Поліття - це не те. Це погода, гарна для праці в полі влітку. Проблема в тому, що в російській мові цей термін зовсім нелогічний. Лётная погода - і разом з тим Лётное училище. Зовсім різні речі. "Училище, сприятливе для польотів" - це нісенітниця. А "погода, що вишколює летунів" - ще більший нонсенс. От ми, українці, і ламаємо собі голови, як допасувати нашу мову до нелогічного мислення російської вояччини. "І вчать його майори філософії!" - з обуренням писав колись Микола Холодний про свій народ. "Політна погода" - сказав би я. І "авіаучилище", або "школа пілотажу".
Ярослав пише:
> Поліття - це не те. Це погода, гарна для праці в полі влітку. Проблема в тому, що в російській мові цей термін зовсім нелогічний. Лётная погода - і разом з тим Лётное училище. Зовсім різні речі. "Училище, сприятливе для польотів" - це нісенітниця. А "погода, що вишколює летунів" - ще більший нонсенс. От ми, українці, і ламаємо собі голови, як допасувати нашу мову до нелогічного мислення російської вояччини. "І вчать його майори філософії!" - з обуренням писав колись Микола Холодний про свій народ. "Політна погода" - сказав би я. І "авіаучилище", або "школа пілотажу".
2002.11.15 | Михайло Свистович
Re: Це все правильно і добре, але як бути авіадиспетчерам?
Ярослав пише:
> От ми, українці, і ламаємо собі голови, як допасувати нашу мову до нелогічного мислення російської вояччини.
Я не прошу дослівного перекладу, я прошу відповідник, яким би мав окреслюватись певний професійний термін, який застосовується в авіації.
2002.11.09 | Manul
Re: Як сказати українською "летная погода"? (-)
А у Грінченка полІття це - "благоприятная погода"; "благоприятное урожайноє лето" ("не поліття, а лихоліття"). До польотів воно відношення не має, тому що від слова - "літо". Словники дають "лІтна погода" (від "літати"), IMHO, краще було б "полІтна погода". Словники подають ще й "льотна погода", але, гадаю, Кувалда укакається, коли прочитає цей "совєтізм", тому я його витираю, хоча у Грінченка є "льот" - "пізнати сову по льоту"; "льоток" - "отверстие в улье, куда летают пчелы".
Manul пише:
> А у Грінченка полІття це - "благоприятная погода"; "благоприятное урожайноє лето" ("не поліття, а лихоліття"). До польотів воно відношення не має, тому що від слова - "літо". Словники дають "лІтна погода" (від "літати"), IMHO, краще було б "полІтна погода". Словники подають ще й "льотна погода", але, гадаю, Кувалда укакається, коли прочитає цей "совєтізм", тому я його витираю, хоча у Грінченка є "льот" - "пізнати сову по льоту"; "льоток" - "отверстие в улье, куда летают пчелы".
Льотна погода -- цілком нормально. Бо "погода для польоту".
Дякую. Коли про мову говорять без політики і не втручаються у цю справу політикани (як за радянських часів, так і тепер), то все виходить розумно, правильно, в інтересах і мови, і її носія - народу, до якого ми усі належимо, і усі хочемо, щоб фонічне поле України було хоча б на 80 % було українським, а писемне - на 95 %. Зараз - навпаки. І поки у цьому процесі банкують кувалди (як колись маланчуки), то, далебі, довго прийдеться чекати тих благословенних часів.
2002.11.09 | Cunning linguist
Re: Як сказати українською "летная погода"? (-)
На мою думку, одне ("польоту") не викликає автоматично іншого ("польотний") - адже в першому слові склад відкритий, а в другому - закритий. Як на мене, "польотний" звучить якось суржикоподібно.
Cunning linguist пише:
> На мою думку, одне ("польоту") не викликає автоматично іншого ("польотний") - адже в першому слові склад відкритий, а в другому - закритий. Як на мене, "польотний" звучить якось суржикоподібно.
Згоден з Вами. Якщо “польоту”, то “політний”. Проте розглядаючи “льотну погоду”, треба враховувати, що є слово “льот” (в наз. відмінку). Коли вважати, що від нього утворене слово “льотна”, тоді все в нормі. Але, як на мене, краще не творити паралельних форм “льотний”, літний”. Обмежитися другою, тоді матимемо ряд: “літний”, “політний”, а не “льотний”, “політний” (слова “польот” вже нема). До речі, “суржикоподібно” звучить суржикуватоJ
З “Російсько-українського словника” (гол. ред. А.Кримський):
Полёт – 1) літ, льот (р. льоту), лет (р. лету), -лёт кругами – ширяння, кружання, кружляння. Убить на – те – убити на лету. С птичьего –та – з пташиного лету. Видно сокола по –ту – знати сокола по льоту; знати пана по халявах. – том, як загорілося. Дальность –лёта – далекість лету. –лёт мыслей – льот (ширяння) думок; 2) (действ.) літання, -ты машин – літання машин; 3) (ширина лет. крыльев) розпір (-пору).
