Кулінарія та історія мови.
01/12/2003 | Пані
За що я люблю старі кулінарні книжки - за те, що вони дають беспосереднє "побутове" вічуття мови та життя тих часів. Колись на підставі відомого талмуду Молоховець я вперше зрозуміла на побутовому рівні рушійні сили революцій 1917 р. (я писала про це якось на форумі).
А от книжка, що вважається першою повноцінною українською поварською книгою, -
З.Клиновецька "Страви й напитки на Україні"
(Київ-Львів, 1913) - дала мені багато саме мовних спостережень.
Це етнографічний твір, де авторка зберігає не тільки склад рецептів, але й мову. З огляду на широку географію рецептів, що покриває майже всю сучасну територію країни, це особливо цікаво. Рецепти страв подаються переважно саме народні, не панські, за складом вони доступні, дешеві та популярні й досі. За виключенням, мабуть, широко вживаного колись конопляного насіння (спробуйте дістати це зараз, дуже нетрівіальна задача, я вам кажу).
Багато страв є у широкому вжитку під іншими назвами. Моя свекров готує "рибні котлети" точно за рецептом з книжки, де вони називаються "січениками".
Ось для прикладу невеликий список нових та старих назв. Першою йде сучасна назва, другою - стара.
Рублені Котлети = Січеники, Товченики
Язик (свинячий, коров"ячий) = Лизень
Язички (випічка) = Облизні
Судак = Сула
Щука = Щупак
Скумбрія = Баламут
Тріска = Дорш
Млинці = Ляпуни
Желе = Драглі
Маринад = Меживо
Яєшня = Смажениця
Омлет = Пряженя
Цвітна капуста = Кучерява капуста
Томати = Баклажани *
Баклажани = Сині баклажани *
Яйця = Крашанки *
Пахта = Сколотина, Сколотини *
Зрази = Картопляники **
Шампіньйони = Печериці ***
* - Досі зберіглися у вжитку на Слобожанщині, в Харкові на ринку більшість зрозуміє правильно питання "Скільки за сині?" (тобто за сучасні баклажани), досить багато відгукуються і на "баклажани" в сенсі "томати". Причому це зберіглося і в російськомовній традиції.
** - В нашій родині вживаєтьсся саме "картопляники", натомість в кулінаріях та закладах харчування здебільшого - "зрази", я гадки не маю, звідки взялося оте "зрази", може хто знає?
*** - Печериці це й досі літературна норма, однак я зустрічаю багато людей, в тому числі і україномовних, що не знають цього слова, а знають тількі "шампіньйони".
Скрізь по тексту зустрічається пам"ятна з "Енеїди" форма - "до" замість "з", де "до" виступає як обернене - страва ДО приправи, а не навпаки. Як то - "свиняча голова до хріну", "галушки до печериць", "поребрина до підлеви", "гречана каша до молока". Такі назви страв зустрічаються поряд із сучасною нормою "нідлева до дичини", "гречана каша до борщу", а також "тараня з медом", "гарбуз з сметаною", тощо.
Ймовірно, що "свиняча голова до хріну" це старіша норма. До речі в книзі є рецепти майже всіх страв з "Енеїди".
Нерідко в книзі зустрічається тверде "ґ".
Біґос
Ґляґи (рубці, також сир ґляґаний)
Кочереґа (брюква)
Мамалиґа (на півдні - лемішка)
Шпараґи (спаржа)
Ґлей (вишнева смола)
Пуґачі, Макаґиґи (обидва - кулінарні вироби)
Хвиґи (фігі, інжир)
Миґдаль
Аґрус
Цікаво, що в сучасній нормі аґрус та ґлей зберігли тверде ґ, а мигдаль - не зберіг. (Навчальний правописний словник укр.мови за ред. Баранника та Руденка, Харків 1997).
В репринтному виданні книжки Клиновецької (Київ "Час", 1991) є сучасні коментарі, що розкривають походження багатьох слів (хто зараз знає, що таке "самокиш" чи "сита", а от прізвища похідні від цих назв, мабуть знайомі), а також регіональні розбіжності в назвах (альтернативні назви картоплі - "бульба" на Півночі, "ріпа" на Закарпатті).
Книгу особливо рекомендую чоловікам через велику кількість рецептів алкогольних напоїв (наприклад - автентичний рецепт спотикача). А з абсолютних хітів там є рецепт ніжинських огірків, цитату з якого я приберегла на закінчення:
"Ще дуже добре, коли кожен огірочок обгорнуть хріновим листочком".
