Загадка про собаку
01/14/2004 | Ігор Немашкало
Вигадав отаку загадку і морочу знайомих:
Спочатку питаю, який рід у собаки. Відповідають - чоловічий, він, собака. Тоді питаю: а як сказати, що собака навів цуценят чи навела? Замислюються і сміються. А яка правильна відповідь? Сам не знаю.
Спочатку питаю, який рід у собаки. Відповідають - чоловічий, він, собака. Тоді питаю: а як сказати, що собака навів цуценят чи навела? Замислюються і сміються. А яка правильна відповідь? Сам не знаю.
Відповіді
2004.01.15 | Володимир
Re: Загадка про собаку
Справа в тому, що слово "собака" є чоловічого роду, проте рідко вживається і як іменник жіночого роду. Так, наприклад, як у Вашій загадці. Тому, у цьому випадку, згідно з контекстом, має бути "Собака привела цуценят".2004.01.15 | Гайди До Байди
Re: Загадки немає
Бо іменник собака може приймати чоловічий і жіночий рід (правописний). Звчиайно, жіночий рід рідкіше уживають. Значить, простосування роду не конче означає статі, тобто самець або самка (самиця).Тож маємо до діла, з цим словом, з старим наростком для чоловічого роду і з звичайним жіночим. Тут правописні роди співпадають.
Та з вашою розв'язкою Ви також не цілком праві. Ми маємо мову, щоб точно виражатися. Тому, коли з якимсь виразом змогли б виникнути сумніви, то треба так виражатися, щоб ніяких не виникали. Як ось:
Собачиха чи Собачиця вивела цуценят(а) (собачата, собаченята, чобачатка).
З слова собака можна, наприклад, створити такий словотвір:
Собакар, собаківництво, собаковід, собакуватий, собарний, собацький, собача; собачанка (дерево); собачатко, собаченя, собачий, собачина (м'ясо), собачити (когось лаяти як собаку), собачиця, собачка (молодий собака), собачник, собачня...
Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистам
Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
2004.01.16 | Ігор Немашкало
Собчака забули :-)
Ну Ви дали! Собачиха, собачиця! А чи зустрічали Ви десь ці слова у літературі? В принципі, нічого проти не маю. Мене завжди дивувала (та й не мене одного) Ваша оригінальна здатність до словотвору. Вважаю, що Вам варто написати книжку про українську мову (та й не одну) і видати її в Україні. Бо шкода, що Ваші здібності та знання обмежені Інтернетом.2004.01.16 | Гайди До Байди
Re: Гм, ваш відгук
Про те свідчить, що майже не спілкуєте українською. Тому б пройшлося Вам прочитувати багато книжок.Взагалі дивно, що нічого не почули про слово собАчиця. Це дуже й дивна річ. Змогли б слово собач-ак, як слово лошак, їжак тощо, але такого ще не почув.
Про творчі праці то побачимо, бо моє життя доволі пропале. Проте такі праці не тільки для однієї людини.
Сказав би, дочитайтесь до слова собАчиця!
2004.01.17 | Ігор Нмашкало
А є ще варіанти
Собакун, собачара, собачура...Щодо собакуна, чи є в українській мові суфікс -ун? Як у російській - плясун, молчун, говорун, колун, бурун? А нещодавно генпрокурор був взагалі Піскун...
А як українською буде називатися той, хто тримає кішок? Російською - кошачник, а в російсько-українському словнику побачив - кошачий батько!? Оце так!
2004.01.17 | Гайди До Байди
Re: А ніби ще різновиди
Немає "собакун, собачара, собачура".Ви б самі собі змогли ставити такий запит, бо розв'язка не ж така складна.
Я тут перепишу означення від Олеги Синявського:
наросток -ун:
"Уживають на означення носія певної чинности або властивости (здебільшого особи і з відтінком зневаги)як брехун, балакун, летун(пілот без зневаги), мовчун, двигун (рушій). Подібно до наростків
-ій і -ак. Наголос завсіди на -ун."
Тож тому немає "собакун", а має бути собакар, як і кішкар. Хоча немає зайнятість "кішкаря", а собакар також ганяє за кішками.
Хоча, змогли б уживати слово "собакун" у зневажливому значенні.
Наросток -ар, -яр уживаємо задля передання зайнятости, як тесляр, вівчар, кобзар, книгар, пекар. "-ара" немає, мабуть це московський відповідник.
Наросток -ура, -юра вживають задля згрубілости, як Кучмаюра, Піскунюра. Рідко задля передання дуже запеклого, як ось танцюра.
Собачура - означало б великий собака.
Собакарюра - не так звучить, хіба собакарище.
Не треба сплутати з наростком -ур, що його вживають для створення слів нової тями супроти пня (істоти, предмета): стовб (хребець) - стовбур (з різним значенням, пень, коріння), качка - качур, ящірка - ящур, жаба - жабур (жабуриння = ставок з жабами)
Щодо летун-літун. Маємо до діла з двома дієсловами, летіти і літати. З літати маємо літак. Мабуть, тому краще тільки вживати слово летун, а не "літун", бо наросток -іти в дієслові летіти має присвійне значення. Хоча, вочевидь, між дієсловами летіти і літати різниці у виді немає.
Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистам
Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
2004.01.18 | Пані
Все життя вважала, що...
... цуценят наводить сука.І що жіноче від слова "собака" українською буде "сука". Слово старе і цілком літературне.
2004.01.18 | сук
Re: тільки так продовжуйте та заміню назавжди
2004.01.18 | Габелок
Re: Пес
В українській "собака" є формально чоловічого роду тому що спочатку було (й ше є) слово "пес", яке є чоловічого роду.Тепер, як Ви скажете, що у пес "навела" цуценят? Здається, пані Пані має рацію,- сука навела цуценят.
2004.01.18 | Ігор Немашкало
Я знав це та не вважав серйозним
маю на увазі сук та кобелів. А може воно і є найсерйознішим у житті ?