Розробка методики творення укр. назв нових (комп’ютерних) понять
01/30/2005 | Mika_Y
(Переписано)
Шановні небайдужі!
Пропоную розробляти МЕТОДИКУ творення українських назв нових понять, які дедалі частіше з’являються у нашому житті. Робити це пропоную НА ПРИКЛАДІ комп’ютерних понять, оскільки
1. нові поняття у цій галузі з’являються чи не найінтенсивніше;
2. з ними так чи інакше має справу кожен майданівець (а це важливо з огляду на нижче подану пропозицію – дописи “Добре, подаю конкретну пропозицію” та “чи не погодилися б Ви люб’язно”)
Нові “комп’ютерні” слова приходять зараз в українську практично всі з англійської.
Як це все відбувається, всі добре уявляють.
“Там” щось нове вигадують. Дають йому свою англійську назву (і я певен, що не завжди дуже вдалу – вигадують багато і швидко). Дуже скоро воно приходить до нас. Хто з цим найперше знайомиться – ті, хто цим фахово займається (програмісти і т.д.). Англійську наші програмісти часто знають краще за українську, бо розмовляють загалом російською. Філологічної освіти не мають також. В кращому випадку вони знайдуть до англійської назви якийсь російський відповідник (подивляться в словник). Але в більшості випадків це англійське слово зовсім без перекладу або ще й якось перекручене, щоб трошки легше було вимовляти, потрапляє у їхній досить дикий фаховий жаргон.
[Зразки цього сленгу (як от “вінт”, “сідюк”, “відуха”, “юзер”, “клікнути”, “скіпнути”, “кряк” т.д. і т.п.) усім відомі. Все це не піддається жодному нормуванню, поки ходить серед кола фахівців, і все це може бути: зрештою кожна галузь має свій жаргон. ]
Якщо це слівце позначає собою те, про існування чого пересічний користувач і не здогадується і навряд чи колись з ним зіткнеться, - то й хай собі ходить серед фахівців, якщо воно їх задовільняє.
Але ж часто-густо з тим, що з’явилося, починає стикатися і ним користуватися ледь не кожен. Добре, якщо це нове англійське слово “вписується” у звучання нашої мови. Ну, наприклад, той же “комп’ютер”. Але ж є слова і геть паскудні, пригадалося чомусь “мерчандайзер”, хоч воно і не з цієї опери. Я заздрю тому, хто, вимовляючи це слово, не вдавлюється власним язиком .
А хто знайомить пересічного користувача з новинкою? Фахівець. Переважно він пише книгу “Для чайников”. Добре, якщо на той час знайдено якийсь пристойний відповідник англійської назви цієї новинки. Найчастіше ж ні. Замість, наприклад, link він пише “лінк” і все.
Однак, якщо ви хоч трохи маєте естетичного почуття, хіба вам не ріжуть слух і не муляють в горлі при вимовлянні усі оті “пост”, “лінк”, “офтопік”, “флейм” тощо?
Зрозуміло, що світ зараз розвивається настільки стрімко, що поки вигадається і усталиться якийсь український відповідник англійського терміну, то може вже зникнути і саме те, що цей термін собою позначав. Але для тих понять, які, швидше за все, лишаться на більш-менш тривалий термін, можливо, варто-таки знаходити короткі, влучні, точні, звучні і красиві відповідники, які до того при першому ж з ними зіткненні даватимуть людині інтуїтивне розуміння того, про що йдеться?
На Майдані вже були дискусії на цю тему (для прикладу я витяг дискусію з приводу того, як називати лінки), але я так зрозумів, що вони були малорезультативними. Мабуть, єдине, до чого добалакалися – називати “пости” або “постінги” дописами.
Існують і спеціальні сайти (наприклад, www.linux.org.ua) , які займаються розробкою української комп’ютерної термінології. Але ж навряд чи туди заглядає пересічний користувач.
Я тут запропонував ідейку (дивіться далі, і мене обіцяють підтримати), яка на мою думку, дозволила б зробити ці дискісії набагато результативнішими. Ідея полягає в тому, щоб кращі, за висновками фахівців, пропозиції нових назв виносилися на оцінку громади. Спосіб описаний в дальших дописах.
Отже пропоную:
1. майданівським філологам, які тонко відчувають мову, та майданівським комп’ютерникам, які тонко розуміють суть термінів, а також усім небайдужим дискутувати час від часу у цій темі навколо нових запозичень, які потрапляють у нашу мову, працюючи над виробленням досконалих відповідників. Виносити в цю дискусію на обговорення також і результати роботи на спеціальних сайтах, про які йшлося вище.
2. Після того, як варіанти відповідників буде оцінено, рекомендувати ті, які набрали більше (наприклад) 50 чи 100 голосів, для вжитку майданівській громаді.
Пропоную також аналогічний диспут стосовно наукових термінів розпочати на форумі “Наука і Освіта”
Шановні небайдужі!
Пропоную розробляти МЕТОДИКУ творення українських назв нових понять, які дедалі частіше з’являються у нашому житті. Робити це пропоную НА ПРИКЛАДІ комп’ютерних понять, оскільки
1. нові поняття у цій галузі з’являються чи не найінтенсивніше;
2. з ними так чи інакше має справу кожен майданівець (а це важливо з огляду на нижче подану пропозицію – дописи “Добре, подаю конкретну пропозицію” та “чи не погодилися б Ви люб’язно”)
Нові “комп’ютерні” слова приходять зараз в українську практично всі з англійської.
Як це все відбувається, всі добре уявляють.
“Там” щось нове вигадують. Дають йому свою англійську назву (і я певен, що не завжди дуже вдалу – вигадують багато і швидко). Дуже скоро воно приходить до нас. Хто з цим найперше знайомиться – ті, хто цим фахово займається (програмісти і т.д.). Англійську наші програмісти часто знають краще за українську, бо розмовляють загалом російською. Філологічної освіти не мають також. В кращому випадку вони знайдуть до англійської назви якийсь російський відповідник (подивляться в словник). Але в більшості випадків це англійське слово зовсім без перекладу або ще й якось перекручене, щоб трошки легше було вимовляти, потрапляє у їхній досить дикий фаховий жаргон.
[Зразки цього сленгу (як от “вінт”, “сідюк”, “відуха”, “юзер”, “клікнути”, “скіпнути”, “кряк” т.д. і т.п.) усім відомі. Все це не піддається жодному нормуванню, поки ходить серед кола фахівців, і все це може бути: зрештою кожна галузь має свій жаргон. ]
Якщо це слівце позначає собою те, про існування чого пересічний користувач і не здогадується і навряд чи колись з ним зіткнеться, - то й хай собі ходить серед фахівців, якщо воно їх задовільняє.
Але ж часто-густо з тим, що з’явилося, починає стикатися і ним користуватися ледь не кожен. Добре, якщо це нове англійське слово “вписується” у звучання нашої мови. Ну, наприклад, той же “комп’ютер”. Але ж є слова і геть паскудні, пригадалося чомусь “мерчандайзер”, хоч воно і не з цієї опери. Я заздрю тому, хто, вимовляючи це слово, не вдавлюється власним язиком .
А хто знайомить пересічного користувача з новинкою? Фахівець. Переважно він пише книгу “Для чайников”. Добре, якщо на той час знайдено якийсь пристойний відповідник англійської назви цієї новинки. Найчастіше ж ні. Замість, наприклад, link він пише “лінк” і все.
Однак, якщо ви хоч трохи маєте естетичного почуття, хіба вам не ріжуть слух і не муляють в горлі при вимовлянні усі оті “пост”, “лінк”, “офтопік”, “флейм” тощо?
Зрозуміло, що світ зараз розвивається настільки стрімко, що поки вигадається і усталиться якийсь український відповідник англійського терміну, то може вже зникнути і саме те, що цей термін собою позначав. Але для тих понять, які, швидше за все, лишаться на більш-менш тривалий термін, можливо, варто-таки знаходити короткі, влучні, точні, звучні і красиві відповідники, які до того при першому ж з ними зіткненні даватимуть людині інтуїтивне розуміння того, про що йдеться?
На Майдані вже були дискусії на цю тему (для прикладу я витяг дискусію з приводу того, як називати лінки), але я так зрозумів, що вони були малорезультативними. Мабуть, єдине, до чого добалакалися – називати “пости” або “постінги” дописами.
Існують і спеціальні сайти (наприклад, www.linux.org.ua) , які займаються розробкою української комп’ютерної термінології. Але ж навряд чи туди заглядає пересічний користувач.
Я тут запропонував ідейку (дивіться далі, і мене обіцяють підтримати), яка на мою думку, дозволила б зробити ці дискісії набагато результативнішими. Ідея полягає в тому, щоб кращі, за висновками фахівців, пропозиції нових назв виносилися на оцінку громади. Спосіб описаний в дальших дописах.
Отже пропоную:
1. майданівським філологам, які тонко відчувають мову, та майданівським комп’ютерникам, які тонко розуміють суть термінів, а також усім небайдужим дискутувати час від часу у цій темі навколо нових запозичень, які потрапляють у нашу мову, працюючи над виробленням досконалих відповідників. Виносити в цю дискусію на обговорення також і результати роботи на спеціальних сайтах, про які йшлося вище.
2. Після того, як варіанти відповідників буде оцінено, рекомендувати ті, які набрали більше (наприклад) 50 чи 100 голосів, для вжитку майданівській громаді.
Пропоную також аналогічний диспут стосовно наукових термінів розпочати на форумі “Наука і Освіта”
Відповіді
2005.01.30 | AxeHarry
Re: Пропоную вдосконалення термінології. Додавайте ідеї!
Shanovnyj, jakby usu komputernu terminologiju vpershe b zastosuvaly v Ukraini, to taka problema z ukr-movnym slengom bula by u Anglomovnoi publiky. Ale - stalos navpaky. I u danij caryni vzhe ne zminytsya. Tak sho ne vygadujte chergovyj velosyped (chy jak tam bude - ¨xutkonogy¨:)2005.01.30 | Mika_Y
Re: Пропоную вдосконалення термінології. Додавайте ідеї!
Цікава позиція: сталося - і нехай! Можна вже й кирилицею не писати. А от щодо велосипеда слушно. Дивіться подальші дописи2005.01.30 | Пані
Це буде перенесено в розділ "Мова".
Це не перша така дискусія, попередні закінчувалися в тому числі і зміною деяких термінів на "Майдані". Скористайтеся пошуком, щоби не дублювати старе.2005.01.30 | Mika_Y
Добре, подаю конкретну пропозицію
Добре, щоби не переіменовувати велосипед на “хутконога” (хоча мені б таке і в голову не прийшло), подаю конкретну пропозицію. Десь на видному місці “Майдану”, де найбільше шляється такого народу, якому ця тема може бути цікавою, ті, від кого це залежить, вивісять віконечко для голосування. У лівій його колонці – комп’ютерні терміни, які доречно було б змінити. Звісна річ, що про такі геть усталені слова як “файл”, “сайт”, чи (боронь боже) “комп’ютер” мова не йтиме. Проти кожного такого терміну у правій колонці небайдужі виставлятимуть пропозиції своїх відповідників. І усі, кому не ліньки, зможуть там проголосувати за ту пропозицію, яка їм найбільше подобається. А через деякий час визначити, так би мовити, “переможні” пропозиції і їх обговорити на предмет доцільності впровадження.А щоб зовсім дурні пропозиції на кшталт “хутконога” не з’являлися у віконечку для голосування, дозволити це робити лише модератору чи кому там.
Навіть уточню: першим номером у списку пропозицій відповідників має бути пункт “Не змінювати”, щоб можна було висловитись і за це.
А то передивився за порадою Пані історію - дискусії були досить-таки безрезультатні, а так можна буде знати думку народу
2005.01.30 | Мірко
Про українізацію мови
Вашу тему треба поширити поза межі компютерної мови. Де уже існує українске слово не треба нам вводити чуже. А тим більше не вводити чуже у неправильнім значенню, або з так перекрученим правописом що й сам дідько не розтлумачить. Живу ціле життя в Канаді, тому прошу мене анґлійської не вчити.Я майже впав з крісла коли у ведучих деяких телевізійних програм я почув слово "пролонгація" - а не продовження. А чому чути "лідер" а не провідник, (або вождь, ватажок, голова), чому "Метро" а не підземка і.т.п. А слово "кошти" я вже зовсім не розумію. Це якесь перекручене на виворот ужиття слова "cost" яке є видатком, - тоді чому його вживаємо у прибутковому сенсі?
Видно що ці слова трорять ті, що не знають анґлійської, але з глибокого почуття меншевартости вони хочуть показати які вони освічені і безглуздо доліплюють анґлійські слова номов якійсь папуги.
2005.01.30 | Сергій Вакуленко
Re: Про українізацію мови
З отого всього принаймні КОШТИ напевно взято не з англійської. То є дуже старе запозичення з польської (а до польської це слово потрапило з німецької). Не треба на все дивитися через англо-американські окуляри. До того ж, у самій англійській мові запозичень більше, ніж питоменних слів.2005.02.14 | saha
категорично підтримую
Взагалі в Англійскій мові "половина" запозичень з французької.Принесеної Вільгельмом завойовником.
А кошти також існує цілком українське слово "коштувати"(вартість)
2005.01.30 | Mika_Y
Не ухиляйтеся від теми
Мірко пише:“ Вашу тему треба поширити поза межі компютерної мови”
Це я вже запропонував у першому дописі щодо наукових термінів. Не ухиляйтеся від теми, нею є новозапозичені комп’ютерні терміни.
Мірко пише
“ А чому чути "лідер" а не провідник, (або вождь, ватажок, голова), чому "Метро" а не підземка і.т.п. “
Панове, не чіпаймо УСТАЛЕНІ слова. AxeHarry слушно застерігає нас від намагань робити ДУРНІ переіменовування (велосипед=хутконог, це справді смішно і безглуздо). До речі, слово “кошт” можете знайти у словнику Грінченка (1905р.), якраз у цьому значенні. Закликаю ще раз: обговорюймо НОВОЗАПОЗИЧЕНІ, НЕУСТАЛЕНІ, КОМП’ЮТЕРНІ терміни. Коротко і обгрунтовано.
2005.01.30 | Mika_Y
Ось тут я знайшов дещо зі старого про “лінки”
17-05-2001 02:27, НеДохторТерміни. (переїхало з драфтів)
Після тривалої дискусії про мову, напевно вдасться прийти до спільного терміну.
Дайте будь-ласка відповідь хто що підтримує
1. посилання
2. "лінки"
3. прив’язі
4. стежки
5. вебики (це жарт
6. ........ (надсилайте ваші варіанти)
17-05-2001 05:49, miner
Я однозначно за "посилання" або "лінки".
бо це прозоро для всіх, бо це усталені терміни
17-05-2001 06:27, sergij
нахай буде кілька синонимів. збагатимо мову.(–)
17-05-2001 10:18, Горицвіт
Лінки або посилання.
20-05-2001 07:39, Косарик
Про стежки
На комп'ютерах працюю вже більше 10 років, з Інтернетом знайомий три роки, з них два роки будую великий сайт (це така саморекомендація). І я за "стежки".
"Лінк" - це слово, яке точно відповідає англійському оригіналові, але не має ніяких асоціацій для людей, не знайомих з комп'ютерами. А таких людей маса. І їм треба буде вчитись. І як їм пояснити, що таке "лінк"? А майбутні покоління дітей?
"Посилання" - загалом непогано, але довго і надто абстрактно. Та й без того, бува, посилають подалі
Стежка - коротке слово, яке матиме просто ще одне значення. Легко візуалізується - отже легко буде пояснювати, що воно таке.
Від себе
“Посилання” не годиться: справді надто довго
“Прив’язь” якось недоладньо
“Стежки”. Та вже тоді краще “хвіртки”. Через хвіртку ми заходимо на певну окрему територію – двір. Тобто, стосовно Інтернету, - на певну окрему сторінку.
“Вебики” – а в цьому щось є.
2005.01.31 | Пані
"Лінк" це вже усталений термін. Як і "сайт".
Я передбачаю, що будь які спроби його викоринити будуть марними. Крім усталеності є ще і довжина слова. Приживаються найкоротші терміни.2005.01.31 | Mika_Y
чи не погодилися б Ви люб’язно
Замість писати про лінки чи не погодилися б Ви люб’язно прокоментувати мою ідею щодо віконця для голосування. Я так розумію з того, що Ви перекинули мою тему на інший форум, Ви на цьому сайті чимось керуєте, тож напевно знаєте технічні можливості краще за мене. Чи можна зробити так, щоб воно з’являлося угорі цієї теми, коли люди сюди заходять?Адже зрозуміло, що далеко не кожен надихнеться цією темою настільки, щоб для висловлення своєї думки витрачати час свій і інтернетівський, дописуючи сюди повідомлення на зразок “Так, я за “лінки”” або “Ні, я проти “лінків”, я – за “вебики””. От і Ви б тоді, замість дописувати повідомлення, просто клацнули б мишою навпроти “Не змінювати”, а можливо, перечитавши список запропонованих відповідників (і аргументацію, подану за них в дискусії), знайшли б справді вдалий і змінили свою думку. Адже не тільки меншою довжиною слова визначається кращість терміну. Ми так всі кудись квапимось, що все скорочуємо, скорочуємо... Інколи мені здається, що люди стали настільки квапитись жити, що вже і не живуть.
