Na gorah, de sela, jak rjadna,
Prostelyla Bozha ruka,
Spochyvaje zemlja vynogradna,
Kukurudzjana i prynadna,
Nache zapah medivnyka.
Jak dytyny dusha, prozore
Tam klekoche blakytne more;
Beregy,mov koshi polunec',-
To chervoni dahy poselenj,
D olyvkova chorna zelenj
Prygortaje ljudej i ptyc'.
Do slov'jans'koji derevyny
Tut pryshcheplena ryms'ka vit'.
Kozhna skelja i prostir dolyny,
De spivannja gude bdzholynne,
Na osnovi kryvavij stojit'.
Po nebu rozlyta pina,
A na vodah-za synnju mlyc'-
Krugli gory, jak grudy j kolina
Molodyc', shcho plyvut' gorilyc'.
Chorni vikna rozbytoji haty,-
Slid prygashenoji vijny-
Vdyvljajut'sja v dushu meni i ne znaty,
Mozhe, to PREDKY-BILI HORVATY
Tak serce projmajut' do glybyny.
Mov dytjachi, zabuti vzhe snyva,
Zblyskuje nadi mnoju syva lystva-
To Horvatija-tysjacholitna olyva,
Naskriz' prybyta, ale zhyva!
2004.06.27 | Михайло Свистович
Re: Serbski "ujak" (vujko) ta "stric" (stryjko).
Augusto пише:
> "Ujak" ce brat tata, a "stric" - brat mamy. V xorvativ take zh tochno. Sestra mamy ta tata nazyvayut'sya odnakovo: "tetka".
В Галичині все навпаки. Вуйко - це дядько по матері, стрийко (стрий. стрик) - дядько по батькові. Відповідно тітки будуть вуйна і стрийна, в окремих районах (Тернопільщина) замість вуйни і стрийни вживається "тета", а на півночі Галичини (Мале Полісся) переважно вживається вуйко і вуйна в обох значеннях.
слово "strici" (штріці) означає "сутенер"; думаю, є прямий зв'язок із південнослов'янським словом "штріц" - "дядечко", бо в цілому слово за парадигмою не є питомо мадярським...
2004.06.29 | Andreas
Re: Serbski "ujak" (vujko) ta "stric" (stryjko).
Татів брат в сербській мові це "стріц" або "стріко".
Мамин брат в сербській мові це "уйко".
Жінка "стріца" це "стріна".
Жінка "уйке" це "уйна".
Мамина сестра в сербській мові це "тетка" або "тета".
Так, ті кроки переходу, які я навів: "волості" в "область", є кроками, які були знайдені в давньоруських/староукраїнських джерелах.
Можливо, що "в" в "волость" не було стабільним, можливо губним, що й призвело до виникнення добавного "о" на початку слова ("уоволость", як перехідна форма, яка, здається до нас не дійшла). Така зміна зробила з "в" - "б" й слово стало "оболость". В такому станні воно й мусило лишатися в українській мові. Адже одна з головних різниць між східнослов*янськими мовами й іншими слов*янськими мовами - розвинуте повноголосся. Я думаю, що зміна "оболості" на "область" виникла в результаті впливу церковнослов*янської на російську з якої "область" й походить. Адже в російській, наприклад є "голова" й "глава" й таких прикладів багато. У Русанівського, в його "Історії укараїнської мови" наведено багато прикладів, які демонструють "східний" розвиток "давньоруської", але потім в 18 столітті бачимо, що деякі "східні" особливості російської мови були втрачені через запозичення з церковнослов*янської.
Ya abo ne zrozumiv, abo bulo strilkamy poznacheno poxodzhennya slova "volost'"(B) vid "oblast'" (A),
A--->B, ya tak rozumiyu, shcho tut za napryamkom strilky B poxodyt' vid A.
Na mij smak, tam mozhna bulo rozvernuty strilku B-->A, shcho ya i zrobyv.
Адже існують універсальні мовні закони, і на певну звукову явину маємо натрапляти знову й знову. Инші приклади такої звукозміни мені невідомі. А Вам? Якщо не помиляюся, звуковий розвиток у названому прикладі був такий: "обвласть" (префікс "об-" + "власть" із старослов'янською неповноголосою звукосполукою "ла") —> "область" (спрощення вимови).
"Волость" - це й справді східнослов'янський відповідник південнослов'янського "власть".
Добре, я не лінгвіст, але поясніть таке. Є слова "волость" та "оболость". Ми всі знаємо, що "волость" є територіально-адміністративною одиницею. З наведеного нижче уривка бачимо, що "оболость" означає теж саме. Тепер, ми знаємо, що слово "область" має те ж значення. Чи пов*язані вони етимологічно? Я думаю, що так. Ви говорите, що - ні. Добре, я сперечатися не стану, бо не знаю напевне. Було просто цікаво побачити, як слово "область" прийшло до нас з давнини. Це й все.
