поїздка?
10/11/2002 | Габелок (Habelok)
Чи це мені здається, чи це так і є, що такого слова - "поїздка" не має в українській мові. Подорож?
>>Микола Томенко: Відсутність Кучми на конференції у Варшаві є підставою для опозиції відмовитись від поїздки
>>Микола Томенко: Відсутність Кучми на конференції у Варшаві є підставою для опозиції відмовитись від поїздки
Відповіді
2002.10.11 | Кувалда
Re: поїздка?
>Відсутність Кучми на конференції у Варшаві є підставою для опозиції відмовитись від поїздкиВідсутність Кучми на варшавській конференції є підставою для опозиції не брати в ній участі.
"Поїздка" - не українське. Крім "подорожі" -"мандрівка","далека путь", "їзда" тощо.
2002.10.12 | Роман ShaRP
Re: у моєму словнику є. А чим заважає? (-)
2002.10.12 | Cunning linguist
А який у тому сенс?
Словники совєцької доби містять багато всілякої невластивої українській мові дивини. А щодо Вашого питання, хочу зауважити, що можна ще додати до українського словника, скажімо, "напрямик" поряд із "навпростець", "навірняка" поруч із "напевно". Теж нікому не заважатиме. Але навіщо?2002.10.12 | Адвокат ...
То,-- вельми просто! ;-)
Cunning linguist пише:> Словники совєцької доби містять багато всілякої невластивої українській мові дивини. А щодо Вашого питання, хочу зауважити, що можна ще додати до українського словника, скажімо, "напрямик" поряд із "навпростець", "навірняка" поруч із "напевно". Теж нікому не заважатиме. Але навіщо?
Заради досягнення "високої мети".
У такий спосіб:
1). Спочатку додаємо ті слова.
2). Потім викидаємо питомі українські.
І отримуємо те, що є таким милим панові Шарпу, суржик.
2002.10.13 | Мертві Бджоли Загудуть
У тому словнику "Роман ShaRP" насправді є "Герман DuMB"
Адвокат ... пише:> Заради досягнення "високої мети".
> У такий спосіб:
> 1). Спочатку додаємо ті слова.
> 2). Потім викидаємо питомі українські.
>
> І отримуємо те, що є таким милим панові Шарпу, суржик.
За аналогією, проводимо подібну маніпуляцію з шановним Романом ShaRPом та отримуємо абсолютно питомий синонім у совєцько-суржиковому діяпазоні його світогляду.
1. Сочатку додаємо ті слова, що пасують до логічного ряду.
2. Потім викидаємо питомий первинний непотріб.
І отримуємо совєцько-суржикову версію його самоназви, після евентуальної дидуктивно-інтегральної маніпуляції.
(Роман, романо-германський, Герман... а тоді виокремлюємо антонімічну пару з романо-германської мови: ShaRP - DuMB. І зрештою залишається те, шо йому нада - Герман DuMB!)
2002.10.14 | Роман ShaRP
Re: П.. Адвокат, у вас опричники у шафі не ховаються
>Заради досягнення "високої мети".У такий спосіб:
1). Спочатку додаємо ті слова.
2). Потім викидаємо питомі українські.
Мені здається, що той, хто таке вигадав, здатен до вигадування і іншої екзотичної маячні.
2002.10.14 | Адвокат ...
Ваша авто- іронія мене дуже втішила. Дякую! :-) (-)
2002.10.15 | Роман ShaRP
Re: Мозок -- продовження очей, та й самі очі
більшою долею складаються з клітин, подібних на мізкові.Саме тому я вельми сумніваюся, що вашій сліпоті здатні зарадити будь-як окуляри
У вас за шафою може і не опричники , але москалі -- так по любе
2002.10.15 | Адвокат ...
Пане Шарп,
Ви потерпаєте від не суцільности ( розпорошення ) власної психіки?2002.10.15 | Роман ShaRP
Re: П.. Адвокат
А ви повиганяли вже усіх москалів з-під столу та з шафи?2002.10.15 | Адвокат ...
Ні!!!
Роман ShaRP пише:> А ви повиганяли вже усіх москалів з-під столу та з шафи?
Бо не мав їх ні під столом, ані у шафі, рівно, як і будь де у моїй оселі.
