Стережіться хвармазона!
02/10/2003 | Manul
Пані і панове,
якщо хтось у вашій присутності вимовляє слова “газета, генерал, апологія” з проривним ґ, знайте, що то фармазон, який української мови не знає, а за цими покручами, іншим “стьобом, намагається приховати своє невігластво, закомплексовану ненависть до української мови і совковість.
Вказані слова, та ще 90 % слів, що вживає на форумах Майдану з проривним ґ нік “Адвокат", у всіх словниках (Голоскевича, Грінченка, Караванського тощо) подаються з глухим г. Голоскевич наводить 360 слів з проривним ґ, з яких 20 % - це додаткові словоутворення (ґава – ґавеня – ґав’ячий і т.д.). Можна додати ще 50-60 власних назв, що увійшли до української лексики в останній час.
Українською мовою ґекати не можна (крім прикладів уживання вказаних Голоскевичем лексем, та й то не у всіх стилях), ґекають москалі, та й ті доґекались до того, що забули наступне: в російській літературній вимові, крім проривного ґ, також є глухий звук г, а саме - в словах “Бог, благо”, похідних від них, а також у слові “ага” (не в значенні “жаба”, а в значенні – “так”). Останні, хто правильно вимовляв вказані слова, були корифеї Малого театру і колишнього МХАТу Жаров, Гоголєва, Царьов, Кторов, Яншин, спектаклі за їхньою участю я встиг побачити. Зараз навіть інтелектуально найелітарніша московська публіка говорить “блаґо”, і мене судомить, коли я це чую.
Я був на ювілейному вечорі російського поета Чичибабіна в Будинку вчителя у січні 1993 року. Пішов не на Чичибабіна, а на Ліну Костенко, яка вела вечір. Перед цим Чичибабін опублікував у “Літєратурній газеті” дуже некрасиву статтю про наше бажання жити окремою державою. У присутності Ліни Костенко Чичибабін виправдовувався і намагався довести, що він любить українську мову, але “бачить сни російською мовою і хоче їх дивитися тією ж мовою”. Ліна Костенко у відповідь запитала: “Чому ж ви відмовляєте нам у праві бачити сни українською мовою?”. Коли Чичибабін прочитав вірш, у якому заримував “Боґу – сбоку”, мені почувся скрегіт виделки по тарілці, я не витримав і вийшов із зали. Я дуже здивувався, коли побачив, що Оксана Забужко теж вийшла. Я ж знаю російську мову, а вона не знає?!
Пані і панове, якщо ви на форумах сайту побачите пости із ніком “Адвокат”, не читайте.
То - невіглас, неук, нетяма, профан, анальфабет, блазень, засланий козачок і провокатор.
“Адвокат” шкідливий і небезпечний. Він знущається з української мови, пародіює її, дає поживу українофобам кпинити і глузувати з нас.
Отже, стережіться хвармазона!
якщо хтось у вашій присутності вимовляє слова “газета, генерал, апологія” з проривним ґ, знайте, що то фармазон, який української мови не знає, а за цими покручами, іншим “стьобом, намагається приховати своє невігластво, закомплексовану ненависть до української мови і совковість.
Вказані слова, та ще 90 % слів, що вживає на форумах Майдану з проривним ґ нік “Адвокат", у всіх словниках (Голоскевича, Грінченка, Караванського тощо) подаються з глухим г. Голоскевич наводить 360 слів з проривним ґ, з яких 20 % - це додаткові словоутворення (ґава – ґавеня – ґав’ячий і т.д.). Можна додати ще 50-60 власних назв, що увійшли до української лексики в останній час.
Українською мовою ґекати не можна (крім прикладів уживання вказаних Голоскевичем лексем, та й то не у всіх стилях), ґекають москалі, та й ті доґекались до того, що забули наступне: в російській літературній вимові, крім проривного ґ, також є глухий звук г, а саме - в словах “Бог, благо”, похідних від них, а також у слові “ага” (не в значенні “жаба”, а в значенні – “так”). Останні, хто правильно вимовляв вказані слова, були корифеї Малого театру і колишнього МХАТу Жаров, Гоголєва, Царьов, Кторов, Яншин, спектаклі за їхньою участю я встиг побачити. Зараз навіть інтелектуально найелітарніша московська публіка говорить “блаґо”, і мене судомить, коли я це чую.
