчих планах — переїзд усієї команди до Києва і “шокування” незвичним форматом ще й столичного люду. Директор “Niko FM” Роман Чайка окреслив свою радіостанцію як аналітичну, розраховану на “homo sapiens”. Адже, окрім музики, в ефірі звучать й просвітницько-розважальні та інформаційні програми. А головне — “Niko FM” цілком відмовляється від неамбітної музики, натомість орієнтуючись на кращі взірці УКРАЇНСЬКОЇ та світової естради.
Крім того, в обласних центрах Західної України є свої корпункти, які ведуть мовлення впродовж трьох годин на добу. Як розповів програмний директор тернопільського корпункту, цей час займають конкурсні, інформаційні та музичні програми, безкоштовні обідні привітання. Якщо на вітання замовляють російську музику, ведучі пропонують якісний україномовний чи англомовний замінник. У крайньому випадку намагаються пускати в ефір насправді гідних російських виконавців на кшталт “Наутілуса”, “ДДТ” чи “Машини часу”(хоч, судячи з почутих завивань Кіркорова, це їм вдається не завжди). Але якщо раніше, згадують у тернопільському корпункті, на вітання замовляли майже сто відсотків пісень російських виконавців, то тепер таких замовлень менше двадцяти відсотків.
А в музичних програмах, що ретранслюються з Чернівців, і чотири українські пісні на годину не рідкість. Принаймні в цьому запевнив Роман Чайка. Наразі особисто автору вдалося за годину почути трьох українських виконавців, але яких — Віктор Морозов, Віка, “Брати Гадюкіни”. Не цураються на цій хвилі пускати в ефір й інші, неформатні для інших радіостанцій, гурти, як ось “Вій”, “Кому вниз”, “Мертвий півень”, “Анна-Марія”, а також новітню українську музику. Серед плюсів, завдяки яким “Niko FM” зможе конкурувати з уже наявними в Тернополі трьома радіостанціями, п. Чайка відзначив кілька складових. По-перше, це цілодобове мовлення, по-друге, ліберальність та відсутність цензури (що дозволяє транслювати як найекстремальнішу музику, так і насправді незалежні аналітично-інформаційні програми), по-третє, дотримання всіх квот — ліцензії та українського законодавства.
Дещо скорочений передрук, повний текст статті на: http://www.te-ga.com/index.php?page=1404
Міф про “нестачу української музики для заповнення ефіру” і про “ломку слухачів від браку російських гопників та шансоньєрів” розвіяло у Львові “Радіо Ініціатива-Niko”. Проект мистецького об’єднання “Дзиґа”, до якого долучилися провідні ді-джеї, музикознавці, політологи Львова, невдовзі довів свою живучість та комерційну успішність. Відтепер цю радіостанцію можна слухати і в Тернополі — на частоті 101,5Fm.
З 1 квітня, після відокремлення радіо “Довіра” від мережі “Довіра-Niko”, формат “Niko FM” докорінно змінився. Зараз концепція радіо на сімдесят відсотків ідентична програмній концепції “Радіо Ініціатива-Niko“, а це означає — в ефірі з’явилося розмовно-музичне радіо, аналогів якому в Тернополі ще не було. Його ефір не зосереджений на якомусь одному стилі музики — тут можна почути як доброякісний поп і рок, так і поважну музику від аванґарду до джазу, ретро і класики.
Але найважливіше, що ефір радіомережі є міцно забарикадованим від російської музонщини, “блатняку” або вітчизняного продукту штибу Астраї чи Поплавського.
Кістяк творчої команди оновленого “Niko FM” складають львів’яни, котрі переселилися до Чернівців, аби відтепер їх чули не лише у Львові, а й у всьому західному регоні. Втім, західною Україною експансія проукраїнського радіо не обмежується, в найближчих планах — переїзд усієї команди до Києва і “шокування” незвичним форматом ще й столичного люду. Директор “Niko FM” Роман Чайка окреслив свою радіостанцію як аналітичну, розраховану на “homo sapiens”. Адже, окрім музики, в ефірі звучать й просвітницько-розважальні та інформаційні програми. А головне — “Niko FM” цілком відмовляється від неамбітної музики, натомість орієнтуючись на кращі взірці УКРАЇНСЬКОЇ та світової естради.
Крім того, в обласних центрах Західної України є свої корпункти, які ведуть мовлення впродовж трьох годин на добу. Як розповів програмний директор тернопільського корпункту, цей час займають конкурсні, інформаційні та музичні програми, безкоштовні обідні привітання. Якщо на вітання замовляють російську музику, ведучі пропонують якісний україномовний чи англомовний замінник. У крайньому випадку намагаються пускати в ефір насправді гідних російських виконавців на кшталт “Наутілуса”, “ДДТ” чи “Машини часу”(хоч, судячи з почутих завивань Кіркорова, це їм вдається не завжди). Але якщо раніше, згадують у тернопільському корпункті, на вітання замовляли майже сто відсотків пісень російських виконавців, то тепер таких замовлень менше двадцяти відсотків.
А в музичних програмах, що ретранслюються з Чернівців, і чотири українські пісні на годину не рідкість. Принаймні в цьому запевнив Роман Чайка. Наразі особисто автору вдалося за годину почути трьох українських виконавців, але яких — Віктор Морозов, Віка, “Брати Гадюкіни”. Не цураються на цій хвилі пускати в ефір й інші, неформатні для інших радіостанцій, гурти, як ось “Вій”, “Кому вниз”, “Мертвий півень”, “Анна-Марія”, а також новітню українську музику. Серед плюсів, завдяки яким “Niko FM” зможе конкурувати з уже наявними в Тернополі трьома радіостанціями, п. Чайка відзначив кілька складових. По-перше, це цілодобове мовлення, по-друге, ліберальність та відсутність цензури (що дозволяє транслювати як найекстремальнішу музику, так і насправді незалежні аналітично-інформаційні програми), по-третє, дотримання всіх квот — ліцензії та українського законодавства.
Дещо скорочений передрук, повний текст статті на: http://www.te-ga.com/index.php?page=1404
Відповіді
2002.04.22 | Я не цензор,я только учусь.
Re: Радіоефір цілком можливий без російської музики
Олексій писав(ла):> , п. Чайка відзначив кілька складових. По-перше, це цілодобове мовлення, по-друге, ліберальність та відсутність цензури (що дозволяє транслювати як найекстремальнішу музику, так і насправді незалежні аналітично-інформаційні програми), по-третє, дотримання всіх квот — ліцензії та українського законодавства.
>
> :))))))Ха-ха,да уж отсутствие цензуры на лицо:)
Все в революцию играете панове:)Ну чем бы детя не тешалось,лишь бы не вешалось.
2002.04.22 | Адвокат ...
Як навчетесь добряче,-- повертайтеся!
Я не цензор,я только учусь. писав(ла):> Все в революцию играете панове:)Ну чем бы детя не тешалось,лишь бы не вешалось.
А поки,-- Ваше красне місце на "папіздєлках.ру". Не погано, також, навчитися без помилок писати по москальські, якщо то є Ваша рідна мова.
2002.04.23 | Рoман ShaRP
Радіоефір можливий без будь-якої музики, але ...
Зразу скажу, я не проти, я тільки за,я за те, аби і на радіо "Люкс", що транслюється аж до Америки частіше звучали українські пісні, і на інших радіо також , от тільки отут:Олексій писав(ла):
> Вище голову, пані та панове! Українська культура цілком може конкурувати на рівних з російською і вже є яскраві приклади що підтверджують це.
Ми маємо одне радіо на два міста, це, перепрошую, не схоже на "вільну конкуренцію".
Я не хочу ні в якому разі обгавкувати цей гарний почин, але це таки почин, а не вільна конкуренція.
А поки що водії переважно слухають "шансон", і у маршрутках звучить "шансон", а один мій знайомий слухач того радіо нещодавно пішов на концерт Михайла Круга, вгадайте куди?
У палац "Україна".
2002.04.24 | Адвокат ...
З Вашим знайомим, сподіваюся, усе гаразд?
Бо як же тендітна душа, що обожнює блатняк, змогла 2 з гаком години перебувати у споруді з такою образливою назвою?До речі, з тим "Українами" якісь весь час проблєми. От перед виборамі у Харкові: дурнуватій Наташі надали приміщення, що зветься "Україна", а леді Ю. -- ні. От у Києві, Олександр Пономарьов, як не бреше, каже, що в черзі роками стоїть, щоб поспівати в "Україні", різноманітним круглим, квадратним, крутим та косим,-- "чаво ізволітє"...
2002.04.24 | Рoман ShaRP
так, із ним усе гаразд.
Наступний анонс:"Как у поительны в России вечера", группа "Белый орел".
Ну, вгадайте, де виступають
2002.04.25 | Адвокат ...
Я казав,
в Україні з "Українами" коїться щось не природнє.В одній пісні, що пролунала на І-й "Червоній Руті" були такі слова:
"І спайом, как Сталін
Виучіл нас пєть:
Гаркнєм:
Україну з України --
Геть!
Геть, геть, гав, гав!"
Чи не здається панові, що ку-чма-рі "шпарять по писаному"?
2002.04.24 | Лівобережний
А ви знаєте що навіть у Вільнюсі найпопулярніше - "Русское Радио
Я це не до того, що так і має бути, а просто до того що у нас часто кажуть: "От, мовляв, тільки у нас так, а от у прибалтів - зовсім не так" - і усе це супроводжується мазохістичним заламуванням рук. А я от нещодавно знайшов статтю про Вільнюс, і виявляється... одне слово, читайте самі (мовою оригіналу):"Из 18 станций, которые вещают в Вильнюсе, только две являются национальными. И это притом, что, как мне объяснил таксист, песни там, в основном народные, немного разбавленные местными рок и поп исполнителями. Как он сказал, это все для того, "чтобы литовцы слушали национальное, и поскорее забывали о 50 годах позора, который они переживали под пятой русских оккупантов". Скажу сразу - популярностью эти станции не пользуются. Их просто никто не слушает, это что-то типа нашей "радиоточки", которая установлена во всех квартирах на кухне.