Як відомо: аби потім не доладати надмірних зусиль, спочатку варто подбати, аби їх не ся заводило.
2002.10.16 | Роман ShaRP
Re: Нє вєрю!
А чому ж ви їх тоді так наполегливо шукаєте, та й з усіх тутешніх слово те чи не найчастіше вживаєте?2002.10.16 | Адвокат ...
З вірою,-- до церкви! ( copyright Пані ) :-) (-)
2002.10.17 | Роман ShaRP
Обов*язково буду. А , з правописом "тіпа" Юзьо Обсиратор
також постійними пошуками "москалів та москалізаторів" і *дуже дивним* розумінням ласкаво просимо на маргінес2002.10.17 | Адвокат ...
І,-- не прость! :-) (-)
2002.10.18 | Роман ShaRP
Навіть як не проситиму, всеодно доведеться.... (-)
2002.10.18 | Адвокат ...
Шасливий той, хто вірить у власну здатність до пророцтва.
Тож, Ви,-- щаслива людина, пане Шарп?2002.10.19 | Роман ShaRP
Саме так. Не так вже й рідко вона підтверджується. (-)
2002.10.19 | Адвокат ...
Є один tip:
Якщо Ви помічатимете тільки те, що співпало із Вашими пророцтвами, і не помічатимете всього іншого, Ви отримаєте підстави беззастережно вважати себе Київським Оракулом.2002.10.20 | Роман ShaRP
Re: дякую, мені від вас ніц не треба. (-)
2002.10.21 | Адвокат ...
Воля Ваша! Силувати Ви,-- не маю права. І бажання,-- теж :-) (-)
2002.10.14 | Роман ShaRP
Re: А який у тому сенс?
>Словники совєцької доби містять багато всілякої невластивої українській мові дивини. А щодо Вашого питання, хочу зауважити, що можна ще додати до українського словника, скажімо, "напрямик" поряд із "навпростець", "навірняка" поруч із "напевно". Теж нікому не заважатиме. Але навіщо?І тут постає питання, що кому властиво, а що ні ... І хто то буде вирішувати. Я? Ви? Дядечко-академік? Комісія академіків? Верховна зРада? Комітет її? ....
А я до того ставлюся спокійно. Най будуть різні версії мови, паче того, вони і так є. Спроба ж створити "єдиновірну" мову -- дорога в нікуди, точнісінько так само, як і розробити Найточніший Генеральний План Києва з точністю до паркану.
Є таке слово. Факт його вживання зафіксовано. То чому б йому не бути?
2002.10.24 | pozaporozhets
Re: у моєму словнику є. А чим заважає? (-)
Zavazhaje tym samym, chym zavazhaje najavnistj ynshykh rosijanyzmiv.2002.10.25 | Роман ShaRP
СВИНІ ЦІЛКОМ, повтор від 26.06.2001
СВИНІ ЦІЛКОМ , або не буду я ЦЕ їсти ...Версія до друку // Відповісти // Тема повністю // Редагувати // Стерти // переглядів: 24 // URL: http://maidan.org.ua/n/mova/993510936
"Свині цілком" , -- то оповідання Діккенса. Про то, що люди НЕ їдять свиней з копитами, шкірою, щетиною та ін. Вони, ПЕРЕБИРАЮТЬ, вибирають насмачніше.
РІзні шматки свині ціняться по-різному, в залежності від СМАКУ (і смаків покупців!)
Пробачте за свиней -- так в оригіналі. Всі питання до аналогії -- до пана Діккенса.
І так. вибачайте , з багатьма речами. Перебирають і газетами (хтось тільки кросворди, а я їх не терплю, а хтось --тільки спортивні новини, бо інше йому до фені). Так і з мовою, в чомусь. Слова вибираються і за смаком теж -- і бува таке, що слова англійські -- той самий сленг комп*ютерний , наприклад, чи бізнесовий, СМАЧНІШІ за "чисту" мову (хто вмові без -- на перший в мене кине ... )
От таки і живемо ... і стільки не пропагували п*юризм (боротьбу за чистоту мови, тіпа) -- не буду я то ї сти.
P.S. Комусь заважають окремі слова, а комусь, перепрошую, окремі органи (це я про "поганих танцюристів). А от мені це слово не заважає. Що будемо робить?
2002.10.25 | Manul
Re: СВИНІ ЦІЛКОМ, повтор від 26.06.2001
Роман ShaRP пише> P.S. Комусь заважають окремі слова, а комусь, перепрошую, окремі органи (це я про "поганих танцюристів). А от мені це слово не заважає.Мені жаль танцюристів, яким нічого не заважає. Чи не так?
Отже, не звертаймо увагу на кастратів, вправних балерунів. Мова - не басейн з дистильованою чи хлорованою водою. Мова - океан.
2002.10.27 | Роман ShaRP
Re: Самі сказали.
> Мова - не басейн з дистильованою чи хлорованою водою. Мова - океан.То чи не вистачіть у ній місця і цьому, і іншим словам?
2002.10.27 | Manul
Re: Самі сказали.
Ясна річ, адже існують найрізноманітніші стилі, контексти, жанри etc. Заганяти мову на прокрустове ложе - злочин. Чатувати біля кожного, хто говорить українською мовою, з кийком чи кувалдою і чекати "похибочки" - теж злочин. Говоріть, люде, спілкуйтеся, насолоджуйтеся спілкуванням і не звертайте увагу на шипіння кувалд. Шануймося, бо ми того варті!2002.10.30 | Роман ShaRP
Най буде так (-)
2002.10.27 | Cunning linguist
Місця вистачить.
Але навіщо вигадувати нові чи позичати чужі слова без потреби?2002.10.30 | Роман ShaRP
Re: Місця вистачить.
Cunning linguist пише:> Але навіщо вигадувати нові чи позичати чужі слова без потреби?
Не розумію, у мене це слово ВЖЕ є. То що я вигадую, та що позичаю?
Вже не кажучи про то, що УСІ слова у мові колись вигадані кимось чи то позичені.
2002.10.30 | Мертві Бджоли Загудуть
Є така мова для всіх і всяких - суржик називаїцця...
Суперечка не йде про нав"язування комусь якихось слів.Називайте "валізку" - "чумаданом" хоч 24 години на добу 7 днів на тиждень 12 місяців на рік!
Просто, існують стандарти літературної мови. Саме їх тут і обговорюють. Деякі слова, які вживаються населення, не відповідають стандартній літературній мові. От і все. У цьому немає ані трагедії, ані присилування вживати тільки певні слова.
Якийсь користувач української мови, наприклад, фразу "чудова подорож" може висловити як "хароша поїздка" чи, навіть, "заїбісь пахуєнь".
Але, мова не про це.
2002.10.31 | Роман ShaRP
Допоможіть відчепити сопливу "філологіню"-бджілку, плз. :)
Я їй оголосив ігнор, я її практично не читаю, але"Поїзд їде, воно лізе, поїзд їде, воно лізе".
2002.10.31 | Мертві Бджоли Загудуть
Як же невігласу Роману допомогти?
Може за нього почати книжки читати, окрім SciFi?Чи може оголосити його самого анігільованою антиматерією та "бімнути" його в іншу галактику?
Авжеж, Кіберику, вмикаємо тетрафан!
2002.10.12 | Ярослав
Re: поїздка?
Сумнівів бути не може: "Поїздка - це трохи українізоване російське слово "поездка". "Подорож, мандрівка, мандри, їзда, похід, відвідини" - вибирайте, що хочете - але не "поїздку". Принагідно згадується "рибалка" - теж словечко нівроку: українці споконвіку знали, що це - чоловік, який ловить рибу. Росіяни ж цим словом називають сам процес рибальства. До речі, "рибальство" також не зовсім естетично звучить. Промисловий термін, бездушний. Як же сказати правильно: "Він пішов на рибальство"? Дуже просто: "Він пішов на рибу". І так воно скрізь: найпростіші рішення - найправильніші і найбільш народні.2002.10.12 | Адвокат ...
Або: "по рибу". (-)
2002.10.12 | Ярослав
Re: Або: "по рибу". (-)
По рибу можна й на базар ходити, або в супермаркет. "Ходім на рибу!" - це дуже конкретно.2002.10.13 | Адвокат ...
Re: Або: "по рибу". (-)
Ярослав пише:> По рибу можна й на базар ходити, або в супермаркет. "Ходім на рибу!" - це дуже конкретно.
"По рибу" я не вигадав, так казали люди. До речі у місцині, що від неї до найближчого базару було треба було пройти декілька десятків кілометрів, а до найближчого супермаркета,-- декілька сотень, або й тисяч. Тож, ходили "по рибу", до найближчого ставка.
2002.10.13 | Ярослав
Re: Або: "по рибу". (-)
Добре, згода, у вас так говорили. "...Люблю дивити си, люблю дивити си, як ти ідеш ПО воду!"2002.10.13 | Адвокат ...
Скорше,-- "дивити ся". ;-) (-)
2002.10.24 | pozaporozhets
Re: Або: "по рибу". (-)
Tak u chasi mogho dalekogho dytynstva ghovoryly vsi v mojim seli. Zalezhno vid togho, khto chogo potrebuvav, jak ot: khtosj pobuty na pryrodi, a ynshyj - povernutysja dodomu tak, shchob poraduvaty rodynu vechirnjoju jushkoju.Na rybu = na tu miscynu, de lovljatj rybu.
Po rybu = majetjsja na meti nabraty ryby.
2002.10.26 | Габелок (Habelok)
Рибалчити, рибарити...
За Грінченком:РибАлити - >>Рибаль собі, а на добич на ходи.
РибАлчити - >>Пішов дід раз до моря, став рибалчити.
РибАрити = Рибалчити
Рибалка = Рибалчик = Рибак = Рибарь = Риболов = Риболович = РиболОвка
РибАк - >>Вудка мокне, а рибак сохне.
РибАлка - (1)>>Сам Бог з рибалок апостоли вчинив. (2) Птах - Рибалка - >>Пливуть собі та співають; рибалка літає.
РибАлчик - >>Прислухаюсь, як ті молоді рибалчики собі приспівують.
РибАрь - >>Сам Бог призвав рибарів та апостолів.
РиболОв - >>Наїхали риболови та риби ловити
РиболОвич
РибАлчин - (прикметник) >> Рибалчина хата.
РибАльня - місце де рибалять аба рибний завод. >>Що в лямі на рибальнях загорують, то все проп'ють та прогайнують.
РибАльство - рибна ловля.
РибАрство = Рибальство.
РибАльський - >> Рибальське знаряддя.
РибАс - торговець рибою.
РибАска - торговка рибою.
РибАчиха - жінка рибака.
РИбин - (прикметник) Той, що належить рибі>>Збірав музики - рибини язики.
РИбний - (прикметник) - >>У рибного головця недовгії рукавця.
РИб'ячий - >>Риб'яча сирість.
Риб'янИй - >>Риб'яний жир.
РибнИй - багатий на рибу. - >>Невелика річка, але рибна! отам раків і риби на ярмарці продають!
РИбник - приміщення де солять рибу.
РИбно - >>Хоч не рибно, аби юшно.
Риб'Я - молода риба.
2002.10.15 | НеДохтор
Re: поїздка?
Габелок (Habelok) пише:> Чи це мені здається, чи це так і є, що такого слова - "поїздка" не має в українській мові. Подорож?
>
> >>Микола Томенко: Відсутність Кучми на конференції у Варшаві є підставою для опозиції відмовитись від поїздки
Слово таке в українській мові є, а "немає" в даному випадку пишеться разом.
Українське слово "подорож" - це "путишествие" (рос.), "trip" (анг.), і для робочої поїздки погано підходить.
Їхати і подорожувати - це різні речі.
Згоден, що слово "поїздка" так само як і "поїзд" звучить не дуже по-українськи. "Поїзд" вже намагаються заміняти "потягом", а речення з "поїздкою" майже завжди можна переписати без нього.
Наприклад, наведену Вами цитату:
>>...: Відсутність Кучми на конференції у Варшаві є підставою для опозиції також відмовитись туди їхати
Мені здається, що немає універсального кращого замінника для "поїздки", але при можливості, краще обійтись без цього слова.
2002.10.15 | Кувалда
Re: поїздка?
НеДохтор пише:> Слово таке в українській мові є, а "немає" в даному випадку пишеться разом.
Не "в даному випадку", а в "цьому" :-).
2002.10.17 | Manul
Re: поїздка?
