Відповіді

• 2003.08.21 | Мінор-киянин

  Re: Допоможіть

  Невтямки – простонародне в значенні “не розумію”
  влад – пишеться окремо “в лад”, тобто “гармонійно”
  впам"ятку, - можливо перекручене “напам”ять” в сенсі запам”ятати
  врівень (рівно з чим?), - це коли рідина або щось інше є на одному рівні з краєм відра і у більш широкому значенні – на одному рівні з якимось мірилом. Росіяни вживають у цьому значенні словечко “заподліцо”
  здуру – пишеться окремо, в сенсі “від дурості”, не подумав наперед, “зопалу”
  зозла –майже те ж саме, що “зопалу”, себто “непродумана дія під впливом негативних емоцій”.
  навідліг – “він рубанув шаблюкою навідліг”, “я на відліг вмазав йому по нахабній пиці” , тобто удар рукою в широким розмахом
  надголодь, - на голодний шлунок
  навідріз, - вживають характеризуючи різку незгоду, можливо кальковано з російського аналогу – правильне вживання “відмовитися навідріз”
  надзелень – у вас був дуже цікавий словник
  напереваги, - те ж саме
  навприсядки – рухатись або стояти присівши. Навіть не знаю як пояснити. Ну як ви присідаєте без стільця? Уявили? Оце у нас і називають “навприсядки”
  водносталь, - матерію можна взяти водносталь, а можна вдвічі або втричі.
  Яка різниця:
  риштування – спеціальні монтажні конструкції, які монтують довкола високих споруд для того щоб будівельники могли добратися до зовнішніх стін і занести туди матеріали та інструменти
  риштовання – галицький діалектизм, походить від слова “риштоватись” – себто “готуватись” до чогось. Наприклад “Як ти вже нариштовався на гостини? То ходімо”
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.08.21 | Варшав'янин

    Дякую

    Щиросердечно вам дякую. Одна заувага: ті слова я взяв з посібника УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС, 7-Е ВИДАННЯ, КИЇВ НАУКОВА ДУМКА-- Згідно з цим виданням "влад (ще "улад")" слід писати разом (с.37, р.30/б). Я здогадувався значення більшості тих слів, хотів побачити як вони сполучаються з іншими частинами речення- ви мені дуже допомогли
    
    Отже залишається ще знайти пояснення слів: надзелень, напереваги (може йти на переваги- мати намір з кимось змагатися, суперничати??)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.08.21 | Варшав'янин

      Помилка

      повинно бути: "(...) із посібника..."

• 2003.08.21 | Олесь

  нАдзелень і наперЕваги

  нАдзелень - присл. (наголос на першому складі)б Не зовсім дозрілим, достиглим. Наприклад: "Для споживання на місці плоди суниць збирають стиглими, а для перевезення на значну відстань - надзелень, враховуючи, що вони достигнуть у дорозі.
  
  наперЕваги, навперЕваги - присл. Тримаючи перед собою, з нахилом уперед (про гвинтівку, піку тощо). Напр.: "Стрільці йшли з гвинтівками напереваги". Те саме, що "наперевІс".
  Також: "Гратися наперЕваги (навперЕваги)" - змагатися з ким-небудь, щоб узяти верх, здобути перемогу в чому-небудь.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.08.22 | Варшав'янин

    Re: нАдзелень і наперЕваги

    Дякую Олесю. Є ще одне слово, про яке я забув: анітелЕнь?. До речі українські прислівники дуже цікаві. Це ще раз підтверджує багатство, різноманітність вашої солов"їної мови (у нас таких конструкцій набагато менше).
    Будьмо!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.08.22 | Мінор-киянин

      Re: нАдзелень і наперЕваги

      Анітелень - прислівник, який означає крайній ступінь нерозуміння, непоінформованості. Інколи його вживають у прямому значені - "ні звуку"
      
      "Я до нього говорю-говорю, а у відповідь анітелень, ані пари з вуст".
      
      "Ми вважали, що він щось розуміє, а він... анітелень"

• 2003.08.23 | Сергій Вакуленко

  Наголос

  З отим риштувАнням/риштОванням справа стоїть трохи інакше, ніж собі гадає шановний Мінор-киянин. Різниця в наголосі віддзеркалює тут перенесене на віддієслівні іменники протиставлення недоконаного й доконаного видів дієслова. Про це писав свого часу Іван Огієнко - у спеціяльній розвідці «Наголос імненників на -ння» (видрукуваній, до речі, у варшавській «Рідній мові»).
  
  За Огієнком, у віддієслівних іменниках цього типу є протиставлення між протяжною дією та її вислідом:
  
  риштувАння (робота) - риштОвання (лаштунки).
  
  Інші приклади:
  
  спростувАння - спростОвання (відпір);
  будувАння - будОвання (будова);
  малювАння - мальОвання (малюнок);
  мебльовАння (так в Огієнка) - мебльОвання (меблі);
  мурувАння - мурОвання (мур).
  
  Отже, зміна наголосу тут надоложує брак "матеріяльнішої" різниці в суфіксах, що її маємо, приміром, у словах набування - набуття, вивчання - вивчення, повідомляння - повідомлення тощо.
  
  Галичани ж у цьому разі не "винні", бо то є риса загальноукраїнська. Зрештою, Огієнко свій причинок написав саме через те, що його, східняка, прикро разила невнормована мова галичан, які під польським впливом часто наголошували передостанній склад, або навпаки - котрийсь инший замість передостаннього, аби було не так, як у поляків.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.08.27 | Мінор

    :-) Дуже добре ставлюся до галичан, хоч є наддніпрянцем

    В жодному разі слово "винні" навіть у лапках тут було б недоречне.
    Просто чоловік їде до сучасного Києва, де говорять сучасною українською. Мені здається, що наведені вами слова маловживані навіть у Галичині
    
    Сергій Вакуленко пише:
    > спростОвання (відпір);
    > будОвання (будова);
    > мальОвання (малюнок);
    > мебльОвання (меблі);
    > мурОвання (мур)
    
    Це окрема тема для розмови: треба чи не треба відроджувати норми української мови, яка існувала до 37 року. Як на мене - треба, але поступово, роблячи ці слова "модними" через телебачення, виступи політиків, естрадних зірок, вірші тощо.
    Тим часом дякую вам за екскурсію в справжню філологію
    
    
    >
    > Отже, зміна наголосу тут надоложує брак "матеріяльнішої" різниці в суфіксах, що її маємо, приміром, у словах набування - набуття, вивчання - вивчення, повідомляння - повідомлення тощо.
    >
    > Галичани ж у цьому разі не "винні", бо то є риса загальноукраїнська. Зрештою, Огієнко свій причинок написав саме через те, що його, східняка, прикро разила невнормована мова галичан, які під польським впливом часто наголошували передостанній склад, або навпаки - котрийсь инший замість передостаннього, аби було не так, як у поляків.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.09.10 | Mary

      Риштувати-рихтувати

      А те, що Мінор був прийняв за "риштовання" напевно мало бути галицьким "рихтувати, нарихтувати, зрихтувати" тобто приготувати, зготувати, наладити, - і певно є безпосередньою калькою з німецького richten. Наживо я його в Галичині не чула (принаймні в нашій родині так не кажуть), лише в діаспорі.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2003.09.10 | Мінор

        Кажуть кажуть :-)

        Mary пише:
        > А те, що Мінор був прийняв за "риштовання" напевно мало бути галицьким "рихтувати, нарихтувати, зрихтувати" тобто приготувати, зготувати, наладити, - і певно є безпосередньою калькою з німецького richten. Наживо я його в Галичині не чула (принаймні в нашій родині так не кажуть), лише в діаспорі.
        
        В містечку Старий Самбір, наприклад досьогодні можна почути: "А куди ти вже нарихтувався?" або "Та я вже рихтую валізку в дорогу"
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2003.09.15 | Габелок

          Re: Теж саме в Таврії - вживають (-)

          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2003.09.15 | Габелок

            Re: Теж саме в Таврії - використовують! :) (-)