10/08/2003 | Олександр БРОДЕЦЬКИЙ

http://www.chas.cv.ua/
Серед питань, які повсякчас мають перебувати в центрі уваги Вашої ґазети, особливе місце посідають проблеми культури та літературності української мови та мовлення. Тому звертаюся до Вас з пропозицією застерегти читачів від однієї мовної недоладності, яка, на жаль, є майже повсюдно практикованою. Хоч як дивно, але цю кричущу недоладність і чинний український правопис визнає за припустиму (поряд зі справді правильним варіантом). Маю на увазі нехтування законним чергуванням "і" з "о" або "е" при відмінюванні українських прізвищ прикметникового типу на -ів (-їв), як-от Пилипів, Прокопів, Кравців, Романів тощо. Незрозуміло відповідно до яких резонів, але й у щоденному вжиткові, і в офіційно-діловому мовленні, і в засобах масової інформації культивується ось яке відмінювання цих прізвищ:
(Називний в.) Пилипів; Кравців; Романів
(Родовий в.) Пилипіва; Кравціва; Романіва
(Давальний в). Пилипіву; Кравціву; Романіву...
Тобто безпідставно, але послідовно іґнорується законне чергування: Пилипів - Пилипова; Романів - Романова; Кравців - Кравцева; Стецьків - Стецькова; Луків - Лукова. (До речі, і Ваша ґазета, скажімо, прізвище Романів відмінює без чергування - Романіва). Здається, така практика лише спотворює українську мову, розхитуючи її питомі норми. Тим-то спантеличує та обставина, що "Український правопис" поряд із варіантом Ковалів - Ковалева; Прокопів - Прокопова визнає припустимим і хибний варіант Ковалів - Коваліва; Прокопів - Прокопіва. І хоч цей останній варіант подається в дужках, тобто перевагу правопис надає першому, однак, вочевидь, сам факт наявності у правописі й другого варіанту "надихає" більшість мовців практикувати саме його. Гадаю, що цей варіант дістав місце у правописі лише через, м'яко кажучи, нерозважливість авторів нашого орфографічного кодексу. До речі, прикро, що варіант без чергування визнається за припустимий не лише чинним, академічним, правописом, але й альтернативним проєктом правопису за редакцією Нумчука В. В. - проєктом, який позиціюється його укладачами, як такий, що покликаний усунути вади чинного правопису.
Розумію, дехто посилатиметься на те, що власні назви, мовляв, можуть не підлягати загальним правилам мови, але, коли дотримуватися такої логіки, то може й назви населених пунктів - Львів, Харків, Чернігів - відмінювати без чергування - "до Львіва", "у Харківі", "з Чернігіва"?.. Звісно, це абсурд.
Тож прошу привернути увагу українців до всієї безґлуздості цієї поширеної та "взаконеної" вади й закликати всіх не спотворювати нашої мови, а відмінювати прізвища на зразок Романів, Кравців, Стецьків так, як велять її питомі закони - Романова, Кравцева, Стецькова... Не завадить згадати, що В'ячеслав Максимович Чорновіл рішуче наполягав на тому, щоб, відмінюючи його прізвище, не нехтували чергуванням Чорновіл - Чорновола...
Сподіваюся на опублікування цих зауважень на сторінках Вашої поважної ґазети. Також було б добре прочитати кваліфікований коментар щодо порушеної проблеми.



Олександр БРОДЕЦЬКИЙ,
аспірант кафедри філософії ЧНУ
імені Ю. Федьковича ВІКТОР ЮЩЕНКО: ПРИЇХАВ, СКАЗАВ, ПЕРЕМІГ