МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Допоможіть

08/21/2003 | Варшав'янин
Шановні мовознавці прошу допомогти. Невдовзі збираюся їхати до Києва, отже почав "відшліфовувати" свою українську мову. Розгорнув свій правопис та помітив декількох слів (прислівників) не розумію, оскільки не подали прикладів можу лише здогадуватися. Отже допоможіть з"ясувати значення (хоча б одним слівцем):
невтямки,
влад,
впам"ятку,
врівень (рівно з чим?),
здуру,
зозла,
навідліг,
надголодь,
навідріз,
надзелень,
напереваги,
навприсядки,
водносталь,
Яка різниця: риштування (це при будуванні) та риштовання?
Заздалегідь вдячний за відгуки

Відповіді

  • 2003.08.21 | Мінор-киянин

    Re: Допоможіть

    Невтямки – простонародне в значенні “не розумію”
    влад – пишеться окремо “в лад”, тобто “гармонійно”
    впам"ятку, - можливо перекручене “напам”ять” в сенсі запам”ятати
    врівень (рівно з чим?), - це коли рідина або щось інше є на одному рівні з краєм відра і у більш широкому значенні – на одному рівні з якимось мірилом. Росіяни вживають у цьому значенні словечко “заподліцо”
    здуру – пишеться окремо, в сенсі “від дурості”, не подумав наперед, “зопалу”
    зозла –майже те ж саме, що “зопалу”, себто “непродумана дія під впливом негативних емоцій”.
    навідліг – “він рубанув шаблюкою навідліг”, “я на відліг вмазав йому по нахабній пиці” , тобто удар рукою в широким розмахом
    надголодь, - на голодний шлунок
    навідріз, - вживають характеризуючи різку незгоду, можливо кальковано з російського аналогу – правильне вживання “відмовитися навідріз”
    надзелень – у вас був дуже цікавий словник :-)
    напереваги, - те ж саме :-)
    навприсядки – рухатись або стояти присівши. Навіть не знаю як пояснити. Ну як ви присідаєте без стільця? Уявили? Оце у нас і називають “навприсядки”
    водносталь, - матерію можна взяти водносталь, а можна вдвічі або втричі.
    Яка різниця:
    риштування – спеціальні монтажні конструкції, які монтують довкола високих споруд для того щоб будівельники могли добратися до зовнішніх стін і занести туди матеріали та інструменти
    риштовання – галицький діалектизм, походить від слова “риштоватись” – себто “готуватись” до чогось. Наприклад “Як ти вже нариштовався на гостини? То ходімо”
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.08.21 | Варшав'янин

      Дякую

      Щиросердечно вам дякую. Одна заувага: ті слова я взяв з посібника УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС, 7-Е ВИДАННЯ, КИЇВ НАУКОВА ДУМКА-- Згідно з цим виданням "влад (ще "улад")" слід писати разом (с.37, р.30/б). Я здогадувався значення більшості тих слів, хотів побачити як вони сполучаються з іншими частинами речення- ви мені дуже допомогли :)

      Отже залишається ще знайти пояснення слів: надзелень, напереваги (може йти на переваги- мати намір з кимось змагатися, суперничати??)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.08.21 | Варшав'янин

        Помилка

        повинно бути: "(...) із посібника..." :(
  • 2003.08.21 | Олесь

    нАдзелень і наперЕваги

    нАдзелень - присл. (наголос на першому складі)б Не зовсім дозрілим, достиглим. Наприклад: "Для споживання на місці плоди суниць збирають стиглими, а для перевезення на значну відстань - надзелень, враховуючи, що вони достигнуть у дорозі.

    наперЕваги, навперЕваги - присл. Тримаючи перед собою, з нахилом уперед (про гвинтівку, піку тощо). Напр.: "Стрільці йшли з гвинтівками напереваги". Те саме, що "наперевІс".
    Також: "Гратися наперЕваги (навперЕваги)" - змагатися з ким-небудь, щоб узяти верх, здобути перемогу в чому-небудь.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.08.22 | Варшав'янин

      Re: нАдзелень і наперЕваги

      Дякую Олесю. Є ще одне слово, про яке я забув: анітелЕнь?. До речі українські прислівники дуже цікаві. Це ще раз підтверджує багатство, різноманітність вашої солов"їної мови (у нас таких конструкцій набагато менше).
      Будьмо!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.08.22 | Мінор-киянин

        Re: нАдзелень і наперЕваги

        Анітелень - прислівник, який означає крайній ступінь нерозуміння, непоінформованості. Інколи його вживають у прямому значені - "ні звуку"

        "Я до нього говорю-говорю, а у відповідь анітелень, ані пари з вуст".

