Хто може дати посилання
12/20/2002 | Soloha
на текст "Листа запорозьців турецькому султану"- якомога ближче до оригіналу? Буду дуже вдячна
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2002.12.21 | Косарик
Все тут
Трохи скорочений варіант було вміщено в книзі Івана Шаповала "Слідами запорожців" з посиланням на книгу Яворницького (російською Эварницкий) про Івана Сірка, видану в СПб року 1894 (сторінки 94-97). Текст є на www.ukrlib.km.ru (ZIP) та на http://lib.ru/SU/UKRAINA/SHAPOVAL/v_poshuk.txtВ тексті багато друкарських помилок.
Більш повний текст вміщено в романі Мушкетика "Яса"
http://www.geocities.com/doctorpro2002/mushketyk/yasa__48.htm
Але цей текст було стилізовано під сучасну українську мову.
Цікаво, що лист, відомий як лист турецькому султану, був насправді листом кримському хану.
Подаю тут копію Мушкетикового варіанту, а за ним одразу скорочену версію Яворницького-Шаповала.
=======================
«Ясновельможний мосці хане кримський з многими ордами, близький наш сусіде! Не мислили ми, військо Низове Запорозьке, з вашою ханською милістю і зо всім панством кримським у велику неприязнь і війну заходити, якби од вас не побачили того початку, який минулої зими ваша ханська милість учинив, послухавши дурної ради шаленого й безумного візиря Цареградського, а по ній і неслушного ординанцу найяснішого й найвельможнішого султана свого. Прийшли з яничарами його і з численними ордами Кримськими до нас, війська Низового Запорозького, нічною порою приступивши близько до Січі нашої і знявши сторожу нашу, що стояла за Січчю, заслав був у Січ п'ятнадцять тисяч яничарів, наказавши їм (чого в стид було чинити — не по-кавалерському) всіх нас, молодців війська Запорозького, сонних, що не сподівалися жодної біди, вибити й видушити. І кучку нашу січову з фундаменту вивернути і розорити; а сам з ордами біля Січі став, аби й духу молодців наших, які втікали б, не випустити. Тільки той намір і замисел Христос-бог наш премилосерднійший повернув нам на добро, біду і упадок наш тодішній повернув на упадок і біду голів яничар турецьких; про що сам, ваша ханська мосць, добре відаєш. Якого злого замислу вашого і недишкреції (яко від тих людей, які рицарським промислом бавляться і правду в собі заховати люблять) ніколи не сподівалися на себе, так і потрібної обережності і до дання відпору готовності не мали: тільки господь-бог спаситель зберіг і захистив нас від напасті вашої і крайнього упадку нашого. Цей учинок ваш вельми зневажив нас, військо Запорозьке, і приніс нам немалу шкоду, отож і ми, прикладом древніх предків і братії нашої, мусимо постаратися око за око вашій ханській мосці і всьому панству Кримському свою зневагу і образу відплатити і помститися, але явно, а не таємно, по-рицарському, а не так, як вчинили з нами ви; і бог серцевидець при нашій правді ліпше нам допомагав гостювати в панстві вашому Кримському, ніж вам біля кучки нашої січової.
І якщо та гостина наша в панстві вашому показалася недиш-кретною, то так воно і є: бо козаки, яко не одної матері діти, так і не одного суть норову, одні направо, другії — наліво, а треті — прямо стріляли, то тільки добре, що не минали ціль; та й недишкреції тієї од вас навчилися, а не самі вимислили, бо і в Криму ваша ханська мосць, не прийнявши нас за гостей і добрих кавалерів, поспішив було з ордами своїми сильними до Сиваша, до тої переправи, котрою ми увійшли в панство ваше, де, стоячи, хотіли нашого повернення діждатися і там нас поглинути, на переправу не пустити, але й тут намір ваш судьбами всемогущего бога нашого вспак перемінився, а нам милість божа при нашій правді допомогла і торжествувати над вами дозволила, в якому торжестві й потурбували вашу ханську милість, а коли з нашого боку щось видалося недишкретне, то мусиш, ваша ханська милість, в тому нас вибачити, зважаючи на те, що завжди недишкреція платиться недишкрецією. Подібне й не снилося вашій ханській мосці, щоб військо наше Низове Запорозьке в малій і вельми щуплій кількості осмілилось і одважилось на знамените й багатолюдне панство Кримське воювати й наступати; того б і не було (не через боязнь, але через давню з Кримом сусідську приязнь), якби зі сторони вашої не подана була оказія і причина до неприязні і війни з нами, військом Низовим Запорозьким. Не важся, ваша ханська мосць, мати (як приказують) поля за бовдур і нами, військом Запорозьким, легковажити, а війною на нас надалі наступати: якщо то буде інакше, то і ми, — взаємно, в більшій уже силі війська нашого і з кращою до війни готовністю не через Сивашську переправу, а через Перекоп, виламавши і відчинивши собі в нім ворота, певний-бо до того маємо спосіб, — завітаємо в панство Кримське і доти з нього не вийдемо, доки при всесильній допомозі божій бажаного наміру нашого не побачимо сповнення. Бо одважні кавалери і мужні війська Запорозького вожді, предки і славні антецесори наші здавна на Крим і царство Турецьке морем і землею воювали... (якщо цьому ваша ханська мосць не вірить, то звели в своїх Кримських та Константинопольських літописних книгах писарям своїм пошукати, певне, знайдеш; а ще більше — здамося на літописи грецькі, римські і польські, де ясно проголошена немеркнуча слгва козацька і похвальні діла військові війська Запорозького), то й нам, їхнім нащадкам, хто заборонить іти тим же похвальним предків наших шляхом? Так, не бажаємо ми, військо Низове Запорозьке, з вашою ханською милістю і зо всім панством Кримським воювати і бути в гніві, проте якщо знову побачимо зачин ваш до війни, то й ми навзаєм воювати панство Кримське не побоїмося. Якщо ж з охочих молодців чамбули ваші і наші, по розлеглих і диких степах гуляючи, сходитимуться й битимуться, того нам і вам до зачинання великої війни ставати не треба.
Не ширячи листа нашого до вашої ханської мосці... те все висловивши, зичимо вашій ханській мосці доброго здоров'я і щасливого благополуччя.
Писано в Січі Запорозькій року 1675, сентемврія місяця, 23 дня.
Вашої ясної вельможної ханської мосці зичливі приятелі Іван Сірко, отаман кошовий,
з усім війська Низового Запорозького товариством».
===============================
Ясновельможний мосце хане кримський со многими ордами, близький наш сусiде! Не мислили би ми, войско низовоє Запорожськоє, входить в войну i неприязь c вашею ханською милостiю i со всiм кримським панством, если би не увидiли начала ея с вашей сторони; ваша ханская милость, послушав дурного совiта сумасбродного i безумного цареградського вiзиря, а по цiм i приказанiя найяснiшого найвельможнiшого султана своего, начали с нами войну прошлой зими. Ви приходили к нам, низовому Запорожському войську, с султанськими яничарами i со многими кримськими ордами; подкравшись ночним временем к нашей Сiчi i сняв стоявшую за нею нашу стражу, ви отправили в Сiч п'ятнадцять тисяч яничар, которим приказали (что стидно било вам дiлать) не "по-кавалерству" вибить i iстребить всiх нас, молодцов, войско Запорожськоє, сонних i не чующих нiкакой бiди, а кучу нашу сiчевую до основанiя раскопать i разорить; сами же ви с ордами стали било около Сiчi, что-би i духа уходивших молодцов не упустить. Но ваше намiрєнiє i замисел Христос бог i премилосерднiйший наш спаситель обратил на благо, а болiзнь i бiдствiя на голови турецьких яничар, о чем ваша ханськая мосць хорошо знает. Не предвидя от вас нiкакового злого умисла i скритнаго дiйствiя (iбо ви хотiли дiйствовать тайно в отношенiї тих людей, коториє занiмаються рицарським дiлом), ми нiгде не ожидали вас, не брали предосторожностi i не були готовi к тому, чтоби дать вам отпор. Один господь бог спаситель сохранил i защитил нас от вашей напастi i нашего бєдствiя. I так как ваш поступок огорчил нас i причинил нам, войску Запорожському, досаду, то ми, по примiру древнiх предкiв i братьев наших, рiшили постараться за обiду i огорченiє воздать i отомстить вашей ханской мосцi i всему ханству ровним за ровное, но не тайно, како ви поступили, а явно, по-рицарськи... I если та "гостина" наша в вашем панствi показалась нам "недишкретною", то, бить может, так оно i єсть, iбо козаки, как не одной матерi дiти, так i не одного нрава: однi стрiляли направо, другiе налiво, а третi прямо, но так добре, что всi в цiль попадали. Да i "недишкрецiї" той ми от вас научились, а не сами видумали... I єсли ми в етом торжествi чим-небудь обезпокоїли вашу ханськую мосць i вам показалось что-нибудь с нашей сторони "недишкретним", то iзвiнi нас на том, ваша ханская мосць; не забивай, однако, что всякая "недишкрецiя" обикновенно платиться за такую же "недишкрецiю". Не iзволь, ваша ханская мосць, смотрiть на сраженiє, как на пугало, i нас, войско Запорожськоє, нi во что ставить, а впредь на нас откритой войной наступать; в противном же случаi, єсли будеш поступать iначе, то i ми, взаiмно собравшись уже гораздо лучше i в большей силi, явимся в кримское панство не на сивашськую переправу, а прямо в самий Перекоп, виломав у нiй i отворив для себе ворота, на что iмiєм все средства, i до тих пор iз него не вийдем, пока, при всесильной божьей домощi, не увидим конца свого дiла. Iтак, ми, войсько Запорожськоє низовое, не желаем воевать i бить в распрi с вашею милостiю i со всiм кримским панством; однако, єсли снова увидiм с вашей сторони повод к войнi, то ми взаїмно не побоїмся напасть на кримское панство. Iзложив все єто, желаем вашей ханской мосцi доброго здоров'я i счастливой жизнi. Вашей ясновельможной ханской мосцi доброжелательние приятелi Iван Сiрко, атаман кошевой, со всiм войска низового Запорожського товариством" [14].
2002.12.25 | Soloha
Дякую, пане Косарику
Але, можливо, я помиляюсь, оскільки мала на увазі лист зі словами "Землею і водою будем битися з тобою". Чи це літературний міф і справді такого листа не було?2002.12.25 | Косарик
В такому випадку...
...достатньо було просто пошукати в Ґуґлі "землею водою битися тобою".Наскільки я розумію, на відміну від листа до кримського хана, цей лист скоріше легендарний.
Ось тут (http://www.cossackweb.com/kazaki/r_pismo01.htm) є текст з посиланням на "Історію Запорозьких Козаків") Яворницького.
Як і у випадку з листом до кримського хана, цей лист було процитовано в романі Вол.Малика "Таємний посол" (http://tech77.hypermart.net/malyk/m16.html)
Тут подаю копію з першої стежки.
===============================
ПЕРЕПИСКА ЗАПОРОЖЦЕВ С ТУРЕЦКИМ СУЛТАНОМ
Существует предание, что прежде чем отправить войска на запорожскую Сичу, турецкий султан Мухаммад IV послал запорожцам письмо с требованием добровольно покориться ему, как непобедимому рыцарю; на это письмо запорожцы, не стесняясь в выражениях, ответили султану собственным письмом, в котором отрицали всякую доблесть у него и жестоко смеялись над кичливостью "непобедимого рыцаря". У многих любителей южнорусской старины и до сих пор хранятся копии этого, может быть, мнимого, но совершенно согласного с духом запорожских козаков, письма турецкого султана и курьезного ответа на него запорожцев.
"Султан Махмуд IV запорожским козакам. Я, султан, сын Магомета, брат солнца и луны, внук и наместник божий, владелец царств — Македонского, Вавилонского, Иерусалимского, Великого и Малого Египта, царь над царями, властелин над властелинами, необыкновенный рыцарь, никем не победимый, неотступный хранитель гроба Иисуса Христа, попечитель самого Бога, надежда и утешение мусульман, смущение и великий защитник христиан, — повелеваю вам, запорожские козаки, сдаться мне добровольно и без всякого сопротивления и меня вашими нападениями не заставлять беспокоить. Султан турецкий Махмуд IV".
"Запорожские козаки турецкому султану. Ти — шайтан турецький1, проклятого черта брат і товариш, i самого люципера секретар! Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати2; твого війська ми не боїмось, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник3, олександрійський козолуп. Великого и Малого Єгипта свинар, армянська свиня, татарський сагайдак4, каменецький кат5, подолянський злодіюка, самого гаспида6 внук і всього світу і підсвіту блазень7, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча с...а, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче!8 Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяпь у нeбі, год у книзі, а день такий у нас, як і у вас, поцілуй за те ось куди нас!... Кошовий отаман Іван Cіркo зо всім коштом запорозьким".
1. Шайтан — чорт;
2. мати — иметь;
3. броварник — пивовар;
4. сагайдак — козел;
5. намек на разорение султаном Каменца-Подольского;
6. гаспид — дьявол;
7. блазень — глупец;
8. плюгавець — поганец.
Источник: Д.И Эварницкий, "История Запорожских Козаков"
2002.12.26 | Soloha
Уклінно дякую ще раз
А шкода, якщо легендарний. Але ж легенда колись склалася. Цікаво, де й коли