Я був на ювілейному вечорі російського поета Чичибабіна в Будинку вчителя у січні 1993 року. Пішов не на Чичибабіна, а на Ліну Костенко, яка вела вечір. Перед цим Чичибабін опублікував у “Літєратурній газеті” дуже некрасиву статтю про наше бажання жити окремою державою. У присутності Ліни Костенко Чичибабін виправдовувався і намагався довести, що він любить українську мову, але “бачить сни російською мовою і хоче їх дивитися тією ж мовою”. Ліна Костенко у відповідь запитала: “Чому ж ви відмовляєте нам у праві бачити сни українською мовою?”. Коли Чичибабін прочитав вірш, у якому заримував “Боґу – сбоку”, мені почувся скрегіт виделки по тарілці, я не витримав і вийшов із зали. Я дуже здивувався, коли побачив, що Оксана Забужко теж вийшла. Я ж знаю російську мову, а вона не знає?!
Пані і панове, якщо ви на форумах сайту побачите пости із ніком “Адвокат”, не читайте.
То - невіглас, неук, нетяма, профан, анальфабет, блазень, засланий козачок і провокатор.
“Адвокат” шкідливий і небезпечний. Він знущається з української мови, пародіює її, дає поживу українофобам кпинити і глузувати з нас.
Отже, стережіться хвармазона!
Відповіді
2003.02.10 | Адвокат ...
Почніть із себе, подайте приклад іншим, пасторе!
Чи, може, у іншому житті,-- на баєвом пасту,-- Ви маєте іншого ніка? Що сь типу про овець, скажімо?До речи, маю принагідно освіжити Ваші дещо зденервовані мізки. Боротьба з поганими хворумцями, злими модераторами, і така інша "бурная і кіпучая дєятєльность",-- се відбуває виключно тут:
http://maidan.org.ua/go/about
Надумаєте ще що сь про мене клавою нашарабошити,-- будь ласка "тудом"!
Однак, оце Ваше відчадушне звернення до хворумців я залишу тут. У властивому мені хвармазонському штилі,-- заради приколу із стьобом навпіл.
2003.02.11 | Вівчар
Re: Почніть із себе, подайте приклад іншим, пасторе!
Свистовичу і Адвокате, читайте мої відповіді на форумах інших сайтів -із коментарями. І не тільки. Боже ж мій, які ви ниці, убогі і підлі!2003.02.11 | Адвокат ...
Красно дякую. Не читатиму. ( - )
2003.02.11 | Serhiy Hrysch
Скажіть чесно, Вівчаре!
Ви зазвичай (дома, на роботі), якою мовою розмовляєте? З Г(тверде) чи Г(м"яке)?Якщо тверде, то давайте припинемо це гоніво.
2003.02.12 | Вівчар
Re: Скажу чесно, майданівцю
Serhiy Hrysch пише:> Ви зазвичай (дома, на роботі), якою мовою розмовляєте? З Г(тверде) чи Г(м"яке)?
>
> Якщо тверде, то давайте припинемо це гоніво.
:
Скажу чесно - не зрозумів, що таке "Г" тверде і що таке "Г" м'яке?
І що таке "гоніво"?
Ви скільки класів початкової школи закінчили? В яких колах тусуєтеся? З якого підворіття вискочили?
А розмовляю не вашою мовою, чи мовою "Адвоката", а українською мовою. І не "зазвичай" чи "не зазвичай", а живу українською мовою.
До фіглярства "Адвоката" ставлюся так, як і до лексики "Вєрки Сердючки", але "Адвокат" та інші його колеги-нишпорки із штатного майдану значно небезпечніші. Вони ганьблять українську мову більше, ніж "Вєрка", і шкодять Україні більше, аніж якийсь відвертий українофоб. Щодо їхньої провокативної (рольової в інтересах певної установи) діяльності учасники форуму повинні теж знати.
Привіт спонсору.
