11/15/2003 | Seigfried

Їхали козаки
Із Дону додому,
Підманули Галю,
Забрали з собою.
Ой, ти Галю, Галю молодая,
Підманули галю, забрали з собою.
Везли, везли Галю
Темними лісами,
Привязали Галю
До сосни косами.
Ой, ти Галю, Галю молодая,
Привязали Галю до сосни косами.
Розбрелись по лісі,
Назбирали хмизу,
Запалили сосну
Від гори до низу.
Ой, ти Галю, Галю молодая,
Запалили сосну від гори до низу.
Горить, горить сосна,
Горить та палає,
Кричить Галя криком,
Кричить, промовляє:
"Хто у лісі буде, хай мене почує,
А хто дочок має, хай їх доглядає!"
Ой, ти Галю, Галю молодая,
А хто дочок має, хай їх догладає.



А это для сравнения Слова Великого и Бессмертоного


Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями ,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине--
Якби сама, ще б нічого,
А то й стара мати,
Що привела на світ божий,
Мусить погибати.
Серце в'яне співаючи,
Коли знає за що;
Люде серця не побачать,
А скажуть — ледащо!
Кохайтеся ж, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Знущаються вами