Серби
02/17/2003 | Мартин
Всіх зацікавлених запрошую на сайт наших братів лужицьких сербів: www.internecy.de Підтримаймо їх у боротьбі за своє буття!
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2003.02.17 | Косарик
Чи не правильніше писати "лужицькі сорби"? (-)
2003.02.17 | Augusto
Цікаве запитання.
Треба лужицьких сербів навчити, що вони насправді - сорби? Успіхів!Цікава мова, коли написане, взагалі все зрозуміло. Єдине, ІМХО не дуже поширена. Подивиться дійсно на їхню сторінку, це хтось зробив віртуальне село:
Internecy
serbska cyberwjeska
Там є корчма (KORČMA) з форумом, можна починати пропаганду: Ви не серби, ви сорби!
Serbske pismo
K pisanju serbskich pismikow(
Pismikaj (
Na našich stronach hodźi so we wšěch polach (na čornych deskach, w diskusijnym forumje, atd.) po wopisowanym wašnju serbsce pisać. Kaž spěšnje so z myšku něhdźe pódla kliknje abo z tabulator-tastu druhe polo aktiwizuje, so w zapodatym teksće awtomatisce wšě serbske pismiki korektnje změnja.
Štóž ma hižo serbsku tastaturu nastajenu, móže wězo cyle normalnje kaž hewak dale pisać.
Смайлики мої, сподобалися вирази: "пісмікі", які треба "пісмікать". Хоча поруч стоїть "pisać" себто IMXO "писати".
2003.02.18 | Горицвіт
верхньолужицька і нижньолужицька
В усіх списках слов'янських мов стоїть саме так: дві різних мови.2003.02.18 | Габелок
Саме так
Ці дві мови йдуть у парі й у Сербському інституті міста Будишіна.Горньосербце й долносербскі.
http://www.serbski-institut.de/
2003.02.18 | Габелок
сорбська/ сербська
http://www.serbski-institut.de/sibiblj.html2003.02.17 | Augusto
Ще пара лужицьких слів.
Ім'я: mjeno, прізвище: předmjeno,стать, чоловік: mužik(
2003.02.17 | Augusto
Відповідь знайшлася.
Звичайно в Україні можно заявити: я вільно разгаваріваю обома язикамі, але "лужицькi" це слов'янське слово, а "сорби"(sorben) - німецьке.DOMOWINA
Zwězk Łužyskich Serbow z.t.
Zwjazk Łužiskich Serbow z.t.
Bund Lausitzer Sorben e.V.
Треба тоді казати: Лаусітцер сорбен, але все ж лужицькі серби.
http://home.t-online.de/home/320051871311/presse.htm
2003.02.17 | Косарик
Серби і хорвати
Я подивився по Ґуґлю - сорби зустрічається в російській так само часто як і "лужицкие сербы". Як на мене самоназва потрібна з одного слова, а не двох - тобто або лужичане, або сорби (щоб не плутати з південними сербами).До речі, тут у нас була бурхлива дискусія про походження слова слов'яни. Я десь чув, що на Балканах саме слово слов'яни не так уже й поширене було, аж допоки Росія в кінці 18-го 19-му столітті почала відновлювати братерські стосунки. А "серби" мало майже те ж значення, що і "слов'яни". А головне, що походження слова таке само незрозуміле. Якщо воно зустрічається і в західних і в південних слов'ян - то це досить старе слово, може з праслов'янської.
У Трубачова є цікава версія - серби походить від індо-європейського *ser-v- що означає "охороняти". Це слово в скіфській мові перетворилося на *xarv- , звідки буцім-то походить слов'янське *xr.vati.
Тобто серби == хорвати !!
2003.02.17 | Augusto
Самоназва істотно різниться.
Срби та серби, мова теж різниться істотно (все на перший погляд, але мова лужицьких сербів схожа як на мене на чеськопольску, якщо така існує, звичайно). Нічого, не сплутає ніхто, якщо вказувати "лужицькі" серби та просто серби ("Просто Марія", слово "просто" на письмі не вживати!). Цікаво, звідки там вони взагалі взялися, чи то залишки аутохтонів чи щось інше?2003.02.18 | Габелок
Етимологія слів "хорвати" та "серби"
Я не певен, що є переконливі пояснення походження слів "хорвати" чи "серби", але, що відомо, то це те, що ці назви є сарматського походження й, що чехи, серби, сорби, хорвати й деякою мірою всі слов*янські народи є ослов*янені сармати.Назва хорвати зберіглася в грецьких надписах знайдених десь років з десять тому неподалеку від Тамані. Можливо, що хорвати, серби, сорби й чехи були союзниками готів й відступили з ними під натиском гунів й, потім аварів. Під натиском гунів, у четвертому ст. н.е. відступили спочатку візіготи, потім за ними послідували осроготи (частина їх осіла в Криму). Готи просувалися на Захід разом зі слов*янсько-сарматсько-аланськими племенними союзами. (Алани теж сармати, але географічно знаходилися східніше першої хвилі сараматів.) Алани заснували місто у північній Франції. Не пам*ятаю точно назви але щось на зразок "Алансон", чи якось так. Тепер це маленьке село. Потім вони разом з бургундами, швабами (свеома), вандалами, просунулися до Іспанії, потім Тунізії, потім в кінці кінців вони дібралися до Палестини, де вже під назвою вандалів було засновано Вандальське королівство, яке проіснувало десь років зі сто.
2003.02.25 | Habelok
THE OLDEST HISTORICAL EVIDENCE CROATS AND SERBS
The Eastern and Northern Paleo-fatherland of the Croats on the Don (Donska Hrvatska)http://www.magma.ca/~rendic/chapter1.htm
The Croatian name is first mentioned on two commemorative plaques on public edifices in the city of Tanais lying on the mouth of the Don on the Azov Sea. They were written in Greek at the beginning of the III century A.D. The first plaque was written during the reign of the king of Tanais, Sauromates (175-211 A.D.). On it is mentioned the name of the dignitary, the son of one Horvat (Choroathou).(1) On the other, written in 220 A.D. during the reign of king Rescuporides, son of Sauromates, the name Horvat Sandarsijev (Choroathus Sandarsion) (2) appears among four archons of Tanais. If on both inscriptions the Greek ending "-os" is dropped we have the original Croatian name Horvat in the ancient Kaikavian dialect. (3)
The Croats of the Don, then had to come in ancient times from Iran. On a stone inscription of the King Darius (522-486 B.C.) the nation of the Haruavat-is appears among the 23 subject nations. (12) The Persian sacred books of the Avesti (Vendidad) call that nation the Harahvaiti. The provinces settled by that nation encompassed in those times the southern half of modern south Afghanistan, the whole of Baluchistan and the eastern part of modern Iran. In that ancient province ought we to look for the paleo-fatherland of the modern Croats. (13)
From the III to the VII century we have no documentary sources on the Croats; but from the VII century, and particularly from the VIII to the X century, they crop up continually. The most significant of these sources is the work of Constantine Porphyrogenitus, "De administrands imperio" written between 948 and 952. In its the emperor historian, on the basis of imperial archives and of the Croatian national tradition, mentions in several passages the Croats on the Adriatic and those behind the Carpathians. So in chapter 31 he writes:
"The Croats who now inhabit the Dalmatian territories are descended from non-Christian Croats, called White, who live beyond the Turkish lands, near the Frankish dominions…..Great Croatia, called also White, had to this day not yet been christianized." (14)
By the "Turkish lands" Porphyrogenitus means Hungary, because the Magyars originally came from Turkestan. By the "Frankish dominions" he means the eastern Frankish state, comprising in the IX and X century modern Germany and Austria. Accordingly Porphyrogenitus’ Great or White Croatia in the X century extended north of Hungary and east of the Germany of that time, comprising specifically the territory of modern Czechoslovakia and south Poland.
