МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Українська - "язык по умолчанию"

06/24/2003 | Рач
Шкодую, але досі феномен київської мовної комунікації не отримав належного тлумачення ані російською, ані українською, ані "невтральною" громадою. Це пояснюється простим староболгарським словом - УМОЛЧАНИЕ. Українська мова віднесена до царини "умолчанія" і це є найдієвіший і найпрозоріший спосіб маргіналізувати українофонів у Києві. Нижче подаю спіч випускника філос.ф-та МГУ (нік Акасфер)на тему "умолчание".

"Умолчание покрывает те стороны нашей жизни, которые господствующая культура полагает недостойными. Они, эти стороны, как будто висят на обрыве человеческой речи. В этот обрыв предпочитают не заглядывать, но все знают, какие именно вещи там лежат. Поскольку вовсе избавиться от них человек не может, а признав их открыто и говоря о них со встречным и поперечным, поставит себя вне общества, наподобие слабоумного, умолчание о них оказывается фундаментальной конвенцией нашего общества, его условием - как говорил Фуко, "априорным, хотя и не трансцендентальным". Это не табу в строгом смысле, потому что табу налагается гласно, а к подобным умолчаниям общество заставляет прибегать негласно, не вывешивая в публичных местах табличку "Не говорить о..." (не говорити на... - прим.Рач), к тому же это не имеет отношения к религиозным силам. Я бы сказал, что главным предметом умолчания в нашем обществе выступают выделения. Человек выделяет двояко: органически и технически. Органическими выделениями принято брезговать, то есть обходить молчанием, помечая их знаком "минус". Наоборот, технические выделения человека - от высказываний до продукции хай-тека - помечены знаком "плюс" (а высказывания о высказываниях так даже двумя "плюсами"). Выстраивая противоположный естественным выделениям полюс - технику в широком смысле - человек и отделяет себя от животного мира. Значит, отвращение к выделениям и умолчание о них - условие существования человека в его культурно-социальном измерении. Поэтому занимательно наблюдать, как реклама средств для мытья унитазов, гигиенических прокладок, носовых салфеток, дезодорантов одновременно и подчеркивает, и зачеркивает выделения. Похоже, здесь мы встречаемся с новым видом умолчания - посредством выставления на всеобщее обозрение. (Те саме з україномовними вивісками у Києві - прим.Рач) Это явный симптом культурного сдвига. Человек превращается в другое существо".

http://drugie.ru/archive.asp?part=chronics


(Добавлено 13:31:48, 22.06.2003) Агасфер

Відповіді

  • 2003.06.24 | Мінор

    Російська, як ознака нового ступеню розвитку?

    70-ті минулого сторіччя відрізняються від початку третього тисячоліття кардинально. Не визнавати цього - все-одно що умисно затриматись у розумовому розвитку і перевести себе у когорту тих само маргіналів, якими бажає бути все менше людей.

    Якщо у 70-ті люди, що на думку суспільства перебували на нижчому щабелі розвитку, говорили українською, бо щойно приїхали до Києва з україномовного села, то тепер все з точністю до навпаки.
    Сучасні селяни значно ближчі до пролетарів, а не до української інтелегенції (я вживаю "пролетар", маючи на увазі увесь семантичний зміст цього поняття, який склався у Києві: "пролетарський" або "жлобський") Ця близкість насамперед визначається мовною орієнтацією - обидва прошарки населення і селяни, які щойно переїхали в Київ, і пролетарії намагаються :-) говорити російською.
    Може тому російськомовна інтелегенція відчуває певний шок - вони нібито живуть в одному місті і навіть говорять однією мовою, а от поговорити з ними немає про що. Натомість люди, з якими є про що цікаво поспілкуватись, як правило, україномовні.
    Парадоксально, але російськомовні інтелегенти чи не вперше у Києві (!) відчувають себе маргіналами у своєму ж мовному середовищі. Звідси і така болюча реакція та озлобленість до української мови особливо у молодих.
    Але це пройде. Зрештою україномовна інтеленція, перебуваючи під значно потужнішим тиском з боку держави і суспільства таки вижила. Виживуть і вони, адже тиск на них значно слабкіший.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.24 | Предсказамус

      Неужели?