Таке можна побачити тільки в оригінальному виданні, бо численні переспіви та переклади старовинних рецептів разом із автентичною мовою втрачають такі безцінні деталі!
А от книжка, що вважається першою повноцінною українською поварською книгою, -
З.Клиновецька "Страви й напитки на Україні"
(Київ-Львів, 1913) - дала мені багато саме мовних спостережень.
Це етнографічний твір, де авторка зберігає не тільки склад рецептів, але й мову. З огляду на широку географію рецептів, що покриває майже всю сучасну територію країни, це особливо цікаво. Рецепти страв подаються переважно саме народні, не панські, за складом вони доступні, дешеві та популярні й досі. За виключенням, мабуть, широко вживаного колись конопляного насіння (спробуйте дістати це зараз, дуже нетрівіальна задача, я вам кажу).
Багато страв є у широкому вжитку під іншими назвами. Моя свекров готує "рибні котлети" точно за рецептом з книжки, де вони називаються "січениками".
Ось для прикладу невеликий список нових та старих назв. Першою йде сучасна назва, другою - стара.
Рублені Котлети = Січеники, Товченики
Язик (свинячий, коров"ячий) = Лизень
Язички (випічка) = Облизні
Судак = Сула
Щука = Щупак
Скумбрія = Баламут
Тріска = Дорш
Млинці = Ляпуни
Желе = Драглі
Маринад = Меживо
Яєшня = Смажениця
Омлет = Пряженя
Цвітна капуста = Кучерява капуста
Томати = Баклажани *
Баклажани = Сині баклажани *
Яйця = Крашанки *
Пахта = Сколотина, Сколотини *
Зрази = Картопляники **
Шампіньйони = Печериці ***
* - Досі зберіглися у вжитку на Слобожанщині, в Харкові на ринку більшість зрозуміє правильно питання "Скільки за сині?" (тобто за сучасні баклажани), досить багато відгукуються і на "баклажани" в сенсі "томати". Причому це зберіглося і в російськомовній традиції.
** - В нашій родині вживаєтьсся саме "картопляники", натомість в кулінаріях та закладах харчування здебільшого - "зрази", я гадки не маю, звідки взялося оте "зрази", може хто знає?
*** - Печериці це й досі літературна норма, однак я зустрічаю багато людей, в тому числі і україномовних, що не знають цього слова, а знають тількі "шампіньйони".
Скрізь по тексту зустрічається пам"ятна з "Енеїди" форма - "до" замість "з", де "до" виступає як обернене - страва ДО приправи, а не навпаки. Як то - "свиняча голова до хріну", "галушки до печериць", "поребрина до підлеви", "гречана каша до молока". Такі назви страв зустрічаються поряд із сучасною нормою "нідлева до дичини", "гречана каша до борщу", а також "тараня з медом", "гарбуз з сметаною", тощо.
Ймовірно, що "свиняча голова до хріну" це старіша норма. До речі в книзі є рецепти майже всіх страв з "Енеїди".
Нерідко в книзі зустрічається тверде "ґ".
Біґос
Ґляґи (рубці, також сир ґляґаний)
Кочереґа (брюква)
Мамалиґа (на півдні - лемішка)
Шпараґи (спаржа)
Ґлей (вишнева смола)
Пуґачі, Макаґиґи (обидва - кулінарні вироби)
Хвиґи (фігі, інжир)
Миґдаль
Аґрус
Цікаво, що в сучасній нормі аґрус та ґлей зберігли тверде ґ, а мигдаль - не зберіг. (Навчальний правописний словник укр.мови за ред. Баранника та Руденка, Харків 1997).
В репринтному виданні книжки Клиновецької (Київ "Час", 1991) є сучасні коментарі, що розкривають походження багатьох слів (хто зараз знає, що таке "самокиш" чи "сита", а от прізвища похідні від цих назв, мабуть знайомі), а також регіональні розбіжності в назвах (альтернативні назви картоплі - "бульба" на Півночі, "ріпа" на Закарпатті).
Книгу особливо рекомендую чоловікам через велику кількість рецептів алкогольних напоїв (наприклад - автентичний рецепт спотикача). А з абсолютних хітів там є рецепт ніжинських огірків, цитату з якого я приберегла на закінчення:
"Ще дуже добре, коли кожен огірочок обгорнуть хріновим листочком".
