Une déesse négligée en négligé
10/01/2004 | Сергій Вакуленко
Une déesse négligée en négligé
Сахаров пише:
> О врємєна, о нрави! Нєгліже - це не у чому, це як. Чергова "Велика енциклопудія". Порушення мовної норми канонізоване. Ким? - Філологом.
> Авторка щиро вважає, що нєгліже це означення жіночої білизни, про яку йдеться у книзі.
Так-то воно, добродію, так, але трішечки не так.
Я зазирнув із цієї нагоди до свого старенького «Словаря русского языка» Ожеґова — і не знайшов там цього слова зовсім. Невдача!
Натомість недавно виданий великий «Російсько-український словник» за ред. Віталія Жайворонка (Київ, 2003) подає це слово з такою граматичною характеристикою (досить химерною):
неглиж||é сущ., нескл., с.; нареч.
Властиво, найхимернішим є оте "нареч." (тобто "Нєгліже - це як").
Як неважко здогадатися, йдеться про слово французького походження. То може бути, по-перше, пасивний дієприслівник від дієслова négliger ‘занедбати’: négligé (чол. р.) і négligée (жін. р.): як-от
épouse négligée qui cherche des consolations - ‘занедбана дружина, що прагне втіх’.
По друге, то може бути іменник чол. роду négligé. Він має два значення:
1) ‘занедбаність’ — із прикладом "Il se fait remarquer par son négligé" (Balzac), тобто "Впадає в очі його занедбаність";
2) ‘легкий одяг, що його носять у невимушених обставинах’ — із прикладом "Elle était encore en négligé du matin" (Romain Rolland), тобто "Вона все ще була в ранковому неґліже".
Що ж до рос. "Нєгліже - це як", то це є перехамарканий "па-француска-ніжеґороцкі" дієприкметник négligé(e). Як мені здається, нє- в ньому переосмислено як заперечний префікс. У російській мові ця кумедна форма справді защепилася. Диктувати з цього приводу що-небудь росіянам уважаю за недоречне (та й не повірять вони "хохлам").
А от в українській мові я волів би того "Нєгліже - це як" не бачити.
На дідька нам цей російський варваризм?
Отож, якщо деякі українські словники його подають — а саме так, вочевидь, слід розуміти позначки "незм. і невідм. с." при слові негліжé у «Великому зведеному орфографічному словнику сучасної української лексики» (Київ — Ірпінь, 2003) тощо, — то це даремно.
Мені більше імпонує в цьому разі «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (Київ — Ірпінь, 2001):
негліжé, невідм., с. Легке домашнє, перев. ранкове, вбрання.
Єдина заввага: варто б писати неҐліжé.
А богиня може бути й занедбана, й у неґліже рівночасно.
Сахаров пише:
> О врємєна, о нрави! Нєгліже - це не у чому, це як. Чергова "Велика енциклопудія". Порушення мовної норми канонізоване. Ким? - Філологом.
> Авторка щиро вважає, що нєгліже це означення жіночої білизни, про яку йдеться у книзі.
Так-то воно, добродію, так, але трішечки не так.
Я зазирнув із цієї нагоди до свого старенького «Словаря русского языка» Ожеґова — і не знайшов там цього слова зовсім. Невдача!
Натомість недавно виданий великий «Російсько-український словник» за ред. Віталія Жайворонка (Київ, 2003) подає це слово з такою граматичною характеристикою (досить химерною):
неглиж||é сущ., нескл., с.; нареч.
Властиво, найхимернішим є оте "нареч." (тобто "Нєгліже - це як").
Як неважко здогадатися, йдеться про слово французького походження. То може бути, по-перше, пасивний дієприслівник від дієслова négliger ‘занедбати’: négligé (чол. р.) і négligée (жін. р.): як-от
épouse négligée qui cherche des consolations - ‘занедбана дружина, що прагне втіх’.
По друге, то може бути іменник чол. роду négligé. Він має два значення:
1) ‘занедбаність’ — із прикладом "Il se fait remarquer par son négligé" (Balzac), тобто "Впадає в очі його занедбаність";
2) ‘легкий одяг, що його носять у невимушених обставинах’ — із прикладом "Elle était encore en négligé du matin" (Romain Rolland), тобто "Вона все ще була в ранковому неґліже".
Що ж до рос. "Нєгліже - це як", то це є перехамарканий "па-француска-ніжеґороцкі" дієприкметник négligé(e). Як мені здається, нє- в ньому переосмислено як заперечний префікс. У російській мові ця кумедна форма справді защепилася. Диктувати з цього приводу що-небудь росіянам уважаю за недоречне (та й не повірять вони "хохлам").
А от в українській мові я волів би того "Нєгліже - це як" не бачити.
На дідька нам цей російський варваризм?
Отож, якщо деякі українські словники його подають — а саме так, вочевидь, слід розуміти позначки "незм. і невідм. с." при слові негліжé у «Великому зведеному орфографічному словнику сучасної української лексики» (Київ — Ірпінь, 2003) тощо, — то це даремно.
Мені більше імпонує в цьому разі «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (Київ — Ірпінь, 2001):
негліжé, невідм., с. Легке домашнє, перев. ранкове, вбрання.
Єдина заввага: варто б писати неҐліжé.
А богиня може бути й занедбана, й у неґліже рівночасно.
Відповіді
2004.10.01 | Hector
Serge, vous avez bien raison :) (-)