Можливо, правда ваша, і термін “лінк” настільки усталився, що вже й не зміниться. Але ж розвиток іде бурхливо, з’являються і нові терміни, і це віконце, якби воно діяло, могло сприяти швидкому виробленню хороших відповідників, щоб потім не шкодувати, коли в мові вже усталиться якийсь неоковирний варіант. Віконце безумовно має діяти так, щоб кожен міг там проголосувати лише один раз за один варіант одного терміну (фальсифікаціям – ні!, махінаціям – ні!
Мені принаймні здається, що якби таке віконце діяло під час ваших колишніх термінологічних дискусій на “Майдані”, то вони були б помітно результативнішими, і можливо б Ви не писали б мені зараз, що “лінк” – усталений термін.
Тому давайте
1. не відкидати ініціативи, не розглянувши їх уважно
2. працювати коструктивно
2005.01.31 | Пані
А чому ні?
Mika_Y пише:> Замість писати про лінки чи не погодилися б Ви люб’язно прокоментувати мою ідею щодо віконця для голосування. Я так розумію з того, що Ви перекинули мою тему на інший форум, Ви на цьому сайті чимось керуєте, тож напевно
В нас ніхто нічим не керує. Я один з членів адмінгрупи. Перекидати теми можуть також і модератори.
> знаєте технічні можливості краще за мене. Чи можна зробити так, щоб воно з’являлося угорі цієї теми, коли люди сюди заходять?
Опитування можна буде зробити. І це планується. Така функціональність може з"явитися протягом наступного місяця. Готуйте питання-відповіді для опитувань.
2005.02.14 | Cunning Linguist
Re: "Лінк" це вже усталений термін. Як і "сайт".
Боюся тільки, що українським вимовним засадам слово "лінк" не відповідає.2005.01.31 | Tizia
Re: Комп'ютерна термінологія. Пропонуйте ідеї до її вдосконаленн
Я зовсім не проти уваги до творення комп'ютерної термінології, навпаки. Але мені здається, що ви тут змішуєте докупи різні речі. Є комп'ютерна термінологія, а є комп'ютерний жаргон. Слова "юзер", "мило", "вінт", "комп", "сідюк" і т.п. - це жаргонізми, які мають свої цілком нормальні нейтральні відповідники - "користувач", "електронна пошта", "жорсткий диск", "комп'ютер", "компакт-диск". Жаргон за визначенням не піддається керуванню. Жаргонізми виникають самовільно в певних умовах. Міняються умови - вони без сліду зникають. Якась свідома робота тут не дасть жодних результатів, бо це буде штучне. Жаргонові властива спонтанність, ненадуманість, певний випендрьож, стьоб. Так сталося, що комп'ютер і все з ним пов'язане хоч-не-хоч все ще тісно пов'язаний з англійською мовою, і нікуди від цього не подінешся. Тому цей стьоб має вигляд англійських слів, часто дотепно перекручених. Можливо, це пройде, і настане інша мода. Не бачу в "юзері" і "милі" ніякої проблеми. Якщо ж з'явиться якесь справді вдале українське словечко, воно миттю прийметься без жодних наших зусиль.Інша річ - комп'ютерна термінологія, інтерфейси програм, файли допомоги і т.п. Тут треба дійсно працювати. Я боюся українських інтерфейсів, бо на 99 % певна, що там буде кнопка "Відмінити", яка весь час мене дратуватиме. Але тут справа навіть не в браку термінології, а в неохайності самих комп'ютерників чи перекладачів, які її впроваджують. Бо певна робота ведеться - наприклад досить цікаво тут: www.linux.org.ua, є тут і робочий словник, досить великий, десь в мережі є ще майкрософтівський (дрібном'який
2005.02.01 | Mika_Y
Згоден. Трохи змішував.