      Мінор пише:
      > Парадоксально, але російськомовні інтелегенти чи не вперше у Києві (!) відчувають себе маргіналами у своєму ж мовному середовищі. Звідси і така болюча реакція та озлобленість до української мови особливо у молодих.
      Что, действительно в Киеве все так? Маргинальные русскоязычные и интеллигентные україномовні? Т.е. я не сомневаюсь в Вашей правдивости, конечно, но в Киеве бываю часто, а такого не замечал.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.24 | Спостерігач

        Саме так

        Предсказамус пише:
        > Мінор пише:
        > > Парадоксально, але російськомовні інтелегенти чи не вперше у Києві (!) відчувають себе маргіналами у своєму ж мовному середовищі. Звідси і така болюча реакція та озлобленість до української мови особливо у молодих.
        > Что, действительно в Киеве все так? Маргинальные русскоязычные и интеллигентные україномовні?

        Саме так, або, якщо точніше: Ви не знайдете в Києві марґінала, що розмовляє українською. Хоча це говорить не на користь останньої, бо означає її ґеттозований стан.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.06.24 | Предсказамус

          Вопрос стоит несколько иначе

          Спостерігач пише:
          > Саме так, або, якщо точніше: Ви не знайдете в Києві марґінала, що розмовляє українською. Хоча це говорить не на користь останньої, бо означає її ґеттозований стан.
          Боюсь, маргинала, говорящего на латыни, я там тоже буду долго искать. Понимаю, что сравнение некорректное, но согласитесь, что Ваш ответ тоже.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.06.24 | Мінор

            Україномовні кияни відрізняються від україномовних харків"ян

            принципово: бути україномовним у Харкові - це вияв протесту або сільського походження, бути україномовним у Києві - це так само природньо, як скажімо народитися у неділю замість буднього дня. Україномовних менше російськомовних, але на них не тицяють пальцями і це нікого особливо не шокує.
            Особливо останні років 10. Я тут живу з 1985 року, так що прошу мені повірити.

            Від написаного раніше не відмовляюсь. Попри легке перебільшення, тенднція саме така. Російською розмовляє все більше і більше жлобів. І російська мова тут не винна. Просто так складається ситуація у столиці.
            Навпаки, може і не справедливо, але прийнято вважати, що правильною українською у Києві говорять тільки інтелегенти.
      • 2003.06.29 | Роман ShaRP

        Re: Неужели?

        Предсказамус пише:
        > Мінор пише:
        > > Парадоксально, але російськомовні інтелегенти чи не вперше у Києві (!) відчувають себе маргіналами у своєму ж мовному середовищі. Звідси і така болюча реакція та озлобленість до української мови особливо у молодих.
        > Что, действительно в Киеве все так? Маргинальные русскоязычные и интеллигентные україномовні? Т.е. я не сомневаюсь в Вашей правдивости, конечно, но в Киеве бываю часто, а такого не замечал.

        Да не так оно, не так. Киев отнюдь не "мертвый город". Другое дело, что действительно "русский матерный" у многих -- стандарт де-факто, что иногда производит впечатление "не с кем поговорить".

        Однако, стоит приложить немного усилий, и не "лезть в бутылку", -- и найдется.

        Кроме того, не учтен тот факт, что "принципово україномовних" мало. Нет гарантий того, что таковые обязательно интеллигентны. Что с ними интересно говорить. Я вот, к примеру, вряд-ли найду темы для общения с УНСО, МНК, СНПУ, "Тризубом" ....

        По-моему положение дел таково: человек интеллигентный будет, скорее всего, знать оба языка, причем оба достаточно хорошо. Два интеллигентных человека придут к разумному выбору языка общения. Кроме того, уважая разум, они не будут ставить язык общения выше самого общения.

        Интересно, откуда взялась враждебность, или зависти к "интеллигентным"?
        Что за плод фантазии?
        Чему, простите, завидовать?
        Большая часть интеллектуальной продукции и базы как была на русском, так и осталась. Большая часть людей как разговаривала на русском, так и разговаривает. Большая часть людей как не считала языковой вопрос принципиальным, так и не считает.
        Озлобленность вызывают насильственные действия или угроза таковых (спасибо тем самым УНСО, СНПУ, "Тризубу", КУН, МНК и т.д.), маразмы порождаемые криворукой государственной политикой украинизации ("засіб перемикання бічності другого шляху), и т.д.), и чрезмерное внимание к языковому вопросу, которое многие считают абсолютно неразумным. Большей частью озлобленность эта весьма мягка, ну а процент неуравновешенно-озлобленных "по этой теме" вряд ли будет чем-то выдающимся.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua