Почитач - старший брат Рахуна
06/24/2002 | glad
Чехи любят создавать неологизмы и широко ими пользуются - совместно с международными словами и даже вместо них.
Примеры:
pocitac - computer
tiskarna - printer
kopana - football
hazena - handball
kosikova - basketball
odbijena - volley-ball
letiste - airport
http://slovnik.seznam.cz/
Примеры:
pocitac - computer
tiskarna - printer
kopana - football
hazena - handball
kosikova - basketball
odbijena - volley-ball
letiste - airport
http://slovnik.seznam.cz/
Відповіді
2002.06.24 | НеДохтор
Re: Почитач - старший брат Рахуна
glad писав(ла):> Чехи любят создавать неологизмы и широко ими пользуются - совместно с международными словами и даже вместо них.
>
> Примеры:
> pocitac - computer
> tiskarna - printer
> kopana - football
> hazena - handball
> kosikova - basketball
> odbijena - volley-ball
> letiste - airport
>
> http://slovnik.seznam.cz/
Цікаво було б дізнатись про хронологію появи цих слів-відповідників.
Чи відбувалось це само-собою і одночасно з появою (приходом) нових явищ в країну, чи пізніше і якимось іншим чином?
2002.06.24 | glad
Re: Почитач - старший брат Рахуна
Хронология возникновения этих слов мне неизвестна.Скорее всего механизм следующий:
- появление нового явления и соотв. международного слова
- народ придумывает чешский эквивалент
- чешский эквивалент вытесняет своего международного собрата ("pocitac" вытеснил "computer") или используется наравне с ним (так сосуществуют слова "kopana" и "fotbal").
Такое словотворчество обусловлено историей чешского языка, а именно - его возрождением в XIX веке. К тому времени чешский язык был в плачевном состоянии из-за засилия немецкого, как в городах, так и в интеллектуальной среде. Остатки живого народного языка ютились в деревнях и бедных мещанских слоях. И вот в среде чешской, но во многом немецкоязычной, интеллигенции, появились люди, осознавшие необходимость возврату к своим корням - возрождению чашского языка. Их называли "будителями". Будители развернули пропаганду родного языка, создали заново словарь и грамматику и начали повсеместно внедрять его в свою среду.
Перед будителями встал ряд проблем. Одной из них было отсутствие в народном чешском языке современных понятий. Будители смело принялись за дело - создание новых чешских слов.
Слова создавались по-разному:
- реанимация старословянских и старочешских слов, их возврат в современную лексику. Вообще, в чешском языке много архаизмов и мне сложно сказать, какие из них остались, а какие были вновь превнесены.
- появление неологизмов, обычно путем простого перевода. Так из немецкого "augenblik" возникло чашское "okamzik".
- принятие заимствованных слов (bryle, taska, tapety, spacir, spajzl и др.).
Кстати, пражский диалект сильно отличается от литературных норм. Йозеф Швейк, герой известного романа, в оригинале говорит на ярком пражском сленге пересыпанном немецкими словами и выражениями. Так в Праге уже не говорят: немецкие слова уверенно вытесняются английскими.
Одно из последних неологизмов - самоназвание страны Cesko. Окончание -sko, -cko часто используется в названии стран (Rusko, Nemecko). Исключение - сама Чехия. Слово Cechy используется, но как более узкое понятие (Cesko = Cechy + Morava + Slezsko). В неявном виде Cesko использовалось в названии федерации Ceskoslovensko. Сейчас по всей стране спорят о том, можно ли пользоваться именем Cesko в качестве однословного названия страны (= Ceska Republika). Пока идут дебаты, шустрые журналисты вставляют это слово всюду где только можно, сделав его модным и современным элементом своего сленга.
Вспомнил ещё парочку неологизмов:
divadlo - театр
druzice - спутник
2002.06.24 | НеДохтор
Re: питання про Чехію
glad писав(ла):>
> Такое словотворчество обусловлено историей чешского языка, а именно - его возрождением в XIX веке. К тому времени чешский язык был в плачевном состоянии из-за засилия немецкого, как в городах, так и в интеллектуальной среде. Остатки живого народного языка ютились в деревнях и бедных мещанских слоях. И вот в среде чешской, но во многом немецкоязычной, интеллигенции, появились люди, осознавшие необходимость возврату к своим корням - возрождению чашского языка. Их называли "будителями". Будители развернули пропаганду родного языка, создали заново словарь и грамматику и начали повсеместно внедрять его в свою среду.