Жива мова Русі збагачувала виражальні й комунікативні можливості старослов'янської. Старослов'янську мову східнослов'янської редакції, особливо твори вітчизняних письменників XI--XIII і наступних століть, іноді називають слов'яноруською. Ось уривок із "Съказанія" про чудеса, пов'язані з мощами князів Бориса і Гліба, написаного XI ст. й збереженого у списку XII--XIII ст.:
"Володимиръ же иже и мономахъ нареченьныи. снъ Всеволожь. въ та времена яко же рекохомъ. предрьжааше оубо переяславьскоую ОБОЛОСТЬ и сь любъвь многоу имЂяше къ стыима. и много приношениє творяаше има. таче сице оумысли сътворити да окоуєть сребръмь и золотъмь стЂи рацЂ. чьстьною и стою хвоу мчнкоу, и пришьдъ нощь премЂри гроба расклепавъ же дъскы сребрьньна и позолотивъ. и пакы тако же пришьдъ нощию и обложивъ окова чюдодЂиная и достохвальная стая гроба страстотрьпьцю хвоу мчнкоу бориса и глЂба... и въставивъше на сани ... повезоша же преже бориса и съ нимъ и дяше володимиръ съ многъмь говениємь. и съ нимь митрополитъ и поповьство со свЂщами и кандилы. и идяхоу влекоуще оужи же великыими. тЂсняще ся и гнетоуще вельможЂ и все болярство. бяше же оустроєнъ въръмь по обЂма сторонама. оудоу же волочахоу чьстьнтЂи рацЂ. и не бяше льзЂ ни ити ни повлещи оть множьства людии. тъгда володимиръ повслЂ метати людьмь коунами же и скорою и паволокы, и оузьрЂвъше людиє тамо обратиша ся а дроузии то оставивъше къ стыма ракама течахоу..." (Успенский сборник XII--XIII вв. (Изд. подгот. О. А. Князевская, Б. Г. Демьянов, М. В. Ляпон). Пол ред- С. И. Коткова. -- Москва, 1971, с. 68, 70.)
Габелок пише:
> Добре, я не лінгвіст, але поясніть таке. Є слова "волость" та "оболость". Ми всі знаємо, що "волость" є територіально-адміністративною одиницею. З наведеного нижче уривка бачимо, що "оболость" означає теж саме. Тепер, ми знаємо, що слово "область" має те ж значення. Чи пов*язані вони етимологічно? Я думаю, що так. Ви говорите, що - ні.
Ви неуважно прочитали мій допис. Я не стверджував, що ці слова не пов'язані етимологічно. Я писав, що "волость" - це східнослов'янський відповідник старослов'янського (читай: південнослов'янського) "власть". Скажу більше: "волость" та "власть" утворилися від давніших "володть" та "владть" відповідно внаслідок розподібнення (дисиміляції) вимови "д" та "т". Ще я стверджував, що "область" утворилася через спрощення вимови слова "обвласть" (від "об-" + "власть"). Додам, що подібно до цього, руське "оболость" походить від давнішого "обволость" ("об-" + "волость").
Схематично це виглядає так:
1) спільнослов'янське "волдть" дає руське "володть" та півд. сл. "владть";
Гарне пояснення, красно дякую. Тепер все зрозуміло.
2004.01.11 | Габелок
Re: Було б цікава Ваша точка зору на це...
Все ж таки, Ви так і не прокоментували цей допис:
Габелок пише:
> Добре, я не лінгвіст, але поясніть таке. Є слова "волость" та "оболость". Ми всі знаємо, що "волость" є територіально-адміністративною одиницею. З наведеного нижче уривка бачимо, що "оболость" означає теж саме. Тепер, ми знаємо, що слово "область" має те ж значення. Чи пов*язані вони етимологічно? Я думаю, що так. Ви говорите, що - ні. Добре, я сперечатися не стану, бо не знаю напевне. Було просто цікаво побачити, як слово "область" прийшло до нас з давнини. Це й все.
>
> http://litopys.narod.ru/istkult/ikult02.htm
>
> Жива мова Русі збагачувала виражальні й комунікативні можливості старослов'янської. Старослов'янську мову східнослов'янської редакції, особливо твори вітчизняних письменників XI--XIII і наступних століть, іноді називають слов'яноруською. Ось уривок із "Съказанія" про чудеса, пов'язані з мощами князів Бориса і Гліба, написаного XI ст. й збереженого у списку XII--XIII ст.:
>
> "Володимиръ же иже и мономахъ нареченьныи. снъ Всеволожь. въ та времена яко же рекохомъ. предрьжааше оубо переяславьскоую ОБОЛОСТЬ и сь любъвь многоу имЂяше къ стыима. и много приношениє творяаше има. таче сице оумысли сътворити да окоуєть сребръмь и золотъмь стЂи рацЂ. чьстьною и стою хвоу мчнкоу, и пришьдъ нощь премЂри гроба расклепавъ же дъскы сребрьньна и позолотивъ. и пакы тако же пришьдъ нощию и обложивъ окова чюдодЂиная и достохвальная стая гроба страстотрьпьцю хвоу мчнкоу бориса и глЂба... и въставивъше на сани ... повезоша же преже бориса и съ нимъ и дяше володимиръ съ многъмь говениємь. и съ нимь митрополитъ и поповьство со свЂщами и кандилы. и идяхоу влекоуще оужи же великыими. тЂсняще ся и гнетоуще вельможЂ и все болярство. бяше же оустроєнъ въръмь по обЂма сторонама. оудоу же волочахоу чьстьнтЂи рацЂ. и не бяше льзЂ ни ити ни повлещи оть множьства людии. тъгда володимиръ повслЂ метати людьмь коунами же и скорою и паволокы, и оузьрЂвъше людиє тамо обратиша ся а дроузии то оставивъше къ стыма ракама течахоу..." (Успенский сборник XII--XIII вв. (Изд. подгот. О. А. Князевская, Б. Г. Демьянов, М. В. Ляпон). Пол ред- С. И. Коткова. -- Москва, 1971, с. 68, 70.)
Ви маєте рацію, що якщо я чогось не бачив, то це не значить, що воно не існує. Але які у Вас є докази того, що воно існує?
Я подивився в етимологічному словнику Фасмера і ось, що я там знайшов:
>о/бласть ж. Заимств. из цслав., ст.-слав. область , (Супр.), чеш. oblast "область", слвц. оblаst. Исконно др.-русск. оболость (Нестор, Жит. Феодос.; см. Срезн. II, 533). Из об- и *volstь (см. во/лость).
Це здається й є тим про, що я писав. МАЛО (дякуя за зауваження) бути "оболость", але є "область", бо впливи церковнослов*янської. Виявляться, що можливі ще й інші впливи.
Звичайно, це не означає, що "волость" не походить від "власть", але яким чином це має значення до "обволості"? Чи хочете Ви сказати, що була "власть" від якої утворилась "обвласть"? Тобто не так: "волость" --> "оболость"? Якісь докази? Мені цікаво.
Хотілося б знати подробиці.
Я знайомий з такою декларацією:
>область – старославянск., образовано от obvolda, то есть по-русски должно было бы получиться обволость (оло//ла )→ обвласть – ’округа, подчиненная власти господина’. Исторически родственные слова – власть, обладать (проверочное слово – власть).
Цікаво було б знати звідки слово "obvolda" було взяте. Чи є у Вас поклики? Чи зустрічається це слово в якихось джерелах, чи є воно продуктом філологічно-логічних вправ спертих на знання мовних законів/правил?
Не маю ні точок, ні крапок зору, а маю думки та погляди.
Габелок пише:
> Все ж таки, Ви так і не прокоментували цей допис:
>
> Габелок пише:
> > Добре, я не лінгвіст, але поясніть таке. Є слова "волость" та "оболость". Ми всі знаємо, що "волость" є територіально-адміністративною одиницею. З наведеного нижче уривка бачимо, що "оболость" означає теж саме. Тепер, ми знаємо, що слово "область" має те ж значення. Чи пов*язані вони етимологічно? Я думаю, що так. Ви говорите, що - ні. Добре, я сперечатися не стану, бо не знаю напевне. Було просто цікаво побачити, як слово "область" прийшло до нас з давнини. Це й все.
Саме цей уривок я й прокоментував. Якщо Ви вважаєте, що це не так, поясніть, будь ласка, на яку його частину Вам бракує коментаря.
> Ви маєте рацію, що якщо я чогось не бачив, то це не значить, що воно не існує. Але які у Вас є докази того, що воно існує?
Доказами того, що такі слова існували, є мовні закони. На жаль, я не спроможний подати Вам детальну інформацію про це, але за бажання її можна знайти в літературі на відповідну тему.
> Я подивився в етимологічному словнику Фасмера і ось, що я там знайшов:
>
> >о/бласть ж. Заимств. из цслав., ст.-слав. область , (Супр.), чеш. oblast "область", слвц. оblаst. Исконно др.-русск. оболость (Нестор, Жит. Феодос.; см. Срезн. II, 533). Из об- и *volstь (см. во/лость).
>
> Це здається й є тим про, що я писав. МАЛО (дякуя за зауваження) бути "оболость", але є "область", бо впливи церковнослов*янської. Виявляться, що можливі ще й інші впливи.
Про що Ви? Які инші впливи?
> Звичайно, це не означає, що "волость" не походить від "власть",
Чи не хочете Ви сказати, що "волость" походить від слова "власть"?
> але яким чином це має значення до "обволості"? Чи хочете Ви сказати, що була "власть" від якої утворилась "обвласть"? Тобто не так: "волость" --> "оболость"? Якісь докази? Мені цікаво.
> Хотілося б знати подробиці.
Від півд. сл. "власть" утворилася "область", а від руського "волость" - "оболость". Я висловився про це в попередньому дописі й подав відповідну схему, а Ви мені знову за рибу гроші...
> Я знайомий з такою декларацією:
>
> >область – старославянск., образовано от obvolda, то есть по-русски должно было бы получиться обволость (оло//ла )→ обвласть – ’округа, подчиненная власти господина’. Исторически родственные слова – власть, обладать (проверочное слово – власть).
>
> Цікаво було б знати звідки слово "obvolda" було взяте. Чи є у Вас поклики?
Мені самому це цікаво, але припускаю, що автор помилився. Від "обволда" мало б утворитися "оболода" на руському ґрунті та "облада" - на південнослов'янському.
> Чи зустрічається це слово в якихось джерелах, чи є воно продуктом філологічно-логічних вправ спертих на знання мовних законів/правил?
Не зустрічається напевно, бо зі словами зустрічей не призначають. А от чи трапляється - певно, ні, бо слів "оболода" / "облада", які б урешті-решт мали б від нього втворитися, я не знаю. Хоча й гарантії такої дати не можу, бо я не славіст-фахівець.
Треба того лінґвіста виключити, най запхає своє рило де слід
Цей троюда тільки засмічує цю мовну обговірню. Він взагалі не цікавиться мовними питаннями, а всюди старається пхати свою людську нерозвинутість...
2004.01.18 | Габелок
Re: Було б цікава Ваша точка зору на це...
Здається, що цей наш діалого перетворився на два монологи...
А втім це немає вже ніякого значення.
Дякую Вам за Ваші зауваження до моєї мови. Дякую.
2004.02.28 | IBAH
Re: Було б цікава Ваша точка зору на це...
...а у польські (властиво старопольські)мові є такі слова як:włość i włościanin,відповідно:влосць і влосьцянін.Перше означає сільско-господарські угіддя(землю,людей,будівлі,тварин тощо),а друге це просто власник.В істрії польщі(час феодалізму)виділяєтся групу землевласників(небагатих) влосцянє-włościanie.Чи не треба у ті дискусії задуматись над тим яке місце займають польськомовні впливи на українське словотворення і етимологію.Бож окупант яким була польща мусив залишити свої сліди і у мові теж....
2004.01.10 | Габелок
Re: Універсальні мовні закони...
Cunning Linguist пише:
> Адже існують універсальні мовні закони, і на певну звукову явину маємо натрапляти знову й знову. Инші приклади такої звукозміни мені невідомі. А Вам? Якщо не помиляюся, звуковий розвиток у названому прикладі був такий: "обвласть" (префікс "об-" + "власть" із старослов'янською неповноголосою звукосполукою "ла") —> "область" (спрощення вимови).
>
> "Волость" - це й справді східнослов'янський відповідник південнослов'янського "власть".
Нажаль мовні закони, хоча вони й є універсальними, не є матиматичними правилами, й тому їхнє використання не "універсальним" й тому ми мусимо застосовувати їх обережно. Не мені Вам розповідати, що на кожне мовне правило чи закон є, мабудь, стільки ж винятків.
> Нажаль мовні закони, хоча вони й є універсальними, не є матиматичними правилами, й тому їхнє використання не "універсальним" й тому ми мусимо застосовувати їх обережно. Не мені Вам розповідати, що на кожне мовне правило чи закон є, мабудь, стільки ж винятків.
Ви плутаєте мовні закони з граматичними правилами. Застосовують правила, а мовні закони ніхто не застосовує, вони просто існують як факти, що випливають з універсальних властивостей людської натури (зокрема, особливостей побудови арткуляційного апарату). Відповідно, винятки бувають із правил, а не з законів.
> PS Я не пам*ятаю, щоб я десь бачив "обвласть".
Це не значить, що такого слова не було, а тільки значить, що Ви його не бачили.
2004.01.11 | Cunning Linguist
І ще зауваження не по темі
> Нажаль мовні закони, хоча вони й є універсальними, не є матиматичними правилами, й тому їхнє використання не "універсальним" й тому ми мусимо застосовувати їх обережно.
У процитованому вище реченні слово "мусимо" мені здається за недоречне. Українське "мусити" має значення примусу, тобто відповідає російському "быть вынужденным". У нашому ж реченні на своєму місці було б слово "маємо".
2004.01.10 | Гайди До Байди
Re: ЦЕ ЗАНАДТО ПОВЕРХОВО, ОТ ЧОМУ
Це відповідало б при:
Володимир - Владимир
Одначе, що робили б з словами:
влада, власть, владний
??
Чи їх передати з словами "волода", володость", "володний"?
Чи власність передати з "волосність"?
Чи слово влагіднювати по-справжньому передати з "вологіднювати" або владжувати з "володжувати"?
Тож:
влада = ?
владання = володіння (владання має відтінок власність)
владар = володар (хоча тут має владар також відтінок власник)
владати = володіти
владика = єпископ
От, тому маю щодо повноголосся, у цьому випадку, свої застереження
Перейдімо до слів волость і область.
Я перше заторкну їх різне значення:
область = обшир, провінція, великий повіт
волость = управлінська округа (одиниця), громада.
Ну, маємо слово влаштувати. Чому, отож, має бути слово область від слова власть?
Тобто, по-моєму, слово область не зв'язано з словом власть.
Ми тут маємо радше до діла з різними пнями.
Звідки вийшли тямки власник і власність та володар і володіння. Що вийшло з слова Володимир слово "Владимир", це радше вислід під впливом старослов'янщини чи відповідніше під "тюркським" впливом. Знаємо, що болгарська мова (старослов'янська), підпала під "тюрський" вплив (надволзькі болгари). Раніше болгари (слов'янські племена в Болгарії) були брати від українців, тобто й їхня мова була однакова.
Зверніть увагу, я стверджу від Володимира до "Владимира", а не навпаки, бо ми знаємо, що українське О старіше від "А". Це доказав Михайло Красуський у його праці "Давність української мови", порівнивши різні мови між собою. Це добрий спосіб, бо ми знаємо, що санскрит старіша мова, від польлської або латинської.
Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистам
Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
2004.02.09 | MyxoMop
Re: Ось походження ще одного слова
Туфта, Волость від Володіти,
У літописі є слово "уй", вуй це вже з протезою "в"
Відповіді
2004.01.07 | Augusto
Serbski "ujak" (vujko) ta "stric" (stryjko).
"Ujak" ce brat tata, a "stric" - brat mamy. V xorvativ take zh tochno. Sestra mamy ta tata nazyvayut'sya odnakovo: "tetka".2004.04.21 | Andreas
Re: Serbski "ujak" (vujko) ta "stric" (stryjko).
Serbs'ke i horvats'ke:........Ukrajins'ke:ujak=uncle (mother's brother)=vujko
Takozh: ujko
ujna=aunt (wife of a ujak)=vujna
stric= uncle (father's brother)=stryjko
Takozh: striko
strina=wife of a stric=stryjna
tetka=titka
tetak= (husband of a tetka) uncle=vujko
brat=brat
sestra=sestra
tata=tato
mama=mama
baba=baba
sin=syn
kc'erka=dochka
zet=1)brother-in-law (sister's husband)
2)son-in-law = zjat'
DMYTRO PAVLYCHKO
HORVATIJA
Na gorah, de sela, jak rjadna,
Prostelyla Bozha ruka,
Spochyvaje zemlja vynogradna,
Kukurudzjana i prynadna,
Nache zapah medivnyka.
Jak dytyny dusha, prozore
Tam klekoche blakytne more;
Beregy,mov koshi polunec',-
To chervoni dahy poselenj,
D olyvkova chorna zelenj
Prygortaje ljudej i ptyc'.
Do slov'jans'koji derevyny
Tut pryshcheplena ryms'ka vit'.
Kozhna skelja i prostir dolyny,
De spivannja gude bdzholynne,
Na osnovi kryvavij stojit'.