Поїздка - виїзд куди-небудь на короткий час; коротка подорож: "Я вже описував Вам своє життя тут і свої поїздки в гори", М.Коцюбинський (Новий тлумачний словник української мови).Невже так важко осягнути, що "подорож" і поїздка" - це синоніми, але різні за значенням слова, і мають однакове право на існування в українській мові. Вилучати "поїздку", як і інші слова, які мають аналоги в російській, злочин, пане Кувалдо. Забудьте, дуже прошу Вас, російську, користуйтесь українською, або ж лікуйтесь у психоаналітика. Від вас, Бігме, вже нудить, як від старої діви чи ундера.Звук "ї" - прадавній,наш, український, його немає в російській мові, а за Давньої Русі - був, тоді говорили "Київ", а не "Кієв", - читайте Ключевського. "Поїзд" - слово давніше, ніж російське "поезд". Кувалдо, у Вас є хоч "грама", як казала моя бабуся, національної свідомости і гідности?
2002.10.18 | Кувалда
Re: поїздка?
Manul пише:> Поїздка - виїзд куди-небудь на короткий час; коротка подорож: "Я вже описував Вам своє життя тут і свої поїздки в гори", М.Коцюбинський (Новий тлумачний словник української мови).
Від Коцюбинського такого не чекав. Міг же сказати “виїзди”. А от цікаво: якщо вибрався до лісу пішки, то це похід чи подорож; якщо вибрався до Варшави, то це поїздка (на “Боїнґу”), а чому не політка?
> Невже так важко осягнути, що "подорож" і поїздка" - це синоніми, але різні за значенням слова, і мають однакове право на існування в українській мові.
Шановний осягальнику, Ви почали з того, що “Поїздка - виїзд куди-небудь на короткий час; коротка подорож”. Спрощу Вам осягання: “Поїздка – виїзд ...коротка подорож”. Що “виїзд”, що “подорож” за нормами. “Поїздка” – кривувате слово. Подивлюсь ще у Грінченка (у Голоскевича такого слова нема). Знайду – най буде по-вашому, шановний Manulе.
> Вилучати "поїздку", як і інші слова, які мають аналоги в російській, злочин, пане Кувалдо.
Бачу, що Ви вже придбали “Українську мову для початківців”. Але ще, звісно, не осягнули. “Як і інші слова” – це калька з російської “как и другие слова”. Українською “не звучить” через набігання двох “і”. Українською - “та й інші слова”, наприклад. Мало того, сполучення “як і інші слова, які” – це просто, перепрошую, пук в калюжу. “Мати аналоги” – бути схожим. Разом: “та й інші слова, схожі на російські”, або “та й інші, схожі на російські, слова”. Можете ще писати “инші”.
> Забудьте, дуже прошу Вас, російську, користуйтесь українською, або ж лікуйтесь у психоаналітика.
Порадьте кого-небудь.
> Від вас, Бігме, вже нудить, як від старої діви чи ундера.
Співчуваю Вам. Сьорбніть якихось ліків. Та й форум – це ж не ОБ’ЯЗАЛОВКА (сподіваюсь, від останнього слова Вам полегшає).
> Звук "ї" - прадавній,наш, український, його немає в російській мові, а за Давньої Русі - був, тоді говорили "Київ", а не "Кієв", - читайте Ключевського.
Та про “ї” не йшлося. Не притуляйтеся до батареї (коли пишете).
> "Поїзд" - слово давніше, ніж російське "поезд".
Та й про “поїзд”, здається, не йшлося.
> Кувалдо, у Вас є хоч "грама", як казала моя бабуся, національної свідомости і гідности?
Ви хочете своєю "грамою" не поділитися?
2002.10.20 | Manul
Re: поїздка?
Кувалда пише>Від Коцюбинського такого не чекав:-).Будь-кому можна критикувати класиків і вчити їх, як треба було писати, проблем немає. Проблема у тому, що класик уже, на жаль, не почує Кувалду і не виправить своє письмо.
Але Кувалда знову помиляється.
Грінченко тлумачить слово “виїзд”, як “отъезд”, і він правий. Тому класик і вжив у даному контексті саме слово “ПОЇЗДКА”.
У Словарі Грінченка слова “ПОЇЗДКА” немає, як немає і слова “ПОДОРОЖ”. “МАНДРИ” він тлумачить, як “бродяжничество”. У нього є слово “ПОЇЗД” у значенні “весільна валка, процесія”. До речі, у такому значенні це слово (як варіянт) подає Ожеґов. Зрозуміло, що російською мовою воно запозичене з давньоукраїнської (чи калька).
Слово «поїзд», як залізничний транспорт, утворилось від весільного чи іншого поїзда (валок). Іменник «поїздка» утворено від дієслова «поїздити», є такий сталий український вираз «поїздити по світах». Той же Коцюбинський: «Мусив їхати до доктора, бо був слабий, а він сказав, що моя слабість од того, що я дуже утомився од важкой праці, і радив трохи спочити та поїздити по світах».
Творення іменників від дієслів за допомого морфеми (–ка) досить характерно для української мови. С.Караванський синонімом слова «ПОДОРОЖ» подає в низці инших – як «ходка» від слова «ходити».
Словник синонімів Пилипа Деркача (Львів-Краків-Париж, 1960) подає наступні варіянти слова «ПОДОРОЖ»: “поїздка, мандрівка, вандрівка». Для інформації: Деркач був хорунжим Українських січових стрільців, інвалідом УГА, після закінчення Віденського і Карлового університетів (1925, доктор філософії та німецької мови) впродовж усього життя займався лексикознавством. До речі, німецькою ПОДОРОЖ перекладається «Reise”, ПОЇЗДКА – “Fahrt”. Смислову різницю відчуваєте?
Грінченко фіксує слова “ЇЗДЕЦЬ, ЇЗДНЯ, ЇЗДУН”.
Етимологічний словник Української мови (т. ІІ) подає наступне гніздо слова
“ЇЗДА”: їздець, їздарня, їздецтво, їздиця (вершниця), їздня, їздун, доїжджаючий (старший псар у мисливстві), поїзд, поїздка, поїжджанин (учасник весільного поїзда) тощо.
Кувалда пише>Не "в даному випадку", а в "цьому" :-).
С.Караванський заперечує і подає наступну синонімічну низку: “ДАНИЙ, (випадок) цей, названий, згаданий; мн. ДАНІ, відомості, показники; (для підозри) підстави, причини; (артистичні) якості, здібності.
Кувалда просить підшукати йому психоаналітика. Приїздіть в Україну, звертайтесь до мене, я сам Вас вилікую. Але попереджаю – я беру недешево, $250 за годину.
І останнє. Раджу Вам, Кувалдо, завше, коли Ви щось хочете сказати на форумі, починати з усталеного в інтернетівському спілкуванні сленґового виразу: ІМХО (IMHO – in my humble opinion – “на мою скромну думку”). І не будете втрапляти кожен раз у халепу.
2002.10.21 | Кувалда
Re: поїздка?
Manul пише:> Кувалда пише>Від Коцюбинського такого не чекав:-).
> Будь-кому можна критикувати класиків і вчити їх, як треба було писати, проблем немає. Проблема у тому, що класик уже, на жаль, не почує Кувалду і не виправить своє письмо.
Справді, на жаль.
> Але Кувалда знову помиляється.
> Грінченко тлумачить слово “виїзд”, як “отъезд”, і він правий.
Шановний Manulе, у Грінченка “виїзду” відповідають два слова "выезд" (перше) і «отъезд» (друге). І він таки правий.
>Тому класик і вжив у даному контексті саме слово “ПОЇЗДКА”.
> У Словарі Грінченка слова “ПОЇЗДКА” немає, як немає і слова “ПОДОРОЖ”. “МАНДРИ” він тлумачить, як “бродяжничество”. У нього є слово “ПОЇЗД” у значенні “весільна валка, процесія”. До речі, у такому значенні це слово (як варіянт) подає Ожеґов. Зрозуміло, що російською мовою воно запозичене з давньоукраїнської (чи калька).
> Слово «поїзд», як залізничний транспорт, утворилось від весільного чи іншого поїзда (валок).
Повторю: про “поїзд” не йшлося.
> Іменник «поїздка» утворено від дієслова «поїздити», є такий сталий український вираз «поїздити по світах». Той же Коцюбинський: «Мусив їхати до доктора, бо був слабий, а він сказав, що моя слабість од того, що я дуже утомився од важкой праці, і радив трохи спочити та поїздити по світах».
“Поїздити” є. Хто ж проти?
> Творення іменників від дієслів за допомого морфеми (–ка) досить характерно для української мови.