А вот что там слушают просто с упоением - ни за что не поверите! "Русское радио"!!! Я был просто поражён. Из многочисленных FM-приёмников, которые там установлены повсюду - в магазинах, барах, забегаловках, даже в банках, не говоря уже про вокзал, такси и маршрутки - льётся русская речь и русские песни. Я спросил: "А как же национальная гордость и всякое такое?" На что мне таксист-литовец, ответил, что, мол, "Русское радио" прикрывали тут, полгода оно молчало, а потом включили снова, потому что популярностью оно пользуется просто бешеной, и фирмы с охотой размещают свою рекламу на волнах этой станции. И, для примера, он словил мне родную FM-станцию. Я конечно, не специалист, и не знаю всех тонкостей литовского общества, но радио они делать не умеют...
В общем: "Плевали мы на то, что они по-русски говорят, главное - весело! Вот так!" - подытожил мой собеседник на русском языке с литовским акцентом. Кстати, молодой парень, лет 25... "
Кому цікаво - повний текст на: http://radio.tut.by/articles/art/vilnus.shtml
2002.04.25 | Адвокат ...
Дуже показова стаття.
Каю се, прочитав до кінця.Можна зрозуміти її автура. Доволі розвинена людина, що живе за колючим дротом, але іноді може збігати до сусідів, пщо живуть вільно, подихати трішки чистим повітрям свободи... Але!
Ви помітили, що автур той дуже некомфортно почував се весь час, що був у Вільнюсі. І наприкінці свого тексту він майже проговорив, що йому не зрозумілі, не рідні, не близькі ті цілі, ті прагнення, що домінують у литовському суспільстві. Йому не приємними є ані литовська, ані латишська. І лише одне він знайшов, що було спільним для нього та литовців,.. "Русскоє Радіо".
Сралі -- мазалі!
А на загал, та "путєвиє замєткі", особисто у мене, збудили у пам'яти один рядок з Висоцкоґо:
"В общєствєнном паріжском туалєте
Єсть надпісі на русском язикє!"
... є вони і у вільнюському етері... а скільки їх в етері українському!
2002.04.26 | ВААСЯ ПУПКІН
Я т-тє виключю !
Чув я такі чутки. В одному барі було радіо настроєне на чкусь українську ФМ-станцію. До хазяїна прийшли бандити і змусили його переключити на Русскоє Радіо і пригрозили, що зроблять погром цьому кафе, якщо він не буде транслювати постійно Русскоє Радіо.2002.04.27 | Макс
Чи таке по всій країні?
на мій погляд ця бандитська могла прозвучати в будь-якому регіоні. Львів - не виключення. а Київ - і поготів!2002.04.28 | Apollo
Свєжо прєданіє...
Вибачте, це щось не звучить правдоподібно. У мене двоє знайомих працюють у київських барах, причому не офіціантами, а менеджерами, я з ними підтримую тісні стосунки - ні разу не чув нічого подібного. У них в кафе звучить коли "Столиця", коли "Гала" коли "Люкс", а "Русское Радіо" не вмикають принципово, але до них жодного разу ніякі бандюги не навідувались. Скоріше за все хазяїн згаданого Вами бара просто не міг знайти кращого пояснення щодо звучання "РР" у своєму закладі аніж придумати таку детелтивну історію. Ще раз вибачте.2002.04.28 | ВААСЯ ПУПКІН
Re: Свєжо прєданіє...
Теза :"Гонгадзе вбили, відрізали голову, зняли шкіру і закопали в Таращанському лісі".
Антитеза від Apollo :
> Вибачте, це щось не звучить правдоподібно. У мене двоє знайомих працюють у київських газетах, причому не журналістами, а менеджерами, я з ними підтримував тісні стосунки - ні разу не чув нічого подібного. Їх коли вбивали, то голову не відрізали, а просто закопали живцем, і не в Таращанському лісі, а в Голосіївському. І то були ніякі не бандюги , а цілком пристойні люди у формі. Скоріше за все згаданого Вами Гонгадзе просто ніколи не існувало, а щоб пояснти запущеність Таращанського лісу просто придумали таку детелтивну історію. Ще раз вибачте.
2002.05.02 | Sendero Luminoso
Ну й дурний той господар
Ну якщо чесно то мені особисто щось теж не дуже віриться у цю історію. І потім, якщо і дійсно таке було, то хазяїну того бару взагалі нічого робити у бізнесі, раз він так "шугається" кожного хто приходить до нього і починає давати вказівки яке радіо вмикати чи не вимикати. Я теж займаюся бізнесом, у мене на роботі грає лише те радіо яке я люблю слухати (і це, звичайно, не "Русскоє"), а якби хтось почав мені давати подібні "цінні" вказівки, я б просто послав його подалі.