Лёт – літ (р. лету и льоту), летіння (-ння). [Він зацікавився пташкою і довго стежив за її летом] (Коцюб.). Крига й сніг, твого вжахнувшись льоту, розтанули (Самійл.)] На –ту – на лету, на льоту. Стрелять по птице на –ту, бить птицу в лёт – стріляти на птаху в льоту, влетячку, стріляти (бити) летю[я]чу птицю. [З пистолю кулею летючу птицю б’є (Стор.)]. Убить на –ту – убити на ле[льо]ту. Поймать на –ту, с –ту – зловити, (с)піймати на ле[льо]ту. Пошла пчела в лёт – пішла бджола у проліт (Лебеднищ.).
Летатель, -ница – 1) см. Летун, -тунья; 2) мрійник...
Летательный – літальний, літний, льотовий, -ный аппарат – літальний (літний) апарат (-ту), літак (-ка), аероплан (-на и –ну).
Лётный – 1) летючий, здібний літати, літний, -ный состав, воен. – літний склад (-ду); см. Летательный.
“Правописний словник” Голоскевича
лет, лету, звич.[айно] літ, лету
літ, лету, на лету
літун, -на; -туни, -нів
2002.11.09 | Мертві Бджоли Загудуть
Ніяк не сказати українською "летная погода"!
Бо такий вислів - повна бздюра, тобто нісенітниця. Погода може бути сонячною чи хмарною. Може йти дощ чи сніг. Нарешті, погода може бути штормовою.
І тут питання не тільки української мови. Адже такий вислів не існує й в інших "розвинених" мовах - як, наприклад, в англійській. А то вже мова, носії якої першими піднялися в повітрі на літаках - отож можемо дослухатися до їхньої логіки в цьому. А саме про логіку та спосіб мислення йде мова, а не про мову як таку.
На нашу думку - необхідно взагалі позбутися цього вислову й не перекладати його українською. Замість нього ж просто описувати погоду вже усталеними метеорологічними термінами от і все.
P.S.Разом з тим, пропонуємо викинути з ужитку й інші подібні совєцькі вислови, як наприклад "продукти харчування". Томущо "продукт харчування" - це гівно, тобто результат процесу харчування... Ви знаєте, що таке "продукт горіння"? Так, це - дим. Адже продукт - це результат процесу. Як дим - це те, що залишається у процесі горіння. Ми перекладаємо ці бздюри з російської, як мавпи. А от перекладіть ці вислови аглійською чи будь-якою іншою європейською мовою! Якщо там і є взагалі щось подібне - тоді можна думати про мудре запозичення, а не мавпувати чи обіз"янічувати ...
Мертві Бджоли Загудуть пише:
> Бо такий вислів - повна бздюра, тобто нісенітниця. Погода може бути сонячною чи хмарною. Може йти дощ чи сніг. Нарешті, погода може бути штормовою.
Саме тому й підійшло б “поліття” як сприятлива погода. І те, що походженням своїм воно завдячує “літу”, не завадить нам зараз надати йому й трохи иншого значення. Тим більше, що практично це слово зараз не вживається.
> І тут питання не тільки української мови. Адже такий вислів не існує й в інших "розвинених" мовах - як, наприклад, в англійській. А то вже мова, носії якої першими піднялися в повітрі на літаках - отож можемо дослухатися до їхньої логіки в цьому. А саме про логіку та спосіб мислення йде мова, а не про мову як таку.
На нашу думку - необхідно взагалі позбутися цього вислову й не перекладати його українською. Замість нього ж просто описувати погоду вже усталеними метеорологічними термінами от і все.
Бачите, подобається нам чи ні, але в російській мові такий термін є. Він означає погоду сприятливу для польотів (чи, принаймні, за якої польоти можливі). Те, що росіяни створили невдалий термін, в цьому випадку не має особливого значення. Це їхні проблеми. Для нас має значення, що вони хотіли таким висловом сказати. Ми за них додумуємо:-). І бздюри (якщо числяться, принаймні, в нормативній лексиці)також потребують перекладу. Головне, аби переклад не був бздюрським. Стосовно "продуктів". В українській я вже, мабуть, років з десять не зустрічав “продуктів харчування” в розумінні “харчів”. Але перекладаючи російське "продукты питания" ми маємо знати, що цьому сполученю росіяни надають значення чогось їстивного (якби нас це не смішило) і ставити відповідник “харчі” чи в гіршому разі “харчові продукти”, але аж ніяк не “продукти харчування” (бо українською, як, мабуть, і всіма иншими мовами, це наслідки метаболізму).
Кувалда пише: >>>Те, що росіяни створили невдалий термін, в цьому випадку не має особливого значення.
А німці: Flugwetter? а іспанці: tiempo; favorable para el vuelo (пан Свистович підтвердить) etc, я можу надати десятки иншомовних прикладів словотворення. Це Ви, пане Кувалдо, визначаєте, яка мова "вдало" створює словесний знак (лексему) для визначення певного явища, факту (номену), а яка "невдало"? Я таких сміливців ще не зустрічав.
Tiempo, favorable para el acto en la cama. El acto muy agradable y sin riesgo de caer casandose el instrumento de amor. Тоді, якщо серйозно, чому б не казати по-українському "сприятлива для льоту погода"? Навіщо думати по-німецькому, переломленому через російську призму?
2002.11.11 | Кувалда
Re: Ніяк не сказати українською "летная погода"!
Manul пише:
> Кувалда пише: >>>Те, що росіяни створили невдалий термін, в цьому випадку не має особливого значення.
