Помаранчевий?
10/14/2004 | Габелок
Є таке гарне, чудове українське слово - жовтогарячий. Нє? Тепер скрізь тулять це "помаранчеве".
Я люблю жовтогарячий кольор помаранчив, чи то пак "апільсинів". У жовтогарячому є запал, є вогонь. У помарнчовому є тільки фрукт, чи, як у старовину називали фрукти, - овоч. У помаранчовому зовсім немає поєднання жовтого з вогнем, як це є у жовтогарячому. Чи не краще буде звучати "жовтогаряче ющінківське - ТАК"? Порівняйте з "помаранчеве ющінківське - ТАК".
Я люблю жовтогарячий кольор помаранчив, чи то пак "апільсинів". У жовтогарячому є запал, є вогонь. У помарнчовому є тільки фрукт, чи, як у старовину називали фрукти, - овоч. У помаранчовому зовсім немає поєднання жовтого з вогнем, як це є у жовтогарячому. Чи не краще буде звучати "жовтогаряче ющінківське - ТАК"? Порівняйте з "помаранчеве ющінківське - ТАК".
Відповіді
2004.11.05 | Orestver
Про смаки не....
... сперечаютьсяВам більше до вподоби жовтогарячий, а от мені особисто більше подобаєтсья помаранчевий, це коли говорити про символіку кампанію одного з кандидатів.
Але фактично та символіка зустрічається від жовтого до майже червоного.
Взагалі жовтогарячий і помаранчевий - то, імхо, різні відтінки, жовтогарячий - трохи ближчий до червоного.
Зрештою ми можемо шляхом голосування вивести середню думку, це можна зробити на сайті: http://mova.info/wordtrans.aspx?wid=115
2004.11.30 | Лисий
Ще й як сперичаються!
Більшсть відомих мені суперечок стосуються саме смаків. Наприклад, виборча кампанія. Ось є деякі збоченці, хто голосував за проффесора, чи то пак - Хама. Справді, екзотичний смак. І кольорова гама - блакитно-біла, не наші це кольри, ой, не наші. Наш - жовтогарячий. Не знаю, чому "помаранчевий". Я щиро вважаю, що колір називати словом, яке означає його носія принаймні дивно. Ось хто скаже "огірковий" колір замість "зеленого"? Так, справді, тоді наші національні кольори, блакитно-жовті - жовто-блакитні, називати "китайсько-гомосексуальними". Але це не найкращий вихід. Доречніше читати класику, збагачувати свою мову не новотвореними словами, а тими, що їх ще діди знали, а погані онуки забули. Слово несе не тільки смислове навантаження, а ще й сакральне. З ним жартувати не можна. І, звичайно, голосування з такого питання, навіть на шанованому сайті - нонсенс, достойний Івана Степановича.2004.12.08 | Pedro
Re: Ще й як сперичаються!
"Я щиро вважаю, що колір називати словом, яке означає його носія принаймні дивно."Голубий - від "голуб", червоний - від "черв", коричневий - від "кориця", зелений - від "зело" (зілля). Сподіваюсь, прикладів досить?
2004.12.09 | Лисий
Дуже вдалі приклади, але не переконали (-)
2005.01.08 | Майстер
Чесно кажучи - полонізм.
Цікаво, як змінювалася динаміка вживання назви кольору. Спочатку було "оранжевий". Потім на Майдан підійшли зі студентами професори й підказали, що "жовтогарячий". А потім наїхали галичани й задавили всіх польським "помаранчевим".Трохи не в тему, але... Пам’ятаю, на Червоній руті 1989-го року якийсь експресивний учасник, коли йому подобався чийсь виступ, горлав: "Гарно! Ой гарно! Гарно!" Львів’яни, яких у Чернівцях було більшість, підхопили ідею, однак львішький гонор не дозволяв їм скандувати східняцьке слово, тож вони деклЯмували щиронімецьке "файно! файно!" Отакоє от.
2005.01.08 | Сергій Вакуленко
Чесно кажучи - не зовсім.
У самих поляків pomarańczowy — похідне від запозиченого pomarańcza. Його безпосереднє джерело — давня італійська форма pommerancia або pomarancia = pomo 'яблуко' + arancia. У сучасній італійській мові pomarancio означає певний "солодкий" різновид arancia. Що ж до самого слова arancia, то певність є тільки стосовно його перського походження (nārany або naräng). Можна надибати твердження, ніби по-перському воно означає 'гіркий'; існує також припущення, що до перської воно потрапило з санскриту (nāgaranja = 'слонячий овоч'). Окрім того, між перською та італійською формами можливе посередництво арабської (nārandz, nāranj, naranjâ) та еспанської (naranja).Цікаво, що оранжевий (з рос. оранжевый, фр. orange, orangé) має, властиво, те саме етимологічне джерело, дарма що без "яблучної" частини.
Натомість в апельсині знову з'являється "яблуко", щоправда з инших країв: ідеться про нідерл. appel + давн. sina 'Хіни' (тобто Китай) = appelsien (це слово ще й досі вживається в Бельгії, хоча в Нідерландах складники переставлено місцями: sinaasappel).
Зрештою, в більшості європейських мов (про всі не казатиму, бо всіх не знаю), цей колір не належить до основних. Найпоширенішими є запозичені назви, похідні від самого іменника "помаранча"; як альтернатива, можуть бути складені прикметники, що зазвичай подають цю барву як різновид жовтої.
Скажімо, у деяких слов'янських мовах (окрім уже названих):
словац. oranžový, pomarančový, žltočervený
чес. oranžový, červenožlutý
серб. наранџаст
хорв. narančast
Коли брати нашу назву жовтогарячий (а вона не дуже давня; датується, очевидно, ХІХ ст.), то найближче до неї за внутрішньою будовою стоїть шв. brandgul (brand 'пожежа'+ gul 'жовтий'). Мабуть, щось спільне у сприйнятті кольорів ми таки ж і справді маємо...
2005.01.08 | Майстер
А в Галичину як потрапило?
Навряд чи через Нідерланди. Усе-таки через ПольщУ. Не думаю, що галичани хавали за Австро-Угорщини померанці безпосередньо. Скоріше "чули, як говорили, що бачили, як їли". У моїх наддніпрянських краях слово "помаранча" викликає ступор, близький до децеребраційної ригідності. А за етимологію дякую. Цікавенно.Постскриптум. А чи не Ви колись по радіві (в неділю, програма про мову) гарно так розповідали про прийменники "до" та "в"? Чи то був інший Вакуленко? Здається, фізик.
2005.01.10 | Сергій Вакуленко
„не зовсім” =/= „ні”
Хоча трійко позначень у словацькій мові, очевидно співвідносних з українськими, навертають на думку, що не все мусило йти простою дорогою з заходу на схід, — адже польські впливи на словацьку мову ніколи не були надто сильні.P. S. Фізик Вакуленко, якого Ви чули, має на ім'я Максим.
2004.12.12 | otar
Тепер ми ще й подарували російській мові нове слово :)
В російській мові з'явився прикметник "померанчевый", якого раніше в ній ніколи не було2004.12.13 | Пані
Вдаль уходящему паровозу...
Щоб ви собі (чи я) не думали, мова розвивається по своїх законах і тепер "помаранчовий" точно назавжди з нами.В Харкові з цього приводу прикол стався. На якомусь черговому включення з майдану Свободи на якомусь з телеканалів, була спроба типу діалогу наших та синіх. Від синіх стояла припадочная тітка, вчителька укрмови і чистісінькою укрмовою чмирила за вживання невластивого українській мові слова "помаранчовий" і відсутність патріотизму. Щось типу "щоб на це сказав Шевченко"?
Після цього російськомовний студент, обвішаний помаранчовими стрічками, взяв мікрофона і сказав: "ну от, смотрите, бандери за Януковича!"
2005.01.16 | Роман ShaRP
І тут приходжу я зі своїм улюбленим аргументом...
Пані пише:> В Харкові з цього приводу прикол стався. На якомусь черговому включення з майдану Свободи на якомусь з телеканалів, була спроба типу діалогу наших та синіх. Від синіх стояла припадочная тітка, вчителька укрмови і чистісінькою укрмовою чмирила за вживання невластивого українській мові слова "помаранчовий" і відсутність патріотизму. Щось типу "щоб на це сказав Шевченко"?
"Орфоепічний словник української мови", "Радянська школа", 1984 рік.
Сторінка 443 - є і помаранча і помаранчевий.
2004.12.25 | komnatnyi
Помаранчевий! І жовтогарячий!
Навіщо сперечатися? Ось як вважає російське Бі-Бі-Сі:>В украинском языке для обозначения цвета лидера оппозиции Виктора Ющенко есть целых три слова.
http://www.rambler.ru/db/news/msg.html?mid=5363220
Бачите, яка багата наша мова. Шануймося!
2005.01.06 | olka_sb
Re: Помаранчевий! І жовтогарячий!
Мова українська дійсно багата.Якщо творці революціі бачать її як помаранчеву, то вона є помаранчевою і я теж так буду її називати. Бо це вже не стільки колір, як символ. А український колір був і залишиться жовтогарячим. Хоча, хто знає, революція може вплинути і на розвиток мови в майбутньому
2005.01.13 | Анатолій
Справа не в кольорі, а в сакральному наповненні...(-)
2005.01.15 | Chit
Re: Помаранчевий?
Пане і панове. Я хочу розповісти вам одну історію.Один «проффесор» на захисті тези одного з студентів був дуже збентежений що студент постійно вживає слово «слайд». Наприкінці він не витерпив та каже: Докільки можливо користатися позиченими словами якщо в нашій мові є прекрасне слово «Діапозітів»
Так що якщо користуватися логікою «проффесора», то російське «голубой» треба забрати з мови та вживати «светло-синий».
Слово «Помаранчовий» має право їснувати так як їснує «жовтогорячий» (між прочим «жовтогорячий» ви не знайдете в жодного українського класика). Якщо якись дурень захистив на цьому тезу – нема чого усім іншим через це гризтися. Час покаже хто був правий. Головне мова повинна бути красива й зручна. Українська мова досить довго не мала розвитку й потрибує нашої допомоги а не суперечок. Окрім того Галицька мова не є справжньою Українською мовою як би ми цього не хотіли.
2005.01.16 | Сергій Вакуленко
Що в класиків?
Chit пише:> (між прочим «жовтогорячий» ви не знайдете в жодного українського класика).
Івась бродить по садку і носить в руках здоровенну жовтогарячу моркву, проти сонця вона, як кров, червоніє (Панас Мирний - цит. за «Новим тлумачним словником української мови», Київ 1998, т. 2, с. 34)
2005.01.16 | капітан Немо
Re: Помаранчевий?
Хотів утриматися від коментарів, бо тут уже такі аксакали ( старі, досвідчені, аж зашарпані ) зібралися, що куди там мені до них...Про мене, - хай би було чи жлвтогарячий, чи помаранчевий...
Але - може не треба давати нашим суперникам зайвого козиря, бо вже й так чуємо від них - "нашисти" і т.п. Це ж йде вплив на підсвідомість.
А помаранчевий легко трансформується в помЕранчевий ( тим більше, що в рос. мові використовується слово "померанец" ), а це асоціюється зі словом "померти". Тобто, знову ж таки, можуть виникнути якісь нездорові політичні асоціації, спекуляції і т.п.