Прошу пана!
Особисто мені більше подобається "щодня". Але прошу не так вже й дуже звертати на мене увагу в питаннях суто україномовних. Бо, по-перше, я є етнічним росіянином з Донбасу, де й російську дуже погано знають, не кажучи про українську; по-друге, є лікарем, не мовознавцем; по-третє, українською почав розмовляти лише 3 роки тому, та й то можете собі уявити, з ким в Донецьку можно поспілкуватись українською мовою.
Але, що на мене, "кожен день... кожного дня... кожний день..." виглядає на кшталт того, як би саме наша донбаська людина висловилась.
Тому воно й нагадало мені той дитячий дотеп.
Най щастить!
Мабуть, ЩОДНЯ звучить бiльш природно.А ще таке питання - що особисто Вас,пане Al, спонукало захопитися мовою? Просто цiкаво,бо не ЩОДНЯ можно зустрiти людину,яка мае роciйський родовiд та так добре,як на мене, володiе вкраiнською.Чи е ,на Ваш погляд,якiсь змiни в мовнiй ситуацii на Донбаci за останнi 2-3 роки?
Мовна ситуація в Донбасі не міняється, і змінитись не може, бо майже всі, хто займає будь-які керівні посади, є проти української мови (чи то посади займають лише ті, хто проти української мови?).
Українською мовою я не захопився, а по-просту почав нею розмовляти, коли сам собі декілька років тому дав відповідь, що не хочу переїзджати на постійне проживання до Росії, бо мені подобається Україна (сама країна, звичайно, а не держава!). А якщо мені подобається Україна, я не мушу бути чужим на цій землі. Не можна ж все життя мешкати, наче у гуртожитку, без відчуття батьківщини та власного дому. А стати рідним для справжніх носіїв, так би мовити, аури будь-якої землі чи народу неможливо, не засвоївши мови цієї землі та народу. Тому й повторюють за автором вислову, що скільки мов людина знає, стільки разів вона є людиною.
З жалем жартую, що якщо я є росіянином, то це не значить, що є настільки недолугим, аби не вивчити українську. Насправді ж зрозумів за цей останній час, коли почав розмовляти українською, що більших ворогів українській культурі, традиціям, мові, країні, державі, ніж самі українці, не існує. Маю на увазі російсько- та суржикомовних українців. Даруйте за порівняння людей з тваринами, але образом цієї частини наших співвітчизників для мене є так звані "дворняжки" у порівнянні до породних собак. Ще раз перепрошую, бо нікого не хочу образити. То лише є мої асоціації.
А перші поштовхи до таких міркувань з'явились, як то не дивно, під час подорожей по інших слов'янських країнах. Побачив там, як переважна більшість людей любить свої країни, культури, мови, себе, зрештою. І замислився.
Від того й пішло...
Дякую пану за запитання.
Най щастить!
P.S. Згадав, перечитавши свій текст та пана запитання! Є таки зміни мовної ситуації останніми роками "на Донбасі"!, як пан зауважив. Але не тільки у нас, на жаль. То, як зараза, поширюється на всю Україну через відповідних носіїв! Маю на увазі "сповзання" на "фєню". Тепер в Донецьку, Дніпропетровську, Києві діти зустрічаються "на школє", ділові люди (навіть молоді та з вищою освітою) запрошують приїхати або подзвонити до себе "на офіс", також молодь зустрічається "на театрі" або "на банкє" (в сенсі фінансової установи) тощо. Тобто зміни мовної ситуації "на Україні" таки є. Але головне, вважаю, аби остання не перетворилась "на Зону"!
Дякую, пане АІ, за Вашу любов до України, української мови, до всього українського і за Вашу нелюбов до блатарів та бандюків. Дякую.
Але з Вашого дозволу додам ще один чинник, який працює проти Украіни, проти української мови... - ЦЕРКВА. Цей юдо-християнський апарат сьогодні налаштованний обслуговувати інтереси чинної влади. І так було завжди. Подивіться но, хто сьогодні має церковні ордени Св. Володимира? Більша половина там бандюки, які пожертвували цій церкві вкрадені у людей гроші. І один з найпочесніших бандюків у цій церкві є пан Янукович. Церква, таким чином, роздає, а бандюки купують індульгенції. І ще. До мене дійшли чутки, що в церквах Луганська та Донецька деякі бандюко-попи посилають анафему на українську мову.
Це і є юдо-християнство на ділі. Бо їхнє завдання завжди було одне - розвалити... що вони і роблять.
Анатолій
Часто та багато останнім часом доводилося подорожувати службовим авто. Завжди в дорозі підвожу незнайомих людей на далекі відстані в десятки та сотні кілометрів; доводилося возити від старших сільських жінок до заступників міністрів (як це не дивно . Маю на увазі всі терени України, не тільки східні її області. Звичайно, час від часу серед тих подорожуючих траплялись професійні представники різних церков та з різних ієрархічних сходинок своїх церков. Відповідально підтверджую: по-перше, менш толерантних до інших, ніж представники церкви московського патріархату, ніде ніколи не зустрічав особисто; по-друге, і ці "фахівці" московського патріархату, і селяни, в селах яких знаходяться московські церкви, мені розповідали про те, що в московських церквах не тільки служба ведеться російською, але й розтлумачується, що українська є "от беса", що до бога не можна звертатись українською, що незалежність України та церква київського патріархату також "от беса". Так що пан має рацію!
P.S. Добре чи зле, але я особисто є атеістом. Додаю це зауваження, аби запобігти звинуваченням в упередженості.
Відповіді
2004.07.29 | Прагматик
Re: уточнення
Правильно - щодня2004.08.02 | Al
Re: уточнення
Йой! Згадується дитяче радянських часів: "как нужно правильно говорить: щикатурка или щекатурка?"!Заздалегідь прошу пана Stanio вибачити мене, бо жодним чином не хочу його образити! Дуже добре, що маємо можливість звернень за порадами.
Так, знаєте, дуже приємні смішні дитячі спогади...
2004.08.02 | Stanio
Re: уточнення
Пане Аl - Ваш варiант?2004.08.05 | Al
Re: уточнення
Прошу пана!Особисто мені більше подобається "щодня". Але прошу не так вже й дуже звертати на мене увагу в питаннях суто україномовних. Бо, по-перше, я є етнічним росіянином з Донбасу, де й російську дуже погано знають, не кажучи про українську; по-друге, є лікарем, не мовознавцем; по-третє, українською почав розмовляти лише 3 роки тому, та й то можете собі уявити, з ким в Донецьку можно поспілкуватись українською мовою.
Але, що на мене, "кожен день... кожного дня... кожний день..." виглядає на кшталт того, як би саме наша донбаська людина висловилась.
Тому воно й нагадало мені той дитячий дотеп.
Най щастить!
2004.08.05 | Stanio
Re: уточнення
Мабуть, ЩОДНЯ звучить бiльш природно.А ще таке питання - що особисто Вас,пане Al, спонукало захопитися мовою? Просто цiкаво,бо не ЩОДНЯ можно зустрiти людину,яка мае роciйський родовiд та так добре,як на мене, володiе вкраiнською.Чи е ,на Ваш погляд,якiсь змiни в мовнiй ситуацii на Донбаci за останнi 2-3 роки?2004.08.06 | Al
Re: уточнення
Мовна ситуація в Донбасі не міняється, і змінитись не може, бо майже всі, хто займає будь-які керівні посади, є проти української мови (чи то посади займають лише ті, хто проти української мови?).Українською мовою я не захопився, а по-просту почав нею розмовляти, коли сам собі декілька років тому дав відповідь, що не хочу переїзджати на постійне проживання до Росії, бо мені подобається Україна (сама країна, звичайно, а не держава!). А якщо мені подобається Україна, я не мушу бути чужим на цій землі. Не можна ж все життя мешкати, наче у гуртожитку, без відчуття батьківщини та власного дому. А стати рідним для справжніх носіїв, так би мовити, аури будь-якої землі чи народу неможливо, не засвоївши мови цієї землі та народу. Тому й повторюють за автором вислову, що скільки мов людина знає, стільки разів вона є людиною.