Ходив також куди Ви написали. Справді досить цікаво. Результати і відповідь Вам - у пепеписаному першому дописі2005.02.14 | Сахаров
Городська булка
А як бути з кульманом, бойлером, ресівером, монітором(у багатьох сенсах), круасаном і тому подібним? У СРСР у 50 роки за рішенням ЦК перейменували французьку булку на "городську", а німецького вівчарка на східноєвропейського (що, до речі, призвело до знищення породи німецьких вівчарок і зараз те, що вдалося відновити німцям - зовсім інший собака під тою назвою). Пролонгація замість подовження, звісно, дурний тон у мові. Заміна усталених україномовних визначень на іншомовні неприпустима. Але чи варто вигадувати україномовні велосипеди у фаховій термінології? А , може, і велосипед (чи ровер) перейменуємо?ДОДАТОК 14.02. 21-52.
Цікавий факт, який свідчить до чого призводить введення нової термінології навіть у одній мові:
Англійський і американський автомеханики без словника розмовляти на фахові теми не можуть, бо ті самі частини і деталі авта у англійців і американців мають різні назви. Ситуація стане ще складнішою, якщо термінологія ще й різномовна. Це може призвести до непорозумінь на зразок помилок у інструкціях з експлуатації апаратури, хелпах для програм і такому іншому. Комп'ютерна технологія іде до нас зза кордону. І приходить разом з термінами, яким часто немає аналогів у жодній мові. Іша справа, якщо серед тих термінів є такі, що вже усталені в українській мові. У тих же комп'ютерах - материнська плата, а не мазербоард. Взагалі бажано щоб термінологія була одною по всім світі, інакше - див. вище. Найкращий спосіб створювати свою термінологію, зрозумілу іншим - експортувати власні технології разом з термінологією. От наприклад помаранчева революція разом з терміном "майдан". Слово увійшло у багато мов. Те саме трапиться, якщо експортуватимемо нові технології. То ж хай нас цей гондурас не непокоїть.
2005.02.16 | lyd
Re: Городська булка
Так, да не так як з булкою. Наприклад, ми маємо салат олів"є і вважаєм його французьким витвором, а французи цей салат називають руським.Веб-сайт-- наша сторінка
Лінк -- зв"язок
Сенд -- вислати
Деліт -- стерти
Бек -- назад
Прівійос -- попередній
Некст -- наступній
Комп"ютер -- рахівник
Файл -- відділ
Більшість слів англійської, як і інших латаних мов від нашої мови, лише дуже покалічені.
Прозекют -- просе кут. Ви знаєте що то значить.
Женератор -- жене рата -- круте колесо. і т.д.
Думка(ідея) дуже добра. Наша мова для нас значить цілком інше, як для амер. англійська. Вони навіть не напружуються ім"я запам"тати, звуть лише за заголовними буквами. Ми не хочемо опуститись до їх рівня.
Лідія
2005.02.19 | Mika_Y
Re: Городська булка
Сахаров пише:> У СРСР у 50 роки за рішенням ЦК перейменували французьку булку на "городську", а німецького вівчарка на східноєвропейського (що, до речі, призвело до знищення породи німецьких вівчарок і зараз те, що вдалося відновити німцям - зовсім інший собака під тою назвою).
Невдалі приклади. Це не заміни чужомовних слів “нашими”, це просто заміна одних “наших” слів іншими, теж “нашими”. А щодо собак, то маю великий сумнів, що у німців виникли проблеми з власною породою через те, що цю породу у Союзі переіменували.
>Заміна усталених україномовних визначень на іншомовні неприпустима.
Звичайно, хоча є й винятки. Наприклад, за часів Союзу усталеним українським словом було “вертоліт” - тупа калька з російського «вертолёт». Але російське «вертится» не зовсім те, що українське «вертиться», тому мені, наприклад, при слові “вертоліт” завжди уявлялось не те, що летить і саме чи якоюсь своєю частиною обертається, а якась така штуковина, що летить, і при цьому якось недоладньо у повітрі вертиться. Тобто чортзна-як, як ото в прислів’ї: “вертиться, як муха в окропі”. Мабуть таке відчуття було не тільки в мене, бо з настанням незалежності вертоліт живо перехрестили на гелікоптер. Напевно, аби взагалі не викликати ніяких асоціацій, навіть з польотом. Не знаю, кому могло подобатися англійське слово “гелікоптер”, але його вперто кілька років намагалися впровадити. Аж ось тепер по СТБ чую назву “ґвинтокрил” – і мені подобається. І звучить по-українськи, і асоціації потрібні викликає. (По-перше, має крила - отже, літає. По-друге, крила мають форму ґвинтів. По-третє, якщо ґвинти - то обертаються). Десь на форумах прочитав, що ніби цю назву вигадали давно, але за Союзу не впроваджували через політику “зближення” мов.