        "Ми вважали, що він щось розуміє, а він... анітелень"
  • 2003.08.23 | Сергій Вакуленко

    Наголос

    З отим риштувАнням/риштОванням справа стоїть трохи інакше, ніж собі гадає шановний Мінор-киянин. Різниця в наголосі віддзеркалює тут перенесене на віддієслівні іменники протиставлення недоконаного й доконаного видів дієслова. Про це писав свого часу Іван Огієнко - у спеціяльній розвідці «Наголос імненників на -ння» (видрукуваній, до речі, у варшавській «Рідній мові»).

    За Огієнком, у віддієслівних іменниках цього типу є протиставлення між протяжною дією та її вислідом:

    риштувАння (робота) - риштОвання (лаштунки).

    Інші приклади:

    спростувАння - спростОвання (відпір);
    будувАння - будОвання (будова);
    малювАння - мальОвання (малюнок);
    мебльовАння (так в Огієнка) - мебльОвання (меблі);
    мурувАння - мурОвання (мур).

    Отже, зміна наголосу тут надоложує брак "матеріяльнішої" різниці в суфіксах, що її маємо, приміром, у словах набування - набуття, вивчання - вивчення, повідомляння - повідомлення тощо.

    Галичани ж у цьому разі не "винні", бо то є риса загальноукраїнська. Зрештою, Огієнко свій причинок написав саме через те, що його, східняка, прикро разила невнормована мова галичан, які під польським впливом часто наголошували передостанній склад, або навпаки - котрийсь инший замість передостаннього, аби було не так, як у поляків.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.08.27 | Мінор

      :-) Дуже добре ставлюся до галичан, хоч є наддніпрянцем

      В жодному разі слово "винні" навіть у лапках тут було б недоречне.
      Просто чоловік їде до сучасного Києва, де говорять сучасною українською. Мені здається, що наведені вами слова маловживані навіть у Галичині

      Сергій Вакуленко пише:
      > спростОвання (відпір);
      > будОвання (будова);
      > мальОвання (малюнок);
      > мебльОвання (меблі);
      > мурОвання (мур)

      Це окрема тема для розмови: треба чи не треба відроджувати норми української мови, яка існувала до 37 року. Як на мене - треба, але поступово, роблячи ці слова "модними" через телебачення, виступи політиків, естрадних зірок, вірші тощо.
      Тим часом дякую вам за екскурсію в справжню філологію :-)


      >
      > Отже, зміна наголосу тут надоложує брак "матеріяльнішої" різниці в суфіксах, що її маємо, приміром, у словах набування - набуття, вивчання - вивчення, повідомляння - повідомлення тощо.
      >
      > Галичани ж у цьому разі не "винні", бо то є риса загальноукраїнська. Зрештою, Огієнко свій причинок написав саме через те, що його, східняка, прикро разила невнормована мова галичан, які під польським впливом часто наголошували передостанній склад, або навпаки - котрийсь инший замість передостаннього, аби було не так, як у поляків.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.09.10 | Mary

        Риштувати-рихтувати

        А те, що Мінор був прийняв за "риштовання" напевно мало бути галицьким "рихтувати, нарихтувати, зрихтувати" тобто приготувати, зготувати, наладити, - і певно є безпосередньою калькою з німецького richten. Наживо я його в Галичині не чула (принаймні в нашій родині так не кажуть), лише в діаспорі.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.09.10 | Мінор

          Кажуть кажуть :-)

          Mary пише:
          > А те, що Мінор був прийняв за "риштовання" напевно мало бути галицьким "рихтувати, нарихтувати, зрихтувати" тобто приготувати, зготувати, наладити, - і певно є безпосередньою калькою з німецького richten. Наживо я його в Галичині не чула (принаймні в нашій родині так не кажуть), лише в діаспорі.

          В містечку Старий Самбір, наприклад досьогодні можна почути: "А куди ти вже нарихтувався?" або "Та я вже рихтую валізку в дорогу"
          згорнути/розгорнути гілку відповідей


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua