04/21/2003 | Марко

Ми тут ведемо суперечку про літеру г з хвостиком чи без нього, а нашою мовою говорить усе менше людей на нашій же Україні. Ось куди нам треба було б спрямувати основну енергію суперечки.
Маємо перелік укр. слів з хвостатою літерою Г у словникові Грінченка. На цьому і треба б зупинитися. А так ми наближуємо українське звуківню до російської, водночас борючися за її окремішність. Інакше, доведеться вивчати пересічному школяреві всі европейські мови, щоб знати, де писати те хвостате Г. Не ускладнюймо прості речі, бо українською мають розмовляти не тільки мовознавці (багато з яких так і не знають укр. мови часів до нового сталінського правопису), а й люди, далекі від мовознавства. Де їм досліджувати етимологію слова за наших голодних часів! До того ж Г з хвостиком не є провідною тенденцією української звуківні. Як на мене, тут забагато академізму, далекого від реального життя. Зараз головне завдання всіх уболівальників за мову- домагатися виконання положення конституції про українську мову як державну та прийняття закону про відповідальність за невиконання цього положення.