А німці: Flugwetter? а іспанці: tiempo; favorable para el vuelo (пан Свистович підтвердить) etc, я можу надати десятки иншомовних прикладів словотворення.
Я не маю зауважень до “лётной погоды”. Як і до “(по)літної погоди” (принаймні, суттєвих). Стосовно “поліття” не повторюватимусь. На жаль, я висловився невдало. Читайте так: “Те, що росіяни створили невдалий чи позірно невдалий термін, не має особливого значення.”
>Це Ви, пане Кувалдо, визначаєте, яка мова "вдало" створює словесний знак (лексему) для визначення певного явища, факту (номену), а яка "невдало"? Я таких сміливців ще не зустрічав.
Відверто кажучи, я особливо не переймаюся чужомовними бздюрами. Хай їдять, як хотять... Охочі можуть і “продукты питания”.
“Словесні знаки” створюються людьми. Якість такого творення може оцінити й нефахівець. Людина з манулуватими знаннями, створить і відповідний знак. Якщо вона ще й має владу і відповідні можливості, цей знак потрапить в словники... Якщо ж не має, то користуватиметься здобутками инших. Але чомусь з усіх можливих варіянтів вибирає частіше глупівський :-(.
2002.11.15 | Михайло Свистович
Re: А як бути авіадиспетчерам?
Адже літаки літають і в сонячну, і в хмарну, і в штормову погоду (якщо не над морем, і якщо шторм невеликий)?
Правильно. Отут ви й упіймали всіх нас за матню, пане Свистович. Та звичайно ж - "лётная погода" - це термін (аматорський) з тих часів, коли літали тільки "кукурузники" чотрьохкрилі. Як тільки вітер подужчав - то вже воно й не "лётно". Сьогодні ж усяка погода політна, хоч би й несприятлива для рейсів.
підметприсудок пише:
> То ж чому собі голову сушити такими дурницями. Літаки літають незалежно від стану погоди. І крапка.
Літаки, як і раніше, літають залежно від стану погоди.
2002.11.19 | Михайло Свистович
Re: Ви часто літаєте літаками?
Логофіл пише:
> Правильно. Отут ви й упіймали всіх нас за матню, пане Свистович. Та звичайно ж - "лётная погода" - це термін (аматорський) з тих часів, коли літали тільки "кукурузники" чотрьохкрилі. Як тільки вітер подужчав - то вже воно й не "лётно". Сьогодні ж усяка погода політна, хоч би й несприятлива для рейсів.
Не всяка погода і сьогодні політна, і часто рейси затримуються через негоду і зараз.
Re: Лелеки відлетіли, однак у ВИРІЙ. Чи, може, в Урай-рай... (-)
Помиляєтесь. Я чув слово ИРІЙ у багатьох регіонах України. І не тільки це: "Гандрій гузенькою гуличкою повіз горачам гобідати"... Проте такий правопис я не проштовхую у загальний вжиток. Але ИРІЙ - так має бути.
Re: ИРІЙ=ВИРІЙ. Це навіть не синоніми, а різні форми одного слов
Я чув на Прикарпатті "огурці" і навіть "ігла" (голка). А замість "ожини" там кажуть "фаїна". А замість "лісові нетрі" там кажуть "дебря". А замість "стежка" чи "стежа" - "тропа". Я попоную ввести в шкільне викладання всі діялекти української мови. Так буде приємніше нам усім.
АЛЕКС МЕТАЄР
Мініатюри
(З французької переклав Анатоль Перепадя)
ПРИСТЕБНІТЬ “ПАССЯ”
ВІН (сидить у кріслі літака біля дружини. Відчуває свою вищість, самовпевненість, словом, поводиться як досвідчений пасажир лайнера далекого перельоту).
ВІН (поблажливим тоном до дружини). Люба, ти що, розгубилася?.. Пристебни гарненько паса. Може, тобі цукерок?
СТЮАРДЕСА (з акцентом, співучим голосом). Просимо пасажирів, з огляду на турбулентність, пристебнути пасся.
ВІН (насмішкувато). “ПАССЯ”! Оце сказонула!
СТЮАРДЕСА (тим самим тоном). Сповільнення, яке ви відчуваєте, викликане втратою швидкості полету.
ВІН. “ПОЛЕТУ”! (Поблажливості він ще не втрачає). Щось вона часто дає маху, всуціль мовні огріхи, ге?
СТЮАРДЕСА. Просимо вас уважно прочитати нотацій для поратунку, поміщений у столику перед вами.
ВІН (спалахуючи). Вона смішна, з своїми настановами! (Перекривляючи її, випинаючи губи). “НОТАЦІЙ … ПОРАТУНОК … ПОМІЩЕНИЙ…”
СТЮАРДЕСА. Пристебніть добре пасся.
ВІН (починає нервуватися). “ПАССЯ”!!!
СТЮАРДЕСА. Зніміть окуляри, ті, хто їх носить.
ВІН. Слухай, у неї помилка на помилці, не вміє по-нашому. (Зі сміхом наставляє вухо. Зате стюардеса починає панікувати).
СТЮАРДЕСА. Надуйте буер.
ВІН. “БУЕР!!!” БУЙ!!! Ну що ти їй на це скажеш?!
СТЮАРДЕСА. Обведіть буер довкола тіла!
ВІН (сміється). Чорт, я мало не ковтнув цукерку!