>Але чи варто вигадувати україномовні велосипеди у фаховій термінології?
Про ту фахову термінологію, яка ходить тільки між фахівцями, тут мова не ведеться. А от щодо тих термінів, які з лексикону фахівців переходять у загальне користування, моя відповідь – варто.
>Комп'ютерна технологія іде до нас зза кордону. І приходить разом з термінами, яким часто немає аналогів у жодній мові. Інша справа, якщо серед тих термінів є такі, що вже усталені в українській мові. У тих же комп'ютерах - материнська плата, а не мазербоард.
“Материнська плата”, а не “мазербоард”, тому що з’явилася років 30 тому, коли ще якось думали не тільки про свою термінологію, але й про виробництво своїх материнських плат. А от якби цю материнську плату вигадали зараз, цього року, то я готовий закладатись, що ми б її називали “мазербоард”, хоч як і гидко це звучить. Ви можете назвати ті комп’ютерні терміни, які з’явилися за останні 5 років, котрим було придумано українські відповідники?
>Взагалі бажано щоб термінологія була одною по всім світі
То, може, варто всім перейти на англійську чи есперанто, бо, зрештою, кожне слово – це термін?
>Найкращий спосіб створювати свою термінологію, зрозумілу іншим - експортувати власні технології разом з термінологією. От наприклад помаранчева революція разом з терміном "майдан". Слово увійшло у багато мов. Те саме трапиться, якщо експортуватимемо нові технології.
Дай Боже експортувати. Згоден з Вами.
>То ж хай нас цей гондурас не непокоїть.
Який такий гондурас?
2005.02.20 | Сахаров
Городська булка, або як перейменування знищило породу собак
Цілком згоден з тим, що те, що переходить з фахової термінології до загального вжитку, треба робити зрозумілим загалу - тут нема про що дискутувати. Я ж мав на увазі тільки фахову термінологію.Щодо німецьких вівчарок - СРСР був виключений навіки з Світової Кінологічної Унії (чи то Союзу, як воно там називається) саме за знищення цієї породи. Справа у тому, що німецький вівчарка - одна з наймолодших порід, виведена у 1903 році. І у 1945 тих собак було обмаль. Породна еліта знаходилася у трьох розплідниках, що опинилися у радянській зоні окупації. Гуманні радянські солдати повбивали частину собак, а решту взяли собі генерали, офіцери і взагалі хто хотів і вивезли до СРСР. Вони нічого не тямили у собаківництві і собаки охляли, були попсовані, але породу ще можна було відновити. Та у 1953 відбулася перша Всесоюзна сільськогосподарча виставка у Москві і разом з верблюдами, яками, коровами і вівцями були виставлені собаки. Перше місце зайняв німецький вівчарка Інгул генерала, здається, Ігнатьєва. Тут доспіла і постанова ЦК про зміну іноземних назв. Перейменували собаку. А, оскільки Інгул не вписувався у стандарти породи, московські собаківники вигадали такого східноєвропейського вівчарку і в усіх підручниках з собаківництва написали, що нова, виведена у Росії порода значно краща від німецької. Це й вирішило долю позосталих німецьких вівчарок, котрі вимерли, не давши породного потомства. А нащадки Інгула виявилися незграбними покручами з зіпсованою генетикою і спадковими захворюваннями, у тому числі психічними. Коли німці зажадали у 1956 повернення вивезених собак, повертати було нічого. Німці зібрали у Фнляндії, Чехословаччині,Франції і США ту вибраківку з породних собак, яку вони віддавали за кордон і з тих залишків породи дещо зробили, але відновити всі феноменальні риси німецького вівчарки не вдалося. Отак перейменування знищило породу найкращих у світі службових собак.
Що ж до Гондурасу - це з анекдоту про чукчу-депутата.
2005.02.20 | Нарталия
ДИВІТЬСЯ ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ!
Скажіть, будь ласка, а чим не задовольняє шановну громаду діюча комп ютерна термінологія. Існує "ДСТУ № 2226-93. Автоматизовані системи. терміни та визначення. Видання офіційне.- Київ: Держстандарт України, 1994 рік." Там міститься фактично вся тепмінологія, яка використовується, за виключенням останніх новел.Там є навіть "миша", ніби то спеціально для вітчизняних модернізаторів мови.
Бажаю успіхів!