Дуже близька тодішня ситуація із вживанням чеської-німецької із тим, що мали і ще багато залишається і вживанні української-російської мов в Україні.
Треба пошукати в чому різниця.
На перший погляд відразу бачу два моменти.
1. "Будителів" в україні губили губителі на державному рівні і в великих масштабах.
2. Чехія XIX століття (аж до початку Другої світової війни) - могла собою пишатися, своїм положенням в європейській економіці і культурі. На хвилі цього підйому справа "будителів" значно полегшувалась.
Стосовно п.2 можу помилятись.
Поправте, якщо не так.
2002.06.25 | glad
Re: питання про Чехію
Думаю, что главные отличия в следующем:1. Политическая система Австро-Венгрии была довольно гибкой и развивалась в сторону большей демократии. В 1781 г. император Иосиф I принял закон о религиозной терпимости, гарантирующий равные гражданские права представителям разных народов и конфессий. Позже был создан Парламент, в который избирались представители разных народов Империи. Конечно, была огромная бюрократическая имперская машина, но были и возможности для развития народов. И народы этим воспользовались. Революция 1848 года показала, что народы Австро-Венгрии способны отстаивать свои права. И недаром император Франц-Иосиф 1 всегда обращался "Моим народам".
Российская Империя тоже демократизировалась, но гораздо медленнее, отсюда - и "черта оседлости", и запреты украинского языка. Положение осложнялось ещё тем, что украинский вопрос был одним из идеологических "табу", так как сама его постановка шла в разрез с краеугольным идеологическим мифом Империи - идеей "триединой Руси".
2. Этнические, в частности языковые, отличия в паре чехи-немцы были гораздо более существенными чем в паре украинцы-поляки или украинцы-русские. Во всех славянских языках слово "немцы" означало немые, неспособные понятно говорить. Славяне же никогда не были "немыми" по отношению друг к другу, поэтому процессы ассимиляции внутри славянской семьи шли гораздо быстрее, чем между славянами и "немцами". Другим важным факротом самоидентификации народов была религия. Благодаря православию украинцы смогли отстоять свою самобытность в Речи Посполитой под властью поляков-католиков. В Российской же Империи православие работало не на идентичность украинцев, а на их ассимиляцию с близким по языку "имперским" народом, проходившей в русле многовековой имперской политики. Формула "москаль хоть и чужой, но православный" со временем сменилась на лояльное "одна вера, один народ". Стать русским оказалось совсем несложно, но зато очень выгодно - сработал субъективный фактор самоидентификации. В этом - главная причина той этническoй катастрофы, из которой Восточная Украина не может выйти до сих пор.
2002.06.25 | Пані
Як я познайомилася із летадлом та дивадлом
Слова letadlo (літак), вже згадуване divadlo та розовідь про чеських будителів я вперше почула від дідуся у дуже ніжному віці. Звичайно, я не запам"ятала всі деталі, але сама розмова вкарбувалася у пам"ять.Здається хронологічно цей рух виник на початку минулого сторіччя, а потім отримав новий поштовх на початку 60х. Дідусь стверджував, що він призведе до тектонічного зламу у свідомості чехів аж до повалення тоталітарного режиму. Один з учасників тої розмови й досі згадує її у контексті Празької весни 68го як доказ пророцьких здібностей мого діда.
У той самий час - 60ті - відбувалася помірне відродження та навіть спроби реформування української мови під патронатом ЦК КПУ. Співбесідники діда провадили аналогії між цим процесом та потугою чеських будителів. Дід рішуче заперечив аналогію, яка нібтито лежала на поверхні, бо чеська мовна реформа теж проходила не без сприяння їхнього ЦК.