Po nebu rozlyta pina,
A na vodah-za synnju mlyc'-
Krugli gory, jak grudy j kolina
Molodyc', shcho plyvut' gorilyc'.
Chorni vikna rozbytoji haty,-
Slid prygashenoji vijny-
Vdyvljajut'sja v dushu meni i ne znaty,
Mozhe, to PREDKY-BILI HORVATY
Tak serce projmajut' do glybyny.
Mov dytjachi, zabuti vzhe snyva,
Zblyskuje nadi mnoju syva lystva-
To Horvatija-tysjacholitna olyva,
Naskriz' prybyta, ale zhyva!
2004.06.27 | Михайло Свистович
Re: Serbski "ujak" (vujko) ta "stric" (stryjko).
Augusto пише:> "Ujak" ce brat tata, a "stric" - brat mamy. V xorvativ take zh tochno. Sestra mamy ta tata nazyvayut'sya odnakovo: "tetka".
В Галичині все навпаки. Вуйко - це дядько по матері, стрийко (стрий. стрик) - дядько по батькові. Відповідно тітки будуть вуйна і стрийна, в окремих районах (Тернопільщина) замість вуйни і стрийни вживається "тета", а на півночі Галичини (Мале Полісся) переважно вживається вуйко і вуйна в обох значеннях.
2004.06.27 | otar
в угорській
слово "strici" (штріці) означає "сутенер"; думаю, є прямий зв'язок із південнослов'янським словом "штріц" - "дядечко", бо в цілому слово за парадигмою не є питомо мадярським...2004.06.29 | Andreas
Re: Serbski "ujak" (vujko) ta "stric" (stryjko).
Татів брат в сербській мові це "стріц" або "стріко".Мамин брат в сербській мові це "уйко".
Жінка "стріца" це "стріна".
Жінка "уйке" це "уйна".
Мамина сестра в сербській мові це "тетка" або "тета".
2004.01.08 | Габелок
Re: Ось походження ще одного слова
"Область" --> "вобласть" --> "волость"2004.01.08 | Augusto
Chogos' ne vystachaye.
Typu:? ---> Oblast'
Inakshe i navpaky vono pracyuye: volost'---> voblost'--->voblast'--> oblast'
Abo: oblast'---> voblast'---> vo, bl*d'!
2004.01.08 | Габелок
Re: Так
Так, ті кроки переходу, які я навів: "волості" в "область", є кроками, які були знайдені в давньоруських/староукраїнських джерелах.Можливо, що "в" в "волость" не було стабільним, можливо губним, що й призвело до виникнення добавного "о" на початку слова ("уоволость", як перехідна форма, яка, здається до нас не дійшла). Така зміна зробила з "в" - "б" й слово стало "оболость". В такому станні воно й мусило лишатися в українській мові. Адже одна з головних різниць між східнослов*янськими мовами й іншими слов*янськими мовами - розвинуте повноголосся. Я думаю, що зміна "оболості" на "область" виникла в результаті впливу церковнослов*янської на російську з якої "область" й походить. Адже в російській, наприклад є "голова" й "глава" й таких прикладів багато. У Русанівського, в його "Історії укараїнської мови" наведено багато прикладів, які демонструють "східний" розвиток "давньоруської", але потім в 18 столітті бачимо, що деякі "східні" особливості російської мови були втрачені через запозичення з церковнослов*янської.
2004.01.08 | Augusto
Tak, ale navpaky.
Ya abo ne zrozumiv, abo bulo strilkamy poznacheno poxodzhennya slova "volost'"(B) vid "oblast'" (A),A--->B, ya tak rozumiyu, shcho tut za napryamkom strilky B poxodyt' vid A.
Na mij smak, tam mozhna bulo rozvernuty strilku B-->A, shcho ya i zrobyv.
2004.01.09 | Габелок
Re: Так, так, навпаки. Перепрошую.(-)
2004.01.10 | Cunning Linguist
Такий розвиток, як на мене, притягнуто за вуха.
Адже існують універсальні мовні закони, і на певну звукову явину маємо натрапляти знову й знову. Инші приклади такої звукозміни мені невідомі. А Вам? Якщо не помиляюся, звуковий розвиток у названому прикладі був такий: "обвласть" (префікс "об-" + "власть" із старослов'янською неповноголосою звукосполукою "ла") —> "область" (спрощення вимови)."Волость" - це й справді східнослов'янський відповідник південнослов'янського "власть".
2004.01.10 | Габелок
Re: Трохи не так
Добре, я не лінгвіст, але поясніть таке. Є слова "волость" та "оболость". Ми всі знаємо, що "волость" є територіально-адміністративною одиницею. З наведеного нижче уривка бачимо, що "оболость" означає теж саме. Тепер, ми знаємо, що слово "область" має те ж значення. Чи пов*язані вони етимологічно? Я думаю, що так. Ви говорите, що - ні. Добре, я сперечатися не стану, бо не знаю напевне. Було просто цікаво побачити, як слово "область" прийшло до нас з давнини. Це й все.http://litopys.narod.ru/istkult/ikult02.htm
Жива мова Русі збагачувала виражальні й комунікативні можливості старослов'янської. Старослов'янську мову східнослов'янської редакції, особливо твори вітчизняних письменників XI--XIII і наступних століть, іноді називають слов'яноруською. Ось уривок із "Съказанія" про чудеса, пов'язані з мощами князів Бориса і Гліба, написаного XI ст. й збереженого у списку XII--XIII ст.:
"Володимиръ же иже и мономахъ нареченьныи. снъ Всеволожь. въ та времена яко же рекохомъ. предрьжааше оубо переяславьскоую ОБОЛОСТЬ и сь любъвь многоу имЂяше къ стыима. и много приношениє творяаше има. таче сице оумысли сътворити да окоуєть сребръмь и золотъмь стЂи рацЂ. чьстьною и стою хвоу мчнкоу, и пришьдъ нощь премЂри гроба расклепавъ же дъскы сребрьньна и позолотивъ. и пакы тако же пришьдъ нощию и обложивъ окова чюдодЂиная и достохвальная стая гроба страстотрьпьцю хвоу мчнкоу бориса и глЂба... и въставивъше на сани ... повезоша же преже бориса и съ нимъ и дяше володимиръ съ многъмь говениємь. и съ нимь митрополитъ и поповьство со свЂщами и кандилы. и идяхоу влекоуще оужи же великыими. тЂсняще ся и гнетоуще вельможЂ и все болярство. бяше же оустроєнъ въръмь по обЂма сторонама. оудоу же волочахоу чьстьнтЂи рацЂ. и не бяше льзЂ ни ити ни повлещи оть множьства людии. тъгда володимиръ повслЂ метати людьмь коунами же и скорою и паволокы, и оузьрЂвъше людиє тамо обратиша ся а дроузии то оставивъше къ стыма ракама течахоу..." (Успенский сборник XII--XIII вв. (Изд. подгот. О. А. Князевская, Б. Г. Демьянов, М. В. Ляпон). Пол ред- С. И. Коткова. -- Москва, 1971, с. 68, 70.)
2004.01.10 | Габелок
Re: Ось ще один приклад
Ось ще один приклад, що стосується нашої дискусії:"болоньє" та "оболонь"
http://litopys.narod.ru/istkult/ikult02.htm
2004.01.11 | Cunning Linguist
Яким боком
цей приклад стосується нашої дискусії?2004.01.11 | Cunning Linguist
Re: Трохи не так
Габелок пише:> Добре, я не лінгвіст, але поясніть таке. Є слова "волость" та "оболость". Ми всі знаємо, що "волость" є територіально-адміністративною одиницею. З наведеного нижче уривка бачимо, що "оболость" означає теж саме. Тепер, ми знаємо, що слово "область" має те ж значення. Чи пов*язані вони етимологічно? Я думаю, що так. Ви говорите, що - ні.
Ви неуважно прочитали мій допис. Я не стверджував, що ці слова не пов'язані етимологічно. Я писав, що "волость" - це східнослов'янський відповідник старослов'янського (читай: південнослов'янського) "власть". Скажу більше: "волость" та "власть" утворилися від давніших "володть" та "владть" відповідно внаслідок розподібнення (дисиміляції) вимови "д" та "т". Ще я стверджував, що "область" утворилася через спрощення вимови слова "обвласть" (від "об-" + "власть"). Додам, що подібно до цього, руське "оболость" походить від давнішого "обволость" ("об-" + "волость").
Схематично це виглядає так:
1) спільнослов'янське "волдть" дає руське "володть" та півд. сл. "владть";
2)
а) руське "володть" —> "волость"; "об-" + "волость" —> "обволость" —> "оболость";
б) півд. сл. "владть" —> "власть"; "об-" + "власть" —> "обвласть" —> "область".
Див. також коментар на http://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi?flags=wygtmnl&root=config&basename=\usr\local\share\starling\morpho\vasmer\vasmer&first=1&sort=word&text_word=îáëàñòü&method_word=beginning&text_general=&method_general=beginning&text_origin=&method_origin=beginning&text_trubachev=&method_trubachev=beginning&text_editorial=&method_editorial=beginning&text_pages=&method_pages=beginning&text_any=&method_any=substring
2004.02.14 | Габелок
Re: Досить вичерпне пояснення
Гарне пояснення, красно дякую. Тепер все зрозуміло.2004.01.11 | Габелок
Re: Було б цікава Ваша точка зору на це...
Все ж таки, Ви так і не прокоментували цей допис:Габелок пише:
> Добре, я не лінгвіст, але поясніть таке. Є слова "волость" та "оболость". Ми всі знаємо, що "волость" є територіально-адміністративною одиницею. З наведеного нижче уривка бачимо, що "оболость" означає теж саме. Тепер, ми знаємо, що слово "область" має те ж значення. Чи пов*язані вони етимологічно? Я думаю, що так. Ви говорите, що - ні. Добре, я сперечатися не стану, бо не знаю напевне. Було просто цікаво побачити, як слово "область" прийшло до нас з давнини. Це й все.
>
> http://litopys.narod.ru/istkult/ikult02.htm
>
> Жива мова Русі збагачувала виражальні й комунікативні можливості старослов'янської. Старослов'янську мову східнослов'янської редакції, особливо твори вітчизняних письменників XI--XIII і наступних століть, іноді називають слов'яноруською. Ось уривок із "Съказанія" про чудеса, пов'язані з мощами князів Бориса і Гліба, написаного XI ст. й збереженого у списку XII--XIII ст.:
>
> "Володимиръ же иже и мономахъ нареченьныи. снъ Всеволожь. въ та времена яко же рекохомъ. предрьжааше оубо переяславьскоую ОБОЛОСТЬ и сь любъвь многоу имЂяше къ стыима. и много приношениє творяаше има. таче сице оумысли сътворити да окоуєть сребръмь и золотъмь стЂи рацЂ. чьстьною и стою хвоу мчнкоу, и пришьдъ нощь премЂри гроба расклепавъ же дъскы сребрьньна и позолотивъ. и пакы тако же пришьдъ нощию и обложивъ окова чюдодЂиная и достохвальная стая гроба страстотрьпьцю хвоу мчнкоу бориса и глЂба... и въставивъше на сани ... повезоша же преже бориса и съ нимъ и дяше володимиръ съ многъмь говениємь. и съ нимь митрополитъ и поповьство со свЂщами и кандилы. и идяхоу влекоуще оужи же великыими. тЂсняще ся и гнетоуще вельможЂ и все болярство. бяше же оустроєнъ въръмь по обЂма сторонама. оудоу же волочахоу чьстьнтЂи рацЂ. и не бяше льзЂ ни ити ни повлещи оть множьства людии. тъгда володимиръ повслЂ метати людьмь коунами же и скорою и паволокы, и оузьрЂвъше людиє тамо обратиша ся а дроузии то оставивъше къ стыма ракама течахоу..." (Успенский сборник XII--XIII вв. (Изд. подгот. О. А. Князевская, Б. Г. Демьянов, М. В. Ляпон). Пол ред- С. И. Коткова. -- Москва, 1971, с. 68, 70.)
