Особливості української мови
02/14/2003 | Володимир
Маю прохання до фахівців.
Мені потрібно підготувати доповідь на тему "Особливості української мови у порівнянні з російською". Хто міг би підказати відповідну літературу.
Наперед вдячний.
Володимир.
Мені потрібно підготувати доповідь на тему "Особливості української мови у порівнянні з російською". Хто міг би підказати відповідну літературу.
Наперед вдячний.
Володимир.
Відповіді
2003.02.14 | (/)
Re: Особливості української мови
ЧИМ УКРАЇНСЬКА МОВА БАГАТША ЗА РОСІЙСЬКУ?У повсякденному спілкуванні українською мовою українці часто використовуть суржикові слова та звороти, навіть не помічаючи цього, але найгірше, коли зовсім не знають і не усвідомлюють, що розмовляючи буцімто літературною українською мовою, насправді послуговуються скалькованими на український манер російськими словами.
Усі ми знаємо причину цього явища, а наслідок - мало хто. А він такий: українці у повсякденному спілкуванні не вміють розмовляти справжньою українською літературною мовою, їхня розмовна мова збіднена, неправильна, спотворена, а тому зовсім не є отою мелодійною, милозвучною, барвінковою. Стаття має на меті показати ті відмінності української мови від російської, які по-перше, характеризують першу як справді багатшу за другу, а, по-друге, дані переваги української мови над російською якраз і не використовують у своєму спілкуванні українці. Ми маємо знати ці відмінності і послуговуватись ними у своїй мові, підтримували у житті різноманіття української мови.
Перша особа множини наказового способу:
УКРАЇНСЬКА МОВА РОСІЙСЬКА МОВА
2-га ос. Одн. їж!спи!будь! ешь! спи! будь!
1-ша ос. Мн. їжмо! спімо! будьмо!
2-га ос. мн. їжте! спіть! будьте! ешьте! спите! будьте!
Закінчення -мо є чистим продовженням індоєвропейського, себто aрійського -мо.
Кличний відмінок:
УКРАЇНСЬКА МОВА РОСІЙСЬКА МОВА
І ти, Бруте?! И ты, Брут?!
Занесений українськими (руськими) колоністами на Пн.-Сх. кличний відмінок протримався там пару сотень літ і починаючи з ХІст. у ХІV-ХVcт. зовсім вигас.
Злита форма майбутнього часу:
1-ша ос. одн. любитиму, сміятимусь, ростиму
2-га ос. одн. любитимеш, сміятимешся, ростимеш
3-тя ос. одн. любитиме, сміятиметься, ростиме
1-ша ос. одн. любитимемо, сміятимемось, ростимемо
2-га ос. одн. любитимете, сміятиметесь, ростимете
3-тя ос. одн. любитимуть, сміятимуться, ростимуть
Паралельно вживається і аналітична форма: буду любити, буду сміятися, буду рости.
Два закінчення іменників у Дав. відмінку однини:
УКРАЇНСЬКА МОВА РОСІЙСЬКА МОВА
Назив. в. Син сын
Дав. в. сину,синові сыну
В українській абетці є і літера г і літера ґ :
До ХІ ст. звук г у Москві звучав іще як українське г , тому то місто Гельсінкі у московській транскрипції передається як Хельсинки, а не Гельсинки, адже звук українського г у латині передавався як h.
Чергування звуків:
Укр. мова сік/cоку рука/руці вухо/вусі Нога/нозі
Pос. мова сок/соке рука/руке ухо/ухе Нога/ноге
Взаємодія в/у, і/й :
УКРАЇНСЬКА МОВА РОСІЙСЬКА МОВА
вносити - уносити вносить
йти - іти идти
Вкраїна – Україна Украина
Четверта відміна іменників, за якою відмінюються слова середнього роду, що означають назви малят: щеня, теля, кошеня, галчення та ін:
Н. щеня
Р. щеняти
Д. щеняті
З. щеня
О. щеням
М. щеняті
Кл. щеня
Давноминулий час (передминулий) – вказує на те, що означуванні цими формами дії відбулися раніше від дій до моменту мовлення.
“Я вже був пішов, як раптом згадав...”
“Коли у Києві організувалась була Академія Художеств, мрія мого життя, я вступив і до Академії.”
Суфіксальне багатство :
УКРАЇНСЬКА МОВА РОСІЙСЬКА МОВА
виживати выживать
живити живить
виживичити
виживичувати
відживіти
поживішати
підживлювати
поживляти поживлять
животатіти
животіти
живачити
живти
живцювати
жити жить
житки
ужиткувати
житоньки
житочки
Ступені порівняння прикметників та прислівників:
УКРАЇНСЬКА МОВА РОСІЙСЬКА МОВА
найкращий
щонайкращий Наилучший
щоякнайкращий
Два наголоси в особових займенниках мене, тебе, себе :
УКРАЇНСЬКА МОВА РОСІЙСЬКА МОВА
мEне, менE менЯ
Орудний відмінок імен жіночого роду:
п‘яти-шеститисячолітня двоскладова кінцівка -ою,ею.
Укр.тверда Pос. та укр. м‘яка
головою головой
рукою рукой
бородою бородой
душой душею
землёй землею
семьёй сім‘єю
судьёй суддею
З книги Олекси Різниченка ”Спадщина тисячоліть
2003.02.19 | Donkey Hot
Re: Особливості української мови
(/) пише:> До ХІ ст. звук г у Москві звучав іще як українське г , тому то місто Гельсінкі у московській транскрипції передається як Хельсинки, а не Гельсинки, адже звук українського г у латині передавався як h.
чи автор сам розумів, що він написав? :) Чому форма "Хельсинки" свідчить саме про 11 ст.?!
Якраз навпаки: давньоукраїнська мова мала звук G, а десь у 12-13 столітті він перетворився на фрикативне Н.
2003.02.19 | Косарик
Поясніть чайникам...
Як можна довести, що фрикативне "г" є модифікацією взривного "ґ", а не навпаки?Якщо брати, скажімо, грецькі запозичення, "гідро-" латиною передається саме як "h", а не як "g". Тобто у той час, як це слово було запозичено в західноєвропейські мови (а це досить давно) цей звук був фрикативним. Якщо слов'яни його почали відтворювати як "г", то хіба це не свідчення, що "г" первісно було фрикативним?
2003.02.23 | Анатолій
Набагато раніше
Значна частина специфічних для української мови фонетичних рис (а деякі з них виявилися спільними для української та інших сусідніх мов) почали формуватися безпосередньо від праслов'янської мови, тобто від V—VI ст. н. е. Протягом другої половини І тис. н. е. виникли такі фонетичні особливості: 1) вибуховий задньоязиковий приголосний g перетворився у фрикативний ? (кінець VI — перша половина VII ст.), і замість goлoв?, нog?, gopoдъти стали вимовляти ?олов?, но??, ?ород?ти;2) у деяких говорах з'явилися приставні приголосні в і г на початку слів перед голосними звуками: в?сінь, в?зеро, в?хо, вузьк?й; г?сінь, г?зеро, гов?с, гор?ти (можливо, ще в племінних діалектах волинян і деревлян);
ПІВТОРАК Григорій Петрович
Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов
http://litopys.narod.ru/pivtorak/pivtorak.htm
2003.02.27 | Donkey Hot
Джерело
Про це я читав у книзі Юрія Шевельова "Історична фонологія української мови". Хронологію цієї зміни він визначив на підставі різних свідчень:— поплутання Г та Х в кириличних текстах;
— передача українських імен/топонімів через G та H у текстах, написаних латинкою;
— передача іншомовних імен на Н в українських джерелах.
Зараз не маю книжки під рукою. Якщо цікаво, можу подивитися — написати докладніше.
2003.02.16 | Cunning linguist
Пошукайте на
http://www.vlada.kiev.ua/pravopys/ та підпосиланнях (зокрема, http://www.vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/shevel.html), а також на http://www.polynet.lviv.ua/tc.terminology/TK_main.htm та підпосиланнях (зокрема, http://www.polynet.lviv.ua/tc.terminology/TK_concept.htm#Sect2 та http://www.polynet.lviv.ua/tc.terminology/TK_propoz.htm#Sect2).Там багато чого написано. Але, якщо пошукаєте, зможете знайти інформацію, яка Вас цікавить.
Почитайте ще "Як ми говоримо" Б. Антоненка-Давидовича (Київ, "Либідь", 1991). Якщо розібрати типові для російськомовних помилки, знову ж таки матимете інформацію про відмінності між обома мовами.
2003.02.16 | Cunning linguist
P.S.
До речі, українською краще казати "порівняно з" замість "у порівнянні з", а також "наперед удячний" замість "наперед вдячний".2003.02.19 | Кувалда
Re: Особливості української мови
О.Курило "Уваги до сучасної української літературної мови". Кращої книги, мабуть, нема:-).2003.02.21 | 108-D-7
точна адреса
Oлександр РибалкоДВІ СЛОВІ ПРО ДВОЇНУ
http://www.heritage.com.ua/istorija/doslidzhennja/Rizne/RybalDvoina.htm