Дід тоді вказав на те, що чеська реформа грунтується на масовому бажанні народу позбутися ненависного німецького впливу. В той час, як такого масового бажання позбутися російського впливу в більшій частині України не спостерігалося (нажаль й досі не спостерігається).
Тому він прирік чеську реформу на успіх, а натомість українську назвав приреченою на поразку. Бо будь які реформи зверху є успішними в історичній перспективі тільки тоді, коли спираються на ментальні вектори народу.
Може і в вас бувають такі розмови, що пам"ятаються десятиріччями, в мене - бувають. Ото була саме така розмова.
PS. А "рахун" мені і досі подобається, хоча вже більше року минуло.
2002.06.24 | Грек
Re: Почитач - старший брат Рахуна
Ми вже маємо у цьому полі солідний доробок:) Дивіться, наприклад, словники на http://dict.linux.kiev.ua/Зацитую К. Дубняк
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИЧОК (1917)
алкоголь / винець
> аллюминій / глинець
> амміакь / смородець
> анальное отверстіе / відхідник
> артерія / бьючка
> базальтъ / стовповик
> бассейнъ / водозбір
> вертикальный / сторчовий, прямовісний
> гербарій / зільник, травник
> глазурь / полива
> горизонтальный / поземний
> горизонтъ / виднокруг, обрій
> дистиллировать / переганяти, лютрувати
> діагональ / косина
> діаметрь / прогін, поперечник, діаметр
> діафрагма / перетинка
> докись / доквас
Не знаю, як кому, а мені особисто дуже жаль, що у політиці щодо запозичень ми пішли за росіянами, а не за чехами. Воно тільки спочатку дуже весело, а потім нічого, всі звикають і починають пишатися рідною мовою. І росіяни сьогодні пишалися б "хорошилищем на гульбищі", а так регочуть:). З самих себе регочуть... Але й про нас не забувають, вдача така (сруль дмуха на пана і інші дурниці). А ми комплексуємо і починаємо наслідувати варварів з їхніми запозиченнями.
2002.06.24 | glad
12 месяцев
Могу Вас порадовать - украинцы оказались солидарны с чехами и не пошли, подобно русским и словакам, по скользкому пути латиницации в вопросе названий месяцев.Вот чешские названия месяцев по порядку: leden, unor, brezen, duben, kveten, cerven, cervenec, srpen, zari, rijen, listopad, prosinec.
П. С. Я во всех постингах пользуюсь т. наз. е-мэйловой чештиной, без гачков и чарок.
2002.06.24 | Габелок
Cербсько-Боснійсько-Хорватські назви місяців року
Січень:prosinec, secen (ili secanj, secenj, sjecanj, sijecanj...), kolozeg, golemi mesec, bogojavljenski
... kod Hrvata: sijecanj.
Лютий:
sečen,(sečan, sečko, sečka), veliki sečko, ljutij, unorї
....u Hrvata: veljača
Березень:brezen (bresen,brezanj), suhi, suљac, mali seиko. letnik, laћak, derikoћa; blagovestenski
.... u Hrvata: oћujak
Квітень:cveten, brzosok, duben, biljar, laћitrava, рurрevski u Hrvata: travanj
Травень:travanj, veliki travanj, cvetanj, cvetnik, иereљnjar.... u Hrvata: svibanj
Червень:иereљnjar (иreљnjar), izok, crvenik, ћivotar, lipљtak, petrovski .... u Hrvata: lipanj
Липень:zar, zarki, lepec, biljar, zetvar, ilijnski, svetoilinski....
.... u Hrvata: srpanj
Серпень:ruin, srpen, gumnik, makaven, gospodjinski, vlikogospodjinski, prabrazdenski....
.... u Hrvata: kolovoz
Вересень:
vresen,grozdober, gruden, miholjski, malogospodjinski, bugurojcin....
.... u Hrvata: rujan
(До речі, вересень походить зовсім не від "вирію", а пов"язнаний з врожаєм. В українській мові це значення зникло але лишилося в півднно-слов"янських мовах)
Жовтень:pazdernik, rzijen, pejcin mesec, mitrov, mitrovski, lucinski...