Porphyrogenitus’ accounts of Croatia beyond the Carpathians and of the Croats are confirmed both by his contemporaries and by older writers. So the Arab chronicler Ibn Rustah has this to say about the northern Croats, on basis of the Moslem chronicle "Al-Djarmi" (842-47):
"Their ruler is crowned …He dwells in the midst of the Slavs…He bears the title of "ruler of rulers" and is called sacred malik. He is more powerful than the zupan (viceroy), who is his deputy…His capital is called Drzvab where is held a fair three days of the month." (15)
Kardizi cities this same place mentioned in the "Al-Djarmi", but only notes in passing that the seat of the Croatian kingdom is called "Djarawat". (16)
Established experts such as Marquart, (17) Niederle, (18) and Hauptmann (19) find in the Arab expression Drzvab, Djarawat and Chordat the name "Horvat", i.e. Croat. The capital of Great or White Croatia was to be found on the site of present-day Cracow, known even then as a commercial centre.
The Arab chronicler Al-Mas’uni in his work "Murug attanbit" (943) enumerates the Slavic nations of central Europe: Serbs, Moravians, Croats and Czechs. (20) About Great Croatia he writes:
"The closest neighbour of this Slavic state is Al-Firag (Prague)…In the neighbourhood of this Slavic state lies the Turaki (Magyars). This people is the finest in stature, the most populous and bravest among the Slavs." (21)
Other Arab writers also mention the Croats north of the Carpathians, as well as a Persian geographer. (22) They call the capital of the northern Croats Irvab, Irvit, Chordat, i.e. Croat. (23)
In the old times the Croatian national territory was uniform and unbroken. When in 625 A.D. a part of the northern Croats moved south, mainly from the central part of the Croatian territory, i.e. the present-day northern Moravia and Slovakia, the other Slavic tribes moved in to fill the space created. In this way the northern Croats were split in half and there came to be two branches of Croats: western in Bohemia and eastern on the Vistula in Poland. The great resemblance between the Croatian and Slovak languages tell us that the Croats for the most part moved south from northern Slovakia. For they are far nearer to each other in affinity than to any other Slavic language.
From that time slowly began those territories the polonization of the old Croats of the Vistula. However there the Croatian name and national consciousness survived a long time. The Italian cartographer Allodi in his atlas of 1730 drew in on the map of Europe the Kingdom of the Croats and on the Adriatic (Regno di Croazia) and the White Croats (Belocroati) beyond the Carpathians among the Moravians and Romanians. (33) The immigrants from the surrounding areas of Cracow were still registered by American authorities at the beginning of the XX century as White Croats "Bielochrovats" (Crocovinians)". (34)
Although we lack resources from which to draw convincing proof it is quite evident to us that a part of the Don Croats was pushed westward during the invasion of the Huns into Europe in 375 A.D. and arrived north of the Carpathians. Here the Iranian Croats mingled with the numerous local Slavic tribes and adopted the Slavic language from them. Meanwhile after the collapse of the Hunnic Empire the Croats organized the local Slavs into a state and gave them their national name. Before the invasion of the Avars ca. 560 the White or Western Croats created along with the Antea a great state extending north of the Carpathians from the upper Elbe to the upper Dniester. (35) R. Heinzel is of the opinion that the Carpathians of the old Germanic Hervarsaga took their name from the Croats who called them the Harvate mountains i.e. Croatian mountains. (36)
Pliny the Elder (ca. 23 – 73 A.D.) in his History mentions the tribe of the Serbi (40) and in the middle of the II century Ptolemely mentions the Serboi. (41) The Slovenian ethnologist N. Zupanic first pointed out that in those names lies the key to the genealogy of the modern Serbs. He places those old Serbs on the northern slopes of the Caucasus southeast of the southern part of the Azov Sea. According to Zupanic the Serbs in the Caucasus were an aboriginal Alarodian nation and not of Indo-European stock. (42)
Although textually with regard to the manuscripts Pliny’s and Ptolemey’s appellation is not above reproach in every way, we may not reject what they attest. Therefore the oldest mention that we have the Serbs dates from the middle of the II century, more precisely from the last quarter of the I century A.D.
From these two instances it is clear that the Serbs mentioned therein were not Slavs. Indeed the Slaves did not reach the Azov Sea and the Caucasus until the II century A.D. However we cannot concur with Zupanic that the Serbs were originally native to the Caucasus. In Epiphanius’ register of the bishoprics of the Byzantine Empire which first appeared at the outset of the dynasty of Heraclius (610 – 717) the bishopric of Gordoserboi in Bithynia is mentioned. (43) This appellation cannot possibly refer to the Serbs in Thessaly because they, in all probability, had not yet arrived in Thessalian Srbiste when Epiphnius’ register of bishoprics was written. (44) In spite of this it is not certain that the emperor Justinian II relocated to Asia Minor the Serbs for Srbiste on the river Bistrica when in 688 he resettled in Bithynia the Slavs from the vicinity of Salonica. (45) The Serbs of Thessaly were so few in number that they did not even have their own bishopric before 869, (46) and it is wholly probable that in 688 they were transferred in such numbers to Asia Minor that a VII century bishopric in Bithynia would have taken its name from them. In any case Epiphanius’ register first appeared before the Third Constantinopolitan Synod in 680-81, and the bishopric of Gordoserboi could not be called after the name of the Serbs whom Justinian II resettled in Asia Minor only in 688.
The appellation Gordoserboi itself tells us that the Serbs mentioned in that bishopric did not originate from the Balkans but from the city of Gordium and its vicinity. Gordium was the capital of Phrygia and was situated on the right bank of the river Sangarios not far from the ancient city of Sardis. (47) We are of the opinion that this is where one should look for the paleo-fatherland of the Serbs who came subsequently to the Caucasus and from there to central Europe. Accordingly one should look for the name "Serb" which has not been yet elucidated in the ancient Sardian language or in the modern languages of the remnants of the native populations of Phrygia. (Kurds, etc.) (48)
Pliny the Elder does not consider the Caucasian Serbs to be Iranian Sarmatians. (49) This to us indicates that we must look for the origin of the race elsewhere.
The Serbs on the Elbe
From the II to the VII century A.D. we have no authoritative historical sources at all on the Serbs. The Frankish chronicler Fredigar was the first to mention the Serbs in 631. The Serbs were already Slavicized and lived on the east bank of the middle Elbe. On the subject of the war waged by the Frankish king Dagobert in 631 against Samo, king of the Slavic Wends, Fredegar writes:
"The Wends invade Thuringia and other dominions of the Frankish kingdom and plunder Dervan as well, duke of the Serbs, of Slavic race and previously a vassal of the Frankish king has gone over with all his men to the king of the Wends." (50)
Fredegar’s account of the Wends living on the boundaries of Thuringia in 632 and 641 refers to the Serbs as well. (51) The northern Serbs remained independent of the Franks right up to the first years of Charlemagne’s reign (768 – 814). The Frankish chronicler Einhard writes about them in 782:
"The Slavic Serbs living in the areas between the Elbe and the Saale have overrun the Thuringian and Saxon dominions in order to plunder them." (52)
The Arab writers (53) and the Anglo-Saxon king Alfred (54) mention the northern Serbs in the IX century. Constantine Porphyrogenitus writes in his "De administrando imperio":
"These Serbs come from the non-Christianized Serbs, called the White, living beyond the Turks (Hungary) in the area which they call Bojki (Bohemia). The Franks and Great Croats i.e. non-Christianized Croats, also called White, are their neighbours. There, then, have these Serbs lived from olden times." (55)
The Frankish chronicler Fredeger writes in 631 that the Polabian Serbs are of Slavic origin. (56) This means that the Serbs were slavicized already before 631 and spoke the language of the Western Slavs. Thus at least one century must have passed since the arrival of the Serbs on the Elbe hwich one ought to date at the latest by the second half of the V century A.D. The Roman writer of that time, Vibius Sequenter (ed. Oberlin, Strasbourg, 1778:5) writes: "The Elbe separates the Suevi for the Servitu" (Parisian Codex). L. Niederle is of the opinion that Vibius is talking abut the Serbs and we concur. (57) In all probability, the invasion of the Huns in 375 drove the Serbs of the Caucasus to the Elbe. The modern Lusatian Sorbs are the actual remants of the former Polabian Serbs.
2003.02.27 | КП8416
Кий, Чех і Хорив.
Кий - кияни (=українці)Чех - ясно хто
Хорив = хорвати.
Це з Велесової книги.
2003.02.18 | Андрей Кравчук
Re: Самоназва істотно різниться.
Augusto пише:> Нічого, не сплутає ніхто, якщо вказувати "лужицькі" серби та просто серби ("Просто Марія", слово "просто" на письмі не вживати!). Цікаво, звідки там вони взагалі взялися, чи то залишки аутохтонів чи щось інше?
Так, це залишки автохтонного слов"янського населення. Слов"яни свого часу населяли сучасну Східну Німеччину аж до Берліну та острова Рюгена. Бранденбург - це слов"янський Бранібор. Потім вони були завойовані, онімечені. Лужичани - залишок великої західнослов"янської родини. Щодо їхньої назви - серби чи то сорби, - як на мене це несуттєво. Історично, принаймні в російській мові їх іменують "сорбами", мабуть на німецький лад. Але ж історично ми і словаків називаємо словаками, а не словенами.
2003.02.18 | Augusto
Правильно робите.
Андрей Кравчук пише:>
> Але ж історично ми і словаків називаємо словаками, а не словенами.
Бо словаки живуть в Словаччині, а словенці в Словенії. Це важко мабуть осягнути, як і відміну Будапешта від Букареста, але я дивлюся оптимістично: якщо я зміг, інши теж зможуть!
Росіяне славні без(д)умним запозиченням з перекрученням німецьких та голанських слів, тому нічого дивного не бачу, що росіяне назвуть лужицьких сербів німецьким словом "сорби"(sorben), не бачу правда ніякої необхідності наслідувати абсолютно неправильну назву.
2003.02.18 | Андрей Кравчук
Спочатку думати, потім реагувати
Augusto пише:> > Але ж історично ми і словаків називаємо словаками, а не словенами.
>
> Бо словаки живуть в Словаччині, а словенці в Словенії.
Перш ніж іронізувати, варто було б подумати про що, власне, йде мова. Я говорив про те, що, незважаючи на самоназву лужичан - "серби" - ніщо не заважає нам називати їх "сорбами" (як те повелося в німецькій, англійській та російській мовах). Як приклад того я навожу словенців - "slovenci", "slovenskij", "Slovenija"; - та словаків -"slovak", "slovenka", "slovensky", "Slovenskо". Досить схоже, чи не так? Однак slovenskij ми перекладаємо як "словенський", а slovensky - як "словацький".
> Росіяне славні без(д)умним запозиченням з перекрученням німецьких та голанських слів, тому нічого дивного не бачу, що росіяне назвуть лужицьких сербів німецьким словом "сорби"(sorben), не бачу правда ніякої необхідності наслідувати абсолютно неправильну назву.
Перш ніж робити такі категоричні висновки, зазирніть хоча б на наведену в цій гілці сторінку місцевого інституту сорбської культури
http://www.serbski-institut.de/sibiblj.html
Тоді ви переконаєтесь, що лужичани не мають нічого проти, аби їх називали "сербами". Врешті-решт, як і росіяни не заперечують проти того, аби їх називали латиською "крієві", естонською "вене", а англійською "рашнз".
2003.02.18 | Augusto
Ще раз Ви маєте повне право.
Андрей Кравчук пише:> Як приклад того я навожу словенців - "slovenci" <...> - та словаків -"slovak"<...> Досить схоже, чи не так?
Не треба вигадувати нічого: в Словенії (Slovenija) живуть словенці (Slovenci), в Словаччині (Slovenská republika ) - словаки (Slováci). Ви можете прочитати про це в Вашому власному постінгу. Як ви перекладаєте прикметники... м'яко кажучи... неважно.
Також я розумію, що Росія це світоч культури, де все робиться взірцево, бодай для Вас. Я абсолютно не проти, нехай для Вас земля починається з Крємля. Мене трохи смішать російські запозичення, але це моє право, якщо я бачу яке слово вони перекрутили.
2003.02.18 | Андрей Кравчук
Кожен розуміє в міру своєї зіпсованості
Augusto пише:> Не треба вигадувати нічого: в Словенії (Slovenija) живуть словенці (Slovenci), в Словаччині (Slovenská republika ) - словаки (Slováci). Ви можете прочитати про це в Вашому власному постінгу. Як ви перекладаєте прикметники... м'яко кажучи... неважно.
Зауваження: Словаччина - це Slovenskо. Slovenská republika - це "Словацька республіка".
Що ви, взагалі, маєте на увазі щодо мого перекладу прикметників? Можу вас запевнити - він точний; тільки діакритичних позначок я не зміг набрати - акценту над буквою "у" в слові "slovensky", наприклад. Слова "словаки" у множині я знайти не зміг, тому навів "словак" і "словачка" окремо. Так, в Словаччині живуть словаки, які розмовляють словацькою (slovensky) мовою; в Словенії - словенці, що розмовляють словенською (slovenskij) мовою (треба було б, звичайно, написати slovensky/slovenskij jezyk чи щось на кшталт того, але мені зараз не хочеться перевіряти написання цих слів, а вигадувати я не буду).
> Також я розумію, що Росія це світоч культури, де все робиться взірцево, бодай для Вас. Я абсолютно не проти, нехай для Вас земля починається з Крємля. Мене трохи смішать російські запозичення, але це моє право, якщо я бачу яке слово вони перекрутили.
Ви зрозуміли абсолютно неправильно; хоча інакше, мабуть, і бути не могло, бо вас, здається, аж корчить від одного слова "Росія". Для мене це - країна як країна; приклад не гірший за інших. Спеціально для вас я навів приклади також цілком нейтральних англійської і німецької мов; вас це не переконало. Мабуть, тому, що поряд була російська. Щодо перекручень - ви не повірите, як в українській мові перекручуються назви народів. Наприклад Deutsch - який жах! "німці". Magyar - "угорці"! А English - "англійці"! Хіба це припустимо? І нарешті десерт - "росіяни". Треба ж - "русскіє"! Русские. Русские на снегу - розовое на белом. Что же нам с ними делать, с русскими на снегу???
2003.02.18 | Augusto
Геть телепатів!
Андрей Кравчук пише:> бо вас, здається, аж корчить від одного слова "Росія".
Не треба приписувати мені Ваші думки та з таким гнівом нападати на них.
Дісклеймер: Я абсолютно не відповідаю за події в Вашій голові.
Порада: спробуйте знайти множину від "словак" в тексті гімна Словаччини (примітка Словаччина це не "Slovenskо", це назва українською мовою, при чому назва є набагато старша від сучасної "Slovenská republika").
>Русские на снегу - розовое на белом. Что же нам с ними делать, с русскими на снегу???
Не знаю, це мене не цікавить.
2003.02.19 | Андрей Кравчук
Re: Геть телепатів!
Augusto пише:> > бо вас, здається, аж корчить від одного слова "Росія".
>
> Не треба приписувати мені Ваші думки та з таким гнівом нападати на них.
> Дісклеймер: Я абсолютно не відповідаю за події в Вашій голові.
"Також я розумію, що Росія це світоч культури, де все робиться взірцево, бодай для Вас. Я абсолютно не проти, нехай для Вас земля починається з Крємля."
- Нічого не нагадує? Ні? Ви мені нічого не приписали? Как аукнется, так и откликнется.
> Порада: спробуйте знайти множину від "словак" в тексті гімна Словаччини (примітка Словаччина це не "Slovenskо", це назва українською мовою, при чому назва є набагато старша від сучасної "Slovenská republika").
Взагалі-то не зрозумів, що ви хотіли сказати. Давайте закінчимо взаємні наїзди. Ми ж лише про мову розмовляємо, нічого особистого. Худой мир лучше доброй ссоры.
2003.02.19 | Augusto
Добре, mužik.
Pismikaj pismikі.2003.02.27 | Контостефан
Німецька назва сучасних лужичан
Цікава дискусія виходить. Дійсно, лужичани, лужицькі серби, сорби цеє один і той самий народ. А німці сьогодні називають їх "Зорбен", тобто
не зовсім "сорби". Насправді народові й їхній мові вже труба, на мій погляд, що дуже жаль. Розмовною володіють лише старі, молоді воно зовсім не в голові. Нещодавно почув, як одна німкеня з Лужиці (до речі, німецькою Лаузітц, Lausitz) з гордістю такою казала, що ось ми відкрили навіть садочок, де вчать лужицьку мову! Бо не розуміє, що німецька політика з 963
року по тепер є політикою уніфікації, та їм зовсім не в голові, щоб підтримувати мову - всі ж інстанції німецькомовні - піди, сунься туди з лужицькою.... Знайомі німці, що живуть чи бувають в Лужиці, сорбів не поважають, хоча самі ці знайомі люди помірковані. Кажуть вони, що
якісь федеральні програми в ДДРівські часи перевели сорбів на туризм-сувеніри, а з ними й контрабанда з поляками, й все таке інше.
Деградація. Хоча буду радий почути іншу інформацію про сьогодення Лужиці. Здається, є ще біля 40-60 тисяч носіїв цієї мови.
З повагою,
Контостефан
2003.02.27 | Косарик
Re: Німецька назва сучасних лужичан
Deutsche Welle десь писала, що в останні роки почалося деяке піднесення лужичан - їх буцім-то почали більше запрошувати на роботу по національній прикметі для роботи у Східній Европі. Мовляв, сорбам легше вивчити одну зі слов'янських мов, та й деяка спорідненість культури теж є.Не знаю, мені здається, що то все фількіна грамота - бо ФРН виявляється зацікавленою не стільки в збереженні лужицької мови, скільки в економічній експансії в Східній Европі.
2003.03.03 | Martyn
Re: Самоназва істотно різниться.
Vitaju, vybachte shcho pyshu latynkoju. Slov"jany zhyly ne po Berlyn a po Hannover, Hamburg na pivnochi ta Turynhiju na pivdni. Krim Serbiw (wony sami sebe tak nazyvajut') najdovshe protrywaly shche Drewljany same pid Hannowerom u rehioni Wendland (bukwal'no: krajina Slov'jan). Octanni Drewl'jany shcho howoryly ridnoju movoju pomerly w XVIII stolitti, shchaslywo nimec'kym movoznavciam udalosia navit' stvoryty slovnyk. S'ohodni hrupa ljubyteliw uzialysia za widrodzhennja slowjans'kych tradycij cieji zemli, wywchajut' navit' movu. Bil'shist' naselenych punktiv u sxidnij Niechchyni majut' svoji slovjans'ki versiji (do reczi Berlyn ce priamo zi slov"jans'koji)2003.10.02 | Мартин
Зачинили школу
Новини з Лужиць. Якщо ви не в курсі, повідомляю що німці закрили школу в Хростицях, за яку йшла боротьба сербів. Справа в тім що, німецькі власті суворо дотримуються закону про необхідну чисельність учнів. Це незрозуміло, оскільки порівнювати чисельність німців та лужицьких сербів (30 000). Серби мають намір подати скаргу в Страсбург.www.internecy.de
2003.02.25 | Нафта-Газ
А яка в них
абетка ?2003.03.03 | Martyn
Taka
Abetku mozhna pobachyty na zaproponovanim vashij uvazi sajti. Vona spyrajet'sia na duzhe zruchnyj dlia vsich slov"jans'kyx mov alfavit, shcho vykorystovujet'sia v Chexiji, Slovachchyni, Xorvatiji ta Sloveniji.