Таке можна побачити тільки в оригінальному виданні, бо численні переспіви та переклади старовинних рецептів разом із автентичною мовою втрачають такі безцінні деталі!
Відповіді
2003.01.12 | і з кулінарної, і з філологічної...
смачно з усіх точок зору (-)
2003.01.12 | Логофіл
Re: Кулінарія та історія мови.
Пані, ви просто чудова! Від вашого повідомлення повіяло домашнім затишком, тим самим, якого мені бракує. А про "зрази" я ще проведу дослідження. Знайду - напишу...2003.01.13 | НеДохтор
Re: зрази (zrazy, kuchnia polska)
Пані пише:>
....
> ** - В нашій родині вживаєтьсся саме "картопляники", натомість в кулінаріях та закладах харчування здебільшого - "зрази", я гадки не маю, звідки взялося оте "зрази", може хто знає?
>
Назбиралось таке:
http://members.tripod.com/~napolarch97/9710kuchnia.html
----------------------
KUCHNIA POLSKA
JAK W DAWNEJ
POLSCE JADANO...
W 13 lat po smierci Kazimierza Wielkiego na tronie polskim zasiadla w 1384 roku córka Ludwika Wegierskiego Jadwiga. W jej zylach plynela równiez, aczkolwiek juz "rozcienczona", krew piastowska. W chwili wstapienia na tron miala zaledwie 12 lat, w rok zas pózniej, na zadanie moznowladców polskich, poslubila znacznie od siebie starszego Jagielle, wielkiego ksiecia litewskiego.
Z zachowanych zapisków i rachunków na utrzymanie dworu królewskiego mozna wysnuc przypuszczenie, iz Jadwiga i Jagiello prowadzili oddzielne kuchnie, niecodziennie zasiadajac do wspólnego stolu.
Królowa Jadwiga jadala niewatpliwie wykwintniej i "modniej" od swego litewskiego malzonka. Na jej stole pojawial sie drogi, importowany cukier i ryz. Gustowala tez w przyprawach korzennych, jak szafran, pieprz, galka muszkatolowa, imbir, gozdziki, oraz w bakaliach, jak rodzynki, figi i migdaly.
Cos niecos wiemy o sposobie podawania potraw. Za przysmak uchodzily m.in. ryba w sosie szafranowym, ges przyprawiona migdalami, kurczeta z farszem suto przyprawionym rodzynkami, ryz przyprawiony papryka wegierska itp. Nie braklo tez róznych miesiw i dziczyzny, pieczonych, duszonych i gotowanych, zawsze podlanych korzennym sosem, podawanych równiez na zimno, korzenno-kwasnej galarecie. Z poludniowych owoców uzywano w kuchni królowej bardzo drogich cytryn.
Król Jagiello przepadal natomiast za potrawami litewskimi i bardzo solidnymi potrawami staropolskimi. Oboje chetnie jadali flaczki oraz - specjalnosc kuchni polskiej - róznie przyrzadzane zrazy.
----------------------
http://novorzhew.narod.ru/KULIN/r220-83.html
------------------
1998-12-30
* Area : SU.KITCHEN (Auto-added conference)
* From : Katerina Zakharova, 2:5020/400 (Четвеpг Декабрь 24 1998 12:19)
From: "Katerina Zakharova"
Рецептов тут много написали, а я дам немного истории.
Зразы по праву считаются гордостью старопольской кухни. Первые упоминания о
них относятся к 14 веку. Со временем популярность зраз не уменьшилась, их
часто готовят и в наше время.
зразы приготовляются из хорошей говяжьей мякоти. наиболее изысканные зразы
готовят из говяжьей вырезки. Они делаются также из баранины и
телятины, но классические зразы - говяжьи. Существует несколько видов
зраз - так называемые отбивные и завивные с различным фаршем.
Отбивные зразы готовят из порционных кусков овальной формы, а завивные -
из тонко отбитых кусков, намазанных фаршем и свернутых в трубочку.
Остальные зразы ( из фарша, картошки и т.д.) - это уже современное (подозре-
ваю, что голодных советских времен) изобретение.
К зразам классическим гарниром служит рассыпчатая гречневая каша.
Это из книги "Польская кухня" и польской художественной литературы
------------------
Трохи рецептів (польською мовою)
http://www.republika.pl/maltanb/zaj_zrazy.htm
2003.01.18 | Пані
Re: зрази (zrazy, kuchnia polska)
НеДохтор пише:> Пані пише:
> >
> ....