З жалем жартую, що якщо я є росіянином, то це не значить, що є настільки недолугим, аби не вивчити українську. Насправді ж зрозумів за цей останній час, коли почав розмовляти українською, що більших ворогів українській культурі, традиціям, мові, країні, державі, ніж самі українці, не існує. Маю на увазі російсько- та суржикомовних українців. Даруйте за порівняння людей з тваринами, але образом цієї частини наших співвітчизників для мене є так звані "дворняжки" у порівнянні до породних собак. Ще раз перепрошую, бо нікого не хочу образити. То лише є мої асоціації.
А перші поштовхи до таких міркувань з'явились, як то не дивно, під час подорожей по інших слов'янських країнах. Побачив там, як переважна більшість людей любить свої країни, культури, мови, себе, зрештою. І замислився.
Від того й пішло...
Дякую пану за запитання.
Най щастить!
P.S. Згадав, перечитавши свій текст та пана запитання! Є таки зміни мовної ситуації останніми роками "на Донбасі"!, як пан зауважив. Але не тільки у нас, на жаль. То, як зараза, поширюється на всю Україну через відповідних носіїв! Маю на увазі "сповзання" на "фєню". Тепер в Донецьку, Дніпропетровську, Києві діти зустрічаються "на школє", ділові люди (навіть молоді та з вищою освітою) запрошують приїхати або подзвонити до себе "на офіс", також молодь зустрічається "на театрі" або "на банкє" (в сенсі фінансової установи) тощо. Тобто зміни мовної ситуації "на Україні" таки є. Але головне, вважаю, аби остання не перетворилась "на Зону"!
2004.08.10 | Анатолій
Без уточнення...
Дякую, пане АІ, за Вашу любов до України, української мови, до всього українського і за Вашу нелюбов до блатарів та бандюків. Дякую.Але з Вашого дозволу додам ще один чинник, який працює проти Украіни, проти української мови... - ЦЕРКВА. Цей юдо-християнський апарат сьогодні налаштованний обслуговувати інтереси чинної влади. І так було завжди. Подивіться но, хто сьогодні має церковні ордени Св. Володимира? Більша половина там бандюки, які пожертвували цій церкві вкрадені у людей гроші. І один з найпочесніших бандюків у цій церкві є пан Янукович. Церква, таким чином, роздає, а бандюки купують індульгенції. І ще. До мене дійшли чутки, що в церквах Луганська та Донецька деякі бандюко-попи посилають анафему на українську мову.
Це і є юдо-християнство на ділі. Бо їхнє завдання завжди було одне - розвалити... що вони і роблять.
Анатолій
2004.08.11 | Al
Що до церкви
Часто та багато останнім часом доводилося подорожувати службовим авто. Завжди в дорозі підвожу незнайомих людей на далекі відстані в десятки та сотні кілометрів; доводилося возити від старших сільських жінок до заступників міністрів (як це не дивно . Маю на увазі всі терени України, не тільки східні її області. Звичайно, час від часу серед тих подорожуючих траплялись професійні представники різних церков та з різних ієрархічних сходинок своїх церков. Відповідально підтверджую: по-перше, менш толерантних до інших, ніж представники церкви московського патріархату, ніде ніколи не зустрічав особисто; по-друге, і ці "фахівці" московського патріархату, і селяни, в селах яких знаходяться московські церкви, мені розповідали про те, що в московських церквах не тільки служба ведеться російською, але й розтлумачується, що українська є "от беса", що до бога не можна звертатись українською, що незалежність України та церква київського патріархату також "от беса". Так що пан має рацію!P.S. Добре чи зле, але я особисто є атеістом. Додаю це зауваження, аби запобігти звинуваченням в упередженості.