.... u Hrvata: listopad
Листопад:gruden, listopad, pazdernik, mratinji, svetoandrejski, arandjeoski...
.... u Hrvata: studeni
Грудень:studen, nikoljstak, "oko svetog Nikole", bozicni, koledar...
Взято з:http://www.astronomija.co.yu/kalendar/kalendarom.htm
2002.06.25 | glad
"сдвиг по фазе"
Я заметил, что в славянских названиях месяцев наблюдается "сдвиг по фазе". В чем может быть причина - в климатических отличиях между разными регионами Восточной Европы?2002.06.24 | glad
Оловo или свинец?
Названия элементов, простых веществ и чимическую номенклатуру чехи тоже создавали заново. Чем и гордятся.Вот названия некоторых элементов:
H - vodik
Na - sodik
K - draslik
Mg - horcik
Ca - vapnik
Al - hlinik
C - uhlik
Si - kremik
N - dusik
O - kyslik
Sn - cin
Pb - olovo
Кстати, украинское "олівець" происходит от "олово" (русск. "свинец"). Как в чешском! Первые карандаши были свинцовые.
2002.06.24 | Кувалда
Re: Оловo или свинец?
> Кстати, украинское "олівець" происходит от "олово" (русск. "свинец"). Как в чешском! Первые карандаши были свинцовые.Уточнення: рос. "свинец" - укр. "оливо" (а не "олово").
2002.06.26 | Victor
Re: Оловo или свинец?
Подаю деякі назви первнів (елементів) з старих термінологічних словниківарсен - миш'як
бісмут — вісмут
волчец - вольфрам
магнезій — магній
меркурій — ртуть
оливо — свинець
силіцій — кремній
стибій — сурмa
телурій — телур
ураній — уран
флюор — фтор
цина — олово
Звідси. до речі, ясно, що таке "цинований посуд".
2002.06.24 | Кувалда
Re: Почитач - старший брат Рахуна
Цілком згоден.Цікава стаття http://krytyka.kiev.ua/articles/s4-4-2002.html
Зокрема: “Якщо вищий життєвий рівень і сучасну культуру символізують численні запозичені слова, то цілком звичайно, що аналогічні поняття в рідній мові стають символами традиційности, а зрештою, відсталости, і вживання їх замість запозичень справляє такий самий комічний ефект, який викликає суміш мовних стилів. Хто не пирсне зо сміху, почувши, як вагон назвали возом, дублянку — кожухом, а гетри — онучами? Так ієрархія понять предметного світу через запозичення створює хибний образ ієрархії мов.
Україна вже добре знайома з проблемою «вищости-нижчости» мов у зв’язку з русифікацією та суржиком. Тільки поки Україна перебувала в складі Російської імперії та СРСР, ідеї та поняття економічного й суспільного прогресу приходили в українську мову через посередництво імперської, себто російської. Радянська залізна завіса впала, але зі старою звичкою засвоювати нові поняття разом зі словами українці стали засвоювати нові політичні та ринкові реалії разом із панівною міжнародною lingua franca — англійською, тим більше, що з російською мовою відбувається те саме. Отже, у свідомості українців «вище» місце російської витісняє інша, але місце самої української в новій ієрархії мов залишається стабільно найнижчим — вона завжди запозичує. Неблискучі економічні успіхи якнайліпше відповідають мовному «деферансу».
Прикладів зв’язку між мовною політикою та економічним здоров’ям держав надто багато, щоб їх ігнорувати або вважати випадковими. Маленька Ісландія не належить до індустріяльних гігантів (хоча ісландський рибний промисел знаний в усьому світі: про ісландські консерви знали навіть у Києві радянських часів). Тимчасом ця нація, за віком сучасниця Русі, але чисельністю втричі менша за населення Києва, досі послуговується тільки запасом власних слів, зокрема, для означення понять і термінів у галузях найсучасніших технологій, байдуже, чи про комп’ютери йдеться а чи про генну інженерію. А взявся цей словник із отих самих саг, що розповідають про вікінгів і перших Київських князів.
