МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Сила слова

09/01/2003 | НеДохтор
Це скоріш не допис, а питання без відповіді.
Обіцяю також пошукати інформацію на цю тему, але хтось, можливо, вже щось знає і може тут нам розказати.

Мова про те, що багато слів вже своїм звучанням несуть значну частку свого змісту. Деколи, навіть не розуміємо чужої мови, ми відчуваємо, що почуте слово "donnerstimme" - це грім, або блискавка, але не тиша, або спокій.

Питання, чи існує наука, котра вивчає силу, інформативність звучання слова, незалежно від приналежності до конкретної мови.

Відповіді

  • 2003.09.01 | Вільнодум

    Re: Сила слова

    Почитайте тут, може проясниться:
    http://www.mykola.com/orianity/chorny7.shtml
  • 2003.09.01 | Seigfried

    Re: Сила слова

    Такая наука существует. Называется психолингвистика. Она как раз и занимается экстралингвистическими проблемами языка, в том числе какие ассоциации возникают при восприятии слова на слух.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.09.02 | НеДохтор

      >> Психолінгвістика та on-line тест

      Seigfried пише:
      > Такая наука существует. Называется психолингвистика. Она как раз и занимается экстралингвистическими проблемами языка, в том числе какие ассоциации возникают при восприятии слова на слух.


      Дякую. Ваша підказка допомогла відшукати http://www.psyline.ru/psycholi.htm

      та on-line фоносемантичний аналіз
      http://www.psyline.ru/f0.php


      Із енциклопедії
      http://encycl.yandex.ru/cgi-bin/art.pl?art=bse/00063/70900.htm&encpage=bse
      ---------------
      Психолингвистика, наука о закономерностях порождения и восприятия речевых высказываний. Возникла в 50-х гг. 19 в. как реакция на появление практических задач, для решения которых оказался недостаточным аппарат лингвистики и традиционной психологии (социальное воздействие при помощи речи, инженерно-психологические задачи, интенсификация обучения неродному языку и т.п.).

      В СССР П. возникла в 60-х гг. на базе советской психологической школы Л. С. Выготского и лингвистической традиции, идущей от Л. В. Щербы. Советская П. (иногда называемая также теорией речевой деятельности) рассматривает речь как один из видов целенаправленной деятельности человека, подчиняющейся общим закономерностям организации деятельности. Основные направления исследования - модели грамматического порождения высказываний (А. А. Леонтьев, Т. В. Рябова, И. А. Зимняя, Е. М. Верещагин), механизмы восприятия и понимания семантической стороны речи, а также вообще закономерности семантической организации языковой способности человека (А. А. Брудный, А. П. Клименко и др.); вероятностная организация восприятия речи (P. М. Фрумкина и др.). Интенсивно разрабатываются проблемы психологии общения, закономерностей строения цельного и связного текста. Основные области практического применения - обучение иностранному языку, инженерная и космическая психология, детская речь, проблемы речевого воздействия (радио, ораторская речь и т.д.).

      В зарубежной П. представлено несколько направлений: а) необихевиористическое (см. Необихевиоризм), лидером которого в США является Ч. Осгуд; б) основанное на теории порождающих грамматик Н. Хомского и возглавляемое американским психологом Дж. Миллером; в) направление, ответвившееся от предыдущего и стремящееся к синтезу достижений - миллеровской П. и классической европейской психологии - Р. Румметвейт (Норвегия), Дж. Флорес д 'Арке (Италия), В. Левелт (Нидерланды), Дж. Мортон (Англия). П. интенсивно развивается также в Канаде, ФРГ, Австрии, Японии. Позицию, во многом близкую к советской П., занимают учёные ГДР, Румынии (Т. Слама-Казаку), Чехословакии и др. социалистических стран.

      Лит.: Миллер Дж., Галантер Е., Прибрам К., Планы и структура поведения, М., 1965; Леонтьев А, А., Психолингвистика, Л., 1967; Речевое воздействие, М., 1972; Психолингвистика за рубежом, М., 1972; Основы теории речевой деятельности, М., 1974; Psycholinguistics, 3 ed., Bloomington - L., 1967; Slama-Cazacu Т., Introducere în psiholingvistică, Buc., 1968; её же, La psycholinguistique, P., 1972; Advances in psycholinguistics, Arnst. - L., 1970; Hörmann H., Psycholinguistics, B., 1971; Slobin D., Psycholinguistics, Glenview-L., 1971; Průcha J., Soviet psycholinguistics, Hague - P., 1972.

      ? А. А. Леонтьев.

      ---------------
    • 2003.09.02 | Олег

      Трохи історії питання

      Дивіться з цього приводу праці О. Потебні, в нього було про "внутрішню форму слова", імпресіоністи тим займалися, семіотика десь неподалік порпається...
  • 2003.09.02 | Пані

    Re: Сила слова

    НеДохтор пише:

    > Мова про те, що багато слів вже своїм звучанням несуть значну частку свого змісту. Деколи, навіть не розуміємо чужої мови, ми відчуваємо, що почуте слово "donnerstimme" - це грім, або блискавка, але не тиша, або спокій.
    >
    > Питання, чи існує наука, котра вивчає силу, інформативність звучання слова, незалежно від приналежності до конкретної мови.

    Вам вже відповіли до мене, тільки мушу зауважити, що наріжним каменем дебатів у різних розділах лінгвістики є саме питання чи є сприйняття звуків залежним від конкретної мови чи ні.

    Є два протилежні погляди, яскраві та гарячі дебати між якими проходили зокрема і у 40-60х роках минулого сторіччя у Харківському Універі.

    Грубо - спір редукується аж до проблеми походження мови як такої. Одна школа вважає, що дитина "знає" мову прямо з народження. Що вона передається через покоління пращурів, а також є зумовленою фізіологічною будовою людини та її мозку. Друга школа вважає, що мова є суто соціальним явищем і дитина вчиться мови, коли росте, що в неї не закладено жодних мовних преференцій.

    Звичайно, психолінгвісти здебільшого належать до першої школи.
  • 2003.09.10 | Mary

    Re: Сила слова

    Гммм. А я ото якраз написала пейпера з філософії - намагалася зробити герменевтику (тобто тлумачення) Стусового вірша наслідуючи Гайдегера. Але крім Гайдегерового чисто "поняттєвого", чи "когнітивного" тлумачення намагалася додавати ще "фізичні" ознаки - ритм, звучання, наголоси, і т.д., тобто була прийнята передумова, що звучання нерозривно пов'язане із значенням. Правда, поезія в цьому сенсі більше сконденсована аніж проза чи окреме слово - тобто поезія більше "звучить", більше резонує, з неї більше можна витягнути, її краще можна почути.
    Одним словом, цікаво вийшло.
    От тільки по-англійськи :-). Як руки дойдуть перекласти на українську - мо' десь опублікую.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.09.11 | Пані

      А чого ж не англійською?

      Більшість тут точно розуміє. Мені наприклад було б дуже цікаво. Будь ласка!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.09.11 | Mary

        Кілька "але"

        Пані пише:
        > Більшість тут точно розуміє. Мені наприклад було б дуже цікаво. Будь ласка!

        Стаття проблемно велика - 30 сторінок, стільки ж зносок, технічно таку гаргару вліпити сюди і зберегти при тому чиєсь бажання її читати - малореально. Це для відмазки.

        А якщо чесно, то "публікувати" в українському інеті свіжонаписану статтю в міру скандальну і ще й на українську тематику я не ризикну - знаючи рівень академічної культури - боюсь, що хтось із наших чудових представників "наукової" еліти її може випадково перекласти і опублікувати замість мене під своїм ім'ям - шкода все-таки двох місяців тяжкої праці :).
        Але якщо комусь (наприклад Вам, Пані) дійсно цікаво - можу вислати електронною поштою - вордівський файл 128Kb.
  • 2003.09.11 | Горицвіт

    років N тому

    ми намагалися сформулювати конструктивну програму досліджень у цій галузі. Разом з деякими філологами, які сильно цікавляться психологією.

    Що, на що і як впливає. Чи несе звук зміст? Якщо несе, то який. Чи є позазмістовий вплив слів (мовлення; звуків взагалі)? Якщо вплив є, то це значить, що міняється стан людини. Які саме параметри стану міняються і як їх виміряти.

    Наступний блок питань: чи можна з цих елементарних впливів (якщо вони існують) вивести (синтезувати) мову. Тобто, якщо такі-то звуки діють так-то, їх композиція — так-то, то звідси — слово, яке має зміст, який випливає з впливів.

    Бо сигнали стають сигналами тільки в контексті приймача-суб'єкта, який діє, і чиї дії вони мають змінити. Звідси можна припустити, що є сигнали прості і складні, тобто ієрархія сигналів. То чому б не існувати якомусь закону, по якому складні сигнали створюються тільки певними способами...

    А ще ж є еволюція: виникнення цього всього в процесі...

    Дуже цікава галузь.

    Аналіз літератури показав, що психолінгвістика поки що перебуває на початкових стадіях. Як і лінгвістика, і особливо психологія.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".