2003.02.12 | Вівчар
Re: Скажу чесно, майданівцю
"Гоніво" почав не я. Почалося з того, що я на одній темі виправив помилку стосовно Марчука і поставив крапку. І тут, як Пилип з конопель, вискочив "Адвокат" і зовсім недоречно, брутально, невмотивовано, бездоказово почав займатися "гонівом". Я не кажу вже, що його методи неприйнятні не тільки для члена адмінгрупи сайту (бо то є компрометація сайту), а взагалі для будь-якого користувача.Щодо Вас конкретно теж скажу чесно - колись був випадок, коли я цілком щиро помолився за Вас, тобто за людину під Вашим ніком.
Жаль, що це "гоніво" "Адвоката" призвело до мого гіркого розчарування - і щодо Вас, і щодо "Майдану". Але, повертаючись назад, я завжди буду згадувати Вас тепло.
У Павла Загребельного є роман "З погляду вічності". Інколи не треба забувати, що життя - суєтне, але є у ньому й вічні категорії. Та мить спомину про Вас - із категорії вічного.
2003.02.11 | Персефона
А якщо додати запозичені терміни - побільшає г' ? (-)
2003.02.12 | Manul
Re: А якщо додати запозичені терміни - побільшає г' ? (-)
Побільшає, але це нічого не означає. Хай ще додасться 100-200 слів, буде 500, і то в кожному конкретному випадку треба розбиратись. А лексика української мови нараховує 200-250 тис. слів.Читайте Голоскевича, Грінченка, Караванського, а не маячню червоного комісара цього форуму.
2003.02.12 | Адвокат ...
Re: А якщо додати запозичені терміни - побільшає г' ? (-)
Manul пише:> Побільшає, але це нічого не означає.
А що мало б означАти, чи ознАчити?
> Хай ще додасться 100-200 слів, буде 500, і то в кожному конкретному випадку треба розбиратись. А лексика української мови нараховує 200-250 тис. слів.
Їх виде значно більше.
> Читайте Голоскевича, Грінченка, Караванського, а не маячню червоного комісара цього форуму.
Я Вашому "астральному братові" ( "Вівчареві" ) розповідав,-- де на "Майдані" місце для з'ясування персональних стосунків. Повторюю для Вас:
http://maidan.org.ua/go/about
2003.02.11 | Андрей Кравчук
Re: Стережіться хвармазона!
Manul пише:> Пані і панове,
> якщо хтось у вашій присутності вимовляє слова “газета, генерал, апологія” з проривним ґ, знайте, що то фармазон, який української мови не знає, а за цими покручами, іншим “стьобом, намагається приховати своє невігластво, закомплексовану ненависть до української мови і совковість.
Як на мене - це цілком необгрунтоване і свавільне твердження. З якихось особистих особливостей виголосу робити такі широкі висновки??? "Інколи цигарка - то просто цигарка" (с)З. Фрейд
> Українською мовою ґекати не можна (крім прикладів уживання вказаних Голоскевичем лексем, та й то не у всіх стилях), ґекають москалі,
Росіяни.
> та й ті доґекались до того, що забули наступне: в російській літературній вимові, крім проривного ґ, також є глухий звук г, а саме - в словах “Бог, благо”, похідних від них, а також у слові “ага” (не в значенні “жаба”, а в значенні – “так”).
Щодо слова "благо" - я це чую в перший раз. Ви не могли б сказати, в якому словнику можна знайти цьому підтвердження? Whatever, це має бути дуже застарілою нормою. Можливо, колись це так і було (мабуть, під впливом української мови на російську церковну практику), але зараз, очевидно, "благо" в російській завжди вимовляється з "ґ". Як щодо "благодарю", наприклад?
Щодо "бог" - власне слово "бог", в називному (так, здається? я вже забув як по-українськи "именительный") відмінку вимовляється зі звуком "х" - "бох". Ось в непрямих відмінках, справді, класична вимова через "г" - "бога", "богу" і т.д. Однак ці форми вже теж дещо застаріли і сучасні словники дозволяють повсюди вживати проривне "ґ".
Інши слова, що традиційно вимовляються через "г", - "бухгалтер" і "бюстгальтер". Принаймні щодо першого з них я впевнений, що проривне "ґ" вже замінило нормативне "г" і зараз не буде помилкою казати "бухґалтєр". Наразі тільки "ага" непохитно зберігає фрикативне "г" в російській мові :^)
2003.02.12 | Manul
Re: Стережіться хвармазона!
Андрей Кравчук пише:> Manul пише:
> > Пані і панове,
> > якщо хтось у вашій присутності вимовляє слова “газета, генерал, апологія” з проривним ґ, знайте, що то фармазон, який української мови не знає, а за цими покручами, іншим “стьобом, намагається приховати своє невігластво, закомплексовану ненависть до української мови і совковість.
>
> Як на мене - це цілком необгрунтоване і свавільне твердження. З якихось особистих особливостей виголосу робити такі широкі висновки??? "Інколи цигарка - то просто цигарка" (с)З. Фрейд
>
> > Українською мовою ґекати не можна (крім прикладів уживання вказаних Голоскевичем лексем, та й то не у всіх стилях), ґекають москалі,
>
> Росіяни.
>
> > та й ті доґекались до того, що забули наступне: в російській літературній вимові, крім проривного ґ, також є глухий звук г, а саме - в словах “Бог, благо”, похідних від них, а також у слові “ага” (не в значенні “жаба”, а в значенні – “так”).
>
> Щодо слова "благо" - я це чую в перший раз. Ви не могли б сказати, в якому словнику можна знайти цьому підтвердження? Whatever, це має бути дуже застарілою нормою. Можливо, колись це так і було (мабуть, під впливом української мови на російську церковну практику), але зараз, очевидно, "благо" в російській завжди вимовляється з "ґ". Як щодо "благодарю", наприклад?
>
> Щодо "бог" - власне слово "бог", в називному (так, здається? я вже забув як по-українськи "именительный") відмінку вимовляється зі звуком "х" - "бох". Ось в непрямих відмінках, справді, класична вимова через "г" - "бога", "богу" і т.д. Однак ці форми вже теж дещо застаріли і сучасні словники дозволяють повсюди вживати проривне "ґ".
>
> Інши слова, що традиційно вимовляються через "г", - "бухгалтер" і "бюстгальтер". Принаймні щодо першого з них я впевнений, що проривне "ґ" вже замінило нормативне "г" і зараз не буде помилкою казати "бухґалтєр". Наразі тільки "ага" непохитно зберігає фрикативне "г" в російській мові :^)
По-перше, я вказую на те, як вимагають вимовляти вказані слова СЛОВНИКИ, тобто якою повинна бути ОРФОЕПІЧНА НОРМА!
По-друге, треба писати і вимовляти українською мовою - Фройд.
По-третє, стосовно особливостей вимови російською мовою слів “благо, Бог”, похідних від них та “ага” раджу прочитати у наступних виданнях: Аванесов Р.И. “Русское литературное произношение”; той же автор “Фонетика русского языка”; Винокур Г.О. “Русское сценическое произношение”. В Національній бібіліотеці ім. Вернадського вони є (адресу знаєте?).
Окремо стосовно “ага” (хоч ви і визнаєте, що в рос. мові таки є глухий звук "г"), оскільки цікаво. Тлумачні словники, як правило, не вказують на орфоепічні особливості того чи іншого слова, але, наприклад, “Словарь русского языка» Ожегова дає пояснення двох різних слів “ага” (можна сказати – омонімів, я в попередньому пості не врахував цієї омонімії) і в обох випадках наводить їхню транскрипцію латиною (sic!): 1. АГА [aha], межд. Восклицание с торжествующей интонацией. «Ага! попался!». 2. АГА [aha], частица (прост.). Служит для обозначения согласия в знач. да. «Видишь? – Ага, вижу».
Слово ж «аґа» має значення «жаба». Якщо хтось із москалів на запитання відповідає: «Аґа», то це означає, що він говорить: «Жаба». Послухайте в інтерактивному режимі ведучих радіо-FM, там суцільне «Аґа». Ображають публіку...
2003.02.13 | Андрей Кравчук
Re: Стережіться хвармазона!
Manul пише:> По-перше, я вказую на те, як вимагають вимовляти вказані слова СЛОВНИКИ, тобто якою повинна бути ОРФОЕПІЧНА НОРМА!
Коли буду в батьків, обов"язково перевірю за Ожеговим.
> По-друге, треба писати і вимовляти українською мовою - Фройд.
Ну, існують різні транскрипції. Хоча добре, це не принципово.
> По-третє, стосовно особливостей вимови російською мовою слів “благо, Бог”, похідних від них та “ага” раджу прочитати у наступних виданнях: Аванесов Р.И. “Русское литературное произношение”; той же автор “Фонетика русского языка”; Винокур Г.О. “Русское сценическое произношение”. В Національній бібіліотеці ім. Вернадського вони є (адресу знаєте?).
Я дещо далеко мешкаю від Нацбібліотеки. Перевірю за Ожеговим.
> Окремо стосовно “ага” (хоч ви і визнаєте, що в рос. мові таки є глухий звук "г"), оскільки цікаво. Тлумачні словники, як правило, не вказують на орфоепічні особливості того чи іншого слова, але, наприклад, “Словарь русского языка» Ожегова дає пояснення двох різних слів “ага” (можна сказати – омонімів, я в попередньому пості не врахував цієї омонімії)
для цього є слово "омограф" - пишеться однаково, читається по-різному. Омоніми не відрізняються ні в написанні, ні в виголосі.
> Слово ж «аґа» має значення «жаба». Якщо хтось із москалів на запитання відповідає: «Аґа», то це означає, що він говорить: «Жаба». Послухайте в інтерактивному режимі ведучих радіо-FM, там суцільне «Аґа». Ображають публіку...
По-перше, не "москалів", а "росіян". А по-друге - мова змінюється. І словники лише відстежують ці зміни (з деяким запізненням). Старомосковське виголошення, яке було колись нормативом російської літературної мови, вже поступилося місцем більш усередненому стандарту. Вже не обов"язково казати "булошная", "шти", "дожжь". "Булочная", "щи" і "дождь" є рівноправними варіантами. Навіть слово "кофе" за найновішими словниками дозволяється вживати в середньому роді. Норми змінюються разом з мовою. Хоча щодо виголосу "ага" нормативним, наскільки мені відомо, залишається все ж таки фрикативне "г", ви праві.
2003.02.13 | Manul
Російські проблеми
Андрей Кравчук пише:> Manul пише:
>
> > По-перше, я вказую на те, як вимагають вимовляти вказані слова СЛОВНИКИ, тобто якою повинна бути ОРФОЕПІЧНА НОРМА!
>
Коли буду в батьків, обов"язково перевірю за Ожеговим. )))
Шановний Андрію, “Словарь” Ожегова – тлумачний словник російської мови, а я сказав про українські словники Голоскевича, Грінченка, Караванського та вказані у цих словниках правила НАПИСАННЯ слів “газета, генерал, апологія”, а також “цигарка”, якою Ви зацікавились. Додам: і ВИМОВИ, оскільки в українській абетці є дві літери “г” і «ґ», які і пишуться, і вимовляються по-різному.
>
> > По-друге, треба писати і вимовляти українською мовою - Фройд.
>
Ну, існують різні транскрипції. Хоча добре, це не принципово. )))
Принципово, шановний Андрію (ІМХО). Українською треба писати (транскрипція тут ні при чому) Фройд, Ляйпціг тощо (хоча б відповідно до вимог українського правопису 1928 р.). Зазначу, що німецькою Ляйпціг пишеться Leipzig, вимовляється [Laipzig], з проривним «ґ» в кінці слова. Але правила української фонетики вимагають щілинного звуку “г”. Це стосується і змінювання слова Ляйпціг - українській мові немає випадків чергування “г” і
> > По-третє, стосовно особливостей вимови російською мовою слів “благо, Бог”, похідних від них та “ага” раджу прочитати у наступних виданнях: Аванесов Р.И. “Русское литературное произношение”; той же автор “Фонетика русского языка”; Винокур Г.О. “Русское сценическое произношение”. В Національній бібіліотеці ім. Вернадського вони є (адресу знаєте?).
>
Я дещо далеко мешкаю від Нацбібліотеки. Перевірю за Ожеговим.)))
Шановний, повторюю: “Словарь” Ожегова – ТЛУМАЧНИЙ словник, єдиний випадок транскрипції в ньому стосується слів “ага”. Перевіряти треба за ОРФОЕПІЧНИМИ словниками, а також за тією літературою, яку я Вам рекомендував.
>
> > Окремо стосовно “ага” (хоч ви і визнаєте, що в рос. мові таки є глухий звук "г"), оскільки цікаво. Тлумачні словники, як правило, не вказують на орфоепічні особливості того чи іншого слова, але, наприклад, “Словарь русского языка» Ожегова дає пояснення двох різних слів “ага” (можна сказати – омонімів, я в попередньому пості не врахував цієї омонімії)
>
для цього є слово "омограф" - пишеться однаково, читається по-різному. Омоніми не відрізняються ні в написанні, ні в виголосі.
По-перше, Ви мене не зрозуміли, по-друге, Ви трохи помиляєтесь. Омонімами є повні і часткові лексичні омоніми, далі йдуть омоформи, ще є, як Ви правильно вказуєте, омографи (слова, які пишуться однаково, але вимовляються, по-різному - за наголосом, [аhа] і [аgа] - єдиний випадок омографу, коли різниця не в наголосі, а в тому, що в рос. мові немає літери, яка б передавала щілинний “г” - h) і омофони (слова, які звучать однаково, але пишуться по-різному). Я вказав на свій недогляд у тому плані, що у попередньому пості я вів мову тільки про “ага” в значенні “так” (частка), а є ще його повний омонім (саме омонім, а не омограф) “ага” (вигук), на що вказує “Словарь” Ожегова. “Ага” (частка і вигук) і «Аґа» (жаба) є омографами, але трохи дивними, тому що цей випадок не підпадає під загальне правило визначення омографу як різниці в наголосі.
>
> > Слово ж «аґа» має значення «жаба». Якщо хтось із москалів на запитання відповідає: «Аґа», то це означає, що він говорить: «Жаба». Послухайте в інтерактивному режимі ведучих радіо-FM, там суцільне «Аґа». Ображають публіку...
>
По-перше, не "москалів", а "росіян". А по-друге - мова змінюється. І словники лише відстежують ці зміни (з деяким запізненням). Старомосковське виголошення, яке було колись нормативом російської літературної мови, вже поступилося місцем більш усередненому стандарту. Вже не обов"язково казати "булошная", "шти", "дожжь". "Булочная", "щи" і "дождь" є рівноправними варіантами. Навіть слово "кофе" за найновішими словниками дозволяється вживати в середньому роді. Норми змінюються разом з мовою. Хоча щодо виголосу "ага" нормативним, наскільки мені відомо, залишається все ж таки фрикативне "г", ви праві.)))
По порядку. Щодо москалів – образливого значення в це слово я не вкладав, а мав на оці інше. Росіянин – це і татарин, і чукча, я не розглядав особливості їхнього мовлення російською. Я мав на увазі вимову населення тієї частини Росії, говір якого став основою російською літературної мови і орфоепії. Ви говорите про “старомосковське виголошення”, для якого характерне акцентовані “акання”, особливості редукції тощо, - але ж московська (старомосковська) говірка ніколи не була і не є нормою російської орфоепії.
“Булошной” Ви мене майже взяли в полон. Але ж [булошная], як і [што], залишаються нормою російської орфоепії! Вимову “булочная” і “что” в одному випадку можна розглядати, як помилку, в іншому – як особливості певного діалекту (що з точки зору норми теж є врешті-решт помилкою). Горький, як відомо, “окав”, - чи було це помилкою? З точки зору вимог орфоепії – так. Щодо слова “кофе” – то я завжди вважав, що в російській мові, згідно з її усіма правилами, воно повинно бути середнього роду. А ось щодо “усередненого стандарту”, то я з Вами не зовсім згоден. Прослідкуйте, яка зараз точиться війна навколо закону “Про російську мову” в російській Держдумі, Раді Федерації та російській пресі. Мову треба берегти від “усередненого стандарту”! Є еталонні зразки, які дуже ретельно зберігаються, щоб вони не піддалися змінам (наприклад, в системі мір). Еталоном орфоепії є (повинна бути) вимова дикторів і акторів. Дикторів уже немає, є “ведучі”, які говорять жахливою мовою (в Росії і в нас теж, але в нас становище значно гірше з відомих причин). Становище українських театрів і акторів теж відоме. Безумовно, мова змінюється, але підхід до нормативного закріплення змін повинен бути максимально консервативним.
Дякую за пост, у Вас прийнятні для дискусії арґументи. За “москаля” вибачте, хоча я (особисто і дуже емоційно) тримаюсь постулату: “Російський демократ закінчується там, де починається українське питання”. Прикладів у мене безліч. Москаль є москаль. Єдиною людиною із росіян, яка нормально ставилася до України і українців у всіх амплітудах (ІМХО), був найсовісніший російський письменник Віктор Астаф’єв. Але, на жаль, він помер.
Взагалі то я думаю, що ми занадто багато надаємо уваги російській проблематиці. Про українську за наявності модератора “Адвоката” теж говорити нічого. ІМХО.
2003.02.14 | Андрей Кравчук
Re: Російські проблеми
Manul пише:> > > По-перше, я вказую на те, як вимагають вимовляти вказані слова СЛОВНИКИ, тобто якою повинна бути ОРФОЕПІЧНА НОРМА!
> >
> Коли буду в батьків, обов"язково перевірю за Ожеговим. )))
>
> Шановний Андрію, “Словарь” Ожегова – тлумачний словник російської мови, а я сказав про українські словники Голоскевича, Грінченка, Караванського та вказані у цих словниках правила НАПИСАННЯ слів “газета, генерал, апологія”, а також “цигарка”, якою Ви зацікавились.
А я думав, що ми вели розмову про звук [г] ([h]) в російській мові. Це просто непорозуміння.
> Ну, існують різні транскрипції. Хоча добре, це не принципово. )))
>
> Принципово, шановний Андрію (ІМХО). Українською треба писати (транскрипція тут ні при чому) Фройд, Ляйпціг тощо
А чому "транскрипція тут ні до чого"? Правила правопису і правила транскрипції з іноземних мов - це дещо різне. В російській мові, наприклад, існує декілька систем транскрипції. Вони конкурують і час від часу загальноприйняті правила змінюються. Порівняйте "Ватсон" і "Уотсон" - обидва варіанти зустрічаються. Загалом прийняті транскрипції "Гейзенберг" і "Гейгер", однак на моєму факультеті вживали також і "Гайзенберг" та "Гайгер". Я погоджусь із Вами, що "Фройд" та "Ляйпциг" ближчі до мови оригіналу. Однак, наприклад, щодо Ейнштейна не все так просто. На ідиші його прізвище звучить саме як Ейнштейн, а не Айнштайн. До речі, остання транскрипція, мені здається, не прижилася і в українській мові.
> (хоча б відповідно до вимог українського правопису 1928 р.). Зазначу, що німецькою Ляйпціг пишеться Leipzig, вимовляється [Laipzig], з проривним «ґ» в кінці слова. Але правила української фонетики вимагають щілинного звуку “г”. Це стосується і змінювання слова Ляйпціг - українській мові немає випадків чергування “г” і
Я з Вами і не сперечаюсь. Я дотримуюсь правил чинного правопису, за яким звук (і буква) [ґ] вживається тільки у власне українських словах, а також у власних іноземних іменах.
> Я дещо далеко мешкаю від Нацбібліотеки. Перевірю за Ожеговим.)))
>
> Шановний, повторюю: “Словарь” Ожегова – ТЛУМАЧНИЙ словник, єдиний випадок транскрипції в ньому стосується слів “ага”.
Наскільки я пам"ятаю, слово "бюстгальтер" теж має примітку про його виголошення в Ожегові. Я перевірю.
> По порядку. Щодо москалів – образливого значення в це слово я не вкладав, а мав на оці інше.
Але це слово МАЄ образливе значення, вкладаєте ви його чи ні. Так, в певному контексті і слово "жид" не має образливого значення; але в нейтральному контексті воно таки неприйнятне. Будь ласка, знайдіть інше слово, коли ви хочете говорити про русскіх. До цього часу я щось не помічав, аби на цьому форумі виникало непорозуміння через те, що хтось говорив про "росіян" - і мав на увазі саме "россиян", а не "русских".
> А ось щодо “усередненого стандарту”, то я з Вами не зовсім згоден. Прослідкуйте, яка зараз точиться війна навколо закону “Про російську мову” в російській Держдумі, Раді Федерації та російській пресі. Мову треба берегти від “усередненого стандарту”!
Мені ця боротьба дуже не подобається. Мені взагалі не подобається чеський чи французський підхід до мови. По-перше, це безглуздо - викорінювати "компьютер" із сучасної російської мови. Взагалі я розмовляю, сподіваюсь, досить літературною мовою, але коли мене намагаються ЗАКОНОМ зобов"язати вживати ТІЛЬКИ її - мені відразу хочеться лаятися матом :^)
Знаєте, як блискуче сказав Едічка Лімонов: "Простые русские люди, ё... вашу мать, всё-то у вас через ж...!"
> Дякую за пост, у Вас прийнятні для дискусії арґументи. За “москаля” вибачте, хоча я (особисто і дуже емоційно) тримаюсь постулату: “Російський демократ закінчується там, де починається українське питання”. Прикладів у мене безліч. Москаль є москаль. Єдиною людиною із росіян, яка нормально ставилася до України і українців у всіх амплітудах (ІМХО), був найсовісніший російський письменник Віктор Астаф’єв. Але, на жаль, він помер.
Тут, я вважаю, ви неправі. Хоча така тенденція, справді, дуже помітна, але багато росіян цілком прихільно ставляться і до "українського питання", і до української мови. А ви спробуйте подивитись на ці питання з іншого боку. З моєї точки зору, український демократ закінчується там, де де починається питання російської мови. Існує дуже небагато винятків - ось Мирослав Попович, наприклад, слава Богу ще живий. І ще мені дуже не подобається, коли мішають політику і мову. Росія - одне; російська мова - геть інше.
> Взагалі то я думаю, що ми занадто багато надаємо уваги російській проблематиці. Про українську за наявності модератора “Адвоката” теж говорити нічого. ІМХО.
ОК, давайте закруглятися з цією темою.
2003.02.13 | Manul
Re: Андрею Кравчуку
Дякую Вам за толерантне, непідкреслене виправлення моєї неточності, якої я припустився зовсім ненароком і випадково (спірантний звук).2003.02.12 | Cunning linguist
Не наважуся робити якихось далекосяжних висновків, але
мова в пана Адвоката якась дивна - с претензією на українськість, проте з великою домішкою русизмів.2003.02.12 | Адвокат ...
Я дещо розчарований...
Cunning linguist пише:> мова в пана Адвоката якась дивна - с претензією на українськість, проте з великою домішкою русизмів.
Я очикував, що тому реченні Ви скажете: "з великою", або ще якою сь "претензією". А Ви,-- все спростили...
2003.02.12 | Cunning linguist
Розчарований чим?
Невже Ви очікували биття посуду й такого іншого? Хіба свою думку конче треба висловлювати з надривом?2003.02.12 | Адвокат ...
Re: Розчарований чим?
Cunning linguist пише:> Невже Ви очікували биття посуду й такого іншого? Хіба свою думку конче треба висловлювати з надривом?
Яко воно треба,-- най кожен вирішує. Чи "з надривом", чи "с претензією".
А про вправи з віртуального биття посуду,-- то Ви не кпесько утнули! По нашому! Ґратуляції!
По суті ж справи маую сказати таке. Обговорення на цьому хворумі мови ніка "Адвокат ...", як самодостатньої теми,-- справа, ( ІМНО ), дурна. Та ще й здатна до спричинення ріжноманітних гілок порожньої гавканини, що лише засмічуватимуть хворум. Обговорювати ж проблєматику української мови можна будь яким з її ріжновидів та діалектів. І моїм, і Вашим. А який вже буде визнаний "єдино правдивим",-- будемо се почекати та подивимо сь.
2003.02.13 | Cunning linguist
Погоджуюся (-)
-