> > ** - В нашій родині вживаєтьсся саме "картопляники", натомість в кулінаріях та закладах харчування здебільшого - "зрази", я гадки не маю, звідки взялося оте "зрази", може хто знає?
дуже перепрошую за неточний вислів (дещо занесло мене в краномовство). Я знаю про польські "Зрази", що як ви сами навели не мають жодного стосунку до картопляників.
мене цікавить, коли і яким чином до картопляників причепилося оте "зрази"? На питання "коли" натяк на відповідь є в цитатах, які ви знайшли - "в голодні совіцькі часи". Але чому "зрази"? Чому не "кордонблю" зрештою (теж не має стосунку).
2003.01.13 | Роман ShaRP
Підтвердження.
Пані пише:> Баклажани = Сині баклажани *
> Яйця = Крашанки *
> * - Досі зберіглися у вжитку на Слобожанщині, в Харкові на ринку більшість зрозуміє правильно питання "Скільки за сині?" (тобто за сучасні баклажани), досить багато відгукуються і на "баклажани" в сенсі "томати". Причому це зберіглося і в російськомовній традиції.
* Не знаю, чи входить Кіровоградщина до Слобожанщини, але підтверджую, що оці дві "зірочки" там були у вжитку.
2003.01.18 | Пані
Re: Підтвердження.
Роман ShaRP пише:> Пані пише:
> > Баклажани = Сині баклажани *
> > Яйця = Крашанки *
> > * - Досі зберіглися у вжитку на Слобожанщині, в Харкові на ринку більшість зрозуміє правильно питання "Скільки за сині?" (тобто за сучасні баклажани), досить багато відгукуються і на "баклажани" в сенсі "томати". Причому це зберіглося і в російськомовній традиції.
>
> * Не знаю, чи входить Кіровоградщина до Слобожанщини, але підтверджую, що оці дві "зірочки" там були у вжитку.
Ні, не входить. Слобожанщина (в кордонах сучасної України) - Харківщина та Сумщина.
2003.01.14 | зайшов на фильку
Щупаки не вмерли!!!
доповнення.**** - Досі зберіглися у вжитку на Західній Україні
домальовую просто до вже написаного Пані:
> Рублені Котлети = Січеники, Товченики
> Щука = Щупак ****
> Млинці = Ляпуни (налисники****)
> Желе = Драглі **** (також гижки****)
> Яйця = Крашанки * (галунки****)
> Зрази = Картопляники ** (терканці**** - тернопільщина)
> Шампіньйони = Печериці *** (печериці**** - саме таку назву використовується в першу чергу)
> Біґос (**** чув вживання цього слова)
> Мамалиґа (на півдні - лемішка****+ кулеша****)
> Шпараґи (спаржа) (**** ш(с)парагові квасолі****)
> Аґрус **** (переважно саме так, а не "крижовник")
також:
смородина - позички****
клубніка - ягоди або трускавки**** (для диких різновидів: польові - полуниці, для інших - суниці)
чорниці - афини (яфини)****
шипшина - свербивус****
картопля - ріпка, крумплі, мандибурка, бараболя, бульба
2003.01.15 | Mary
А ще
- Кукурудза - кукуриця, тиндириця> > Щука = Щупак ****
- Форель - пструг
> > Желе = Драглі **** (також гижки****)
- Також студинина (студинець)
> > Яйця = Крашанки * (галунки****)
- ІМНО обидва вами подані первісно стосувалось Велькодніх розмальованих яєць - писанок тобто (а ще дряпанки, шкробанки, крапанки, і т.д.).
> > Шампіньйони = Печериці *** (печериці**** - саме таку назву використовується в першу чергу)
- Білі гриби - гриби, всі решта гриби - губи.
> > Біґос (**** чув вживання цього слова)
- Квашена капуста тушкована з м'ясом. Отут велике питання про походження. Чи не з мадярської часом, як і ґуляш???
> чорниці - афини (яфини)****
- Ожина - часом чорниці
шовковиця - морва
брусниця - ґоґодзи, кам'янки
2003.01.17 | зайшов на фильку
Re: А ще
Mary пише:> - Кукурудза - кукуриця, тиндириця
Це вже якщо ближче до молдавії.
> - Форель - пструг
Не чув :(
Напевне тому, що форелі-пстругу ніколи не бачив ("живйьом"), то чо ж про неї б мені хтось казав.
> - ІМНО обидва вами подані первісно стосувалось Велькодніх розмальованих яєць - писанок тобто (а ще дряпанки, шкробанки, крапанки, і т.д.).
> > > Шампіньйони = Печериці *** (печериці**** - саме таку назву використовується в першу чергу)
> - Білі гриби - гриби, всі решта гриби - губи.
Так "гриби" - це те, що інші звуть "білі гриби", але також можуть і навпаки сказати - "білі" (наголос на другому "і", без зазначення гриби).
щоб казали "губи" про всв-всі решта не чув, бо є:
Козарі**** (не знаю аналогу - подібний на маслюка, бо також знизу як губка, але не такий "зашмарканий"),
Підпеньки**** (опеньки)
Голубінки**** (сыроежки)
Моримух**** (мухомор)
Псюрки**** (загальна назва до нікчемних та отруйних грибів)
> > > Біґос (**** чув вживання цього слова)
> - Квашена капуста тушкована з м'ясом. Отут велике питання про походження. Чи не з мадярської часом, як і ґуляш???
Їв, але "бігосом" не чув :(
> > чорниці - афини (яфини)****
> - Ожина**** - часом чорниці
Щось тут не грає, те що з зірочками чув, але це для різних речей:
ожина - така ж як малина, тільки чорна,
а яфини - ягоди, що ростуть на малесеньких кущиках-траві, дуже зле відпирати, язик і руки зо два дні, як чорнилом заляпані, не відмиєшся.
Але які зате з них вареники (пиріжки**** - в значенню вареники)!
галушки - варенИчки**** (без начинки)
вермишель (домашнього виготовлення) - тісто**** або стиранка****
якщо з бульоном - "тісто з юшкою"****
> шовковиця - морва****
так
> брусниця - ґоґодзи, кам'янки
ґоґодзи****
великі сливки - морелі****
картопляники - терканці**** - також ще й пляцки****
на додачу жарт:
- Що там давали?
- Кінські голови з крупАми й троЯкі голубці - з пинцакОм, з ґрІсіком і з наглов смертев.
ґрісік**** - крупа-лушпайки, що лишаються після помолу (піклювання****) на борошно, тепер вживають тільки на годівлю худоби, пинцак - теж щось "худобяче", але не знаю вже що то таке.
наглов смертев - це м"ясо.
будз**** - сир, зроблений в "будзі" (шлуночок малого теляти, це вже таки карпатське, але це не бринза****)
2003.01.17 | Mary
Re: А ще
зайшов на фильку пише:> Mary пише:
> > - Кукурудза - кукуриця, тиндириця
>
> Це вже якщо ближче до молдавії.
Так, це Поділля.
> Козарі**** (не знаю аналогу - подібний на маслюка, бо також знизу як губка, але не такий "зашмарканий"),
Козарі - то офіційно підосичники.
> > > чорниці - афини (яфини)****
> > - Ожина**** - часом чорниці
>
> Щось тут не грає, те що з зірочками чув, але це для різних речей:
> ожина - така ж як малина, тільки чорна,
> а яфини - ягоди, що ростуть на малесеньких кущиках-траві, дуже зле відпирати, язик і руки зо два дні, як чорнилом заляпані, не відмиєшся.
Так і я ж про те. Те, офіційно називається ожинами в деякий місяцях називають чорницями, чорними ягодами (через колір), а офіційні чорниці
тоді називайть інакше (афини, наприклад). Порівняйте ще з англійською: "чорні ягоди" - саме ожина, та що колюча.
Ага, і ще, є принаймні два види ожин - більше колючі і менше колючі. Так от, ті, що більше колючі - драпаки.
> - Що там давали?
> - Кінські голови з крупАми й троЯкі голубці - з пинцакОм, з ґрІсіком і з наглов смертев.
>
> ґрісік**** - крупа-лушпайки, що лишаються після помолу
Грисік - манна каша (полонізований варіант).
2003.01.21 | Flos
Re: А ще
> > Mary пише:> > > - Кукурудза - кукуриця, тиндириця
> >
> > Це вже якщо ближче до молдавії.
>
В украинской речи в Бессарабии слышал
кукуруза = пепшоя.
(рум. papusoi)
плацынды (слоеные лепешки с начинкой)
(рум. placinte)
вертуты (слоеные пироги, "верченые")
(рум. vertute)
Кто у кого и когда заимствовал - не знаю.