Безумовно, таких слів не бракує (підшивка, підкладка тощо). Але не на позначення процесу. Тому в словниках 20-х “поїздки” нема (як і в Грінченка, і в Голоскевича).
> С.Караванський синонімом слова «ПОДОРОЖ» подає в низці инших – як «ходка» від слова «ходити».
Стосовно “ходки”. У Грінченка “ходка” має такі значення: 1) путь; 2) переход; 3) партія, группа, обоз; 4) ходкою – шагом. Дії (якось ще) відповідає 2). До нього наведено приклад: “...в одну ходку дійду до Харкова”. Тобто тут “ходка” – “без зупинок” тощо (можна розглядати як вислід дії (руху без зупинок). У Караванського “ходка” – ще й вояж круговим маршрутом. І це також – подія. Якби “поїздка” розумілася тільки як подія, тоді нормально. Але оскільки це насамперед процес – то кривувато. З “ходкою” – навпаки: насамперед це подія (тому й не так криво:-)
> Словник синонімів Пилипа Деркача (Львів-Краків-Париж, 1960) подає наступні варіянти слова «ПОДОРОЖ»: “поїздка, мандрівка, вандрівка». Для інформації: Деркач був хорунжим Українських січових стрільців, інвалідом УГА, після закінчення Віденського і Карлового університетів (1925, доктор філософії та німецької мови) впродовж усього життя займався лексикознавством.
Деркач помилився.
> До речі, німецькою ПОДОРОЖ перекладається «Reise”, ПОЇЗДКА – “Fahrt”. Смислову різницю відчуваєте?
“Fahrt” можна спокійненько перекладати - “їзда” (принаймні, на першому місці). Так і роблять тепер: Fahrt – їзда (перше), поїздка (друге). Цікаво, що писали в словниках до 30-х років?
> Грінченко фіксує слова “ЇЗДЕЦЬ, ЇЗДНЯ, ЇЗДУН”.
За нормами.
> Етимологічний словник Української мови (т. ІІ) подає наступне гніздо слова
> “ЇЗДА”: їздець, їздарня, їздецтво, їздиця (вершниця), їздня, їздун, доїжджаючий (старший псар у мисливстві), поїзд, поїздка, поїжджанин (учасник весільного поїзда) тощо.
А ось тут не все за нормами.
>
> Кувалда пише>Не "в даному випадку", а в "цьому" :-).
> С.Караванський заперечує і подає наступну синонімічну низку: “ДАНИЙ, (випадок) цей, названий, згаданий; мн. ДАНІ, відомості, показники; (для підозри) підстави, причини; (артистичні) якості, здібності.
Вас не зрозумієш, Manulе: коли це Караванський став для Вас авторитетом? (Проте це добре). Шкода, але тут він помилився. Хоча й правильно написав стосовно випадку - “цей”. Буває. “Даний” – це коли хтось дав. Обмежившись тільки “приземленим” рівнем, Ви можете сказати: “...дана мені книга...”, що означатиме - цю книгу Вам дала якась особа тощо. Стосовно “даних” (як показників) - слово невдале. Не пояснюватиму.
> Кувалда просить підшукати йому психоаналітика. Приїздіть в Україну, звертайтесь до мене, я сам Вас вилікую. Але попереджаю – я беру недешево, $250 за годину.
Я, здається, просив не підшукати, а порадити (бо зрозумів з Вашої фрази (і поведінки), що мусите таких знати). Різницю відчуваєте? Я ж не можу, шановний Manulе, пояснювати Вам значення всіх слів.
> І останнє. Раджу Вам, Кувалдо, завше, коли Ви щось хочете сказати на форумі, починати з усталеного в інтернетівському спілкуванні сленґового виразу: ІМХО (IMHO – in my humble opinion – “на мою скромну думку”).
Все, що я пишу - це відбиток моїх думок (спираюсь при цьому на прочитане чи почуте від знавців). За потреби згадую инших людей чи цитую. І так писатиму надалі. ІМХО можете проставити перед кожним моїм реченням чи словом (коли не цитую) самі. Сподіваюсь, Ви з таким завданням упораєтеся (і читатимете тоді спокійніше).
> І не будете втрапляти кожен раз у халепу.
Не біда. Своїми мовними розвідками Ви мене розраджуєте. Подальших творчих успіхів.