СТЮАРДЕСА. Опустіть голову навколіно!
ВІН (качається зі сміху). Вона мене доконає, ця дівуля!
СТЮАРДЕСА. Розціпте зуби і втягніть язики в роти!
ВІН (дружині). Ну як, ти втягнула “ЯЗИКИ В РОТИ”? (Висолоплює язика).
СТЮАРДЕСА (майже в нестямі). Коли літак торкнеться води, почекайте, поки недметься пльот!
ВІН (заходячись реготом). Більше не можу, по саму зав’язку!
СТЮАРДЕСА (нараз споважнівши). Командир і весь екіпаж висловлює свій найщиріший жаль за те, що сталося, і бажає вам удачі! Ваша стюардеса Ґлорія зиче вам усього найкращого!
ВІН. Браво, Ґлоріє! (Плескає в долоні). Цього разу безпомильно! Не оступилася тут, не схибила!
(Чути, як у падінні глухо шубовскає у воду літак. Його викидає з крісла, і він репетує з ляку).
ВІН. Ґлоріє! Ґлоріє! Я без буера! Буера! Бу…
(Голос його тоне у булькотінні. Вони йдуть на дно. Темно).
2002.11.25 | Михайло Свистович
Re: Напевно Ви літаєте особливими літаками.
І користуєтесь особливими аеропортами. Бо кілька моїх знайомих нардепів десь місяць тому не могли вилетіти на "Боїнгу" через нельотну погоду (чи як її там) з Києва, а московські аеропорти Домодєдово і Шереметьєво, напевно, не приймають такі літаки, якими літаєте Ви, бо на минулому тижні були закриті через цю погоду. В тому числі і для "Боїнгів".
Михайле, по суті вже багато чого було сказано вище
Михайло Свистович пише:
> і українські авіадиспетчери й надалі користуватимуться неукраїнським терміном
А от щодо українських авіадиспетчерів, то вже вирішувати не нам тут на Майдані. Припускаю, що вони здебільшого користуються навіть не тільки неукраїнськими термінами, але й неукраїнською мовою - і літаки Україною все рівно літають, хоч подеколи й падають самі по собі, а іноді - під впливом українських зенитнних ракетників, які також плутаються не тільки з термінологією чи мовою,але навіть і з тим червоним гудзиком, на який натискати зовсім не треба...
По суті, підсумовуючи попередні дописи: на думку очевидно більшости дописувачів, рекомендовано уникати калькового виразу загалі, а натомість - вживати вислів "сприятлива погода", або "сонячно", або "хмарно" тощо. Отже, Михайле, передавайте українським авіадиспетчерам наші найщиріші побажання з Майдану, щоб погода у них завжди була "сонячна", "безхмарна" та "сприятлива" (для польотів)!
Re: Мене це питання попросили поставити саме авіадиспетчери
підметприсудок пише:
>
> А от щодо українських авіадиспетчерів, то вже вирішувати не нам тут на Майдані. Припускаю, що вони здебільшого користуються навіть не тільки неукраїнськими термінами, але й неукраїнською мовою
Серед працівників авіадиспетчерського підприємства "Украерорух" прагнення перейти на українську мову досить сильне. Там є група, яка цього вимагає, більшість не проти, в тому числі і начальство. Тому на Майдані ми можемо вирішити це, у всякому разі допомогти.
Відповіді
2002.11.08 | Кувалда
Re: Як сказати українською "летная погода"? (-)
У Караванського "благоприятная погода" - поліття.2002.11.08 | Ярослав
Re: Як сказати українською "летная погода"? (-)
Поліття - це не те. Це погода, гарна для праці в полі влітку. Проблема в тому, що в російській мові цей термін зовсім нелогічний. Лётная погода - і разом з тим Лётное училище. Зовсім різні речі. "Училище, сприятливе для польотів" - це нісенітниця. А "погода, що вишколює летунів" - ще більший нонсенс. От ми, українці, і ламаємо собі голови, як допасувати нашу мову до нелогічного мислення російської вояччини. "І вчать його майори філософії!" - з обуренням писав колись Микола Холодний про свій народ. "Політна погода" - сказав би я. І "авіаучилище", або "школа пілотажу".2002.11.11 | pozaporozhets
Jaroslave, ty skazav virno!!!
Ярослав пише:> Поліття - це не те. Це погода, гарна для праці в полі влітку. Проблема в тому, що в російській мові цей термін зовсім нелогічний. Лётная погода - і разом з тим Лётное училище. Зовсім різні речі. "Училище, сприятливе для польотів" - це нісенітниця. А "погода, що вишколює летунів" - ще більший нонсенс. От ми, українці, і ламаємо собі голови, як допасувати нашу мову до нелогічного мислення російської вояччини. "І вчать його майори філософії!" - з обуренням писав колись Микола Холодний про свій народ. "Політна погода" - сказав би я. І "авіаучилище", або "школа пілотажу".
2002.11.15 | Михайло Свистович
Re: Це все правильно і добре, але як бути авіадиспетчерам?
Ярослав пише:> От ми, українці, і ламаємо собі голови, як допасувати нашу мову до нелогічного мислення російської вояччини.
Я не прошу дослівного перекладу, я прошу відповідник, яким би мав окреслюватись певний професійний термін, який застосовується в авіації.
2002.11.09 | Manul
Re: Як сказати українською "летная погода"? (-)
А у Грінченка полІття це - "благоприятная погода"; "благоприятное урожайноє лето" ("не поліття, а лихоліття"). До польотів воно відношення не має, тому що від слова - "літо". Словники дають "лІтна погода" (від "літати"), IMHO, краще було б "полІтна погода". Словники подають ще й "льотна погода", але, гадаю, Кувалда укакається, коли прочитає цей "совєтізм", тому я його витираю, хоча у Грінченка є "льот" - "пізнати сову по льоту"; "льоток" - "отверстие в улье, куда летают пчелы".2002.11.09 | Горицвіт
Re: Як сказати українською "летная погода"? (-)
Manul пише:> А у Грінченка полІття це - "благоприятная погода"; "благоприятное урожайноє лето" ("не поліття, а лихоліття"). До польотів воно відношення не має, тому що від слова - "літо". Словники дають "лІтна погода" (від "літати"), IMHO, краще було б "полІтна погода". Словники подають ще й "льотна погода", але, гадаю, Кувалда укакається, коли прочитає цей "совєтізм", тому я його витираю, хоча у Грінченка є "льот" - "пізнати сову по льоту"; "льоток" - "отверстие в улье, куда летают пчелы".
Льотна погода -- цілком нормально. Бо "погода для польоту".
2002.11.09 | Manul
Re: Як сказати українською "летная погода"? (-)
Дякую. Коли про мову говорять без політики і не втручаються у цю справу політикани (як за радянських часів, так і тепер), то все виходить розумно, правильно, в інтересах і мови, і її носія - народу, до якого ми усі належимо, і усі хочемо, щоб фонічне поле України було хоча б на 80 % було українським, а писемне - на 95 %. Зараз - навпаки. І поки у цьому процесі банкують кувалди (як колись маланчуки), то, далебі, довго прийдеться чекати тих благословенних часів.2002.11.09 | Cunning linguist
Re: Як сказати українською "летная погода"? (-)
На мою думку, одне ("польоту") не викликає автоматично іншого ("польотний") - адже в першому слові склад відкритий, а в другому - закритий. Як на мене, "польотний" звучить якось суржикоподібно.2002.11.09 | Кувалда
Re: Як сказати українською "летная погода"? (-)
Cunning linguist пише:> На мою думку, одне ("польоту") не викликає автоматично іншого ("польотний") - адже в першому слові склад відкритий, а в другому - закритий. Як на мене, "польотний" звучить якось суржикоподібно.
Згоден з Вами. Якщо “польоту”, то “політний”. Проте розглядаючи “льотну погоду”, треба враховувати, що є слово “льот” (в наз. відмінку). Коли вважати, що від нього утворене слово “льотна”, тоді все в нормі. Але, як на мене, краще не творити паралельних форм “льотний”, літний”. Обмежитися другою, тоді матимемо ряд: “літний”, “політний”, а не “льотний”, “політний” (слова “польот” вже нема). До речі, “суржикоподібно” звучить суржикуватоJ
З “Російсько-українського словника” (гол. ред. А.Кримський):
Полёт – 1) літ, льот (р. льоту), лет (р. лету), -лёт кругами – ширяння, кружання, кружляння. Убить на – те – убити на лету. С птичьего –та – з пташиного лету. Видно сокола по –ту – знати сокола по льоту; знати пана по халявах. – том, як загорілося. Дальность –лёта – далекість лету. –лёт мыслей – льот (ширяння) думок; 2) (действ.) літання, -ты машин – літання машин; 3) (ширина лет. крыльев) розпір (-пору).
Лёт – літ (р. лету и льоту), летіння (-ння). [Він зацікавився пташкою і довго стежив за її летом] (Коцюб.). Крига й сніг, твого вжахнувшись льоту, розтанули (Самійл.)] На –ту – на лету, на льоту. Стрелять по птице на –ту, бить птицу в лёт – стріляти на птаху в льоту, влетячку, стріляти (бити) летю[я]чу птицю. [З пистолю кулею летючу птицю б’є (Стор.)]. Убить на –ту – убити на ле[льо]ту. Поймать на –ту, с –ту – зловити, (с)піймати на ле[льо]ту. Пошла пчела в лёт – пішла бджола у проліт (Лебеднищ.).
Летатель, -ница – 1) см. Летун, -тунья; 2) мрійник...
Летательный – літальний, літний, льотовий, -ный аппарат – літальний (літний) апарат (-ту), літак (-ка), аероплан (-на и –ну).
Лётный – 1) летючий, здібний літати, літний, -ный состав, воен. – літний склад (-ду); см. Летательный.
Летун – 1) лі[е]тун, полі[е]тун (-на), літач (-ча), літальник; 2) (лётчик) літун (-на); 3) (огненный змей)…
Лётчик – літун (-на)
У Караванського (“Практичний словник синонімів української мови”):
ЛІТ, ЛЕТ, політ, літання.
ЛІТНИЙ, зап.[озичене] ЛЬОТНИЙ, (склад, костюм) летунський; (погоду) о.[бразно] крилатий; (вишкіл) ІД[ідіоматичний зворот] авіовишкіл; ЛЬОТНА СПРАВА, аеронавтика
ЛІТУН, пілот, авіятор, св.[совєтизм] льотчик...
“Правописний словник” Голоскевича
лет, лету, звич.[айно] літ, лету
літ, лету, на лету
літун, -на; -туни, -нів
2002.11.09 | Мертві Бджоли Загудуть
Ніяк не сказати українською "летная погода"!
Бо такий вислів - повна бздюра, тобто нісенітниця. Погода може бути сонячною чи хмарною. Може йти дощ чи сніг. Нарешті, погода може бути штормовою.І тут питання не тільки української мови. Адже такий вислів не існує й в інших "розвинених" мовах - як, наприклад, в англійській. А то вже мова, носії якої першими піднялися в повітрі на літаках - отож можемо дослухатися до їхньої логіки в цьому. А саме про логіку та спосіб мислення йде мова, а не про мову як таку.
На нашу думку - необхідно взагалі позбутися цього вислову й не перекладати його українською. Замість нього ж просто описувати погоду вже усталеними метеорологічними термінами от і все.
P.S.Разом з тим, пропонуємо викинути з ужитку й інші подібні совєцькі вислови, як наприклад "продукти харчування". Томущо "продукт харчування" - це гівно, тобто результат процесу харчування... Ви знаєте, що таке "продукт горіння"? Так, це - дим. Адже продукт - це результат процесу. Як дим - це те, що залишається у процесі горіння. Ми перекладаємо ці бздюри з російської, як мавпи. А от перекладіть ці вислови аглійською чи будь-якою іншою європейською мовою! Якщо там і є взагалі щось подібне - тоді можна думати про мудре запозичення, а не мавпувати чи обіз"янічувати
2002.11.10 | Кувалда
Re: Ніяк не сказати українською "летная погода"!
Мертві Бджоли Загудуть пише:> Бо такий вислів - повна бздюра, тобто нісенітниця. Погода може бути сонячною чи хмарною. Може йти дощ чи сніг. Нарешті, погода може бути штормовою.
Саме тому й підійшло б “поліття” як сприятлива погода. І те, що походженням своїм воно завдячує “літу”, не завадить нам зараз надати йому й трохи иншого значення. Тим більше, що практично це слово зараз не вживається.
> І тут питання не тільки української мови. Адже такий вислів не існує й в інших "розвинених" мовах - як, наприклад, в англійській. А то вже мова, носії якої першими піднялися в повітрі на літаках - отож можемо дослухатися до їхньої логіки в цьому. А саме про логіку та спосіб мислення йде мова, а не про мову як таку.
На нашу думку - необхідно взагалі позбутися цього вислову й не перекладати його українською. Замість нього ж просто описувати погоду вже усталеними метеорологічними термінами от і все.
Бачите, подобається нам чи ні, але в російській мові такий термін є. Він означає погоду сприятливу для польотів (чи, принаймні, за якої польоти можливі). Те, що росіяни створили невдалий термін, в цьому випадку не має особливого значення. Це їхні проблеми. Для нас має значення, що вони хотіли таким висловом сказати. Ми за них додумуємо:-). І бздюри (якщо числяться, принаймні, в нормативній лексиці)також потребують перекладу. Головне, аби переклад не був бздюрським. Стосовно "продуктів". В українській я вже, мабуть, років з десять не зустрічав “продуктів харчування” в розумінні “харчів”. Але перекладаючи російське "продукты питания" ми маємо знати, що цьому сполученю росіяни надають значення чогось їстивного (якби нас це не смішило) і ставити відповідник “харчі” чи в гіршому разі “харчові продукти”, але аж ніяк не “продукти харчування” (бо українською, як, мабуть, і всіма иншими мовами, це наслідки метаболізму).
2002.11.10 | Manul
Re: Ніяк не сказати українською "летная погода"!
Кувалда пише: >>>Те, що росіяни створили невдалий термін, в цьому випадку не має особливого значення.А німці: Flugwetter? а іспанці: tiempo; favorable para el vuelo (пан Свистович підтвердить) etc, я можу надати десятки иншомовних прикладів словотворення. Це Ви, пане Кувалдо, визначаєте, яка мова "вдало" створює словесний знак (лексему) для визначення певного явища, факту (номену), а яка "невдало"? Я таких сміливців ще не зустрічав.
2002.11.10 | Логофіл
Re: Ніяк не сказати українською "летная погода"!
Tiempo, favorable para el acto en la cama. El acto muy agradable y sin riesgo de caer casandose el instrumento de amor. Тоді, якщо серйозно, чому б не казати по-українському "сприятлива для льоту погода"? Навіщо думати по-німецькому, переломленому через російську призму?2002.11.11 | Кувалда
Re: Ніяк не сказати українською "летная погода"!
Manul пише:> Кувалда пише: >>>Те, що росіяни створили невдалий термін, в цьому випадку не має особливого значення.
А німці: Flugwetter? а іспанці: tiempo; favorable para el vuelo (пан Свистович підтвердить) etc, я можу надати десятки иншомовних прикладів словотворення.
Я не маю зауважень до “лётной погоды”. Як і до “(по)літної погоди” (принаймні, суттєвих). Стосовно “поліття” не повторюватимусь. На жаль, я висловився невдало. Читайте так: “Те, що росіяни створили невдалий чи позірно невдалий термін, не має особливого значення.”
>Це Ви, пане Кувалдо, визначаєте, яка мова "вдало" створює словесний знак (лексему) для визначення певного явища, факту (номену), а яка "невдало"? Я таких сміливців ще не зустрічав.
Відверто кажучи, я особливо не переймаюся чужомовними бздюрами. Хай їдять, як хотять... Охочі можуть і “продукты питания”.
“Словесні знаки” створюються людьми. Якість такого творення може оцінити й нефахівець. Людина з манулуватими знаннями, створить і відповідний знак. Якщо вона ще й має владу і відповідні можливості, цей знак потрапить в словники... Якщо ж не має, то користуватиметься здобутками инших. Але чомусь з усіх можливих варіянтів вибирає частіше глупівський :-(.
2002.11.15 | Михайло Свистович
Re: А як бути авіадиспетчерам?
Адже літаки літають і в сонячну, і в хмарну, і в штормову погоду (якщо не над морем, і якщо шторм невеликий)?2002.11.16 | Логофіл
Re: А як бути авіадиспетчерам?
Правильно. Отут ви й упіймали всіх нас за матню, пане Свистович. Та звичайно ж - "лётная погода" - це термін (аматорський) з тих часів, коли літали тільки "кукурузники" чотрьохкрилі. Як тільки вітер подужчав - то вже воно й не "лётно". Сьогодні ж усяка погода політна, хоч би й несприятлива для рейсів.2002.11.16 | підметприсудок
Чудово, нарешті з"ясували, що цей термін взагалі не портібен!
То ж чому собі голову сушити такими дурницями. Літаки літають незалежно від стану погоди. І крапка.А літна/льотна/політна погода відійшла в розділ архаїзмів, вслід за "копіркою для друкарської машинки"
2002.11.19 | Михайло Свистович
Re: Нічого ми не з"ясували
підметприсудок пише:> То ж чому собі голову сушити такими дурницями. Літаки літають незалежно від стану погоди. І крапка.
Літаки, як і раніше, літають залежно від стану погоди.
2002.11.19 | Михайло Свистович
Re: Ви часто літаєте літаками?
Логофіл пише:> Правильно. Отут ви й упіймали всіх нас за матню, пане Свистович. Та звичайно ж - "лётная погода" - це термін (аматорський) з тих часів, коли літали тільки "кукурузники" чотрьохкрилі. Як тільки вітер подужчав - то вже воно й не "лётно". Сьогодні ж усяка погода політна, хоч би й несприятлива для рейсів.
Не всяка погода і сьогодні політна, і часто рейси затримуються через негоду і зараз.
2002.11.22 | підметприсудок
Часто. Але, напевно, ми літаємо ИНШИМИ літаками, ніж Ви (-)
2002.11.22 | Логофіл
Re: Часто. Але, напевно, ми літаємо ИНШИМИ літаками, ніж Ви (-)
Віддаю належне Вашому мовному пуризмові: ИНШИМИ... А в ИРІЙ ваші лелеки давно відлетіли?2002.11.23 | Адвокат ...
Як я ся не помиляю,
то згідно до нового правопису, саме так і буде: "инший", "иржа", тощо.2002.11.23 | підметприсудок
Лелеки відлетіли, однак у ВИРІЙ. Чи, може, в Урай-рай... (-)
2002.11.23 | Логофіл
Re: Лелеки відлетіли, однак у ВИРІЙ. Чи, може, в Урай-рай... (-)
Помиляєтесь. Я чув слово ИРІЙ у багатьох регіонах України. І не тільки це: "Гандрій гузенькою гуличкою повіз горачам гобідати"... Проте такий правопис я не проштовхую у загальний вжиток. Але ИРІЙ - так має бути.2002.11.24 | підметприсудок
ИРІЙ=ВИРІЙ. Це навіть не синоніми, а різні форми одного слова.
Логофіле,Доречі, а чи чули Ви про "гарні гурки", тобто огірки?
2002.11.24 | Mary
Встряну: гурки-не гурки, а вогірки - ВО! (воно ж во-де-во :-)(-)
2002.11.24 | підметприсудок
Кумо, не плутайте наші "гурки" з вашими "вогурками"!
Бо наші гурки гарніші й добріші за ваші вогурки.А ще у нас вони льовкі!
П.С. І вапше, женьчіна, почьом ви свої вогурки продаєте?
2002.11.24 | Горицвіт
вгірки (гірки, вугірки). (-)
2002.11.24 | Логофіл
Re: ИРІЙ=ВИРІЙ. Це навіть не синоніми, а різні форми одного слов
Я чув на Прикарпатті "огурці" і навіть "ігла" (голка). А замість "ожини" там кажуть "фаїна". А замість "лісові нетрі" там кажуть "дебря". А замість "стежка" чи "стежа" - "тропа". Я попоную ввести в шкільне викладання всі діялекти української мови. Так буде приємніше нам усім.2002.11.25 | Manul
Нельотна погода
АЛЕКС МЕТАЄРМініатюри
(З французької переклав Анатоль Перепадя)
ПРИСТЕБНІТЬ “ПАССЯ”
ВІН (сидить у кріслі літака біля дружини. Відчуває свою вищість, самовпевненість, словом, поводиться як досвідчений пасажир лайнера далекого перельоту).
ВІН (поблажливим тоном до дружини). Люба, ти що, розгубилася?.. Пристебни гарненько паса. Може, тобі цукерок?
СТЮАРДЕСА (з акцентом, співучим голосом). Просимо пасажирів, з огляду на турбулентність, пристебнути пасся.
ВІН (насмішкувато). “ПАССЯ”! Оце сказонула!
СТЮАРДЕСА (тим самим тоном). Сповільнення, яке ви відчуваєте, викликане втратою швидкості полету.
ВІН. “ПОЛЕТУ”! (Поблажливості він ще не втрачає). Щось вона часто дає маху, всуціль мовні огріхи, ге?
СТЮАРДЕСА. Просимо вас уважно прочитати нотацій для поратунку, поміщений у столику перед вами.
ВІН (спалахуючи). Вона смішна, з своїми настановами! (Перекривляючи її, випинаючи губи). “НОТАЦІЙ … ПОРАТУНОК … ПОМІЩЕНИЙ…”
СТЮАРДЕСА. Пристебніть добре пасся.
ВІН (починає нервуватися). “ПАССЯ”!!!
СТЮАРДЕСА. Зніміть окуляри, ті, хто їх носить.
ВІН. Слухай, у неї помилка на помилці, не вміє по-нашому. (Зі сміхом наставляє вухо. Зате стюардеса починає панікувати).
СТЮАРДЕСА. Надуйте буер.
ВІН. “БУЕР!!!” БУЙ!!! Ну що ти їй на це скажеш?!
СТЮАРДЕСА. Обведіть буер довкола тіла!
ВІН (сміється). Чорт, я мало не ковтнув цукерку!
СТЮАРДЕСА. Опустіть голову навколіно!
ВІН (качається зі сміху). Вона мене доконає, ця дівуля!
СТЮАРДЕСА. Розціпте зуби і втягніть язики в роти!
ВІН (дружині). Ну як, ти втягнула “ЯЗИКИ В РОТИ”? (Висолоплює язика).
СТЮАРДЕСА (майже в нестямі). Коли літак торкнеться води, почекайте, поки недметься пльот!
ВІН (заходячись реготом). Більше не можу, по саму зав’язку!
СТЮАРДЕСА (нараз споважнівши). Командир і весь екіпаж висловлює свій найщиріший жаль за те, що сталося, і бажає вам удачі! Ваша стюардеса Ґлорія зиче вам усього найкращого!
ВІН. Браво, Ґлоріє! (Плескає в долоні). Цього разу безпомильно! Не оступилася тут, не схибила!
(Чути, як у падінні глухо шубовскає у воду літак. Його викидає з крісла, і він репетує з ляку).
ВІН. Ґлоріє! Ґлоріє! Я без буера! Буера! Бу…
(Голос його тоне у булькотінні. Вони йдуть на дно. Темно).
2002.11.25 | Михайло Свистович
Re: Напевно Ви літаєте особливими літаками.
І користуєтесь особливими аеропортами. Бо кілька моїх знайомих нардепів десь місяць тому не могли вилетіти на "Боїнгу" через нельотну погоду (чи як її там) з Києва, а московські аеропорти Домодєдово і Шереметьєво, напевно, не приймають такі літаки, якими літаєте Ви, бо на минулому тижні були закриті через цю погоду. В тому числі і для "Боїнгів".2002.11.26 | підметприсудок
особливими літаками? Таки так, джалізними та без пропельорів!(-)
2002.11.26 | Михайло Свистович
Re: отже, по суті нема чого сказати
і українські авіадиспетчери й надалі користуватимуться неукраїнським терміном2002.11.27 | підметприсудок
Михайле, по суті вже багато чого було сказано вище
Михайло Свистович пише:> і українські авіадиспетчери й надалі користуватимуться неукраїнським терміном
А от щодо українських авіадиспетчерів, то вже вирішувати не нам тут на Майдані. Припускаю, що вони здебільшого користуються навіть не тільки неукраїнськими термінами, але й неукраїнською мовою - і літаки Україною все рівно літають, хоч подеколи й падають самі по собі, а іноді - під впливом українських зенитнних ракетників, які також плутаються не тільки з термінологією чи мовою,але навіть і з тим червоним гудзиком, на який натискати зовсім не треба...
По суті, підсумовуючи попередні дописи: на думку очевидно більшости дописувачів, рекомендовано уникати калькового виразу загалі, а натомість - вживати вислів "сприятлива погода", або "сонячно", або "хмарно" тощо. Отже, Михайле, передавайте українським авіадиспетчерам наші найщиріші побажання з Майдану, щоб погода у них завжди була "сонячна", "безхмарна" та "сприятлива" (для польотів)!
2002.11.27 | Михайло Свистович
Re: Мене це питання попросили поставити саме авіадиспетчери
підметприсудок пише:>
> А от щодо українських авіадиспетчерів, то вже вирішувати не нам тут на Майдані. Припускаю, що вони здебільшого користуються навіть не тільки неукраїнськими термінами, але й неукраїнською мовою
Серед працівників авіадиспетчерського підприємства "Украерорух" прагнення перейти на українську мову досить сильне. Там є група, яка цього вимагає, більшість не проти, в тому числі і начальство. Тому на Майдані ми можемо вирішити це, у всякому разі допомогти.
2002.11.27 | Логофіл
Re: Мене це питання попросили поставити саме авіадиспетчери
Допоможіть: "Політна погода". "Неполітна погода".