Не треба думати, що така модель реальна лише для маленьких націй, які хочуть зберегти національну самобутність, скажімо, ісландців, або наших сусідів чехів, угорців, поляків. Туреччина має майже однакові з Україною територію та населення. Крім того, багато рис в історії Туреччини та її мові подібні до українських. Турецька мова теж зазнала і зневагу правителів, і потужні впливи перської, арабської, а в XIX столітті ще й французької мов. Усе це скінчилося за часів Ататюрка, який узявся побудувати націю-державу за західним зразком (не гребуючи й досвідом більшовицької Росії). Щоправда, символом вестернізації стала нова абетка, розроблена на підставі позиченої латиниці. Проте на цьому запозичення з Європи припинилися. Мова стала центральним пунктом боротьби Ататюрка з турецькою упослідженістю, і під гаслом «Яке щастя називатися турком» мову було методично тюркізовано. Джерелом неологізмів, як і в Ісландії, служать тексти тисячолітньої давнини. Можна сперечатися про методи й наслідки мовних реформ у Туреччині, але турки таки заговорили радше турецькою, ніж суржиком турецької з арабською, перською та французькою і не губляться в пошуках слів перед науковими новинками. Це забрало чимало часу, але результат був вартим зусиль — турки не лише тішаться п’ятнадцятим місцем у світовому списку розвинутих економік, а й мріють про дальше сходження вгору.
У турецькому досвіді варто звернути увагу на три речі. По-перше, спрямованість мовної реформи на подолання комплексу меншовартости. По-друге, послідовність кроків — спочатку постала турецька мова і свідомість, а потім зрушила з місця економіка. Іншими словами, турки довели, що без усунення мовного «деферансу» нема чого мріяти про подолання «деферансу» економічного. По-третє, реформу було проголошено один раз і після цього її було знято з політичного порядку денного.”
2002.06.25 | Augusto
Хорватські нові назви.
računar (рачунар) - computerispisalo (іспісало) - printer (ісцртало - плоттер)
nogomet (ногомєт) - football
rukomet (рукомєт) - handball
košikarka (кошікарка) - basketball
odbivanka (одбіванка) - volley-ball
ljetalište (лєталіште) - аеропорт
zrakomlat (зракомлат) - helikopter
Жарти на цю тему:
okolopojasnipantalonodrżač - пояс,
okolovratnidopupak - краватка
2002.06.26 | Mary
+ відповідні їм українські. Та ще питання.
Які все ще збереглися в діаспорі і літературі> nogomet (ногомєт) - football - копанка, копаний м'яч
> košikarka (кошікарка) - basketball - кошиківка
> odbivanka (одбіванка) - volley-ball - сітківка
> ljetalište (лєталіште) - аеропорт - летовище
> zrakomlat (зракомлат) - helikopter - гвинтокрил :-)))
А ще - летун, змагун, бігун, "скок з жердкою", лещата, лещетарі...
Питання до знавців. А хіба на початку століття не була розроблена українська наукова(+спортивна) термінологія?
2002.06.26 | Augusto
Звичайно, що була (і є).
Mary писав(ла):> Питання до знавців. А хіба на початку століття не була розроблена українська наукова(+спортивна) термінологія?
Незважаючи на оскаженілу боротьбу з "украiнскім буржуазним націоналізмом в наукє" (sic!), навіть совіцька україномовна наукова література та підручники 30 рр. дають досить повну національну наукову термінологію. Що цікаво всі підручники для вищої школи спокійно стояли в мій час в бібліотеці універу (це я мовчу про україномовну медичну літературу яка мені залишилася в спадок від бабусі), але це мабуть слабкий аргумент для "розвінчувачів", бо вони зазвичaй не знайомі (не читателі).
2002.06.27 | НеДохтор
Re: Звичайно, що була (і є).
Augusto писав:> Що цікаво всі підручники для вищої школи спокійно стояли в мій час в бібліотеці універу (це я мовчу про україномовну медичну літературу яка мені залишилася в спадок від бабусі), але це мабуть слабкий аргумент для "розвінчувачів", бо вони зазвичaй не знайомі (не читателі).
На всякий випадок, ще раз кину лінк про мед. термінологію.
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_mova&key=993736164