2003.01.25 | Пані
Re: А ще
Mary пише:> - Кукурудза - кукуриця, тиндириця
>
> > > Щука = Щупак ****
> - Форель - пструг
>
> > > Желе = Драглі **** (також гижки****)
> - Також студинина (студинець)
>
> > > Яйця = Крашанки * (галунки****)
> - ІМНО обидва вами подані первісно стосувалось Велькодніх розмальованих яєць - писанок тобто (а ще дряпанки, шкробанки, крапанки, і т.д.).
Крашанки то не тотожньо писанки. Крашанки не розписані (розмльовані), а крашені цілком (напр. в цибуляних лушпайках).
Але чому і коли "крашанки" розповсюдилося на яйця взагалі?
> > > Біґос (**** чув вживання цього слова)
> - Квашена капуста тушкована з м'ясом. Отут велике питання про походження. Чи не з мадярської часом, як і ґуляш???
Ні, не мадярського. Це національна польська страва - ви знайдете її в будь яких книгах старопольської кухні. В деяких регіонах Польщі й досі розповсюджена.
2003.01.25 | Мартин
Re: А ще
В деяких?? Уся Польща не може жити без бігосу!2003.01.25 | Mary
не знаю...
Пані пише:> Крашанки то не тотожньо писанки. Крашанки не розписані (розмльовані), а крашені цілком (напр. в цибуляних лушпайках).
>
Так, звичайно, крашанки - "спрощений" варіант писанок. Також і "галунки" - зафарбовані в галуні (?) великодні яйця.
> Але чому і коли "крашанки" розповсюдилося на яйця взагалі?
Оцього не знаю. Не фарбують же ж на Харківщині яйця круглий рік, щоби всі яйця крашанками називати.
> > > > Біґос (**** чув вживання цього слова)
> > - Квашена капуста тушкована з м'ясом. Отут велике питання про походження. Чи не з мадярської часом, як і ґуляш???
>
> Ні, не мадярського. Це національна польська страва - ви знайдете її в будь яких книгах старопольської кухні. В деяких регіонах Польщі й досі розповсюджена.
Не лише в Польщі, в Галичині також. А назва? Щось вона мені не дуже по-польськи звучить.
2003.01.18 | Пані
Re: Щупаки не вмерли!!!
зайшов на фильку пише:> доповнення.
> **** - Досі зберіглися у вжитку на Західній Україні
> домальовую просто до вже написаного Пані:
> також:
> смородина - позички****
В нас - порічки. Стосується лісової білої та червоної смородини.
> клубніка - ягоди або трускавки**** (для диких різновидів: польові - полуниці, для інших - суниці)
Трускавки то з польського напевно. В нас чітко було і є - суниці (земляніка), полуниці (клубніка)
> чорниці - афини (яфини)****
> шипшина - свербивус****
> картопля - ріпка, крумплі, мандибурка, бараболя, бульба
Бараболя дуже зрідко і на Слобожанщині вживається.
2003.01.28 | зайшов на фильку
А "мізерія" - це теж польське?(-)
2003.01.28 | Мартин
Re: А "мізерія" - це теж польське?(-)
Очевиднячки2003.01.21 | Солоха
Про баклажани
Відомий рецепт гетьманського борщу з книги Клиновецької помістили в багато кулінарних книг, при цьому "протерти баклажани" написали/переклали без змін, чим суттєво змінили смачну страву:)2003.01.25 | Пані
А макуха?!
Подібних (насправді сумних) анекдотів - купа.В книжці російського видання "Кулінарії народів світу" є один з рецептів нібито української кухні, де макуха тупо замінена на макове насіння. Хто їв і те, і інше може собі уявити різницю.
2003.01.25 | Mary
Що таке макуха?Знаю таке прізвище,але що воно,і з чим їдять??(-)
2003.01.26 | зайшов на фильку
Шукати макуху треба в районі олійні : )
Втім я теж таке цудо не бачив, лиш чув про нього приблизно таке.Коли роблять соняшникову олію, то її тиснуть - пресом з соняшного насіння. А от те, що якраз в залишку лишається (оте спресоване шось) і є тая "макуха". Чи їдять - не знаю, а от рибалки кажуть що риба на таку наживку страшне ласа, бо дуже воно пахуче. Напевне халва - якась родичка до макухи.