Ви маєте рацію, що якщо я чогось не бачив, то це не значить, що воно не існує. Але які у Вас є докази того, що воно існує?
Я подивився в етимологічному словнику Фасмера і ось, що я там знайшов:
>о/бласть ж. Заимств. из цслав., ст.-слав. область , (Супр.), чеш. oblast "область", слвц. оblаst. Исконно др.-русск. оболость (Нестор, Жит. Феодос.; см. Срезн. II, 533). Из об- и *volstь (см. во/лость).
Це здається й є тим про, що я писав. МАЛО (дякуя за зауваження) бути "оболость", але є "область", бо впливи церковнослов*янської. Виявляться, що можливі ще й інші впливи.
Звичайно, це не означає, що "волость" не походить від "власть", але яким чином це має значення до "обволості"? Чи хочете Ви сказати, що була "власть" від якої утворилась "обвласть"? Тобто не так: "волость" --> "оболость"? Якісь докази? Мені цікаво.
Хотілося б знати подробиці.
Я знайомий з такою декларацією:
>область – старославянск., образовано от obvolda, то есть по-русски должно было бы получиться обволость (оло//ла )→ обвласть – ’округа, подчиненная власти господина’. Исторически родственные слова – власть, обладать (проверочное слово – власть).
Цікаво було б знати звідки слово "obvolda" було взяте. Чи є у Вас поклики? Чи зустрічається це слово в якихось джерелах, чи є воно продуктом філологічно-логічних вправ спертих на знання мовних законів/правил?
Поясніть, будь ласка.
2004.01.15 | Cunning Linguist
Re: Було б цікава Ваша точка зору на це...
Не маю ні точок, ні крапок зору, а маю думки та погляди.Габелок пише:
> Все ж таки, Ви так і не прокоментували цей допис:
>
> Габелок пише:
> > Добре, я не лінгвіст, але поясніть таке. Є слова "волость" та "оболость". Ми всі знаємо, що "волость" є територіально-адміністративною одиницею. З наведеного нижче уривка бачимо, що "оболость" означає теж саме. Тепер, ми знаємо, що слово "область" має те ж значення. Чи пов*язані вони етимологічно? Я думаю, що так. Ви говорите, що - ні. Добре, я сперечатися не стану, бо не знаю напевне. Було просто цікаво побачити, як слово "область" прийшло до нас з давнини. Це й все.
Саме цей уривок я й прокоментував. Якщо Ви вважаєте, що це не так, поясніть, будь ласка, на яку його частину Вам бракує коментаря.
> Ви маєте рацію, що якщо я чогось не бачив, то це не значить, що воно не існує. Але які у Вас є докази того, що воно існує?
Доказами того, що такі слова існували, є мовні закони. На жаль, я не спроможний подати Вам детальну інформацію про це, але за бажання її можна знайти в літературі на відповідну тему.
> Я подивився в етимологічному словнику Фасмера і ось, що я там знайшов:
>
> >о/бласть ж. Заимств. из цслав., ст.-слав. область , (Супр.), чеш. oblast "область", слвц. оblаst. Исконно др.-русск. оболость (Нестор, Жит. Феодос.; см. Срезн. II, 533). Из об- и *volstь (см. во/лость).
>
> Це здається й є тим про, що я писав. МАЛО (дякуя за зауваження) бути "оболость", але є "область", бо впливи церковнослов*янської. Виявляться, що можливі ще й інші впливи.
Про що Ви? Які инші впливи?
> Звичайно, це не означає, що "волость" не походить від "власть",
Чи не хочете Ви сказати, що "волость" походить від слова "власть"?
> але яким чином це має значення до "обволості"? Чи хочете Ви сказати, що була "власть" від якої утворилась "обвласть"? Тобто не так: "волость" --> "оболость"? Якісь докази? Мені цікаво.
> Хотілося б знати подробиці.
Від півд. сл. "власть" утворилася "область", а від руського "волость" - "оболость". Я висловився про це в попередньому дописі й подав відповідну схему, а Ви мені знову за рибу гроші...
> Я знайомий з такою декларацією:
>
> >область – старославянск., образовано от obvolda, то есть по-русски должно было бы получиться обволость (оло//ла )→ обвласть – ’округа, подчиненная власти господина’. Исторически родственные слова – власть, обладать (проверочное слово – власть).
>
> Цікаво було б знати звідки слово "obvolda" було взяте. Чи є у Вас поклики?
Мені самому це цікаво, але припускаю, що автор помилився. Від "обволда" мало б утворитися "оболода" на руському ґрунті та "облада" - на південнослов'янському.
> Чи зустрічається це слово в якихось джерелах, чи є воно продуктом філологічно-логічних вправ спертих на знання мовних законів/правил?
Не зустрічається напевно, бо зі словами зустрічей не призначають. А от чи трапляється - певно, ні, бо слів "оболода" / "облада", які б урешті-решт мали б від нього втворитися, я не знаю. Хоча й гарантії такої дати не можу, бо я не славіст-фахівець.
2004.01.15 | Гайди До Байди
Треба того лінґвіста виключити, най запхає своє рило де слід
Цей троюда тільки засмічує цю мовну обговірню. Він взагалі не цікавиться мовними питаннями, а всюди старається пхати свою людську нерозвинутість...2004.01.18 | Габелок
Re: Було б цікава Ваша точка зору на це...
Здається, що цей наш діалого перетворився на два монологи...А втім це немає вже ніякого значення.
Дякую Вам за Ваші зауваження до моєї мови. Дякую.
2004.02.28 | IBAH
Re: Було б цікава Ваша точка зору на це...
...а у польські (властиво старопольські)мові є такі слова як:włość i włościanin,відповідно:влосць і влосьцянін.Перше означає сільско-господарські угіддя(землю,людей,будівлі,тварин тощо),а друге це просто власник.В істрії польщі(час феодалізму)виділяєтся групу землевласників(небагатих) влосцянє-włościanie.Чи не треба у ті дискусії задуматись над тим яке місце займають польськомовні впливи на українське словотворення і етимологію.Бож окупант яким була польща мусив залишити свої сліди і у мові теж....2004.01.10 | Габелок
Re: Універсальні мовні закони...
Cunning Linguist пише:> Адже існують універсальні мовні закони, і на певну звукову явину маємо натрапляти знову й знову. Инші приклади такої звукозміни мені невідомі. А Вам? Якщо не помиляюся, звуковий розвиток у названому прикладі був такий: "обвласть" (префікс "об-" + "власть" із старослов'янською неповноголосою звукосполукою "ла") —> "область" (спрощення вимови).
>
> "Волость" - це й справді східнослов'янський відповідник південнослов'янського "власть".
Нажаль мовні закони, хоча вони й є універсальними, не є матиматичними правилами, й тому їхнє використання не "універсальним" й тому ми мусимо застосовувати їх обережно. Не мені Вам розповідати, що на кожне мовне правило чи закон є, мабудь, стільки ж винятків.
PS Я не пам*ятаю, щоб я десь бачив "обвласть".
2004.01.11 | Cunning Linguist
Re: Універсальні мовні закони...
2004.01.11 | Cunning Linguist
Re: Універсальні мовні закони...
> Нажаль мовні закони, хоча вони й є універсальними, не є матиматичними правилами, й тому їхнє використання не "універсальним" й тому ми мусимо застосовувати їх обережно. Не мені Вам розповідати, що на кожне мовне правило чи закон є, мабудь, стільки ж винятків.Ви плутаєте мовні закони з граматичними правилами. Застосовують правила, а мовні закони ніхто не застосовує, вони просто існують як факти, що випливають з універсальних властивостей людської натури (зокрема, особливостей побудови арткуляційного апарату). Відповідно, винятки бувають із правил, а не з законів.
> PS Я не пам*ятаю, щоб я десь бачив "обвласть".
Це не значить, що такого слова не було, а тільки значить, що Ви його не бачили.
2004.01.11 | Cunning Linguist
І ще зауваження не по темі
> Нажаль мовні закони, хоча вони й є універсальними, не є матиматичними правилами, й тому їхнє використання не "універсальним" й тому ми мусимо застосовувати їх обережно.У процитованому вище реченні слово "мусимо" мені здається за недоречне. Українське "мусити" має значення примусу, тобто відповідає російському "быть вынужденным". У нашому ж реченні на своєму місці було б слово "маємо".
2004.01.10 | Гайди До Байди
Re: ЦЕ ЗАНАДТО ПОВЕРХОВО, ОТ ЧОМУ
Це відповідало б при:Володимир - Владимир
Одначе, що робили б з словами:
влада, власть, владний
??
Чи їх передати з словами "волода", володость", "володний"?
Чи власність передати з "волосність"?
Чи слово влагіднювати по-справжньому передати з "вологіднювати" або владжувати з "володжувати"?
Тож:
влада = ?
владання = володіння (владання має відтінок власність)
владар = володар (хоча тут має владар також відтінок власник)
владати = володіти
владика = єпископ
От, тому маю щодо повноголосся, у цьому випадку, свої застереження
Перейдімо до слів волость і область.
Я перше заторкну їх різне значення:
область = обшир, провінція, великий повіт
волость = управлінська округа (одиниця), громада.
Ну, маємо слово влаштувати. Чому, отож, має бути слово область від слова власть?
Тобто, по-моєму, слово область не зв'язано з словом власть.
Ми тут маємо радше до діла з різними пнями.
Звідки вийшли тямки власник і власність та володар і володіння. Що вийшло з слова Володимир слово "Владимир", це радше вислід під впливом старослов'янщини чи відповідніше під "тюркським" впливом. Знаємо, що болгарська мова (старослов'янська), підпала під "тюрський" вплив (надволзькі болгари). Раніше болгари (слов'янські племена в Болгарії) були брати від українців, тобто й їхня мова була однакова.
Зверніть увагу, я стверджу від Володимира до "Владимира", а не навпаки, бо ми знаємо, що українське О старіше від "А". Це доказав Михайло Красуський у його праці "Давність української мови", порівнивши різні мови між собою. Це добрий спосіб, бо ми знаємо, що санскрит старіша мова, від польлської або латинської.
Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистам
Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
2004.02.09 | MyxoMop
Re: Ось походження ще одного слова
Туфта, Волость від Володіти,У літописі є слово "уй", вуй це вже з протезою "в"
2004.02.10 | Augusto
Z c'ogo pochalasja cja gilka.(-)